«Гроші будуть. Чи достатньо їх буде — уже досить риторичне питання. Скільки б не було коштів, їх завжди недостатньо, враховуючи, що основна стаття бюджету не підлягає будь-якому прогнозуванню й контролю. У базових умовах планування бюджету є сподівання, що будуть кошти для того, щоб профінансувати всі потреби, які ми собі передбачили. Чи зможемо ми профінансувати більше — дуже сумніваюся. Але з точки зору тих домовленостей, які є, я бачу більше оптимізму, ніж песимізму, тому що є всі підстави вважати, що зроблені зусилля мають принести позитивний результат», — сказав Марченко.
Однак додав: щоб забезпечити на 2024-й те, що ми мали у 2023-му, довелося докласти значно більше зусиль, «колосальних зусиль», оскільки змінюються тренди і ставлення.
«Уряд працює над варіантом А. Варіант А передбачає підтримку наших партнерів у повному обсязі, докладаються максимальні зусилля для того, щоб ця підтримка була отримана. І з точки зору фінансування бюджету, і з точки зору закриття військових потреб. Тому що ні для кого не секрет, що військовий бюджет нашого ворога — 120 мільярдів доларів. Наш військовий бюджет — 40 мільярдів доларів. Якось ці рівняння треба вирівняти. І вирівнювання поки що відбувається частково шляхом допомоги наших партнерів. Але треба розуміти: якщо війна буде довше — я кажу зараз 25+, — сценарій передбачатиме в тому числі необхідність адаптації до нових умов», — зазначив Сергій Марченко.
І під новими умовами він має на увазі переведення економіки України на воєнні рейки.
«2024 рік точно буде відрізнятися від 2023-го, тому що ми вже не відновлюємо, ми будуємо власні військові спроможності. У нас є кошти для того, щоб сформулювати запит на системи БпЛА, щоб дати розвиток іншим мілітарним індустріям. Я вважаю, це той тренд, який визначатиме 2024 рік. Він уже є у 2023 році, просто у 2024-му на це спрямований додатковий ресурс. Тож якщо це вважати військовими рейками, то, напевно, так (перехід на військові рейки відбувається. — Ред.)», — підкреслив Марченко.
Та повноцінний перехід на військові рейки неминучий, якщо не обмежити споживання імпортних товарів, зазначає міністр. І він передбачає жорсткі зміни для всього суспільства.
«Скажу як міністр фінансів, що військові рейки — це не тільки про військову індустрію, це і про розуміння суспільства, що в нас війна. На жаль, поки що ми живемо в досить специфічній реальності, коли в нас усе добре, є стабільність макроекономічна, курсова. Але ця реальність потребуватиме корекції, якщо ми хочемо перейти на військові рейки. Це обмеження суспільного споживання. Нам потрібно зменшити його в декілька разів, тому що ми споживаємо в основному імпортні товари й послуги, це визначає наш економічний потенціал», — зауважив міністр.
На його думку, на цьому етапі суспільство до такого не готове, але це потенційний сценарій.
«Можуть бути інші податкові режими, інші видаткові режими. Ми до цього маємо готуватися і, думаючи про 2025 рік, маємо закладати відповідні сценарії», — додав Марченко.
Він зазначив, що про це розмовляють поки що в непублічній площині, оскільки питання дуже дражливе.
«Відверто скажу, у мене був досить непростий діалог з командою місії МВФ у квітні, коли я поставив досить прості питання: чому в нас гривня укріплюється? Кому це потрібно? Звичайно, у мене власний інтерес як міністра фінансів. Простіше, коли гривня девальвує — у мене тоді баланси краще сходяться. Мені краще, коли в нас інфляція більша. Але з точки зору економічних інтересів і перспектив майбутнього це нормальна, правильна і логічна політика. А з точки зору нинішніх інтересів громадян, звичайно, курс стабільний і висока купівельна спроможність — це дорогі іномарки. І це 31 мільярд доларів торгового дефіциту за 10 місяців.
Кому це потрібно? Умовно кажучи, ми залучили 40 мільярдів доларів зовнішньої допомоги. І тут ці самі кошти повернулися в економіки тих країн. Працюють виробництва — виробляють нам зброю, амуніцію. Це одна частина питання. Інша частина питання — виробляють нам айфони, автомобілі, техніку, одяг», — зазначає Марченко.
За його словами, якщо не змінити поведінку споживання, це призведе до сумних наслідків.
«Коли я про це говорю, мені кажуть, що я вмикаю фіскальне домінування і намагаюся посягнути на цілісність і незалежність НБУ. Але ці речі треба переглянути. Така політика не є довготривалою. Якщо ми не зробимо висновків, економіка зробить їх самостійно. Як правило, досить швидко й болісно», — резюмував міністр.
Цей матеріал можна прочитати англійською.