Комітет Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) з юридичних питань і прав людини висловив занепокоєння щодо легітимності та законності поправок до російської Конституції, внесених у липні 2020 року. Ці поправки, зокрема скасування обмежень на президентські терміни, дозволили Путіну залишатися на посаді президента до 2036 року.
Про це повідомляє пресслужба ПАРЄ.
“Переважаюча влада президента, яка є результатом надзвичайно тривалого терміну перебування на посаді, у поєднанні з відсутністю будь-яких систем стримувань і противаг, таких як сильний парламент, незалежна судова система, вільні ЗМІ та активне громадянське суспільство, перетворили Російську Федерацію на де-факто диктатуру”, – заявили парламентарі.
Одноголосно схваливши проект резолюції на основі звіту, підготовленого Пітером Омцігтом (Нідерланди, ЄНП/ХД), комітет нагадав про висновки Венеціанської комісії Ради Європи про те, що «звільнення від обмеження терміну дії для чинного президента порушує як конституцію Росії, так і міжнародне право».
Російська агресія проти України та її наслідки демонструють, що диктатури «становить загрозу міжнародному миру та безпеці, а також територіальній цілісності та політичній незалежності своїх сусідів», як це визначено у статті 2 Статуту ООН.
«Тому в першу чергу в інтересах народу Росії, а також Європи та всього світу, щоб демократія була відновлена в Росії», – резюмував комітет.
Нарешті, комітет підтвердив свою підтримку майбутнього спеціального міжнародного кримінального трибуналу для притягнення російського керівництва, включаючи президента Путіна, до відповідальності за їхні дії, починаючи з незаконної анексії Криму, війни на Донбасі та збиття рейсу MH17.
Нагадаємо, на початку липня США укотре висловилися за "гібридний трибунал" над Росією. Це трибунал, який ґрунтується на українському законодавстві, але включає концепції міжнародного права.
3 липня у Гаазі (Нідерланди) відкрився Міжнародний центр розслідування злочину агресії (ICPA), що є першим кроком на шляху до трибуналу над російською військово-політичною верхівкою.
Працювати в Центрі будуть прокурори з України, Євросоюзу, США та Міжнародного кримінального суду (МКС). Вони розслідуватимуть та збиратимуть докази на проміжному етапі перед створенням спеціального трибуналу, через який можна притягнути до відповідальності кремлівських посадовців за розвʼязання війни в Україні.
Раніше Президент Володимир Зеленський на брифінгу з нагоди зустрічі з премʼєр-міністром Нідерландів Марком Рютте та премʼєр-міністром Бельгії Александром де Кроо заявив, що позиція України чітка – трибунал має бути конкретним, без гібридних форматів. А до цього прем'єр-міністерка Естонії Кая Каллас пояснювала, що створення гібридного трибуналу дозволить президентові РФ Володимирові Путіну, главі російському МЗС Сергієві Лаврову та іншим уникнути відповідальності за злочин агресії проти України.
Гібридний трибунал може поєднати юрисдикцію України та процес на основі міжнародного права – його має підтримати Генасамблея ООН. Судді також можуть бути із різних держав. Саме цей варіант підтримує Захід, але не Україна і деякі її союзники. Українська влада пояснювала, що гібридний формат не дає гарантій, що з Путіна, Лаврова та інших знімуть імунітет, який вони мають. Київ натомість пропонує створити Міжнародний спеціальний трибунал, який судитиме саме найвище військово-політичне керівництво країни-агресора.