ГоловнаСуспільствоЗдоров'я

Мільйони на пилок: як Київ бореться з амброзією

Один з найважчих для алергіків місяців року - серпень - приносить у міста пилок амброзії. Рослина завойовує все нові площі, а позбутися її назавжди майже неможливо. До яких інновацій вдаються комунальники країни, скільки коштує хімічна обробка цього карантинного бур'яну і як витрачають гроші для здоров'я алергіків у Києві, аналізувала для LB.ua журналістка проєкту DOZORRO ГО ТІ Україна Леся Падалка.

Фото: КП УЗН Дніпровського району

“Починається серпень, амброзія, і я готуюся місяць бути постійно хворою”, “через цвітіння амброзії доводиться купувати все більш сильні препарати проти алергії”, “планую свою роботу так, щоб в серпні можна було взагалі поїхати з міста, бо перебувати поруч з пилком амброзії це просто кара” - це типові розмови алергіків наприкінці літа. Непомітний оку бур'ян амброзія полинолиста, який легко завойовує міські простори, має просто нищівну дію на здоров'я чутливих груп людей. 

Киянка Леся каже, що багато років має алергію на певні подразники і зрозуміла для себе: вживати потужні препарати місяцями поспіль вона не може. “Тому, там де є можливість, терплю, а головним чином намагаюся максимально уникати контакту з алергенами. Кілька років тому в парку на печерських схилах виявила, що тепер це і амброзія, яка несподівано стала все частіше з’являтися в нашому місті”, - каже жінка. 

Цього року алергенний бур\'ян чекав на Лесю вже у дворі власної багатоповерхівки. “Ми лишили про це кілька звернень на міський контакт-центр 1551, не відразу, але приходили комунальники, двічі викосили зарослі. Проте кілька кущів лишилося, і, мабуть, будемо самі виполювати, поки не понесло пилок”, - описує Леся свої алгоритми боротьби з амброзією.

“У сезон ми отримуємо десятки звернень на тиждень – і робота дійсно кипить. І скошуємо, і обробляємо спеціальним розчином, який пригнічує ріст амброзії та знищує фертильність її насіння. Перші місяці літа йде переважно косіння, ближче до періоду цвітіння, серпня, це обробка хімікатом”, - розказали нам у КП УЗН Дніпровського району.

Фото: КП УЗН Дніпровського району

“Хімікат” - це препарат на основі природного мінералу бішофіту, який в останні п'ять років активно стали використовувати для боротьби з амброзією по всій Україні.

“Звичайна для бур'янів обробка пестицидами неможлива в умовах міста, оскільки діючі речовини можуть бути небезпечними для людей, домашніх тварин. Розчини бішофіту безпечні не лише для людини, а й інших рослин”, - розказав нам начальник ділянки КП УЗН Дмитро, показуючи обробку препаратом амброзії на озері Радунка. Виглядає все досить просто: озеленювач з баком розчину за спиною обприскує ділянку молодої амброзії, яка якраз викинула суцвіття. Робити це потрібно дуже ретельно, обробляючи кожну рослину майже до листочка. 

Виробник обіцяє, що за лічені хвилини рослина прив'яне, а за кілька днів всохне повністю. “Ця обробка і перешкоджає цвітінню, і знешкоджує небезпечний пилок, якщо він вже є, і робить насіння амброзії стерильним, не здатним до розмноження”, - пояснили фахівці УЗН. У Києві обробка ведеться препаратом “Амбростоп”, який централізовано закупає “Київзеленбуд” і розподіляє по районних УЗН.

Фото: КП УЗН Дніпровського району

Проте назвати відносно новий, хімічний спосіб боротьби з амброзією панацеєю поки що ніхто не береться. По-перше, надто малий період спостережень - препарати бішофіту почали масово застосовувати лише 3-5 років тому. По-друге, амброзія має надзвичайно витривале насіння, пара зернин якого дають за сприятливих умов цілі зарослі.

“Уявіть, одна рослина дає до 40 тисяч насінин, кожна з яких може роками зберігатися в ґрунті і бути життєздатною, очікуючи сприятливих умов проростання”, - розказує нам запорізький ентузіаст боротьби з амброзією Микола Ралик. Іноді ми можемо бачити навіть, як амброзія пишно проростає на щойно завезеному ґрунті після якихось робіт міських озеленювачів - причина не в “зараженості” землі, а в тому, що свіжий, гарно рекультивований ґрунт - прекрасне середовище для проростання насіння амброзії.

Сам пан Микола роками звертає увагу місцевої влади Запоріжжя на проблему засилля амброзії. Він моніторить ділянки її поширення, пише скарги, контролює їх виконання, аналізує методи боротьби. Маючи багаторічний досвід такої роботи, Ралик усе ж не може виокремити гарантований метод знищення шкідника. “Я раджу і косити, вчасно і кілька разів, і обробляти препаратом, і, головне, виривати”, - пояснює Микола Ралик і зазначає, всі ці методи є безкоштовними або недорогими. Наприклад, той самий препарат для обприскування можна не купувати готовий, а робити розчин з порошку бішофіту, так виходить у рази дешевше.

Микола Ралик
Фото: facebook/Людмила Долженко
Микола Ралик

Ралик і його однодумці не лише виявляють ділянки амброзії і контролюють міську владу, але й самі борються з рослиною-алергеном на ділянці в 50 га в Запоріжжі (район перетину проспектів Металургів і Соборного). 

“Ми називаємо це “Територія без амброзії”. Декілька чоловік громадськості своїми силами - вчасно виявляємо, застосовуємо всі методи, не чекаємо на комунальників. Наш досвід свідчить, що коли вчасно реагувати на появу амброзії, її ділянки стабільно зменшуються, а з ними і кількість часу, який їм потрібно приділяти. У 2019 році ми витратили умовно 40 людиногодин, у 2020-му - 20 людиногодин, у нинішньому - лише 15”, - ділиться досвідом Ралик.

Насправді місто Запоріжжя є одним із передовиків у боротьбі з амброзією на рівні комунальних служб. Ще 2016 року міська рада затвердила Програму боротьби з карантинними рослинами міста Запоріжжя на 2016-2025 роки. Програма, зокрема, дала зелене світло використанню хімічного методу знешкодження амброзії і, відповідно, бюджетному фінансуванню на ці закупівлі.

За минулі роки райадміністрації міста витратили на обробку амброзії препаратом на основі бішофіту мільйони гривень. Він не є якимось унікальним – розчин виготовляють різні фірми. Проте в Запоріжжі використовують чомусь переважно лише “Алергостоп Амброзія” (або “Агростоп” того самого підприємства), виробник якого є з Запоріжжя.

За схожою схемою, але вже з місцевим виробником борються з амброзією в Полтаві. Тут 2017 року міськрада прийняла Програму з ліквідації амброзії полинолистої на території міста Полтави. Програма також впровадила використання хімічного методу боротьби (крім косіння і виривання). У випадку з цим регіоном улюбленим препаратом виявився “Амбростоп” полтавської фірми “Бішофіт МД”. Місцевий Зеленбуд - КП “Декоративні культури” - двічі витрачав по кілька мільйонів гривень на рік на цей препарат, обираючи переможцем одну фірму. 

Фото: КП УЗН Дніпровського району

ТОВ “Бішофіт МД” пов'язане з місцевим політиком, депутатом полтавської облради Валерієм Прядком (він керував підприємством, 45% статутного капіталу фірми належать його дочці). Фірма була створена у 2018 році, і найбільшим її замовником з великим відривом від інших було саме КП “Декоративні культури”, а про успішну співпрацю часто писали місцеві ЗМІ.

Проте неочікувано кар'єра місцевого політика і підприємця Валерія Прядка зробила крутий поворот - у листопаді 2020 року його засудили за хабарництво (у справі, не пов'язаній з “Бішофіт МД”). І вже у 2021 році “Декоративні культури” взагалі не купували препаратів для боротьби з амброзією. Щоб уточнити, чим зумовлений такий збіг обставин, ми звернулися в КП. 

"У підприємства залишилися запаси з 2020 року, яких вистачить і на цей сезон", - пояснили в полтавському КП, яке бореться з амброзією. Варто зазначити, що минулорічна закупівля “Амбростопу” була на 160 тис. літрів препарату (за 3 млн грн), що практично дорівнює закупівлі 2019 року - 150 тис. літрів (2,78 млн грн). І, як бачимо, у 2020-му залишків з попереднього року не вистачило, знадобилася повноцінна нова закупівля.

“Бішофіт МД” пробувало вийти і на київський ринок зеленбудівських потреб. Саме ця фірма була постачальником “Амбростопу” для двох КП УЗН і КО “Київзеленбуд” у 2020 році. “Зеленбуд” у межах закупівлі від вересня 2020 року придбав 50 тис. літрів препарату за 1,845 млн грн. Зробив це вже після завершення сезону боротьби з амброзією, і препарат використовується зараз районними КП УЗН (що нам і продемонстрували в Дніпровському районі).

2021 року в Києві зробили наступний крок - затвердили міську програму боротьби з амброзією, схожу на згадані вище в інших містах. Сесія Київради прийняла в березні цього року рішення “Про затвердження Концепції по ліквідації карантинних бур'янів у місті Києві”. Ця концепція, власне, систематизує наміри міської влади організовано протистояти амброзії в місті і офіційно затверджує використання препарату на основі мінералу бішофіту.

У березні затвердили концепцію, а вже у квітні внесли зміни до бюджету міста і виділили кошти на реалізацію програми цього року. Відразу ж оголосили і закупівлю - з очікуваною вартістю цілих 35 млн грн. Власне, поки що це рекордна разова закупівля у сфері боротьби з амброзією для всієї України

З чого складається така приголомшлива вартість? Перш за все, це послуга, а не лише сам препарат. Тобто “Київзеленбуд” винаймає зовнішнього підрядника для всієї обробки амброзії в столиці. Підрядник надає і препарат (той-таки “Амбростоп”), і людей, і самостійно здійснює виїзди на місце та забезпечує собі доступ до локацій (принаймні так зазначено в умовах договору).

Крім того, на ціну вплинув обсяг підряду - комунальники очікують, що підрядник обробить цього року орієнтовно 630 га ділянок амброзії. (Ця площа дорівнює третині Печерського району або двом Гідропаркам). Тобто масштаб дійсно великий.

Правда, і вартість суттєва навіть відносно кількості. Підрядник виграв тендер із ціною 34,8 млн грн. Якщо поділити цю суму на 630 га, то виходить, що вартість обробки одного гектара складає 55,2 тис. грн. Для порівняння, цього ж року в Миколаєві замовили аналогічну послугу (з препаратом включно) за ціною 27,6 тис. грн за гектар (93 га за 2,57 млн грн). А в Полтаві цей самий підрядник, що нині виграв тендер у Києві, брався здійснити аналогічну послугу за ціною 13,6 тис грн за гектар (300 га за 4,01 млн грн, але місто передумало замовляти).

Фото: КП УЗН Дніпровського району

Підрядником, який пропонує такий великий розбіг ціни послуги для Полтави і для Києва (різниця практично в чотири рази!), є ТОВ “Еско Інжинирінг”. Ця фірма пов'язана з нещодавнім постачальником “Амбростопу” в Полтаві: колишній кінцевий бенефіціар “Еско Інжинирінг” Олена Чугуєвець стала керівником “Бішофіт МД” після вироку, винесеного Валерію Прядку; Костянтин Скотико був бенефіціаром в “Еско” і є ним у “Бішофіт”. Обидві ці фірми, власне, і розіграли між собою пробний тендер “Київзеленбуду” на постачання “Амбростопу” восени 2020 року.

Тобто полтавські постачальники препарату на основі бішофіту, як то кажуть, зайшли на київський ринок, причому досить успішно. Варто також зазначити, що “Київзеленбуд” віддав такий солідний підряд фірмі, яка взагалі ніколи не надавала аналогічних комплексних послуг бюджетним замовникам і яка до цього року не мала замовлень більших за кілька сотень тисяч.

Нам важко судити, що ж викликало таку беззаперечну довіру київських комунальників до “Еско Інжинирінг”. Але трохи світла на цей проєкт співпраці проливає особистість ініціатора самої концепції боротьби з амброзією, що стала підставою для виділення значних коштів на закупівлю послуг у Києві. 

Автором проєкту рішення “Про затвердження Концепції по ліквідації карантинних бур'янів у місті Києві” став депутат міськради від ОПЗЖ Сергій Мамоян. Крім цього авторства, депутат ще не відзначився іншими власними проєктами в цій Київраді. До представництва в столичній міськраді Мамоян був депутатом Полтавської облради. Разом зі згаданим вище Валерієм Прядком (екскерівником “Бішофіт МД”) вони пройшли в облраду від “Партії Простих Людей Сергія Капліна”. Власне, і Мамоян, і Прядко були помічниками нардепа Капліна у Верховній Раді минулого скликання. І прийшовши в Київраду, Мамоян не чекав довго, щоб упровадити в столиці полтавські напрацювання в боротьбі з амброзією свого однопартійця. 

Цікаво також, що від подання Мамояном проєкту концепції на ім'я секретаря Київради до схвалення депутатами минуло менше ніж місяць (26 лютого - 11 березня). Кожен представник київської громадськості, хто намагався ініціювати якісь рішення в Київраді спільно з депутатами, знає, що такий термін - це просто блискавичне проходження рішення, зазвичай на це йдуть місяці або роки. 

 Сергій Мамоян (праворуч)
Фото: poltava.to
Сергій Мамоян (праворуч)

На засіданні екологічної комісії, де Мамоян представляв проєкт разом з “Київзеленбудом”, суттєві питання виникли лише в депутатки Євгенії Кулеби, яка цікавилася, зокрема, реальними потребами в обробці площ у Києві. Але подавачі проєкту акцентували на тому, що він не затверджує обсяги фінансування, а керівник КП Олексій Король пояснив, що раніше точного обліку не було і ось тепер реальну картину можна буде сформувати.

У підсумку, як бачимо, все пройшло гладко, дуже значні кошти виділені, і це означає, що просто зараз десь поруч з вами мають ходити загони підрядників “Київзеленбуду”, які нещадно обробляють місто від амброзії. Власне, підрядникам варто дуже поспішати з роботами, оскільки строк надання послуг за договором - до кінця вересня 2021 року (тоді і завершується період цвітіння амброзії). А станом на початок серпня площа виявлених насаджень амброзії була 170 га, оброблених - 100 га (дані “Київзеленбуду”). Це означає, що за два місяці підряднику лишилося обробити “всього” 530 га, це майже по 9 гектарів на день без вихідних.

Невизначеність обсягів замовлення “Київзеленбуду” поруч з визначеною значною ціною вже привернула до себе увагу київських аудиторів, про що вони сформували зауваження і надіслали відповідне повідомлення на ім'я міського голови. 

А поки інстанції контролю і міський очільник ще не зайнялися впритул цією цікавою закупівлею, всі кияни спільно можуть долучитися до того, щоб бюджетні кошти дійсно були витрачені на боротьбу з амброзією. Для цього потрібно лише активно і вчасно лишати звернення на міську контактну службу 1551, де вказувати ділянки росту амброзії, точну адресу з деталями, додавати фото. Алгоритм подальших дій комунальників не надто лінійний: щось буде на балансовій території районних КП УЗН – і вони відразу зреагують, щось – у інших балансоутримувачів або безбалансове - і тоді має бути розпис на “Київзеленбуд” і він дає доручення своєму підряднику. Але працювати алгоритм має обов'язково. І тепер головне - не дати сумувати борцям з амброзією за наші гроші і контролювати перебіг виконання звернень.

Фото: КП УЗН Дніпровського району

Леся ПадалкаЛеся Падалка, журналістка
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram