Нинішній Всесвітній економічний форум у швейцарському Давосі можна назвати незвичним. Він відбувається наприкінці травня, а не взимку, уперше за 35 років – без Росії, якій заборонили брати участь, а головною його темою є війна в Україні. Чи дасть Давос-2022 поштовх до створення та реалізації "плану Маршалла" для повоєнної відбудови нашої держави (читайте також: 5 історій економічного успіху після війни: світовий досвід для України), побачимо згодом, наразі ж нагадаємо найяскравіші політичні заяви, що пролунали під час форуму.
Україна
Володимир Зеленський
Президент Зеленський, який узяв участь у форумі в онлайн-форматі, запевнив, що Україна після перемоги у війні з Росією стане потужною й безпечною державою, позбудеться корупції та впливу олігархів. "Це буде сильна держава, у якої будуть конкретні пріоритети щодо безпеки. Ми розуміємо, що з таким сусідом будь-якої миті може бути будь-що і, на жаль, може бути війна. Війна може повторюватися. Впевнений, ми повинні створити такі умови, щоб люди, бізнес не боялися розвиватись у нашій державі", – сказав Зеленський.
Нагадаємо, саме в межах Всесвітнього економічного форуму в Давосі Зеленський вперше розповів, скільки людей загинуло внаслідок російського авіаудару по селищу Десна на Чернігівщині. "Сьогодні ми закінчили роботи, і на Десні під уламками сьогодні 87 жертв. 87 трупів. Убитих життів", – повідомив Президент.
"Наше завдання – зробити найсучаснішу систему ППО, найсучаснішу мультисистему безпеки. Наше завдання – мати договір щодо безпеки з іншими країнами, яким ми довіряємо, бажано, щоб він був ратифікований у парламентах держав стратегічних партнерів, щоб будь-які плани агресора про вторгнення в Україну припинялися ще до входу на нашу землю", – наголосив він також.
Дмитро Кулеба
Очільник українського зовнішньополітичного відомства звинуватив НАТО в тому, що Альянс майже нічого не зробив, щоб стримати Росію перед вторгненням в Україну. Під час свого виступу український міністр похвалив Євросоюз за його "революційні, новаторські рішення, які навіть вони самі не очікували прийняти". Натомість військовий альянс "повністю відсунуто на другий план". За словами Кулеби, до 24 лютого в українському суспільстві побутувала думка, що НАТО є сильною організацією, а ЄС може "лише висловлювати занепокоєння різного ступеня". "Але війна – це випробування, яке зриває маски", – зазначив він. Водночас Дмитро Кулеба визнав, що деякі союзники НАТО "нам допомагають".
Дмитро Кулеба також закликав не піддаватися на шантаж Росії про "коридор" для українського врожаю через Чорне море в обмін на зняття санкцій.
"Росія зараз займається шантажем, кажучи, що розблокує шляхи експорту для української сільськогосподарської продукції, якщо Захід зніме санкції. На жаль, дехто ведеться на це… Так, ми співчуваємо усім у світі, кого торкнуться масштабні наслідки цієї російської блокади. Але закликаю кожного політика, незалежно від його статусу чи країни, яку він представляє: перш ніж говорити про зняття санкцій для порятунку дітей від голоду, нехай приїде в Україну подивитися на загиблих дітей, поговорити з батьками, чиїх дітей ґвалтували російські військові – і замовкне", – наголосив міністр.
Він зазначив, що особисті поїздки іноземних партнерів до звільнених після окупації Ірпеня, Бучі та Бородянки дуже вразили їх і вплинули на позицію тих, хто спершу був налаштований більш стримано.
"Ми маємо протидіяти російському наративу про те, що єдиний спосіб запобігти продовольчій кризі – це зняти санкції з Росії. Потрібно наголошувати на протилежному – що це Росія, і тільки вона, відповідальна за глобальну продовольчу кризу. І всі, хто захищає верховенства права і міжнародний порядок, мають стояти на цій позиції", – наголосив Кулеба.
Андрій Єрмак
Керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак, виступаючи на панелі Securing Europe у межах Всесвітнього економічного форуму в Давосі, оголосив про створення міжнародної консультативної групи, яка розроблятиме пропозиції гарантій безпеки для України. Цю групу він очолюватиме спільно з колишнім генеральним секретарем НАТО Андерсом Фог Расмуссеном.
За словами керівника ОП, мета групи – розробити певні рекомендації щодо надійних та ефективних гарантій безпеки для України. Долучитися до роботи запросять провідних діячів у сфері безпеки, політики та дипломатії, а також науковців.
"Наша мета – уникнути повторення помилок минулого, готуючи майбутнє для суверенної та вільної України", – наголосив Єрмак.
Захід
Урсула фон дер Ляєн
Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час промови в Давосі заявила, що неспровокована агресія, яку Росія розпочала проти України, стане стратегічною поразкою для президента РФ Володимира Путіна. "Євросоюз зробить усе можливе, щоб Україна вистояла в цій боротьбі за власну свободу та демократичне майбутнє", – наголосила очільниця Єврокомісії.
За її словами, Путін використовує "голод і зерно" для отримання влади. Тому ЄС має допомогти Україні розблокувати торговельні шляхи та звільнити 20 млн тонн пшениці, "які застрягли у країні".
Олаф Шольц
Канцлер Німеччини Олаф Шольц назвав президента РФ Путіна "імперіалістичним відступником", якому не можна дозволити перемогти.
"Наша мета кришталево ясна. Ми не можемо дозволити Путіну перемогти в цій війні", – заявив він.
Шольц наголосив, що ядерна зброя не дає Росії права перекроювати кордони на свій розсуд. "Це імперіалізм. Спроба повернути нас у час, коли війна була постійним політичним інструментом", – вважає політик.
Генрі Кіссинджер
Резонансну заяву зробив, виступаючи на Всесвітньому економічному форумі у Давосі, 98-річний колишній держсекретар США Генрі Кіссинджер. На його думку, Україна має віддати частину територій, аби досягти миру з Росією, а Захід повинен переконати Україну "прийняти ситуацію".
Ексдержсекретар США вважає, що Україна має розпочати переговори "до того, як війна спричинить потрясіння та напруженість, які буде нелегко подолати". За його словами, в ідеалі лінією розмежування має бути повернення до попереднього статус-кво. Проведення війни за межами цієї точки стосуватиметься не свободи України, а нової війни проти самої Росії.
Кіссинджер також застеріг Захід від спроб завдати поразки Росії. Він зазначив, що для Заходу буде фатальним зближенням Росії з Китаєм. Росія, мовляв, була "життєво важливою частиною Європи" впродовж більш як чотирьох століть, і європейські лідери "не повинні забувати про свої довгострокові відносини" з Москвою, інакше у ЄС ризикують, що Росія може створити міцний союз із Китаєм.
Нагадаємо, що раніше пропозиціями "поступитися територіями", аби "зберегти обличчя" Путіну, відзначився президент Франції Емманюель Макрон.
Звісно, на цьому перелік гучних заяв, які пролунали днями в Давосі, не вичерпується. Президент Естонії Алар Каріс і президент Латвії Егілс Левітс наполягали на наданні Україні статусу країни-кандидата в члени ЄС.
Такої самої думки і президент Європейського парламенту Роберта Мецола: "Україна має і може бути країною-кандидатом у члени ЄС. Для Європейського парламенту будь-яка країна, яка поділяє та бореться за цінності, на яких стоїть Європа, може бути прийнята до Євросоюзу. Навіщо ходити по колу десятки років? Це просто питання політичної волі. Україна сьогодні виборює суть того, у що ми віримо".