Швидкі і рішучі
Наприклад, Міську цільову програму екологічного благополуччя Києва (8,8 млрд грн) профільна комісія “обговорювала” перед винесенням на сесію приблизно хвилин 20 (це власне час на зачитування основних її напрямків з цифрами). А на попередньому засіданні цієї ж комісії рівно стільки часу присвятили дискусії щодо вентиляційного кіоску метрополітену, який заважає мешканцям будинку створити сквер.
Але на комісіях міські цільові програми хоча б слухали. На сесії ж більшість цих програм були прийняті шляхом злагодженого мовчазного голосування. Так, швидко і одностайно, депутати затвердили: зміни в Програму здоров'я киян (надавши кошти службі швидкої допомоги, збільшивши фінансування закупівлі складного обладнання і ліків від інфекційних хвороб); міську цільову програму “Громадське здоров'я” на 2022-2025 роки (834 млн грн); зміни до міської Комплексної цільової програми Екологічного благополуччя на поточний рік; зміни до програми “Столична культура” (в культурній сфері пощастило кінотеатру “Київська Русь” - його почнуть реконструювати, і слону з київського зоопарку - йому почнуть робити басейн). Так само легко депутати внесли зміни в транспортну програму, затвердили нові напрямки програм “Соціальне партнерство” і “Турбота. Назустріч людям”.
З якого боку братися за партиципацію?
Усе було добре, поки депутати не дійшли до питань туризму й інформаційних технологій. Тут раптово з'ясувалося, що це значно цікавіші теми, ніж ліки від туберкульозу, зарплата швидких чи відкриття реабілітаційних центрів. Тут у кожного з'явилася своя думка і слушна порада автору програми.
Старт жвавим дискусія дав депутат, який спитав у доповідача, чи багато людей знає, що таке “партиципація”? Бо хаби для цієї самої партиципації є в частині заходів департаменту суспільних комунікацій, а розібратися, що це, не кожному до снаги. (Зробимо маленький відступ і пояснимо, що термін цей зовсім не образливий, а означає лише культуру участі або співучасті людей в процесах. Наприклад, представників громади і роботу органів влади цієї громади. Тобто щось на кшталт місцевого самоврядування, але реального: збори, обговорення, пропозиції. Просто, можливо, не всі депутати про таке чули).
Виявляється, що профільний департамент КМДА про все подбав і для такої нашої співучасті в міських процесах навіть створюються спеціальні хаби. (Ми обов'язково розшукаємо їх для вас і розкажемо, як туди потрапити. - LB.ua). Також для формування довіри до міської влади вкладається все більше коштів у міські комунальні медіа (на найближчі три роки це буде 765 млн грн). Для цього розвивають міські сайти, планують навіть зробити власне інформаційне агентство “Київінформ” (альтернативу державному “Укрінформу”), а особливу увагу приділяють телеканалу “Київ”. Цей телеканал минулого року переїхав у нове приміщення й отримав нарешті сучасну студію. Проте примiщення виявилося не комунальної власності, а комерційним, і за його оренду на найближчі три роки планують сплатити близько 30 млн грн. Що і викликало просто справжню бурю емоцій депутатів. Опозиційні депутати (Ігор Кириленко, ОПЗЖ) наполягали на тому, що це нераціональне витрачання коштів киян. Ті, хто регулярно ходить на ефіри ТК “Київ”, відповідали, що зате там тепер рівень, як у студіях національних каналів. Програму, звісно, прийняли і якість пообіцяли нарощувати.
Схожі суперечки викликала і Програма розвитку туризму на 2022-2024 роки. І хоча коштує вона скромні порівняно з іншими 118 млн грн, тут також у кожного було запитань щодо того, а де побачити її результати і де ж обіцяні консультанти, які мають допомагати іноземним туристам на вулицях міста.
Тепло, швидко і страшно
Натомість щодо виділення з міського бюджету 2 млрд грн на КП “Київтеплоенерго” багато суперечок не було. Статутний фонд комунального теплопостачальника збільшують в авральному порядку - питання внесли в порядок денний екстреної сесії з голосу, а погодження цього питання профільною комісією з питань власності відбувалося просто під час пленарного засідання, за хвилини до винесення його в зал. Цікаво, що таке масштабне і чутливе питання - вливання коштів бюджету в комунальне підприємство - не викликало бурхливих суперечок у залі, навіть профільний заступник мера Петро Пантелеєв, який є подавачем проєкту, не виходив з доповіддю на трибуну.
Схоже було, що депутати не впевнені в тому, що київське комунальне господарство переживе майбутній опалювальний сезон. А з ним і всі ми. Що казати, якщо навіть Сан Санич (як його називає Віталій Кличко) Омельченко, фракція “Єдність” якого ще влітку блокувала роботу Київради, вийшов на трибуну з промовою підтримки Кличка і обурення на адресу уряду.
“Коли я прочитав в інтерв'ю Шмигаля, як центральна влада підставить плече місцевим бюджетам - додасть у них 4% надходжень від ПДФО - то я вам скажу, що це не плече, а мізинець! Усі міста отримують 60% ПДФО, і лише Київ - 40%, дайте нам 60+4%”, - заявив ексмер Києва Омельченко і закликав усіх голів фракцій Київради ходити на зустрічі з прем'єром і президентом (якщо туди не пускають Кличка), вимагаючи доведення показника ПДФО для Києва до загальних 60%. Тут уже й Віталій Володимирович розчулився і щиро дякував попереднику за мудру позицію і життєвий досвід.
На сесії Віталій Кличко обіцяв запускати тепло в комунальні установи (лікарні і садочки) вже цього тижня, у будинки - з наступного. А також стримувати тариф, як може. Але реальність така, що газ дорожчає на очах, “Київтеплоенерго” має заборгованість перед НАК “Нафтогаз України” за попередні опалювальні сезони, комунальний постачальник не має обігових коштів для закупівлі газу в потрібному обсязі, а єдиною можливістю покриття збитків підприємства наразі є лише збільшення статутного капіталу. Що й було узгоджено відповідним рішенням Київради вчора. Проте джерела цього збільшення, конкретні гроші, ще доведеться шукати в інших статтях видатків.
Нас не чують - ми не чуємо
Значно більше часу, ніж голосуванням за міські цільові програми, депутати присвятили політичним виступам, хто і яким чином має стримувати тарифи на комунальні послуги цього сезону. Прийняття типового, взагалі-то, звернення місцевої ради до центральних органів щодо “недопущення і компенсації” перетворилося в епічну дискусію “То яка ж партія все-таки більше в цьому винна?”.
Представник “ЄС” Леонід Ємець казав, що перекидання проблеми тарифів на місцеву владу з боку центральної є маніпуляцією. Представники “СН” тут же нагадували, що саме Ємець колись голосував у ВР за вільний ринок газу. А депутатка від “СН” Ксенія Семенова взагалі закликала не чіпати проблеми не свого рівня, а займатися термомодернізацією комунальних установ і на цьому економити. Олександр Лінчевський від “Голосу” пропонував перевести дискусію навколо газу у сферу розвитку високих технологій. А ще один ексмер, Олександр Попов (ОПЗЖ), узагалі казав, що облгази мають купувати лише український газ (він зараз значно дешевший) і горя не знати. А ще краще видобувати газ самостійно (і це не жарт, розробка подібного проєкту зараз обговорюється в КМДА). І через одного депутати чесно визнавали, що всі ці звернення до Верховної Ради і президента - волання в нікуди, а прочитає їх хіба другий помічник уповноваженої особи.
На цьому фоні було особливо цікаво спостерігати, як депутати Київради, які намагаються вплинути на питання не свого рівня компетенції, щиро не задоволені глухістю до них представників центральної влади і тут же так само проігнорували звернення до них від київської громади - вже з питань саме їхнього рівня повноважень. На пленарному засіданні дали виступити представниці об'єднаного “Маршу за Київ”, який відбувся напередодні в столиці і зібрав близько 10 тис. учасників з різних громадських об'єднань, міських ініціатив і екологічних рухів. Звернення зачитала з трибуни Маша Назарова, і стосувалося воно якості повітря і води в Києві, заторів, забудови, вимог створення нового Генплану на міжнародному конкурсі і ряду питань місцевого самоврядування. Але виступ активістки з найбільш болючих моментів столиці не надто зацікавив депутатів і не викликав жодного питання чи пропозиції. Дійсно, це ж не питання ціни газу, що тут обговорювати.
Як віддати землю без ДПТ і погодження? Пізно ввечері!
На завершення насиченого подіями дня, чомусь аж після 18 години, коли більшість депутатів мріє лише про теплий ресторан з гарним меню, в Київраді дійшла черга до питань виділення землі під забудову. І тут голосування знову йшло практично мовчки - ні претензій, ні запитань.
Київрада таки погодила будівництво нового бізнес-центру замість аварійної будівлі хору “Хрещатик” (вул. Студентська, 10). Тепер лишилося тільки чекати, як академічному хору нададуть натомість нові приміщення і концертний зал площею, не меншою за втрачені (як пообіцяло управління інвестицій).
Також легко і мовчки депутати проголосували (91 з 94 присутніх) за виділення землі по вул. Набережно-Хрещатицькій, 9 (групі компаній на чолі з “Сага Інвест” Андрія Вавриша). 0,5 га землі на Подолі передали під будівництво житлового комплексу при тому, що ця ділянка розташована на землях історико-культурного призначення (Державний історико-архітектурний заповідник "Стародавній Київ"). Управління правового забезпечення Київради не погодило цей проєкт, зазначивши, що це неможливо до затвердження ДПТ ареалу. Але профільна комісія узгодила, і сесія теж.
Інший земельний проєкт, який також не отримав узгодження управління правового забезпечення, стосувався виділення землі під будівництво громадській організації ветеранів АТО. Мова йде про 1,2 га по вул. Канальній,10 у Дарницькому районі. У висновку управління зазначено, що, згідно з кадастром, ця земля іде під громадську забудову, а проєкт - під житло. Орендувати і будувати на ній хоче ГО “Ветерани та інваліди АТО”. Вартість оренди складатиме 7 тис. грн на рік (0,03% оціночної вартості). Оскільки це не інвестконкурс, то що і для кого будуть будувати - ніде не зазначено. Але чомусь депутати на різні голоси схвалювали “будівництво для атовців”. Проти висловилися лише представники “Голосу” Олександр Лінчевський та Аліна Михайлова. Остання, до речі, сама є учасницею АТО. І на її думку, краще не маніпулювати ветеранськими ГО, а проводити відкритий конкурс на продаж землі, тому депутатка пропонувала взагалі зняти питання з розгляду. Проте ця пропозиція не знайшла підтримки. А землю ГО (назви якої, до речі, навіть нема в переліку відповідних організацій на сайті КМДА) дали начебто з умовою “справедливого розподілу квартир”. Що б це не означало.
Мабуть, така злагоджена процедура проходження земельних питань була якось пов'язана з напруженим графіком роботи депутатів цього дня.
