Авторка чекає на підпис президента
Ще на етапі обговорення 5655 активно критикували, про що LB.ua неодноразово писав. Проти його ухвалення виступили, зокрема, українські мери та чимало експертів у галузі містобудування. Утім критика не завадила парламенту на останньому пленарному засіданні минулого року проголосувати за нього в цілому. Зелені кнопки натисли 228 нардепів, серед яких лише 176 «слуг народу». Традиційно допомогли голосами 12 колишніх членів ОПЗЖ, 11 представників групи «За майбутнє», 12 – «Довіри», та 1 депутат з фракції «Голос».
Того самого дня була зареєстрована петиція зі зверненням до президента накласти вето. І вона менш ніж за добу набрала більш ніж необхідні 25 тисяч підписів, зараз їх уже понад 42 тисячі.
Відповідно до Конституції, голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук підписав його 19 грудня 2022 року й одразу скерував на підпис Володимирові Зеленському.
Минув понад місяць, однак президент досі ні не підписав, ні не ветував закон. Хоча стаття 94 Конституції передбачає, що глава держави впродовж «п'ятнадцяти днів після отримання закону підписує його, беручи до виконання, та офіційно оприлюднює його або повертає закон зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду».
В Офісі Президента статус закону коментувати відмовилися. Як і в профільному Комітеті ВР з правової політики.
Авторка закону, голова партії «Слуга народу» й очільниця Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк визнала: «Він перебуває на підписі у президента. Інформація щодо строків його підписання відсутня».
Натомість співрозмовник LB.ua в ОП озвучив, по суті, протилежну позицію: «Президент може не підписувати закон протягом п’ятнадцяти днів або не ветувати його. Норма Конституції така, що коли президент його не підписує або не ветує, то закон вважається таким, що набрав чинності».
Але через кілька днів той самий чиновник змінив позицію: «Ми все підготували, віддали на підпис. Коли підпише? А хто ж його знає? Тільки він вирішує, коли підписати».
Чи може спікер підписати закон?
Якщо закон не підписує з тих чи інших причин президент, це може зробити спікер парламенту.
«Ще з часів президента Леоніда Кучми були випадки, коли голова держави не підписував законів. Ця практика була і за президента Віктора Ющенка. За Януковича такого не було, бо тоді парламент приймав лише те, що треба було на Банковій, там усе було чітко. За президента Порошенка та спікера Володимира Гройсмана практика непідписання законів президентом знову повернулася. Зараз бачимо те саме», – зазначив суддя Конституційного Суду у 1996–2005 роках і колишній очільник ЦВК Володимир Шаповал.
Рішення Конституційного Суду № 11-рп/98 від 07.07.98 та № 6-рп/2008 від 16.04.2008 кажуть:
«У разі якщо Президент України протягом встановленого строку не повернув закон для повторного розгляду, закон вважається схваленим Президентом України і має бути підписаний та офіційно оприлюднений.
Якщо під час повторного розгляду закон буде знову прийнятий Верховною Радою України не менш як двома третинами від її конституційного складу, Президент України зобов’язаний його підписати та офіційно оприлюднити протягом десяти днів. У разі якщо Президент України не підписав такий закон, він невідкладно офіційно оприлюднюється Головою Верховної Ради України й опубліковується за його підписом».
LB.ua уточнив у Олени Шуляк, чи може спікер Стефанчук підписати її закон на підставі першого рішення КСУ: «У разі якщо Президент України протягом встановленого строку не повернув закон для повторного розгляду, закон вважається схваленим Президентом України та має бути підписаний та офіційно оприлюднений».
«Конституція не передбачає повноважень голови Верховної Ради щодо підписання закону замість президента в цьому випадку. При цьому Конституція України (частина четверта статті 94) передбачає лише один випадок, коли голова Верховної Ради може підписати прийнятий закон замість президента, а саме: якщо президент протягом десяти днів не підписав закону після подолання вето, такий закон підписує голова Верховної Ради», – відповіла вона.
Натомість колишній багаторічний заступник голови ЦВК Андрій Магера допускає право підпису спікера.
«Статус 5655 – це закон. Він вважається схваленим. Тобто мається на увазі, що президент уже втратив право висловити свої пропозиції до прийнятого закону, бо пропустив для цього 15-денний строк. Тому закон має підписати та оприлюднити голова ВР», – сказав він, додавши, що, «на жаль, Конституція містить нечіткість у цьому питанні».
За його словами, юристи мають й альтернативну думку: «Президент усе одно повинен підписати та оприлюднити закон. Навіть з пропущенням 15-денного строку. Але однозначно президент уже не може застосувати право вето».
Заслужений юрист України, колишній нардеп Леонід Ємець вважає, що статус 5655 наразі не визначений: «Президент ще може його підписати, попри те, що 15 днів давно проминули. Щодо його вето, то теоретично час на вето також уже минув. Але якщо президент таки його заветує, то так і буде. Принаймні до можливого рішення КСУ про порушення процедури підписання. Чи якщо буде звернення до суду».
КСУ міг би роз’яснити
Володимир Шаповал вважає, що такі різні оцінки статусу не підписаного закону президентом зумовлені «деякими недоліками» статті 94 Конституції України.
«Вони сприяють тому, що я назвав би зловживанням з боку певних посадових осіб. Є строк – 15 днів, коли президент підписує закон або повертає його з вето на повторний розгляд зі своїми зауваженнями та пропозиціями. Однак тут президент так і не зробив цього. Без прив’язки – поганий чи хороший цей закон про містобудування, який так критикують. Будьмо відверті: такі дії президента – знову ж таки, без прив’язки до прізвища – є порушенням цієї статті Конституції. Поза будь-яким сумнівом. Бо в статті 94 чітко прописана вимога про 15 днів. Якщо впродовж цього строку голова держави не підписав чи не повернув закон, він порушив цю вимогу Конституції. Є лише два шляхи та альтернатива: підпис чи вето», – переконаний він.
Володимир Шаповал підкреслив: усі президенти зловживали повноваженнями, не підписуючи чи ветуючи закони впродовж 15 днів.
«Цього можна було б уникнути, якби ми зробили те, що свого часу американці. У Конституції Америки передбачено, що в разі непідписання закону президентом упродовж певного часу він усе одно набирає чинності. Це дуже мудрий підхід», – констатував він.