Справи про землю та адмінустрій дворічної давності
Увечері 24 травня Конституційний Суд України повідомив про зміну форм проваджень у декількох резонансних справах про ринок землі та реформу децентралізації. Важливо, що ці подання народних депутатів фракцій ОПЗЖ і «Батьківщини», групи «За майбутнє» були направлені на розгляд КСУ ще два роки тому. І не розглядалися весь цей час.
І коли в усій країні воєнний час, суд дав «по газах» у трьох таких провадженнях, які стосуються засадничих реформ. Ба більше, вирішив їх розглядати не в усній формі, із запрошенням на відкриті дебати всіх сторін. Нова - письмова форма - означатиме, що ці справи розглядатимуться КСУ лише на основі вже наявних матеріалів і без заслуховування суб’єктів права на конституційне подання, представників Верховної Ради та Президента в КСУ, експертів і фахівців.
Мова йде про два «земельні» подання 48 і 53 народних депутатів фракцій ОПЗЖ, «Батьківщини», частини мажоритарників групи «За майбутнє» про відповідність Конституції Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» та деяких положень Земельного кодексу. Цей закон з блокуванням трибуни, численними мітингами під Радою було прийнято вночі на позачерговому засіданні за участю Президента Володимира Зеленського ще 31 березня 2020 року.
Опозиція намагалася заблокувати його підписання, подавши 13 проєктів постанов про скасування результатів схвалення. Після їх відхилення голова держави зміг лише в червні того самого року поставити свій підпис під базовим законом про ринок землі, який запустили для фізичних осіб з липня 2021-го. У травні 2020-го дві групи нардепів ОПЗЖ і «Батьківщини» та з групи «За майбутнє» направили до КСУ ці два подання, наполягаючи, що прийнятий закон суперечить ст. 22 Конституції про права та свободи громадян, ст. 13 та 14 про те, що «земля є об’єктом права власності українського народу». І вимагаючи провести Всеукраїнський референдум щодо земельного питання.
Лише через рік, у червні 2021 року, суд оголосив про початок розгляду цих земельних справ, коли під КСУ знову проходили масові мітинги.
До кінця травня вже цього року розгляд справ по суті був заморожений. На що неодноразово скаржилася «Батьківщина».
Третє подання 49 парламентарів стосувалося відповідності Основному закону Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів», яка також була прийнята парламентом ще в липні 2020 року.
Нардепи з «Батьківщини», ОПЗЖ і частини «Європейської солідарності» звернулися до КСУ в жовтні того самого року. Заявивши, що новий адміністративно-територіальний устрій має бути закріплений законом, а не постановою Ради.
Підрив територіальної цілісності та загроза хаосу?
Член Комітету з питань місцевого самоврядування, депутат фракції «Слуга народу» Віталій Безгін у спілкуванні з LB.ua нагадав, що постанова про ліквідацію та утворення районів фактично закріпила новий адміністративно-територіальний устрій. «Це підсумок реформи децентралізації, яку розпочали ще наші попередники за голови уряду Володимира Гройсмана. Ми поклали край радянському адміністративно-територіальному устрою ще 60-х років минулого століття. Тобто ліквідували старі 490 районів і утворили нові 136 із чітким переліком понад 1469 територіальних громад, плюс Київ. На основі цього нового устрою відбулися останні місцеві вибори (жовтень 2020-го). Це каркас і база всього устрою… Якщо КСУ визнає цю постанову неконституційною, то ризики та наслідки будуть тотальними для всього. Кожна громада, відповідно до цієї постанови, обрала свої керівні органи, має певні міжбюджетні відносини з центром, за цей період ухвалена купа рішень на місцевому рівні. Знесення цієї постанови поставить під сумнів усі подальші кроки на місцевому рівні. Це буде тотальний хаос», — не виключає він.
За його словами, ця справа всі ці два роки «кволо лежала в КСУ». Розгляд формально розпочали минулого року, але де-факто нічого не відбувалося. Засідання постійно переносилися. «Аж раптом зараз, коли частина територій окупована ворогом, суд оголосив про розгляд справи в письмовому, а значить – закритому режимі. Це синонім того, що рішення буде ухвалено кулуарно. Те, що взагалі зараз почали розгляд цього питання — це загроза територіальній цілісності, державному ладу. Якщо КСУ визнає неконституційним чинний адмінустрій, це буде справжній вибух, це міна під основні засади».
Безгін наголосив, що готує листи на РНБО та СБУ «щодо неприпустимості таких дій КСУ, коли такі резонансні справи по землі та устрою хочуть розглянути в закритому режимі. Бо в наших умовах це вже рівнозначно злочину. Звісно, юридичних наслідків для КСУ від цих звернень на Данілова та Баканова бути не може. Однак таким чином ми хоча б хочемо привернути увагу щодо неприпустимості такого формату розгляду», — додав він.
Постійна представниця ВРУ в КСУ, членкиня правового комітету Ради, депутатка «Слуги народу» Ольга Совгиря повідомила в коментарі LB.ua, що вже спрямувала клопотання до КСУ про необхідність розгляду цих подань виключно в усній формі.
Вона підтвердила, що КСУ має право переводити розгляд справ з усної в письмову форму. Такі прецеденти були й неодноразово. «Але справи по землі та адміністративно-територіальному устрою суспільно важливі та резонансні. Розглядати їх лише на основі вже наявних поданих матеріалів, без публічних дебатів і заслуховування всіх сторін з експертами дуже ризиковано. Тим більше, що зі самого початку КСУ давав чітке роз’яснення, що їх розгляд буде в усній формі. Стосовно подання щодо ринку землі вже була запрошена маса експертів. Подання щодо районів — трохи менше. Тепер же, після двох років, у воєнний час ці рішення просто «завернули».
Совгиря підкреслила, що визнати неконституційною постанову про утворення нових районів «узагалі мегаризиковано зараз. Це засади конституційного ладу. Якщо КСУ зараз скасує і не відтермінує набрання чинності цього рішення на період після воєнного стану, це призведе до законодавчого вакууму всього адмінустрою. Це потягне невизначеність: де райони, де ОТГ, які між ними відносини, як будуть працювати військові адміністрації. Така невизначеність правового регулювання на місцевому рівні зруйнує теперішній порядок… Це закидання КСУ хмизу в багаття, яке вже горить… І невідомо, які сили та хто зможе скористатися таким законодавчим вакуумом, у чиїх інтересах? У цьому велике питання», — попереджає вона.
В опозиції такі закиди «Слуги народу» назвали безпідставними, а дії монобільшості з листами на РНБО та СБУ — тиском на КСУ.
Так, нардеп «Батьківщини», доктор юридичних наук Михайло Цимбалюк звернув увагу, «що КСУ всі ці два роки не розглядав ці справи, бо насправді зі самого початку правова позиція була на користь заявників («Батьківщини» та ОПЗЖ, «За майбутнє»). Бо закон про ринок землі порушує відразу цілу низку статей Конституції. Засадничу — про те, що земля належить народові. Якби тільки КСУ взявся за розгляд, то рішення ще до війни було б однозначним. Це очевидно навіть для правників третього курсу. Те саме стосується адмінустрою, який встановили постановою і без жодного обґрунтування обласних адміністрацій такого нового розподілу. Оскільки вони формували нові райони, але без обов'язкового економічного підґрунтя та роз’яснень. Банально місцеві князьки на практиці розподілили вплив за рішенням центру. Україну поділили на свій розсуд. На практиці, як ми бачимо, такий розподіл не всюди ефективний. КСУ в цьому питанні мав би давно прийняти законне рішення. Якщо тепер судді будуть керуватися юридичною стороною, то рішення в цих поданнях мають бути однозначні. Хоча на суд таким чином я не хочу жодним чином тиснути», — розповів він LB.ua.
Цимбалюк вважає, що КСУ два останні роки був паралізований через постійне протистояння з Банковою, коли президент відкликав частину його складу.
Факт зміни форми розгляду проваджень з усної на письмову він якраз пов’язує з воєнним станом і новими реаліями безпеки. «Тому що швидше суд ухвалить рішення, то менше в державі буде ухвалено дурниць. То скоріше все можна буде повернути у правове річище. Якщо говорити про земельну реформу, то в умовах війни цю землю взагалі треба берегти на ціну золота».
З юридичного погляду, вважає він, скасування земельної реформи не буде означати автоматичне розірвання вже укладених договорів. «Це може бути лише пересторогою для укладання нових угод купівлі чи продажу… Щодо адміністративного устрою, то КСУ своїм можливим рішенням може зобов'язати привести законодавство у відповідність до свого висновку. А це у Верховній Раді можна буде зробити протягом двох-трьох тижнів. Тому не треба лякати хаосом».
Весь галас — боротьба за керівництво в КСУ?
Заслужений юрист України і нардеп минулих скликань Леонід Ємець теж рекомендував не шукати чорну кішку в темній кімнаті та не політизувати процес. КСУ має повне право та може змінювати форми розгляду проваджень.
«Триває війна. Усне провадження передбачає певну процедуру: повідомлення сторін, анонсування засідань заздалегідь, збір суддів у повному складі, народних депутатів як представників сторін. Це така історія. Може ж прилетіти – і на цьому КСУ в нас тоді взагалі закінчиться. Тому з цього погляду перехід у письмову форму провадження має резон. Судді будуть формувати свою позицію в письмовому вигляді. За наявністю окремої думки того чи іншого судді, це також передбачено. Але все це буде без викликання сторін і відкритих засідань», — розповів він LB.ua.
З іншого боку, на його думку, в таких резонансних питаннях, як земля та адмінустрій, розгляд у письмовій формі — це, звісно, «менше прозорості, бо публічна змагальність сторін прибирається. Однак сторони все ж зможуть надати свої письмові роз’яснення. Тому неможливо однозначно сказати, зрада це чи ні. Це мінус відкритості. Утім ця ж публічність та постійні засідання можуть стати загрозою для самого суду, враховуючи воєнний стан».
Водночас Володимир Шаповал — заступник голови Конституційного Суду України у 2002-2005 роках, з 2005 року по червень 2007 року – представник Президента України у Конституційному Суді України та ексголова ЦВК — у спілкуванні з LB.ua озвучив зовсім іншу версію причин фактичного протистояння «слуг народу» та КСУ.
«КСУ, як казав один добродій, слово дав, а потім забрав. Насправді зміна форми провадження — це звичне явище. Мотивувати це суд може чим завгодно. А сама мотивація взагалі може бути не оголошена. Думаю, тут є дві причини. Для зовнішнього загалу це легко можна пояснити умовами воєнного стану. Повітряні тривоги і так далі – зараз звучить переконливо. Хоча не вважаю, що судді бояться чогось, що падає згори. Бо на них давно «впало» все, що треба. Гадаю, що питання в іншому і є глибинні чинники. Ми бачимо, як Сергій Головатий виконує обов'язки голови КСУ, бо Тупицький вже повністю нівелювався», — сказав Шаповал.
За його інформацією, в самому суді почалися активні рухи та боротьба за крісло нового керманича. У час воєнного стану немає жодних обмежень щодо обрання членами КСУ нового керівництва.
«Наразі є не менш ніж 4-5 кандидатів на цю посаду. І всі вони промацують ситуацію. Бо ж якщо можна було Тупицькому, чому не я? Це означає, що всі вони дуже піддатливі до зовнішніх «подач»… Грішна справа цим не користуватися… Які потрібні усні слухання в час війни? Кому це потрібно? Тим більше, що за цей час, скоріше за все, позиція в суддів уже склалася в цих поданнях. Я нічого не закидаю, але, на мою думку, ми спостерігаємо профілактичні дії до КСУ, який вже чинив дурниці», — резюмував він.
