Що відбувається з озерами?
На Осокорках збережено унікальні дикі території. Це нетипово для міст. Найбільша цінність — водно-болотні угіддя.
«Вони важливі, щоб забезпечувати нас усіх прісною водою, очищувати й фільтрувати поверхневі води, поповнювати водоносні горизонти. Ця місцевість має велике біорізноманіття — флору і фауну, де чимало представників Червоної книги. Також ця територія підпадає під охорону ратифікованих Україною міжнародних конвенцій. Особливо це стосується птахів, яких на території Екопарку протягом року фіксують понад 120 видів», — зазначає Олександр Пилипенко, ГО «Екопарк Осокорки».
І от тепер, як твердять місцеві мешканці, протоку, яка з’єднує озера Тягле й Набреж, засипали будівельним сміттям, а це територія заказника озера Тягле — вона перебуває під охороною згідно з рішенням Київради. Ось як протока виглядала ще цього літа, а тепер тут — дорога, якою їздить техніка.
Кияни твердять, що так готують зелену зону Києва під нові багатоповерхівки. Мова йде про площу майже 180 га, і тут значна кількість озер. Влада Молчанова переконує, що до засипання протоки вони взагалі не причетні.
«Це поза межами нашого будівельного майданчика. Це місце, де існує продовження проспекту Григоренка», — каже вона, коли її питають, чому засипають протока, а до ділянки під забудову відстань понад 100 метрів.
Представники «Екопарку Осокорки» зазначають, що будь-який транспорт проїхати до протоки не міг, бо забудовник установив шлагбаум, його стережуть охоронці.
До Небрежу відстань від будинку, який зараз зводять, за їхніми підрахунками, становить 38 метрів, що суперечить містобудівній документації та порушує межі водоохоронної зони. Ця відстань не може бути меншою за 50 метрів.
Молчанова додає, що Небреж — це озеро і вони не планують забудовувати його:
«Ця інформація не відповідає дійсності й містобудівній документації. Тільки за водоохоронною зоною буде будівництво. Єдине, що хочу сказати, це штучно створені озера через вимивання піску, коли будували Позняки. Це можна відслідкувати за картами з 1970 року, але озера дійсно гарні і їх треба пильнувати й зберігати».
Активісти ж твердять, що, крім озер, найбільшою цінністю Екопарку Осокорки є добре збережена екосистема лівобережної заплави Дніпра з унікальними для великого міста природними ландшафтами заплавних лук і багатим біорізноманіттям. І забудова все це знищить. Окрім того, місцевість має і стратегічне значення.
«Вона непроїзна для будь-якої техніки й надійно захищає Київ з південного сходу на ділянці майже 5 км цього “оборонного кільця”. Так само, як Біличанський ліс на північному заході. Ефективність і важливість природних систем в обороні не раз була підтверджена і в минулому, і під час поточної війни з РФ», — говорить Михайло Петелицький, представник ГО «Екопарк Осокорки».
Як реагує прокуратура?
Ще влітку громадські активісти направили звернення до Офісу Генпрокурора, у якому наголосили: Київрада передала озеро Небреж і його прибережну смугу під забудову протиправно, усупереч Земельному кодексу, оскільки це водний фонд. Згідно з практикою Великої Палати Верховного Суду, такі рішення місцевої ради скасовують, а якщо місцева влада порушила закон, коли надавала земельні ділянки, права громади в суді має відстоювати прокурор. Але в ГО «Екопарк Осокорки» твердять, що чіткої відповіді від правоохоронців так і не отримали.
Народний депутат Роман Грищук («Слуга народу»), якого обрали до парламенту від Солом’янського району столиці, звернувся до Офісу Генерального прокурора:
«Направив депутатське звернення щодо розгляду скарги екозахисних організацій, які виступають проти забудови екопарку "Осокорки". Мета — посприяти в забезпеченні ефективного розслідування обставин забудови озера Небреж усупереч цільовому призначенню земельної ділянки».
Відповідь на своє звернення парламентар станом на 28 листопада ще не отримав.
У прокуратурі міста Києва зазначили, що МВС, Мінрегіон, СБУ й КМДА підписали меморандум, де визначили, що необхідно врегулювати питання добудови житла, яке обіцяли звести інвесторам збанкрутілої «Аркади». У ЗМІ акт на старті охрестили «фількіною грамотою». Згідно з ним, «Столиця груп» погодилася допомогти інвесторам «Аркади», якщо ТОВ «Контактбудсервіс» дозволять будувати на території Екопарку Осокорки.
«Частина мешканців столиці вимагає в держави забезпечити їхнє право на безпечне довкілля, а інша — захисту їхніх прав на житло, в яке вони інвестували. Міською прокуратурою скерований лист на адресу міського голови як очільника КМДА з пропозицією розглянути питання щодо подальшого використання вказаних ділянок, можливості їх вилучення з метою суспільної необхідності з надання орендарю інших земельних ділянок, які можуть бути використані для житлової забудови. Крім того, прокуратурою направлений лист до Кабміну з метою врегулювання даного питання на державному рівні», — йдеться у відповіді прокуратури.
Влада Молчанова каже, що забудовник міг би розглянути й інші ділянки під забудову:
«Ми могли б розглянути будь-які варіанти, але генерацію коштів на добудову та виконання меморандуму має виконувати саме забудова земельних ділянок ЖК "Патріотика на озерах" площею 176 га. Також держава може виділити гроші, щоб добудувати будинки "Аркади", але я розумію, що зараз це не на часі».
Гендиректор «Столиці груп» Едуард Соколовський вважає, що будують з усіма дозвільними документами, тому немає підстав замінювати орендовані ділянки на інші:
«Містобудівна документація — генплан, ДПТ і затверджене містом цільове призначення землі — свідчить, що це ділянки під житлову забудову. Документи висвітлюють позицію більшості мешканців міста, яку враховували під час громадських слухань. І це підтверджують судові процеси. “Столиця груп” була єдиною компанією, яка взяла участь у вирішенні питання добудови ЖК банку “Аркада”. І компанія тягне на собі цей тягар».
Але тут треба додати, що забудовник заборгував до бюджету Києва майже 30 млн грн. Про це у відповіді на запит повідомляє департамент земельних ресурсів КМДА.
Яка позиція міста?
Команді Кличка доволі ризиковано конфліктувати з Молчановою, яка пов’язана з «Батьківщиною»: ситуація з голосами в Київраді буває критичною.
«Європейська солідарність», яка зазвичай давала голоси, щоб разом з УДАРом формувати більшість, через одноосібне бажання перейменувати Повітрофлотський проспект на ЄС заходить з ударівцями, які тут підтримують позицію громади, у протистояння.
Депутатів забороненої проросійської ОПЗЖ, які можуть теж іноді голосувати за, зараз у Київраді можуть взагалі позбутися. Тож УДАРу все важче зберегти більшість, щоб приймати рішення. Але навіть це тут не вирішальне. Додається намагання вибалансувати інтереси киян й інвесторів «Аркади», які свого часу регулярно пікетували КМДА.
28 листопада позицію щодо майбутнього Екопарку Осокорки озвучив заступник голови КМДА Микола Поворозник:
«Ситуація непроста. Я вам нагадаю зустрічі, які були у 2020–2021-му із ситуацією компанії "Аркада". Відповіді на ці питання криються в меморандумі, який підписаний між ГО, яка представляє інвесторів, між забудовником "Столиця груп". Меморандум був підписаний міською владою в Нацбанку за участі міністра внутрішній справ, СБУ, Фонду гарантування вкладів, який гарантував повернення вкладених коштів інвесторам. Тому якраз виконання положень меморандуму дає відповідь, як виконати зобов'язання перед інвесторами “Аркади”. Там є відповідь, чи буде парк, який взяла на себе зобов'язання побудувати "Столиця груп" одночасно з побудовою житлових комплексів».
Представники Екопарку Осокорки підтверджують, що меморандум таки уклали, але вони не були стороною, хоча вже майже 10 років намагаються вберегти Екопарк Осокорки від забудови. Ба більше, коли укладали меморандум, ця територія стала об’єктом-кандидатом до Смарагдової мережі. На цьому наголошує експерт з питань ведення лісового господарства, керівник аналітичного відділу ГО «Українська природоохоронна група» Петро Тєстов:
«Це значить, що на основі досліджень група науковців з різних країн визнала, що екосистеми в межах Екопарку є цінними для всієї Європи, і рекомендувала зберегти їх. Це визнала й Україна, подавши документи до Бернської конвенції. Будь-яка діяльність тут має відбуватись, лише якщо вона не впливає негативно. Очевидно, що будівництво ЖК фізично знищить природні екосистеми й абсолютно не сумісне із цим статусом. Запровадити належний захист територій Смарагдової мережі – пряма вимога Угоди про асоціацію з ЄС, і це мали зробити ще у 2021 році».
Що Смарагдовий шлях стане візитівкою нашого природно-заповідного фонду, рік тому писав Руслан Стрілець — міністр довкілля.
Тєстов зазначає, що Рада не підтримала законопроєкт «Про територію Смарагдової мережі» (4461) – через супротив забудовників. За чотири роки він так і не пройшов навіть першого читання.
«Ми, звісно, як держава могли про це забути, але ЄС не забув. У своєму звіті від 8 листопада він не лише розкритикував скандальну містобудівну «реформу» (5655), а й вказав, що забезпечення охорони природних екосистем — необхідна умова євроінтеграції. Мені соромно перед європейськими колегами, коли в нас прямо в столиці знищують природні території, які ми обіцяли ЄС охороняти», — резюмує Тєстов.
І тепер виходить така ситуація: спершу витратили немалі ресурси, аби захистити Екопарк Осокорки, а тепер держава бездіє, щоб зберегти його.
Найгірше, що може статися, коли забудовник перейде до активних дій, — силове протистояння. На захист Екопарку Осокорки зараз виступає Сергій Філімонов з «Гонору», який виріс на Позняках, як і інші активісти, котрі зараз на фронті. З іншого боку можуть опинитися ветерани російсько-української, яким можуть пообіцяти квартири.
«Якщо тут робити забудову й засипати — це відкриє дорогу на Київ окупаційним військам. Зараз бійці “Азову”, як і всі ми, захищають країну від ворога. Я хочу вірити, що "Азов", який активно вплітають у ці будівельні історії, не розмінюватиме свою честь і гідність за 10 квартир і не робитиме такої ворожої для нас, але бажаної для росіян послуги», — наголошує Аліна Михайлова, депутатка Київради від «Голосу» й офіцер ЗСУ (начальник медслужби «Ульф» батальйону «Вовки Да Вінчі»).
Дійсно, з 2014 року на боці громади в Приірпінні виступали добровольці, які пішли на фронт. Були й учасники АТО, яким обіцяли квартири; забудовники втягували їх у такі силові протистояння з місцевою громадою. При цьому їм було важливо зберегти зелені зони як рекреаційні ресурси країни.
Поки що невідома позиція уряду, зокрема прем’єра Дениса Шмигаля, якому прокуратура надіслала листа. Саме Кабмін міг би зіграти вирішальну роль: захистити територію, яка має увійти в Смарагдову мережу, і вирішити питання з добудовою житла постраждалим «Аркади», безумовно, із залученням місцевої влади Києва.
Нагадаємо, наразі в парламенті розглядають законопроєкт голови партії «Слуга народу» Олени Шуляк (9664), який передбачає дозволити забудову прибережних смуг морів, річок й озер. Його розкритикували екологи, не підтримали члени екологічного комітету Верховної Ради. По суті, запропоновані законодавчі зміни руйнують практику Верховного Суду, яка повертає ділянки вздовж прибережних смуг у власність держави чи громад. І в таких випадках, як захист Екопарку Осокорки, якщо цей законопроєкт прийняти, шанси громади й прокуратури виграти суттєво поменшають.