ГоловнаПолітика

Юрій Гусєв: Зарплатню 20 тисяч гривень можна забезпечити до 2027 року

Юрій Гусєв, один з ініціаторів «волонтерського десанту» у 2014 році Міністерства оборони, після зміни владної команди у минулому році очолив Херсонську ОДА. Фактично, отримав призначення на ще одну «оборонну» посаду. Тут і адміністративний кордон з окупованим Кримом, і проблеми внутрішніх переселенців, а також громадян України, які приїжджають з півострова для комунікації з державними сервісами. А ще – вкрай непроста ситуація з місцевим політикумом: досить лише згадати, що Херсонську обласну раду досі очолює фігурант «справи Гандзюк» Владислав Мангер. З яким очільнику обласної адміністрації хоч-не-хоч, а доводиться спілкуватися. Втім, від справ партійних, навіть якщо мова про справи «Слуги народу», Юрій Гусєв намагається дещо дистанціюватися. Каже: його пріоритети – децентралізація, економіка. А ще – вкрай незадовільний стан доріг в регіоні – один з головних чинників, які заважають, на думку голови ОДА, стати туристичною Меккою країни. LB.ua також розпитав голову ХОДА про укрупнення громад, підготовку до чергового етапу медичної реформи, і про те, як зупинити трудову міграцію.

Фото: Макс Требухов

«Постать Дубінського – можливість для регіону стати кращим»

Соня Кошкіна: «Слуга народу» призначила своїх «кураторів» регіонів на місцеві вибори. Херсонщині дістався Олександр Дубінський. Контакт уже налагодили?

З народним депутатом Дубінським я не знайомий (інтерв’ю відбулось 21 лютого, а вже 25 лютого Юрій Гуєсв розмістив фото з Олександром Дубинським на фоні кабінету Сергія Шефіра в Офісі Президента, – LB.ua). Два тижні тому він мене набрав повідомити про те, що партія, дійсно, визначила його куратором місцевих виборів. Я зрадів цій новині, оскільки це означає більше уваги до нашого регіону – довгий час Херсонська область була, скажімо так, глибоко периферійною, а сьогодні ми отримали шанс та можливості стати одним з регіонів-лідерів. Саме тому, я думаю, що це призначення Олександра Дубінського тільки посилить наші позиції на всеукраїнському рівні. Його медійність дозволить нам просувати інтереси Херсонщини.

С.К.: Вибір вас не здивував? Дубінський немає жодного стосунку до Херсонщини.

Ні. Кажу ж, що зрадів. Для мене постать Дубінського – можливість для регіону стати кращим і заявити про себе на всеукраїнському рівні.

С.К.: Яким саме буде його функціонал? Передбачається, що він має право проводити співбесіди з кандидатами у депутати від партії?

Я не знаю, яким буде його функціонал. Ми домовились про те, що він приїде до нас в регіон (візит відбувся 27 лютого, – LB.ua) і ми поговоримо про те, яким чином будемо координувати свої зусилля для того, щоб вибори відбулись чесно, прозоро і демократично. Щоб наш регіон скористався можливістю заявити про ті можливості, які сьогодні є в інвестиціях, в туризмі, в багатьох інших сферах нашої області.

С.К.: А партія «Слуга народу» взагалі існує в регіоні?

На дострокових виборах до Верховної Ради переважна більшість мешканців Херсонської області віддала перевагу партії «Слуга Народу». Ба більше, з п’яти мажоритарних депутатів чотири є представниками саме цієї політичної сили.

Олег Базар: Але це зовсім не свідчить про присутність партії на місцевому рівні.

Про присутність партії і про ефективну партійну розбудову ми і поговоримо з Олександром Дубінським під час його візиту до Херсонщини. Я переконаний, що він, як людина медійна, як людина, яка вміє будувати різні структури, допоможе створити ефективну партійну структуру в нашій області.

О.Б.: Кастинг кандидатів на мера, депутатів місцевих рад вже почався в партії?

Мені про це невідомо.

О.Б.: Тобто участі у партійних справах ви не берете?

Наразі визначено куратора, і ми на нього чекаємо в регіоні...

О.Б.: Є куратор. А є безпосередні керівники на місцях. Традиційно голови ОДА хоча б у пів-ока наглядають за політичною ситуацією.

Саме тому ми є нетрадиційною політичною командою. Ми будемо взаємодіяти з куратором, з новими молодими політичними лідерами в регіоні, координуватимемо свою діяльність з мажоритарними депутатами, які представляють Херсонщину у Верховній Раді. Четверо з п’яти наших народних депутатів-мажоритарників, нагадаю, представляють партію «Слуга народу». Я переконаний, що виборці Херсонщини віддадуть свою перевагу кандидатам від «Слуги народу» на місцевих виборах.

О.Б.: Все-таки, пошук кандидатів уже почався? Вам, як очільнику області, доведеться працювати з керівниками місцевого самоврядування, з мерами.

Ми постійно комунікуємо і думаємо про те, як надати можливості новим людям потрапити під час місцевих виборів до місцевих рад різних рівнів. І продовжувати змінювати країну, продовжувати те, що почалось минулого року з перемоги Володимира Зеленського на виборах Президента України.

Фото: Макс Требухов

С.К.: Але партійного будівництва як такого в «Слузі народу» не проводять. І це стосується не тільки Херсонщини, а всієї України.

Це є ваша суб’єктивна точка зору. Те, що я не займаюсь партійним будівництвом і не є членом партії, не означає, що я не є членом політичної команди, яка всіляко сприятиме тому, щоб люди, оцінивши конкретні справи, започатковані минулого року після перемоги президента і перезавантаження парламенту, віддали свою перевагу саме партії «Слуга Народу» на всіх рівнях.

С.К.: Як ви співпрацюєте з паном Мангером, який досі очолює Херсонську облраду?

Зустрічаюсь раз на місяць перед засіданням обласної ради. Він інформує мене про те, які питання планується розглянути. Я висловлюю свою позицію щодо того, що важливо було б розглянути обласній раді під час того чи іншого засідання.

С.К.: Вам комфортно працювати з людиною, з огляду на те, що її ім’я звучить в контексті вбивства Каті Гандзюк?

Я дуже сподіваюсь на те, що арешт пана Лєвіна в Болгарії і його екстрадиція розставлять крапки над «і» в справі вбивства Катерини Гандзюк. Що буде визначено замовника, і це дозволить нам перегорнути цю страшну сторінку нашого регіону і поставити крапку в цій справі. Я заявляв і заявляю, що всіляко сприятиму слідству і хочу, щоб всі причетні до замовного вбивства Катерини Гандзюк понесли покарання.

«Є певні громади, які історично хотіли мати центр саме в своєму селі, а не в сусідньому, а так не виходить»

О.Б.: Херсонська область в контексті децентралізації є досить проблемною.

Чому ви даєте таку оцінку? Херсонська область одна з перших затвердила відповідним рішенням обласної ради перспективний план з покриттям 100% території області, ще до внесення змін до закону, яким передбачається, що перспективний план затверджує уряд. Створено понад 30 об'єднаних територіальних громад. В грудні проведені вибори в додаткових об’єднаних територіальних громадах. Ми активно рухаємось у напрямі ефективного завершення реформи децентралізації на Херсонщині.

О.Б.: Скільки ще не створено ОТГ?

Наразі йде мова про те, що новий перспективний план після змін до законодавства має затвердити уряд. Є дискусія в окремих районах, чи це має бути одна громада, чи кілька. Позиція уряду – посилення та укрупнення чинних громад, які не показали свою спроможність після створення. Зараз ми говоримо про те, що в області загалом буде створено близько 50 громад, але ми чекаємо на затвердження Кабінетом Міністрів України остаточної редакції перспективного плану для нашого регіону, свої пропозиції ми подали одними з перших.

О.Б.: Тобто, ще близько 20 треба створити...

Деякі, можливо, будуть укрупнюватися. Зараз процедура виглядає таким чином, що створена комісія Міністерства розвитку громад і територій, куди входять народні депутати, урядовці, експерти, радник прем’єр-міністра, представники Асоціації міст, розглядає окремо кожен регіон в питаннях перспективного плану, який надалі має затвердити уряд. На цій комісії ми були двічі, обговорювали райони нашої області, питання ефективного завершення децентралізації в регіоні. Скажу вам: за оцінками експертів, Херсонщина одна з найбільш підготовлених областей, попри проблемні питання.

Наприклад, є дискусія, чи варто створювати окрему об’єднану територіальну громаду на Арабатській стрілці у Генічеському районі. Це питання двічі обговорювалося на засіданні комісії. Ми дійшли до того, що команда обласної державної адміністрації подасть два варіанти перспективного плану, і уряд визначить, який саме буде реалізовуватись для ефективного завершення децентралізації.

О.Б.: Але ж це суперечить логіці децентралізації. Вона власне передбачає, що формат свого об’єднання мають визначати громади, люди на місцях. А ви кажете «комісія в Києві вирішить»...

Хороше питання. З самого початку, 2015 року, було сказано, що до 2020 року децентралізація буде добровільною. Після 20-го відповідно до ухвалених Верховною Радою змін до законодавства рішення буде за урядом у тих випадках, де є проблемні райони, громади, котрі не хочуть об'єднуватися з різних причин. Це і людський фактор, і постать сільського чи селищного голови. Відповідно до цього рішення ми й будемо рухатись до проведення місцевих виборів.

О.Б.: Наскільки комісія в Києві чи навіть «авторитетні експерти з децентралізації» мають достатньо інформації для того, щоб оцінити, що відбувається на Арабатській стрілці, щоб осягнути глибину проблем, котрі заважають громадам об’єднатися?

Давайте окремо, наприклад, про Арабатську стрілку. Я туди виїжджав кілька разів, разом з народним депутатом-мажоритарником зустрічався з громадою Щасливцевого і Стрілкового, які хочуть створити об’єднану територіальну громаду на Арабатській стрілці в Генічеському районі. Голова Щасливцевого був присутній на цій комісії в Мінрегіоні і мав можливість висловити свою точку зору і свої аргументи на користь створення об’єднаної територіальної громади на Арабатській стрілці. Так само як і інші голови сільських, селищних рад, голови вже створених ОТГ. Експерти, які оцінюють наближення послуг до людей, спроможність та багато інших аспектів створення ОТГ, вже оцінювали доцільність чи недоцільність такого формату ОТГ в тому чи іншому районі області. Саме тому ми прийняли рішення, що обласна адміністрація надасть кілька варіантів на розгляд уряду, і уряд вже прийме державницьке рішення щодо того, яким має бути завершення децентралізації в Херсонській області.

Фото: Макс Требухов

С.К.: Це має відбутися протягом цього року?

Звичайно. Ми очікуємо, що в жовтні мають відбутися місцеві вибори скрізь, зокрема, в об'єднаних територіальних громадах Херсонської області.

С.К.: З новим міністром-віце-прем’єром з цього приводу ви вже спілкувались?

Звичайно. Новий міністр-віце-прем’єр (станом на момент інтерв’ю мова йшла про Дениса Шмигаля, – LB.ua), як відомо, наш колега, колишній очільник Івано-Франківської облдержадміністрації. Ми проводимо регулярні комунікації, він дуже добре розуміє специфіку, тому що ще кілька тижнів тому очолював область і стикався з тими проблемами, які є сьогодні в регіонах.

Є певні громади, які історично хотіли мати центр саме в своєму селі, а не в сусідньому, а так не виходить. Звичайно, люди обурюються, аргументують, що добровільне об’єднання передбачало зовсім інше. Тому ми заходимо в формат, де уряд поставить крапку в цьому питанні.

«В нас вже є концептуальний проект будівництва містечка для внутрішньо переміщених осіб. Це має бути місце, де хочеться жити, а не якась резервація»

С.К.: На території Херсонської області розташовані державні органи, які були евакуйовані з Криму свого часу. Зокрема, постійне представництво президента в Криму на чолі з Антоном Кориневичем.

Насправді, до положення «Про постійне представництво» внесені зміни – тепер у постійного представництва два офіси – в Херсоні і в Києві. З Антоном Кориневичем ми працюємо спільно над створенням належних умов для мешканців тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, які приїжджають в Херсонську область за адміністративними послугами, за навчанням, за отриманням медичного захисту тощо.

Обласна селекторна нарада, яку ми провели разом з Антоном Коріневичем ще в січні цього року, була присвячена питанням Криму і саме питанню забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, в першу чергу, з Криму. Забезпечення доступу до освіти – середньої і вищої. Забезпечення, наприклад, телемедицини, для того, щоб лікарі з материкової України могли консультувати людей, які проживають на тимчасово окупованій території. Обговорювався успішний досвід роботи центрів надання адміністративних послуг на КПВВ «Чонгар» і «Каланчак» та багато інших питань.

Під час візиту президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана (а ми надавали Офісу Президента рекомендації щодо тем, які обговорювались під час цього візиту) і його зустрічі з президентом Володимиром Зеленським, президенти заявили про будівництво 500 квартир для внутрішньо переміщених осіб саме в Херсонській області. Ми вже кілька разів спілкувались з цього приводу з послом Турецької республіки в Україні, і наприкінці лютого Херсонщину відвідала делегація з Анкари та маємо пропозиції, які передали турецькій стороні, про те, в яких районах, на яких ділянках, в якому форматі може бути побудоване це житло.

Нашим пріоритетом є Генічеськ та Херсон. В нас вже є концептуальний проект будівництва такого містечка. Це має бути місце, де хочеться жити, а не якась резервація.

О.Б.: Містечко в межах міста?

В межах міста.

С.К.: Містечко для кримських татар?

Для внутрішньо переміщених осіб. Ми обговорювали це під час виїзного засідання профільного комітету, який опікується тимчасово окупованими територіями і внутрішньо переміщеними особами. Частина кримських татар, на жаль, не зареєстрована як внутрішньо переміщені особи.

В рамках будівництва такого містечка, ми б хотіли створити і додаткові робочі місця і навіть кримський культурний центр в Херсонській області, щоб це не стало, повторюсь, резервацією. Тому що, скажімо, досвід Грузії в будівництві таких містечок є негативним. Вони будували містечка, з яких люди потім переїжджали, оскільки не мали достатньої роботи, достатнього соціально-культурного побуту.

С.К.: Багато років активна кримськотатарська спільнота лобіює питання створення Кримськотатарської автономії на території України. Хоча б формально. І є думки, що доцільно це зробити на території Херсонської області.

Вперше чую про це. Ми говорили під час виїзного засідання профільного комітету, який відбувався в сервісній зоні на КПВВ «Чонгар», зовсім про інше. Про те, що треба скасувати вільну економічну зону «Крим» і створити вільну економічну зону «Херсонщина». І це я палко підтримую. Жодного слова ні від представників Меджлісу кримськотатарського народу, ні від народних депутатів, які є членами комітету і представляють кримськотатарський народ в Верховній Раді, я не чув того, що ви щойно озвучили.

Ми говорили про спеціальну економічну зону, яка б розкрила нові можливості для інвестицій в транспортну, туристичну інфраструктуру, для створення нових робочих місць, зокрема, в легкій промисловості, для тих людей, які переїжджають з Криму. Комітет це підтримав, хоча це не їх профіль. Зараз ми думаємо над тим, як з комітетом Данила Гетьманцева попрацювати над створенням спеціальної економічної зони «Херсонщина», яка сьогодні є фасадною, тому що адмінкордон з Кримом змушує нас бути більш ефективними, більш прогресивними. Щоб люди, які перетинають адмінкордон, бачили, як змінюється Україна, як змінюється Херсонщина.

«Для ремонту всіх доріг області потрібно понад чотири мільярди гривень»

О.Б.: Ви багато говорите про потенціал туризму в регіоні. Наскільки він сьогодні використовується і що з цим можна зробити?

За даними стільникових операторів, минулого року нашу область відвідало понад чотири мільйони туристів, які залишалися хоча б на одну ніч.

Фото: Макс Требухов

О.Б.: Це ж не обов’язково туризм.

Ці люди приїздили, можливо, до родичів, можливо з робочих справ, а можливо, на відпочинок. Це різні люди. І зараз ми працюємо над тим, щоб отримати структуру туристичного потоку минулого року. Але це на 25% більше, ніж в 2018-у році. Моє завдання – зберегти цю динаміку, залучивши такі фестивалі, наприклад, як ГогольFest, як Jazz Koktebel в наш регіон для того, щоб люди їхали до нас на Херсонщину. І їхали не лише під час курортного сезону, коли можна відпочити на березі Чорного чи Азовського морів, приїздили для того, щоб відкрити для себе, наприклад, виноробні Трубецьких чи коньячний завод «Таврія», з гастрономічними турами.

Також я активно просуваю питання розвитку одного з найкращих європейських заповідників «Асканія-Нова». Це унікальний заповідник, найстарший, він має величезний потенціал, унікальну екосистему, степ, який жодного разу не обробляла людина, де живуть зебри і антилопи, багато інших тварин, а минулого року цей неймовірний заповідник прийняв близько 80 тисяч туристів, що на 15% більше за туристичний потік 2018 року. Але цього замало, наприклад, Фельдман ЕкоПарк в Харкові в 2019 році відвідали кілька мільйонів.

С.К.: Але Харків – велике місто, тут є різниця.

Багато років тому, коли люди відпочивали десь на території Херсонщини, їм пропонували організовані поїздки. Ми пропонуємо те саме. Ба більше, я звернувся до Міністерства освіти і науки, щоб відвідування «Асканія–Нова» передбачити в навчальних планах з біології. Щоб люди бачили той унікальний тваринний і рослинний світ в дендропарку на власні очі. Тому що, насправді, у нас в Асканії тварини живуть в природному середовищі, і це унікальна історія, про яку мало хто знає.

С.К.: Для цього потрібно ремонтувати дороги.

Ми працюємо над цим. Плануємо прокласти 126 кілометрів нових доріг.

С.К.: 126 кілометрів на величезну область – це дуже мало.

На жаль, ми маємо обмеження по бюджету. Але, разом з тим, ми першими з областей підписали попередню угоду з Європейським Банком Реконструкції і Розвитку щодо отримання 25 мільйонів євро на місцеві дороги. Це стосується, зокрема, мостопереходу, який вже 30 років не може бути реалізований в обласному центрі. Це стосується мережі місцевих доріг, туристичних шляхів, які привезуть туристів до моря. Доріг, які поєднають населені пункти з закладами охорони здоров’я, тому що це питання життя і смерті, а також з закладами освіти. Ми маємо низку малокомплектних шкіл і обговорюємо, як дітей возити в інші населені пункти для того, щоб отримувати більш якісне навчання.

О.Б.: Але це питання часу, що витрачається на дорогу.

І часу, і безпеки. Якщо дороги є аварійними, це питання безпеки дітей, яких треба везти до школи.

О.Б.: Скільки приблизно потрібно грошей на дороги?

Понад чотири мільярди гривень для ремонту всіх доріг області. Звичайно, такого ресурсу в нас немає. І ми зараз запланували трирічний прогноз, що нам треба робити щороку для будівництва місцевої інфраструктури.

О.Б.: Але я питаю дещо інше. Скільки часу дітям з сусідніх сіл доведеться їхати до школи. Скільки швидка їде у відділені місця? Це дуже важливо.

Це дійсно складне питання.

О.Б.: Це питання стану доріг.

Не лише. Це й питання забезпеченості шкільними автобусами, каретами «швидкої». Ми провели аудит, скільки потрібно нових якісних шкільних автобусів та карет «швидкої допомоги», проінформували уряд і спілкуємось з прем’єр-міністром щодо отримання в цьому році 30 автобусів і низки карет «швидкої».

Але й, безумовно, це питання місцевих доріг. Цього тижня я проводив виїзне засідання колегії обласної державної адміністрації в Високопільському районі на півночі Херсонської області. А від Херсона до Високопілля жахлива дорога. Я зробив це зумисно, щоб керівництво Служби автомобільних доріг, дорожніх служб області, всіх структурних підрозділів, голови районних державних адміністрацій з усіх куточків області проїхали і побачили, що треба думати над залученням місцевих ресурсів, а не чекати їх від Києва, для співфінансування з місцевих бюджетів ремонту і будівництва доріг між населеними пунктами – між селами, селищами і ОТГ.

Цього тижня ми говорили про можливість створення комунальних підприємств для потреб кількох об’єднаних територіальних громад, які будуть займатись дорожнім будівництвом, поточним ремонтом. В нас є позитивний досвід, наприклад, Іванівської об’єднаної територіальної громади, де є дорожнє комунальне підприємство, і дороги на території Іванівської ОТГ одні з найкращих.

Фото: Макс Требухов

О.Б.: Вони ремонтують їх своїм коштом?

Самі ремонтують. Беруть участь в тендерах і перемагають в них, бо пропонують найкращу ціну. Мають свою техніку і активно долають аварійні ділянки, якщо такі з’являються на території цієї ОТГ.

«700-750 доларів було б достатньо, щоб люди не виїжджали»

О.Б.: З 1 квітня медична реформа пошириться на другу ланку. Ваш регіон до цього готовий?

Минулого року в нас була виїзна нарада комітету з питань охорони здоров’я в Херсонській області, де ми домовились скласти спільну дорожню карту реалізації медичної реформи.

С.К.: Спільно з ким?

Зараз вам розкажу детальніше. Президент представив мене 13-го липня минулого року на Чонгарі, 15-го я вийшов на роботу. На той час в області не було жодного автономізованого закладу охорони здоров’я. Жодного. Навіть рішення такого не було.

Сьогодні наша область є третьою по стану підготовки до наступного етапу медичної реформи. У нас є дорожня карта по кожному окремому закладу охорони здоров’я – по джерелах фінансування, по потребі в обладнанні, по ремонту приймальних відділень. Цю дорожню карту ми створили разом з Національною службою здоров’я і Міністерством охорони здоров’я. За оцінками Національної служби здоров’я, ми одна з областей-лідерів в питанні підготовки до наступного етапу медичної реформи. Мені це приємно було чути на нарадах у прем’єр-міністра України.

О.Б.: Проблемні місця якісь є?

Звичайно. Головне проблемне місце – брак в районах медичних кадрів.

О.Б.: Від вас теж виїжджають чи не приїжджають?

І те, і інше. Брак медичних кадрів в районах – одна з головних проблем, яку ми вирішуємо. Пропонуємо житло, будуємо нові амбулаторії, залучаємо студентів медичних закладів, особливо тих, які родом з Херсонської області, щоб вони поверталися працювати на території нашого регіону.

С.К.: А є якісь показники трудової міграції? Тогорічні заміри, правда, ще за уряду Гройсмана, свідчили про зростання показників у Миколаївській та Херсонській областях. Тобто тих, з яких люди раніше не їхали.

Питання трудової міграції існує. В області є обласна програма «Розвиток людського капіталу», де ми стимулюємо людей ще на етапі старших класів середньої освіти та навчання в вищих навчальних закладах приймати рішення про роботу на території Херсонської області. Питання трудової міграції, на моє переконання як економіста, це питання залучення інвестицій, конкурентоспроможної заробітної плати. Кілька днів тому, повертаючись з відрядження, я сидів поруч у літаку з людиною, що поверталася до Херсону з роботи у Вільнюсі. Там він працює робітником з ремонту квартир. На моє питання, скільки йому треба грошей, щоб він не виїжджав з Херсону, він назвав 20-25 тисяч.

Заробітня платня у 20 тисяч гривень – це те, що ми могли б в Стратегії розвитку області до 27-го року забезпечити протягом наступних кількох років, завдяки залученню інвестицій.

О.Б.: У які сфери?

В переробку сільгосппродукції, наприклад. Наша область є лідером у виробництві плодоовочевої продукції. Але саме переробка залишає додану вартість, створює робочі місця і сплачує податки в регіоні. Минулого року частина врожаїв не були зібрані з полів через недостатню логістику і відсутність переробки. Потрібен розвиток інфраструктури, не лише дорожньої, а й морської, річкової тощо.

О.Б.: Баржі на Київ?

Зокрема. Люди старшого віку кажуть, що в старі часи таких барж було 50 в сезон. Одна баржа не вирішує питання, вона створює інформаційний привід

С.К.: І ці питання ви розраховуєте вирішити залученням інвестицій?

Ми вже їх залучаємо. За методикою Мінрегіону, в минулому році наш регіон показав найкращу динаміку по капітальних інвестиціях. І це, знову ж таки, крок вперед, тому що нам треба збільшувати середню заробітну плату, яка сьогодні складає близько 340 доларів США. Думаю, до 700-750 доларів – вдвічі – було б достатньо, щоб люди не виїжджали.

С.К.: Ви сказали, що летіли з Вільнюса, в контексті цього стає очевидним налагодження авіасполучення, що також є позитивним кроком для регіону.

Це не просто позитивно. Ми вже запустили два нових авіарейси Ryanair – Катовіце і Краков. Запускаємо третій – на Відень.

Хочу сказати, що за дослідженнями Міжнародної Фінансової Корпорації та Європейського Банку Реконструкції та Розвитку, Херсонський міжнародний аеропорт є одним з найбільш перспективних регіональних аеропортів. Не лише тому, що він обслуговує жителів нашої та сусідньої Миколаївської областей, але й через те, що ним користуються мешканці тимчасово окупованої території, які залишили паспорт України. Минулого року через Херсонський аеропорт перевезено 154 тисячі пасажирів, цього року ми плануємо 200 тисяч. І це хороша динаміка, яку треба нарощувати.

О.Б.: Відень, Катовіце і Краків – це дуже добре. Але вони не знімають питання внутрішнього сполучення. Їхати з Закарпатської чи з Львівської області до Херсона, щоб відпочивати, – травматичний досвід.

Близько чотирьох місяців ми говоримо з керівництвом SkyUp про запуск авіарейсу Херсон-Львів. Вже є попередній розклад, питання лише в окремих бортах авіакомпанії SkyUP, але, сподіваюся, що в перспективі трьох-чотирьох місяців ми матимемо цей рейс.

Фото: Макс Требухов

С.К.: Але, за словами президента компанії МАУ, рейси на короткі відстані – між містами України – дорогі та економічно невигідні.

Ми теж говорили з президентом МАУ, щоправда, з іншого приводу. У нас здійснюються регулярні рейси МАУ Київ – Херсон, і цей літак ночує у нас в Херсоні. Я пропоную МАУ ще з минулого року, щоб здійснити вечірній або нічний рейс Херсон-Тель Авів, тому що є великий запит, в тому числі, серед єврейської громади. Або Херсон-Батумі-Херсон. Через трагічні події (мається на увазі авіакатастрофа в Ірані через збитий ракетою літак, – LB.ua), ми поставили на паузу ці перемовини.

С.К.: Пан Дихне говорить, що пересуватися літаком містами України слід лише через Київ, бо немає пасажиропотоку, немає запиту.

Ми досліджуємо це питання. SkyUp попередньо погодився запустити в тестовому режимі цей авіарейс. Купити сьогодні на сьогодні квитки на регулярний поїзд Херсон-Львів дуже складно. А попит на переїзд людей з Півдня на Захід високий, так само, як із Заходу до нас на Південь.

О.Б.: З “Укрзалізницею” ви про це говорили? Можливо б, проблему вирішив запуск швидкісних поїздів?

Перспектива запуску швидкісного поїзда впирається в те, що в нас не електрифікована лінія з Миколаєва до Херсона. До Миколаєва електрифікація має завершитись, якщо я не помиляюсь, цього року. І ми говорили з міністром інфраструктури Владиславом Криклієм, з попереднім керівником «Укрзалізниці», що наступним етапом має бути електрифікація з Миколаєва до Херсону для того, щоб запустити «Інтерсіті+». Тому що той «Інтерсіті», який є сьогодні, викликає багато критики з боку людей, які ним регулярно користуються.

Сьогодні ми маємо два потяги – денний і нічний – з Херсону до столиці. Маємо ще один перспективний напрям, який теж обговорюємо, – це сполучення Херсон-Харків і про це ми говорили з моїм харківським колегою під час мого робочого візиту на Слоожанщину. Тому що значна частина студентів з Херсонської області навчається в харківських вишах. І, взагалі, Харків є великим центром на Сході України, але через якість доріг дорога з Херсона до Харкова на автомобілі триває приблизно дев’ять годин. Залізницею – 16-17. І це катастрофа. Саме тому треба розвивати внутрішнє авіасполучення.

О.Б.: Можливо, все ж таки, краще розвивати внутрішнє залізничне сполучення?

Залізничне сполучення, дійсно, краще, але воно впирається в капітальні інвестиції на електрифікацію і в побудову нової залізниці фактично. Ви знаєте, що, наприклад, поїзд з Києва до Одеси їде через Вінницю? Це абсолютно нелогічно і викликає багато питань.

«До мене приходять багато фермерів і агровиробників – вони хочуть зрозумілого, прозорого ринку землі, бо «втомилися жити за схемою»

С.К.: Ви досить близько товаришуєте з Давідом Арахамією. Як ви сприйняли його заяву про воду в Крим (Арахамія заявив, що погодився б пустити воду в анексований Крим в обмін на поступки з боку президента Росії Володимира Путіна по Донбасу – LB.ua)?

Критично. Я йому у день публікації цієї заяви зателефонував, він сказав, що його неправильно зрозуміли.

С.К.: Може, то він не знав, про що говорить?

Це питання ви можете поставити йому. Давід – мій друг, порядна, чесна, професійна і дуже патріотична людина. Я того ж дня йому зателефонував, оскільки журналісти під час проведення виїзного засідання профільного комітету на КПВВ «Чонгар» мене запитали про його заяву. Я ввечері йому зателефонував, сказав, що частину засідання присвятили його заяві, пізніше він зробив відповідне спростування у себе на фейсбук-сторінці.

С.К.: Зараз можна почути аргумент, що з огляду на функціонування водоочисних споруд в Херсонській області, було б навіть вигідно пустити воду в Крим. 

Я теж чув таку точку зору. Сьогодні Президент поставив завдання розвивати зрошення на території Херсонської області. Зараз площі зрошення близько 320 тисяч гектарів, в умовах посування зони критичного землеробства на Північ нам треба динамічно нарощувати зрошення на Херсонщині. Моє завдання – створити модель ефективного розвитку іригації. Цього тижня ми провели робочу нараду з міністром екології і енергетики паном Оржелем (примітка: інтерв’ю записувалось 21 лютого) про те, якою має бути ця модель. Тому що ми успадкували від Радянського Союзу величезну інфраструктуру і зрошення, і доріг, і аеропортів, і портів, і нам треба зараз будувати ефективну модель державно-приватного партнерства. Тому що тоді все фінансувалися з бюджету, а сьогодні бюджетних коштів на все недостатньо. Нам потрібна ефективна співпраця з міжнародними фінансовими організаціями, які готові допомагати, зокрема, в розвитку зрошення, тому що це забезпечення врожайності наших чорноземів, а отже продовольча безпека.

Для нас розвиток зрошення – це критична історія. Під час парламентських слухань по землі, я казав, що земля (мається на увазі продаж землі, – LB.ua) – це не лише конституційне право людей розпоряджатись своїм майном, але й і питання розвитку зрошення. Тому що люди не дуже хочуть інвестують власні кошти в це, оскільки земля належить власникам паїв. Договори оренди можуть завершуватися, розриватися тощо. А якщо це буде власність людини, вона усвідомлюватиме, що розвиток зрошення збільшує врожайність в 2-2,5 раза. Це буде дуже зрозуміла інвестиція.

О.Б.: Ви – палкий прихильник ринку землі?

Так.

Фото: Макс Требухов

О.Б.: І жодних проблем в вашому регіоні з цим не буде?

Звичайно будуть, людський фактор все одно буде впливати. Але до мене приходять багато фермерів і агровиробників – вони хочуть зрозумілого, прозорого ринку землі, бо «втомилися жити за схемою». Попри те, що в суспільстві це не дуже популярна тема.

С.К.: Що є, то є. Рейтинги «Слуги народу», особливо її мажоритарників, падали під час парламентських виборів, як тільки мова заходила про продаж землі. 

Я переконаний і вважаю, що наш президент робить правильно, оскільки думає не про рейтинг, а про майбутнє. Майбутнє – за ринком землі, його треба впроваджувати. 20 років популісти спекулюють на темі ринку землі. Земельне питання треба вирішувати.

О.Б.: Ви проводили якісь оцінки, скільки людей приблизно готові продати землі в перший рік запровадження відкритого ринку на території області?

Я особисто не проводив.

О.Б.: Може, є якісь оцінки.

Є різні оцінки, деякі експерти говорять про 5-20%. Я б не став довіряти цій інформації, поки сам би не побачив методики проведення таких досліджень.

С.К.: За нашою інформацією, після історії з колишнім очільником Київської області Михайлом Бно-Айріяном, всіх очільників ОДА попросили написати заяви про відставку без числа.

Це неправда. Заяву про відставку без числа я написав одразу після призначення.

С.К.: І де вона?

В Офісі президента.

«Приїжджає людина з іншого регіону, яка не знає кланів, не є частиною схем, ніколи не паразитувала на бюджетних коштах»

О.Б.: Поговоримо про вашу ГусєвDreamTeam. Це правда, що коли ви тільки приїхали до Херсона, у вас не було грошей банально поселити людей у готель чи винайняти їм житло. Вашим помічникам довелося ночувати чи не в машинах?

В машинах ніхто не ночував. У нас дійсно немає тіньової каси, з якої б ми могли щось фінансувати, все робимо прозоро і відкрито.

Фото: Макс Требухов

Значна частина моєї команди потрапила до нас в область через президентську платформу «Ліфт», оскільки ми були пілотною областю, де вона запрацювала. Наприклад, двоє моїх заступників приїхали один з іншого регіону, інша долучилась до нашої команди з Херсона, але ніколи не працювали на держслужбі. Долучилися саме через платформу «Ліфт». Так само голови районних державних адміністрацій з різних регіонів України. Дехто з них показує фантастичні результати, дехто, на мій погляд, недопрацьовує.

О.Б.: А це нормально, коли людина приїжджає з Харківщини і нічого не знає про специфіку області?

Скажу інакше. Приїжджає людина з іншого регіону, яка не знає кланів, не є частиною схем, ніколи не паразитувала на бюджетних коштах. Ця людина є менеджером, разом з обласною командою працює над програмою розвитку району, якщо ми говоримо про районні державні адміністрації. І разом з нашою командою досягає результатів в розвитку транспортної інфраструктури, в залученні туристичного потоку, інвестицій, в створенні нових робочих місць, в легалізації бізнесу. До речі, ми зараз проводимо місячник легалізації бізнесу (примітка: лютий – місяць легалізації бізнесу на Херсонщині), закликаємо всіх добровільно легалізувати бізнес. І маємо хорошу динаміку легалізації бізнесу в нашому регіоні.

О.Б.: Як це виглядає?

Ми йдемо до підприємців, бізнесменів через податкову, інші органи контролю з інформацією про те, що варто зробити для того, щоб легалізувати, наприклад, зайнятість. Ми переконуємо, що це треба зробити легально і допомагаємо з цим протягом місяця. Якщо людина не прислухається, наступного місяця ми прийдемо з перевіркою.

О.Б.: Три досягнення вашої команди за той час, що ви на посаді?

По-перше, ми повністю перезавантажили структуру Обласної державної адміністрації.

О.Б.: Відносне досягнення. Люди цього не розуміють і не відчувають.

Тоді це: лідерство регіону з динаміки залучення капітальних інвестицій, нові авіарейси, успішно проведений концесійний конкурс Херсонського морського торговельного порту, забезпечення зменшення вартості будівництва і ремонту доріг в другому півріччі минулого року, збільшення обласного бюджету на 2,6%. І в порівнянні, наприклад, з 18-м роком, це більше ніж 110 мільйонів гривень обласного бюджету. Збільшення надходження по окремих податках в кілька разів.

О.Б.: За рахунок чого?

Чесної відкритої роботи з платниками податків. Коли я вперше зустрівся з найбільшими платниками податків в нашій області, вони мене запитали: «Які будуть задачі?» Я кажу: «Платіть більше податків».

О.Б.: Це приватні підприємства?

Так, приватні компанії.

О.Б.: Вони таким чином спілкуються з владою?

Можливо, в минулому було щось подібне. Я лише сказав чесно платити податки, тоді я буду кожного захищати в організаціях, що мені не підпорядковані, а є представниками центральних органів виконавчої влади чи монополістів, як то «Херсонгаз» чи «Херсонобленерго». Якщо ти чесно сплачуєш податки, створюєш робочі місця, я горою стоятиму за такого підприємця і бізнесмена. Успішна робота підприємців і бізнесменів на регіональному рівні – це запорука залучення нових інвестицій. Я зустрічався в Києві з представниками компанії, яка перемогла в концесії Херсонського морського торговельного порту, вони сказали, що їм подобається те, що відбувається в регіоні, вони думають над вкладенням коштів в ще кілька об’єктів на території нашої області. Для мене це найвища оцінка.

С.К.: Наостанок не можу не запитати про велике і прекрасне. Про ваші вірші. Віршовані присвяти є, зокрема, Юрію Стецю (за часів президента Петра Порошенка екс-міністр інформаційної політики, – LB.ua), Богдану Данилишину (екс-міністр економіки, – LB.ua).

«Без уряду та все ж з надією,
Що віра в серці не згниє,
Ми з розумом, ми в силі дій
І воля українська є!».
Данилишину присвятили?

Данилишин – людина, яка запросила мене працювати в уряд в Мінекономіки ще в далекому 2009-у році. Він тоді був міністром економіки, а я став керівником групи його радників.

С.К.: Вірш датований березнем 2010 року.
«За вами слава академій,
Ми вірим в правду і закон.
Не треба нам фальшивих премій,
Ми України батальйон».
Зараз пишете вірші?

На моє переконання, вірші пишуться не тоді, коли треба, а коли не можеш не написати. Зараз пишу, але не так активно, як раніше.

С.К.: А Володимиру Зеленському є присвяти?

Дякую за тролінг. Ще немає.

С.К.: Чому тролінг?

Тому що я не оспівую в віршах величність лідерів держави. Я пишу те, що мені хочеться написати.

О.Б.: Не маєте звички читати вірші підлеглим на нарадах?

Дякую за другий тролінг.

О.Б.: Чому ж. У нас був очільник області, який любив співати під гітару.

С.К.: Був іще пан Толстоухов (екс-міністр Кабінету міністрів, – LB.ua), котрий збірку за збіркою видавав.

Дякую за чудові порівняння. Вірші – це частина мого особистого життя, яке намагаюся не випинати.

С.К.: Не хотіли б випинати, не декларували б.

Хтось би вкрав мої вірші, що б я тоді робив?

Соня КошкинаСоня Кошкина, Шеф-редактор LB.ua
Олег БазарОлег Базар, Главный редактор LB.ua
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram