У четвер, 6 жовтня, в Празі відбулася інавгураційна зустріч Європейської політичної спільноти, в якій взяли участь лідери 44 країн – 27 держав-членів Євросоюзу, а також сусідів ЄС, зокрема: Албанії, Азербайджану, Великої Британії, Грузії, Молдови, Чорногорії, Північної Македонії, Норвегії, Сербії, Туреччини, України, Швейцарії.
Не запросили в Прагу тільки Росію і Білорусь, але про розв’язану Росією війну проти України, газовий і ядерний шантаж Кремля говорили, звісно, багато. А тема протидії агресору і допомоги Україні стала на форумі однією з головних.
У Брюсселі зустріч анонсували як "платформу для політичної координації" її учасників. Прем'єр-міністр господарки заходу Чехії Петр Фіала назвав метою Європейської політичної спільноти співпрацю “заради миру та процвітання на континенті”.
За його словами, ця платформа створюється в критичний для Європи час, коли безпека та стабільність континенту опинилися під загрозою. Очільник чеського уряду привітав той факт, що так багато країн відгукнулися на заклик вирішити ці проблеми, а президент Франції Емманюель Макрон, ініціатор створення нової платформи, відзначив, що концепція загальноєвропейської співпраці всадовила за стіл переговорів лідерів держав, розділених конфліктом – наприклад, Азербайджан і Вірменію, Вірменію і Туреччину. На думку Макрона, коло учасників поточних дебатів щодо безпеки, міграції та енергетичної кризи слід ще розширити.
Нове формування, як запевняли керівники ЄС і дехто з делегатів, не прагне стати новою структурою на європейському просторі чи замінити вже наявні. Жодних спільних інституцій, жодної бюрократії, суто майданчик для вільного обміну думками.
До слова, коли президент Франції на саміті в Брюсселі 9 травня вперше запропонував створити в Європі простір, до якого могли б долучитися не лише країни-члени ЄС, в Україні, зокрема, виникло побоювання, чи не стане участь у такому об’єднанні підміною членства в Євросоюзі. Однак як тоді, так і нині і сам Макрон, й інші представники ЄС запевняють, що "сусідське партнерство" нашій євроінтеграції не перешкоджатиме.
У перемовинах брав участь голова українського уряду Денис Шмигаль, а президент Володимир Зеленський звернувся до лідерів Європейської політичної спільноти онлайн.
У своєму зверненні Зеленський наголосив, що ЄПС має "реальну змогу стати європейською спільнотою миру" і "спрямувати всю можливу міць Європи на закінчення війни й гарантування довгострокового миру для України, для Європи, для світу".
Президент України також розповів присутнім про п’ять складових своєї формули миру, яка, на його думку, може покласти край шантажу, підкупу й агресії Росії.
На думку прем’єр-міністра Польщі Матеуша Моравецького, перша зустріч Європейської політичної спільноти підтвердила, що Росія перебуває в повній ізоляції не лише з боку країн ЄС, але й інших країн континенту, у тому числі тих, хто має спільні з нею кордони.
Емманюель Макрон на підсумковій пресконференції 6 жовтня вчергове висловив підтримку Україні і оголосив про новий пакет військової допомоги, в якому, зокрема, мають бути французькі артилерійські системи "Cesar".
Про підтримку України, серед інших, говорила і президентка Молдови Мая Санду. Вона також зазначила, що Європа єдина в засудженні агресії Кремля проти України та вважає анексію наших територій незаконною.
До речі, саме в Молдові має відбутися наступне засідання ЄПС. Зустрічі також мають пройти в Іспанії та Великобританії. Отже, форму створено, лишається заповнити її змістом.
Тема військової допомоги Україні, зокрема з озброєнням, обговорювалася і другого дня неформального саміту в Празі, який проходив уже у форматі 27 країн-членів ЄС. Розмовляли також про зростання вартості енергоносіїв і його економічні наслідки.
На важливості збільшення фінансування військової допомоги українцям наголосив перед початком саміту головний дипломат ЄС Жозеп Боррель.
Під час обговорення українського питання, яке тривало понад дві години, було заявлено про подальшу військову та фінансову підтримку України, повідомило джерело в ЄС журналістам.
Президент України звернувся до учасників саміту за допомогою відеозв’язку. Він подякував партнерам за восьмий санкційний пакет проти Росії і за всю підтримку України, яка вже надається. "Працюємо разом для того, щоб збільшити наші спільні можливості – усіх у Європі", - підкреслив Зеленський.
"Україна потребує важкої зброї, вона потребує танків і важкого озброєння. Країни-члени можуть надати таку зброю, оскільки Росія вдається до ескалації свого вторгнення та стає дедалі більш відчайдушною. Ми маємо відповідати пропорційним шляхом. Щоб допомогти Україні перемогти в цій війні", – заявила президентка Європарламенту Роберта Мецола.
Лідери ЄС також обговорили енергетичне питання, зокрема, пропозицію президента Євроради Шарля Мішеля щодо постачань, зниження попиту тощо.
На пресконференції за підсумками неформального саміту ЄС президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомила, що Україна отримає від ЄС ще два млрд євро в межах погодженої в червні макрофінансової допомоги.
"З початку війни ми надали Україні 19 мільярдів євро допомоги, не рахуючи військової підтримки. Сюди входять ще два мільярди євро макрофінансової допомоги, які будуть виділені найближчими днями", – повідомила фон дер Ляєн, наголосивши, що за обсягами допомоги Україні Євросоюз може зрівнятися із США.
Президент Франції Емманюель Макрон своєю чергою анонсував створення спеціального фонду для України, який дозволить Києву безпосередньо закуповувати необхідну зброю. Для початку його розмір становитиме 100 мільйонів євро.
Через нього Україна, як зазначив Макрон, зможе "закуповувати безпосередньо в наших промисловців техніку, яка їй найбільше потрібна для підтримки своїх військових зусиль". Фонд також дозволить "мати можливість працювати з французькою оборонно-промисловою базою".
"Ми також ведемо переговори з нашими данськими партнерами про постачання зброї "Caesar". У будь-якому разі ми до цього готові і готові також до співфінансування", – додав президент Франції.
Обговорення нагальних для європейської спільноти питань – уже з ухваленням рішень – планується продовжити на саміті в Брюсселі 20-21 жовтня.