ГлавнаяПолитика

Безголовий комітет: чому герой секс-скандалу Яременко досі відповідає за міжнародну політику Ради

Народний депутат від “Слуги народу” Богдан Яременко втрапив у незручну ситуацію 30 жовтня. Фотограф видання “Букви” зафіксував, як парламентар замовляв секс-працівниць під час засідання Верховної Ради. Гостроти ситуації додав той факт, що Яременко очолював комітет з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва. Новина облетіла світові медіа, особисте життя українського депутата зацікавило навіть ЗМІ африканського Сенегалу.

Богдан Яременко після невдалих спроб спростувати листування і залякати журналістів кримінальною відповідальністю за розголошення особистої переписки таки написав заяву про складання повноважень голови комітету. Не без тиску інших політичних сил, до речі.

Фото: facebook/Слуга Народу

Партія влади почала шукати заміну скандальному нардепу. Переможницею внутрішніх праймериз публічно оголосили Єлизавету Ясько, яка також очолює українську делегацію у Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ).

5 грудня фракція “Слуга народу” внесла на розгляд парламенту проект постанови про звільнення Яременка і призначення на його місце Ясько. Голосування провалили. Лише 174 “слуги” підтримали постанову, 26 - утрималися, 35 - не голосували. Як з'ясувалося, більшість “зелених” депутатів на праймериз підтримали іншу кандидатку - Галину Михайлюк, а Єлизавету Ясько завтердив Офіс президента. Парламентарі продемонстрували, що мають з Банковою різне бачення того, хто повинен відповідати за міжнародну політику Ради.

Через перипетії такої слугонародної демократії Богдан Яременко досі очолює закордонний комітет.

Чому стався збій комунікацій?

Після того, як Богдан Яременко склав повноваження голови комітету, фракція оголосила внутрішні праймериз. Про свої амбіції очолити комітет заявили шестеро “зелених” депутатів - Єлизавета Ясько, Галина Михайлюк, Андрій Костін, Олександр Мережко, Марина Бардіна, Святослав Юраш. Депутатам запропонували проголосувати за кандидатів.

Праймериз організували у депутатському чаті. Перемогла Галина Михайлюк. Наступні за кількістю голосів - Єлизавета Ясько та Андрій Костін. Після цього Арахамія повідомив про формулу 50Х50: голоси депутатів - це 50% від загального результату, інша половина - рішення Офісу президента. Зрозуміло, що за такої кількості кандидатів Банкова зафіксувала за собою можливість сказати вирішальне слово.

Богдан Яременко та Єлизавета Ясько
Фото: Lb.ua
Богдан Яременко та Єлизавета Ясько

“Коли ми проголосували у внутрішніх чатах, була складена загальна таблиця голосів за усіх депутатів, які висувалися. Ця таблиця з результатами була надіслана у наш депутатський чат і дні зо п'ять там провисіла - до того часу, коли у нас було засідання фракції, на якому сказали, що перемогла інша людина. Це трішки внесло конфьюжн (плутанину, - ред.), бо Михайлюк уже почали вітати посли. Усі звиклися з цією думкою. Якби було прокомуніковано, сказано: не спішіть, це не є остаточно…”, - пояснює одна з народних депутаток.

Співрозмовниця LB.ua додає: депутати прийняли б рішення президента, якби воно було оголошено до праймериз.

“Конфьюжн” вніс Давид Арахамія, який оголосив на фракції переможницею не Михайлюк, а Ясько, посилаючись на бажання Банкової.

“У нас був праймеріз по фракції: перше місце отримала - 22% - пані Михайлюк, друге місце - пані Ясько - 21,5%, у них різниця 10 голосів (насправді різниця у шість голосів, - ред.), і третє місце - пан Костін. Це список кандидатів, який ми надали в Офіс президента, вони теж мали свій голос, і фактично цей голос є вирішальний, тому що там різниця між голосами дуже маленька, і Офіс Президента визначився з пані Ясько”, - Арахамія пояснював журналістам процедуру 3 грудня.

Галина Михайлюк
Фото: facebook/Галина Михайлюк
Галина Михайлюк

Своїм же колегам на фракції казав, що Михайлюк, мовляв, не пройшла перевірку служби безпеки.

“Давид пояснив, що це питання внутрішньої безпеки, яка провела перевірку на ризикованість тієї чи іншої кандидатури і з'ясувала, що пані Ясько буде менш ризикованим кандидатом, ніж Михайлюк”, - пригадує народна депутатка від “СН” Ірина Верещук.

Потім Арахамія спростував свої слова про те, що Михайлюк не пройшла перевірку.

Давид Арахамія визнає, що збій комунікації у фракції стався через нього.

“Просто я трішечки у штангу дав”, - сказав він LB.ua.

Чому депутати не голосували?

Схема з праймериз на голову комітету була застосована вперше. Раніше Рада затвердила тих очільників комітетів, яких хотіла Банкова. Цього разу Офіс президента, за словами керівництва фракції, активно нікого не підтримував, а Володимир Зеленський не назвав свого кандидата. Тому праймериз депутати сприйняли як елемент небаченої демократії і можливості проголосувати на власний розсуд попри фінальне слово Давида Арахамії.

“Якби президент з самого початку сказав, що сам приймає рішення, Офіс проводить перевірку, тоді жодних питань не виникло, але сталася демократія”, - пояснює результати голосування народна депутатка Марія Мезенцева, яка працює у євроінтеграційному комітеті.

Марія Мезенцева
Фото: facebook/Maria Mezentseva
Марія Мезенцева

Мезенцева утрималася під час голосування за постанову.

“Я голосувала за іншу кандидатку на праймериз, але у фіналі підтримувала Галину виключно через те, що ми серед двох кандидаток повинні були обрати більш професійну. Впевнена, що багато колег голосували за власними переконаннями, чи підходить людина на головування такого важливого комітету”, - вважає Мезенцева.

Ірина Верещук розповідає, що голосувала за Галину Михайлюк на праймериз, тому й не підтримала постанову про зміну очільника комітету.

“Якби були окремо розділені постанови - за зняття Яременка і призначення Ясько, мої голоси, звісно, були би іншими. Я б голосувала за зняття Яременка, але не за призначення Ясько. Я вважаю, що Ясько є керівником міжпарламентського підкомітету, вона має на собі відповідальність щодо нашого представлення у ПАРЄ, а, відтак, це достатньо відповідальності, аби зосередитися саме на ній”, - переконана Верещук.

Один з кандидатів на посаду очільника комітету Святослав Юраш каже, що провал постанови був передбачуваним.

“І комітет, і фракція зробили той вибір, який не віддзеркалився в залі, тому не дивно, що парламент не проголосував за постанову”, - вважає Юраш.

Святослав Юраш
Фото: facebook/Sviatoslav Yurash
Святослав Юраш

Коли одні нардепи не голосували за постанову, бо скористалися демократією, то інші, навпаки, злякалися такого волевиявлення. Один з лідерів фракції “Слуга народу” звертає увагу, що “за” не голосували очільники комітетів - Сергій Бабак з освітнього комітету, Данило Гетманцев з податкового, Олександр Завітневич з оборонного, Олександр Ткаченко з гуманітарного. За словами співрозмовника LB.ua у фракції, таким чином голови комітетів висловили протест проти процедури, адже через таку демократію їх можна буде переобрати.

“У нас зростає роль малої фракції - це голови комітетів плюс заступники голови фракції. Ткаченко зараз просуває ідею, яку розробила таємна група “Цілі і цінності”, - менше збиратися цілою фракцією, частіше малою, і там все обговорювати. Ми вже двічі так збиралися. У рамках малої фракції лунає думка, що не треба ніяких праймериз - інакше голів комітетів так будуть обирати. Тоді ці голоси втратилися саме серед голів комітетів, які не голосували за це рішення. Тепер вони взагалі проти праймериз, бо бояться, що їх будуть так знімати. Голови комітетів кажуть: “Хай Офіс дасть кандидатуру, і ми її тоді підтримаємо”, - пояснює впливовий нардеп від “Слуги народу”.

Якщо група “Цілі і цінності” та голови комітетів не голосували за постанову, то депутати звернули увагу на інший результат. Єлизавета Ясько входить до групи у фракції “Слуга народу”, яку очолює Микола Тищенко - кум радника президента з міжнародних питань Андрія Єрмака. Депутати цієї групи проголосували за постанову. Співрозмовник LB.ua у керівництві фракції запевняє, що це була особиста амбіція Тищенка і не варто розглядати Ясько виключно як протеже київського ресторатора.

“Він хотів, щоб у його групі була голова комітету, але не підвищуйте його суб'єктність. Максимум, що він міг зробити, це щоб його група проголосувала за Ясько - вмовляв, просив, розповідав нібито президент за Лізу”, - запевняє впливовий нардеп.

Що говорять кандидати?

Переможницю парймериз Галину Михайлюк колеги характеризують як немедійну. Вона ще жодного разу з початку роботи Ради не спілкувалася з журналістами і віддала перевагу пранкеру “Джокеру”, який листувався з нею від імені народної депутатки від “ЄС” Ірини Геращенко.

“Я знімати свою кандидатуру не буду і планую йти до кінця”, - написала Михайлюк “Джокеру”.

Не збирається здаватися і Єлизавета Ясько. Вона вважає, що її оголосили переможницею справедливо.

Єлизавета Ясько
Фото: Макс Требухов
Єлизавета Ясько

“Голосувала (на праймериз, - ред.) 221 людина, тобто 30 людей не голосувало. У Галі Михайлюк на шість голосів більше, ніж у мене. У нас також є третій кандидат який набрав менше голосів, він також розглядався. Було сказано, що ми маємо формулу 50Х50. На тих людей, які отримують більшість, Офіс президента буде виносити вердикт. Це повинно бути політичне рішення. Я готова до того, що вирішить фракція”, - запевнила Ясько.

Інший кандидат Святослав Юраш каже, що не заперечує проти переголосування.

“Буде інший раунд праймериз. Нас у принципі така ситуація влаштовує. Ми не проти відкритого конкурсу”, - запевниш Юраш.

Герой секс-скандалу Богдан Яременко запевняє, що не має преференцій і голосуватиме за того, кого висуне фракція. Сам він більше не хоче очолювати комітет.

Богдан Яременко
Фото: facebook/Слуга Народу
Богдан Яременко

“Ні, мені досить”, - зізнається Яременко.

Хто вирішує?

Попри те, що депутати не голосували за вказівкою Банкової, запевняють, що готові підтримати кандидата, якого назве президент.

“Я вважала, що це мав би вирішити президент, адже зовнішня політика належить до вертикалі президентської політики. Це конституційно визначені повноваження президента. Я би орієнтувалася на позицію президента, але я її не чула, тому проголосувала як вважала за потрібне”, - пояснила Верещук.

Скориставшись перевагами партійної демократії, “слуга народу” Марія Мезенцева запевняє, що готова від неї відмовився.

“Я думаю, що тут можна було б забрати демократію і зробити це 100% квотою президента, що логічно, бо гарант є тією вищою посадовою, яка формує зовнішню політику, а голова комітету - як другий міністр закордонних справ просто у парламенті”, - вважає Марія Мезенцева.

Голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія розповів LB.ua, що кандидати залишаються ті ж самі і буде проведено новий праймериз. За його словами, схема 50Х50 скасовується - Офіс президента нібито дозволив фракції визначатися самостійно.

“Кого виберуть - того виберуть”, - пояснив Арахамія позицію ОП.

Давид Арахамія
Фото: facebook/Слуга Народу
Давид Арахамія

Тим не менш, за даними LB.ua, однією з ключових осіб, яка може впливати на вибір голови комітету, є радник президента Андрій Єрмак, адже йому доведеться тісно співпрацювати з майбутнім очільником профільного комітету на зовнішньополітичному напрямку. За нашими даними, наразі він не визначився з остаточною кандидатурою, придивляється до найбільш вірогідних, у тому числі тих, кого пропонує фракція.

Намагався втрутитися у ситуацію і спікер Верховної Ради Дмитро Разумков. У “Слузі народу” розповідають, що Разумков пропонував обрати керівника комітету у два тури - спочатку визначити двох лідерів через голосування у депутатському чаті, потім - затвердити очільника комітету голосуванням на засіданні фракції. Поки ця ідея підвисла. Зрештою, як і зміна очільника комітету з питань закордонної політики як такого.

“Після Нового року будемо приймати рішення”, - розповів Давид Арахамія.

“Слузі народу” зараз не до того. Голова комітету, який замовляє секс-працівниць у країні, де проституція поза законом, видається не таким уже й скандальним на фоні протестів і бійок під Радою через землю.

Фото: facebook/Слуга Народу

Діана БуцкоДіана Буцко, Журналістка
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter