Зрада на паузі
Учора якимось дивом київські депутати не наважилися поставити жирний хрест на перспективах Екопарку Осокорки. А події розгорталися стрімко: за день до планової сесії поповзли чутки, що Київрада готується офіційно змінити свою позицію в судах щодо продовження оренди землі під будівництво на ділянках півдня Осокорків, між озерами. І хоча в порядку денному пленарного засідання 9 грудня цього питання не було, вже 8 грудня всі небайдужі кияни знали, що “буде рішення про Осокорки”.
Небайдужі кияни - це не лише активісти однойменного екопарку і їхня група підтримки. Це також і інвестори збанкрутілої “Аркади”. Саме вкладники побудови житла в комплексах “Патріотика”, “Патріотика на озерах” (Лівий берег Києва, Осокорки) і “Еврика” (Голосіївський район) є заручниками цієї складної інтриги. За даними самих постраждалих інвесторів, їх близько 13 тисяч. Чи є фактично аж стільки недобудованих квартир - питання досить сумнівне. Але точно відомо, що “Аркада” лишила по собі недобудованими кілька будинків на “Патріотиці” і “Евриці”. А “Патріотику на озерах” на момент банкрутства лише готувалися зводити. Саме для порятунку цих вкладників київська влада на початку 2020 року пішла на співпрацю з новим забудовником, який проявив ініціативу завершити розпочате “Аркадою”, - зі Stolitsa Group. Згідно з меморандумом, підписаним інвесторами, КМДА, забудовниками і МВС, компанія-забудовник отримує право освоїти під житлові масиви 176 га земель на півдні Осокорків, між озерами. 10% прибутків від цього будівництва і буде направлено на добудову незавершених будинків. А соціальну інфраструктуру, яку “забули” збудувати “Патріотиці” і “Евриці”, робитиме місто своїм коштом.
Саме тому постраждалі інвестори стали живим щитом просування забудови Екопарку Осокорки і далі до межі міста - вони отримають свої квартири тільки після майбутніх прибутків нового забудовника. Щоб він почав їх отримувати, міська влада має зняти свої претензії на землю екопарку в судах. Раніше орендар цих земель “Контактбудсервіс” у судовому порядку поновлював чинність своєї оренди земель Оскорків, а Київська міська рада подала ряд касацій і апеляцій на відповідні рішення (тобто боролася за залишення земель у власності громади).
Чому оскаржувала оренду? Бо після спротиву громади забудові Київрада вже встигла оголосити землі, про які йде мова, ландшафтним заказником. І ситуація видається трішки дивною: пообіцяли природний заказник, потім пообіцяли житловий масив. Якусь одну обіцянку потрібно виконувати.
Тому тепер Київраді пропонують офіційно змінити свою позицію в судах і відкликати ці заяви. Саме для цього ініціативна група депутатів на чолі з Віталієм Нестором (“Батьківщина”, фракцію якої в Київраді пов'язують саме з забудовником Stolitsa Group) подала відповідний проєкт рішення. Причому як невідкладний, оскільки саме зараз вирішуються питання в судах і там має звучати офіційна позиція Київради. Тобто представника громади, власника землі.
З огляду на те, що авторами проєкту рішення були депутати не тільки “Батьківщини”, а й “ЄС”, “ОПЗЖ” і “УДАРу”, можна передбачити, що голосування стосовно нього також об'єднало б різні сили в Київраді. Проте схоже, вчора впевненості в цьому ще не було: на початку засідання “раптово” з'ясувалося, що регламентна комісія не може зібратися і заслухати внесення цього проєкту на сесію, як це наказує процедура. І тому питання переноситься на наступну сесію, яка відбудеться вже зовсім скоро, 16 грудня. А перед тим, 15 грудня, проєкт має розглянути комісія, на яку запрошують представників усіх фракцій і всі зацікавлені сторони. І, власне, за цей час громада міста має повідомити своїх депутатів, підтримує вона забудову 176 гектарів лук і озер чи каже “досить” експансії масивів на межі Києва.
Несправжня перемога
Інша “забудовна заруба” сталася в Київраді ще більш несподівано. Під час обговорення проєкту бюджету Києва на 2022 рік раптово виникла правка до нього, яка потенційно може перекроїти і структуру його доходів, і вплинути на будівельний ринок столиці. Лідер фракції “Голос” у Київраді Григорій Маленко запропонував внести в уже готовий бюджет правку, яка збільшує розмір ставки під час надання київської землі під забудову.
“Ми пропонуємо змінити орендну ставку з нинішніх 3% від оцінної вартості землі до 12%. Чому в Києві, з його обсягами будівництва, забудовники мають сплачувати втричі менше, ніж, наприклад, у Львові?! Завдяки збільшенню цієї статті ми отримаємо більше ніж 1 мільярд гривень на рік надходжень до бюджету! Скажіть, чи потрібні ці гроші медицині Києва? Іншим сферам!” - питав у своїх колег Маленко з трибуни сесійної зали.
Емоційний наступ депутата був таким упевненим, що першою реакцією депкорпусу стало ледь не одностайне схвалення новації. Пропозицію назвав слушною і соціально справедливою київський міський голова Віталій Кличко. Її привітали представники фракцій “УДАР”, “ЄС”, “СН” і, звісно, “Голосу”. Згадали тут депутати втрачені можливості міського бюджету після відміни внесків на пайову участь для забудовників, а також те, що місто змушене за власні кошти будувати школи і садочки в нових мікрорайонах, які забудовники зводять з річною ставкою оренди лише 3%.
Але тут переможні реляції від такого раптово очевидного виграшного рішення затихли і залунали інші думки: Юрій Зубко від “Батьківщини” сказав, що потрібно спочатку провести консультації із забудовниками, бо вони “такі самі мешканці Києва”; Олександр Попов від “ОПЗЖ” стривожено спитав, наскільки це рішення збільшить вартість житла в новобудовах, а його однопартієць Михайло Наконечний впевнено заявив, що ці відсотки забудовники перекладуть на споживача. Були навіть тривоги, чи не розбалансує таке додаткове надходження вже готовий проєкт бюджету. На що перший заступник мера Микола Поворозник запевнив: не розбалансує, нова ставка стосуватиметься лише нових укладених договорів, і навіть якщо такі будуть уже в перші місяці нового року, додаткові надходження від них будуть враховані в березні, коли відбуватимуться перші планові коригування бюджету.
Словом, пропозиція Маленка виглядала більш привабливою, аніж невиваженою, і під час голосування її раптово підтримали. Підтримали і якось дуже швидко злякалися. Оголосили перерву на обід, а під час перерви доручили регламентній комісії з'ясувати, чи все процедурно правильно було з цією правкою до бюджету.
Під час перерви – а вона затягнулася – Маленко і лідерка партії “Голос” Кіра Рудик встигли розпіарити в соцмережах свою перемогу в Київраді. А регламентна комісія – очікувано – з'ясувала, що правка Маленка мала бути попередньо зафіксована під час розгляду проєкту бюджету на бюджетній комісії. А оскільки цього не було і внесена вона з голосу, то дійсною вважатися не може. Про що й оголосив секретар Київради після перерви, коли перша ейфорія минула. Правку Маленка й інші, не оформлені процедурно, “відголосували назад”.
Але Віталій Кличко несподівано чітко означив свою позицію, суголосну “Голосу”: “Бізнес має відповідати за наповнення бюджету міста. Депутати показали, що підтримують правку. Доручаю відповідним структурам разом з автором правки допрацювати це питання і подати на наступну сесію згідно з процедурою”.
Враховуючи, що “УДАР” і “ЄС” у Київраді наближені до виконавчих органів, їхні представники однозначно зацікавлені в більшому наповненні бюджету. “Голос”, який недавно зустрічався з Кличком на камери, схоже, тепер у коаліції з мером. “СН” тримає нейтралітет. І депутатів фракцій-забудовників (які ми згадували вище) лишається не так багато, тому підвищення ставки оренди землі в Києві є цілком реальним.
Збалансований бюджет зі смердючим колектором
Окрім експромту зі збільшенням оренди для забудовників, обговорення бюджету Києва наступного року вийшло відносно спокійним. Доповідач, директор департаменту фінансів КМДА Володимир Репік назвав бюджет-2022 збалансованим і соціально спрямованим. Доходи міста заплановано в розмірі понад 68 млрд грн (це на 3,3 млрд грн більше за поточний рік), а видатки - понад 66 млрд грн. У структурі доходів київського бюджету ключовим лишається ПДФО (а аж ніяк не доходи від землі, про які говорилося вище). І наступного року економісти КМДА прогнозують надходження від цього податку на 2,5 млрд грн більші, ніж у 2021-му.
Це говорить про те, що основним джерелом доходів київського бюджету є податки, сплачені кожним з нас, - хоч ви найманий працівник, хоч фізична особа-підприємець. І тому саме ми, кияни, є головними спонсорами всіх бюджетних проєктів КМДА, починаючи від будівництва Подільського мосту і закінчуючи ліхтарями на вашій вулиці.
Витрати бюджету заплановано розподіляти так (у загальних рисах): на розвиток транспортної інфраструктури та дорожнє господарство — 7,2 млрд грн, ЖКГ — 3,4 млрд грн, освіту — 1,4 млрд грн та охорону здоров’я — 445,2 млн грн.
Затвердження параметрів бюджету-2022 могло відбутися взагалі ідеально, якби не ще одна наполеглива депутатка зі своїми правками. Представниця “ОПЗЖ” Юлія Симуніна дуже просила фіндеп внести в бюджетний розпис капремонт Новодарницького колектору, а її прохання не знаходило розуміння.
Чому якийсь там колектор став предметом суперечок для цілого бюджету? Річ у тім, що Новодарницький колектор ремонтують уже… восьмий рік. Його стан загрожує не лише техногенній безпеці Дарницького району, а й елементарно мешканцям району тим, що четвертий рік кілька ділянок колектору стоять відкритими - це такий ремонт, - розрили жваву вулицю, посеред житлового масиву. Торік у цьому колекторі загинув робітник “Київводоканалу”. І весь цей час відкритий робочий каналізаційний колектор смердить на весь район.
Здається, що більшої зневаги до мешканців міста з боку влади і придумати неможливо. Але виявляється, можливо - робіт на цьому об'єкті взагалі немає в бюджеті наступного року. Немає коштів, пояснив доповідач Репік. Симуніна кошти намалювати не змогла, але у своїх правках до проєкту бюджету пропонувала закласти на цю статтю кошти державного бюджету (за відповідними програмами) і резервного фонду міста (оскільки ситуація дійсно аварійна). Але попри широку дискусію і підтримку дарницьких депутатів, пропозицію Симуніної так і не прийняли. І букет ароматів Харківського масиву Києва і далі доповнюватиметься ще й випарами відкритого колектору.
“Технічні збої” заради потрібних рішень
А покінчивши зі збалансованим бюджетом, депутати змогли приділити увагу своїй завжди незбалансованій землі під забудову.
Легко і без питань Київрада погодила проєкт землеустрою по вулиці Симиренка у Святошинському районі: тут колись будували державний дитсадок, а потім замовник робіт (Міноборони) не зміг завершити будівництво. Тому ділянку віддають… для зведення багатоповерхового житлового будинку, а дошкільний заклад буде на першому поверсі і приватний.
Передача ТОВ «ЖЕНСАН» чергової земельної ділянки під ТРЦ біля метро “Лісова” викликала запитання лише в депутатки Аліни Михайлової (“Голос”). Вона зауважила колегам, що їм демонструють знімки АЗС, якої не існує (під яку йде оренда землі), а сам будмайданчик уже багато років спричиняє значні незручності громаді району. Але це не зацікавило її колег, звикло за це питання проголосували “за”.
Трохи більше було дискусій щодо виділення 14 га землі Національному університету фізичного виховання і спорту по вул. Миколи Матеюка, 4 (біля метро “Лісова”). Громаду району непокоїть, чи не під житлове будівництво на території нинішнього спортзакладу власник оформлює землю, тому були пропозиції виключити слово “будівництво” з тексту рішення. Депутат від “СН” і одночасно перший заступник міністра освіти і науки Андрій Вітренко запевнив колег, що університету заборонено статутом будувати житло. А вся ініціатива взагалі пов'язана виключно з розширенням закладу для того, щоб прийняти зимову Спартакіаду, право на проведення якої отримала Україна. І там буде з житла “лише гуртожиток для учасників”. Убезпечитися від будівництва житла на цих землях вирішили за допомогою правки Сергія Тарана, згідно з якою департамент архітектури в разі звернення за містобудівними умовами має чітко дотримуватися функціонального призначення земель - територія громадських будівель і споруд. Трохи сумно, що дотримання чинних норм департаментами КМДА потрібно зазначати окремими правками в рішенні…
У Голосіївському районі, на вулиці Малевича, 44, 46, депутати не змогли відмовити забудовнику в подовженні договору оренди ділянки, яка провокує сутички. Багато років тому за цією адресою забудовник планував звести два житлові будинки з паркінгом, натомість устиг зробити один і збанкрутував, через що власники житла самотужки закінчували свій будинок, вводили в експлуатацію, облаштовували прибудинкову. Частина ділянки лишалася незабудованою – там уже давно облаштували ігрові майданчики. ОСББ багато років судиться щодо розірвання оренди із забудовником, а ДАБІ скасувало містобудівні умови на завершення будівництва, проте одне судове рішення змінюється іншим, а на ділянці відбуваються сутички і силове захоплення. Вирішити питання через Київраду спробувала депутатка від “УДАРу” Олеся Пинзеник, яка внесла проєкт відмови на подовження оренди цієї ділянки. Але рішення не отримало підтримки депутатів, і гаряча точка залишиться гарячою.
І гідним завершенням параду забудовних рішень стало голосування щодо давньої скандальної забудови на вулиці Вільшанській у Печерському районі столиці. Йдеться про район біля Ботсаду, де серед старої забудови планують звести висотку. Нинішнього забудовника цієї ділянки пов'язують з відомим девелопером і колишнім заступником директора головархітектури Києва Андрієм Вавришем.
Будівництво на Вільшанській розпочалося ще у 2006 році, у 2010-му рішенням суду договір оренди визнали недійсним, а у 2014 році відновили за нововиявленими обставинами. Зараз орендарю потрібно продовжити договір оренди. Але з документів проєкту рішення про це випливає, що на означеній ділянці немає ДПТ, а чинний Генплан передбачає тут мало- і середньоповерхової забудову (не більше від дев'яти поверхів). Тоді як орендар заявив будівлю з максимальною висотністю 73 м. Враховуючи це і попередні численні судові спори, управління правового забезпечення Київради не схвалило подовження оренди.
Не підтримувати проєкт просила і місцева депутатка Алла Шлапак, яка звернула увагу колег на удар, якого ця будівля завдасть Ботсаду і схилам Печерська, а також на транспортне навантаження, яке ляже на непристосовані внутрішньоквартальні під'їзди мікрорайону. Її підтримав і співголова комісії Київради з резонансних забудов Анатолій Шаповал. За його словами, комісія рекомендувала КМДА спочатку провести спеціальну містобудівну раду з питання цього скандального об'єкта, де спеціалісти сфери знайшли б збалансоване рішення.
Гарчі дискусії, у яких узяли участь представник і громади району, і забудовника, і навіть представник організації ветеранів АТО, яка допомагає захищати громаду в протистоянні, майже закінчилися перемогою громади - питання винесли на голосування, воно набрало лише 60 голосів і, значить, не було прийняте. І тут почалося щось дивне: шум, ґвалт, викрики з ложі депутатів “ОПЗЖ”, що в них не спрацювала система. Секретар Київради Володимир Бондаренко пильно подивився на колег і переніс прийняття рішення на голову регламентної комісії Ємця. Той запевнив: якщо технічний збій дійсно був і є підтвердження його, то, звісно, питання потрібно переголосувати. Підтверджень ніхто не шукав. Бондаренко швидко погодився, перезавантажив систему (яка працювала як зазвичай) і провів ще одне голосування. За цей час “ОПЗЖ” знайшла трьох своїх членів, які не встигли правильно проголосувати відразу, додалися троє “ударівців” – і рішення витягнули в прийняті. Забудовник Вільшанської отримав свою оренду всупереч усім нормативам.