Незламний Екопарк Осокорки
Як ми писали раніше, мова йде про проєкт рішення, яким би Київрада відмовилася від своїх претензій у судах стосовно кількох ділянок, виділених раніше під забудову на півдні району Осокорки (Лівий берег Києва). Кілька років тому Київрада створила тут Екопарк і розірвала договірні відносини із забудовником, що планував освоїти їх під нові мікрорайони “Патріотика на озерах”. Після цього завалилася фінансова піраміда банку “Аркади”, яка фактично була забудовником, а інвестори проєктів залишилися без квартир. 2021 року київська влада в особі міського голови Віталія Кличка підписала меморандум з постраждалими інвесторами “Аркади” і новим забудовником, Stolitsa Group. Тепер уже Київ пообіцяв дати 176 га земель Осокорків новому забудовнику, а той 10% отриманих прибутків направить на завершення проєктів постраждалих інвесторів.
Але земля належить громаді, і тому своє слово має сказати Київрада - тобто представники містян. Тож і з\'явився проєкт рішення, яким Київрада фактично відкличе свої судові претензії щодо розірваних раніше договорів оренди на ці ділянки. Судові засідання відбуваються просто зараз, і ініціативна група: депутати “Батьківщини” і "ОПЗЖ", фракцій забудовників у Київраді - щосили намагається провести рішення в сесійній залі. Бо це вплине на позицію юристів КМДА в судах.
І отут починається найдивніше: спочатку рішення не винесли на минулу сесію, як обіцяли і як робиться часто, потім провели 15 грудня засідання робочої групи з представниками всіх фракцій Київради і обох сторін конфлікту (інвестори й екоактивісти) - а це вже явище нетипове. І ось сесійний день, питання є в попередньому порядку денному, але його має схвалити регламентна комісія. А та не може це зробити, бо немає кворуму. А кворуму немає, бо…немає одного члена комісії, який і є автором проєкту рішення - Віталія Нестора з “Батьківщини”. “Нестор не з'явився, оскільки в цей час збирав голоси за свій проєкт, але, схоже, не знаходив”, - розказала LB.ua одна депутатка. Фактично в групи забудовника Осокорків були голоси лише “Батьківщини” і "ОПЗЖ", а "СН", “Голос” і "ЄС" не збиралися схвалювати цей проєкт. Тому голоси потрібно було збирати поштучно.
Розв'язки цієї інтриги навіть депутати очікували весь день зацікавлено. А оскільки в останню пленарку Київрада вирішила працювати до ночі, до упору, то додатковий проєкт можна було б внести фактично після будь-якої перерви. І… цього не сталося.
Відсутність голосування - це теж позиція. Принаймні для юридичного відділу Київради, який представляє громаду в судах, це означає, що він має триматися раніше схваленої лінії - розірвання договорів. Як довго триматиметься цей статус-кво - неясно, але очевидно, що наразі в забудовника Осокорків “щось пішло не так”. І це є однозначним приводом для тривоги іншої сторони - інвесторів недобудов “Аркади”.
У дусі сумної іронії і різдвяного оптимізму можемо висунути версію, що так благодатно вплинув на депутатів Вифлеємський вогонь, який до сесійної зали принесли пластуни на початку засідання. Зовсім маленькі діти і їхні наставники співали різдвяних і пластових пісень, прославляючи Бога, мир і любов. Депутати замиловано дивилися на це щире дійство, а секретар Київради пообіцяв, що до наступного разу всі вивчать слова і будуть співати разом з дітьми.
Так чи інакше, але Вогонь миру з Вифлеєму створив диво - ані великої бійки, ані великої ганьби через землю не було.
Забудовники і рекламники в безпеці
Щоправда, Вогонь миру торкнувся й іншого резонансного рішення щодо забудовників. Мова йде про “правку Маленка”. На сесії 9 грудня лідер фракції “Голос” в Київраді раптово запропонував зміну до важливої статті наповнення міського бюджету буквально посеред остаточного обговорення цього документа. На думку Григорія Маленка, Києву варто збільшити ставку оренди за землю для забудовників з нинішніх 3% до 12%.
Рішення практично сенсаційне, і, мабуть, тому минулого разу його спочатку прийняли на хвилі емоцій, а потім з\'ясували, що так не можна, і вирішили обкатати з відповідними управліннями КМДА. Але за час обкатки воно, мабуть, десь загубилося. Бо в порядку денному сесії 16 грудня відповідного проєкту не було.
“Це питання поваги і виконання протокольних доручень мера”, - обурювався в залі засідань Маленко. Проте мер емоцію не підтримав - “винним” назвали секретаря Київради, а той запевнив, що профільні департаменти працюють. Тобто підвищення ставки немає, проєкту такого немає, коли буде - невідомо. А навіть якщо це рішення, яке таки вплине на витрати забудовників столиці, дійсно відбудеться, то теж не спішіть радіти - воно має пройти відповідні регуляторні процедури і набуде чинності хіба що 2023-го. Тож рахувати збільшені прибутки бюджету наступного року не доведеться.
Ще кілька інших свіжих рішень Київради красномовно демонструють пріоритети міської бюджетної політики.
Прикладом цікавих пріоритетів міської влади в питаннях бюджету стала програма підтримки підприємництва на час карантину. Виявилося, що нею КМДА дає суттєву пільгу операторам ринку зовнішньої реклами столиці. Враховуючи виклики пандемії, чиновники знизили їм річну ставку оренди за розміщення рекламних носіїв 30%. Така щедрість обурила деяких депутатів.
“Ми хочемо суттєво скоротити надходження в міський бюджет від цієї статті, хоча насправді цей ринок послуг наразі зростає. І, підтримуючи цей вид бізнесу, ми не підтримуємо виробництво”, - звернулася до колег депутатка від "СН" Вікторія Бурдукова. “При цьому самі оператори, які отримують від міста знижку на вартість розміщення, такої знижки своїм клієнтам не дають”, - підтримав колегу Максим Нефьодов від “Голосу”. Проте аргументи не переконали всю залу - рішення про карантинну знижку рекламникам було схвалено.
Натомість суворість депутати проявили до школярів. Під час рутинної процедури затвердження переліку пільгових категорій киян для проїзду в міському комунальному транспорті раптово пролунала пропозиція збільшити тривалість безкоштовного проїзду для учнів.
Зараз ця пільга діє з 1 вересня до 1 липня, тобто на канікулах діти мусять платити в громадському транспорті на загальних підставах. Враховуючи, що загалом пільговиків у Києві близько мільйона, ще два місяці для однієї категорії, школярів, навряд чи сильно змінили б бюджетну погоду. Проте секретар Київради Володимир Бондаренко запевнив, що така зміна має спочатку пройти погодження економістів, а потім пройти по комісіях… Що в перекладі означає “цього не буде”.
А от ОСББ пощастило значне більше, ніж школярам. Ні, члени об'єднань ще не можуть їздити безкоштовно в трамваї. Але Київрада прийняла чергове рішення їхньої фінансової підтримки: голова профільної комісії Олександр Бродський запропонував проєкт, яким міський бюджет надаватиме одноразову грошову допомогу новоствореним ОСББ Києва. За словами депутата, це робиться для того, щоб простимулювати реєстрацію нових об'єднань співвласників житлових будинків. Для цього тим, хто створює ОСББ, даватимуть бюджетні кошти на щось із цих видів робіт: ремонт ліфтів, покрівлі, внутрішніх мереж, під'їздів і сходових, заміна вікон у спільних приміщеннях, ремонти вхідної групи. Суми - від 1 млн грн для будинків на 50 квартир до 3,5 млн грн для будинків на понад 250 квартир. Варто зазначити, що для ОСББ уже кілька років діє програма енергоефективності 70/30, а нещодавно Київрада затвердила ще й створення “револьверного фонду” кредитів для таких будинків. І нинішня програма буде вже третьою. Але тепер повністю дотаційною, без співучасті мешканців.
Культура (зоопарку) понад усе
Депутати також затвердили Програму "Столична культура 2022-2024 роки", яка загалом потягнула на 5,38 млрд грн. Це на 1,6 млрд грн перебільшує обсяг фінансування на програму попередніх років, пояснила обранцям очільниця департаменту культури Яна Барінова.
Правда, якщо докладно розглянути кошторис програми, помічаєш, що майже 1 млрд грн із цього збільшення піде виключно на реконструкцію київського зоопарку. Реконструкція триває кілька років, і на ці роботи КП “Житлоінвестбуд УКБ” уже витратило близько 800 млн грн. У найближчі три роки ці витрати знову становитимуть у середньому по 300 млн грн на рік. “У наступному зробимо новий приматник”, - розказала депутатам очільниця департаменту культури КМДА. Бюджет капремонту зоопарку на 2022-й - 263 млн грн.
Щоб зрозуміти ці цифри, можна порівняти їх з іншими рядками програми: наприклад, на капремонт музеїв Києва у 2022 році планують направити 38 млн грн, бібліотек - 6,5 млн грн. Трохи більше пощастило театральним закладам - наступного року на реставраційні роботи Київської оперети піде 22 мільйони, Київської малої опери (вулиця Дегтярівська) - 40 млн грн. Власне, на всі-всі капремонти інших столичних закладів культури і історичних будівель за цією програмою піде менше грошей, ніж на один зоопарк.
Плюс ДПТ і церква, мінус ринок “Троєщина”
Земельні питання були швидкими і майже безболісними. Наприклад, ДПТ у межах вулиць Григоренка, Ахматової, Ревуцького і Бажана, який Київрада не змогла затвердити ще у 2018 році через спротив громадськості, практично не викликав запитань депутатів. Цей детальний план створювався для узаконення будівництва нового ЖК на місці колишнього радіоринку біля метро “Харківська”. За цей час ЖК (“Лебединий”) не тільки виріс, а й заселився і навіть отримав набережну від “Плесо”. Генплану за цей час так і не прийняли, тому ДПТ - саме те.
Більш скандально депутати погодили відведення землі під будівництво храму в Оболонському районі. На вулиці Північній, на досить куцій ділянці - всього 0,2 га - заплановано звести церкву на зеленій ділянці всередині мікрорайону. Депутат від "СН" Владислав Трубіцин заявив, що місцеві мешканці проти, про що має лист із підписами трьох тисяч киян. Представник громади виступав і в залі: за його словами, церква будується впритул до дитячого садочка, поруч декілька шкіл, і дзвони храму можуть заважати всім цим закладам. Але… мова йшла про землевідвід громаді УГКЦ, і тут у залі залунали політичні заяви про особливу роль цієї церкви в історії України і можливості її підтримки. Рішення прийнято.
А на десерт депутати, які працювали на той момент уже дев'ять годин поспіль, прийняли оригінальне рішення про оренду для речового ринку “Троєщина”. Орендар ділянок на перетині вулиць Братиславської і Електротехнічної звернувся до Київради по продовження оренди на п'ять років.
Мова йде про кілька ділянок загальною площею більш ніж 2 га. І саме ці ділянки знадобляться місту невдовзі для будівництва розв'язки, запланованої на такому проблемному перехресті. Про це заявили депутати від Троєщини Олександр Погребиський ("ЄС") і Андрій Порайко ("ЄС"). Тому вони пропонували або не продовжувати оренду, або обмежити її роком - оскільки якраз стільки поки що передбачено на підготовчі та проєктні роботи. У результаті депутати наголосували так: частині ринку (стоянці) оренду продовжили на рік, а частині - ні. Тобто “розділили” ринок. Але є підозра, що після свят, коли всі відпочинуть, соломонове рішення можна буде переголосувати.
