ГлавнаяПолитика

Битва за Київ: підготовчий раунд

Понад півтора місяці Київрада не збирається на засідання. Останнє відбулося ще 16 травня. Основна причина – майже половина депутатів Київради бере участь у парламентській кампанії, а тому засідання міськради гарантовано перетворяться у парад політичних перформансів. Та й нагальних питань наразі немає, кажуть в Київраді.

До того ж, завчасна передвиборча кампанія прискорила поділ найбільшої фракції – «Солідарність». Група УДАР Віталія Кличка прагне якомога швидше дистанціюватися від представників політсили Петра Порошенка.

На розбалансуванні Київради позначилися й наміри команди чинного президента змінити столичну владу або ж хоча б розділити посади міського голови та очільника Київської міської держадміністрації.

Хто куди?

Зі 120 депутатів Київради на парламентські вибори зібралися 47. В тому числі, секретар Київради, представник «Солідарності» (з табору Порошенка) Володимир Прокопів, що висувається по Голосіївському району столиці (округ №211).

Володимир Прокопів
Фото: facebook/Evgen Loyuk
Володимир Прокопів

По списку партії «Голос» до Верховної Ради балотується Андрій Осадчук, Олег Макаров (група «Київська команда»), Опозиційної платформи «За життя» – представники фракції «Єдність» (Олександра Омельченка) Ігор Кісільов та Наталія Приходько (№26) з фракції «Солідарності». Останню називають близькою до одного з найвпливовіших у київській політиці людей – Вадима Столара, який посів 11 місце у списку ОПЗЖ.

Андрій Андрєєв та Ірина Никорак («Солідарність») йдуть на вибори по списку партії Петра Порошенка. Їхні колеги по фракції – Олесь Маляревич (округ №214), Ганна Старостенко (№213), Сергій Артеменко (№215), Володимир Левін (№216), Людмила Костенко (№217), Андрій Задерейко (№212) , Олексій Окопний (№220) , Михайло Терентьєв (№221) – висуваються по мажоритарці від Євросолідарності у Дніпровському, Деснянському, Оболонському, Дарницькому, Святошинському, Подільському, Печерському районах столиці.

Олег Петровець, що публічно заявив про вихід з фракції «Солідарності» у Київраді (і за даними із сайту ЦВК, став членом партії "Слуга народу"), - самовисуванець у Київському районі Полтави (№145). Його пов'язують із Максимом Микитасем — президентом будівельної корпорації «Укрбуд» та нардепом від «Волі народу», що балотувався в наступне скликання парламенту по вже рідному окрузі в Чернігові (№206).

До речі, Маляревича також відносять до орбіти Микитася. А Костенко – до Столара.

Максим Микитась (в центрі)
Фото: facebook/Максим Микитась
Максим Микитась (в центрі)

Столар та Микитась досить близькі до Віталія Кличка та намагаються активно впливати на міську владу. І вихід «їхніх людей» мер Києва нібито сприйняв вкрай негативно, фактично як особисту «зраду». У фракції «Солідарність» суперечки, зокрема, Кличка зі Столаром не заперечують, правда, уточнюють, мовляв, не варто перебільшувати вплив останнього, як і «глибину» непорозуміння між ними. Мовляв, зі зміною політичної ситуації кожен вирішив грати у власну гру.

Повернемось до виборчого списку. Ще четверо представників київської «Солідарності» йдуть самовисуванцями: Лариса Дегтярьова самовисувається по Дарницькому району (округ №212), а Вадим Онуфрійчук – у Деснянському районі столиці (№213), Максим Шкуро – у Солом'янському (№222), Вікторія Муха ( №218).

Лише Валентин Мондриївський представляє рідну політсилу Кличка на окрузі у Подільському районі столиці (округ №220). Олександр Харченко («Солідарність») – у місті Ніжин Чернігівської області від партії «Сила і честь» (№209). Його колега по фракції Микола Негрич також йде по списку політсили Ігора Смешка (під №16).

Валентин Мондриївський
Фото: kyivcity.gov.ua
Валентин Мондриївський

Сергій Гусовський, що не так давно очолив групу «Київська команда», котра відкололась від «Самопомочі», балотується в парламент самовисуванцем по Дарницькому району Києва (№212).

Його колега Вадим Васильчук йде від партії «Голос» у Дніпровському окрузі столиці (№214).

Алла Шлапак з фракції «Єдність» веде на вибори свою полісилу «Соціальна справедливість».

А керівник фракції «Єдність» Олександр Омельченко висувається на виборах по Шевченківському округу Києва (№223).

Депутати «Єдності» Віталій Павлик і Павло Тесленко – як самовисуванці у Дніпровському районі Києва (216).

Наталія Манойленко, котра відновила фракцію «Самопоміч» в Київраді після виходу майже всіх депутатів, висувається по Печерському округу від політсили Андрія Садового (№221).

«Свободівці» Володимир Назаренко балотується у Солом'янському районі Києва (№222), Олег Чернецький – у Святошинському районі (№219), Ігор Мірошниченко – як самовисуванець у Дарницькому районі столиці (№212).

По списку «Свободи» йдуть на вибори Богдан Бенюк, Олег Бондарчук, Володимир Бохняк, Михайло Буділов, Петро Кузик, Святослав Кутняк, Денис Попов, Прохор Антоненко та Юрій Сиротюк.

Юрій Дідовець (№220), Сергій Паладій (№216), Ваган Товмасян (№219) із фракції «Батьківщина» йдуть на виборах як самовисуванці у Подільському, Дніпровському та Святошинському районі Києва відповідно.

У список партії Юлії Тимошенко потрапила лише секретар фракції «Батьківщина» в Київраді Тетяна Меліхова. Її колега – Анатолій Шаповал – висувається від партії по округу у Бердичеві (№63).

Фракція *Батьківщина* у Київраді
Фото: Батьківщина
Фракція *Батьківщина* у Київраді

Справи буденні

«Уявляєте, що би робила «Свобода» під час засідання Київради після рішення Окружного адмінсуду Києва (про скасування рішення про перейменування проспектів Бандери і Шухевича – LB.ua)», – каже один із представників фракції Віталія Кличка на правах анонімності, маючи на увазі блокування роботи міськради, пригадуючи схожі ситуації впродовж останніх чотирьох років з боку «свободівців».

Співрозмовник не заперечує й іншої небезпеки для відкриття засідання: виходу частини депутатів із «Солідарності» (сьогодні відомо про заяви Олександра Пабата і Олега Петровця), «Єдності», можливо й інших фракцій, і формування фракції/групи «Зе». А це, в свою чергу, може вплинути як на розгляд поточних справ, так і на рейтинг київської влади.

Більш того, в оточенні Віталія Кличка наполягають на тому, щоб він повністю дистанціювався від політичної сили колишнього президента, включаючи навіть, можливо, перейменування фракції, аби не терпіти репутаційних і рейтингових втрат від поразки Петра Порошенка.

Фото: facebook/Кличко - мер

За словами секретаря Київради Володимира Прокопіва, жодних проблем у тому, щоб відкривати сесію немає.

«Київрада працює у штатному режимі. У нас немає проблем в тому, щоб скликати засідання. Водночас дійсно, велика кількість депутатів бере участь у виборах до парламенту. І ми розуміємо, що вірогідність прийняття важливих для міста рішень – невелика. Натомість висока можливість перетворення трибуни Київради на агітаційний майданчик. Наразі готуються проекти рішень, пленарне засідання заплановане на 25 липня», – зазначив він в коментарі LB.ua.

Причин для розпуску Київради через непроведення засідань, на його думку, немає. «Можна говорити про те, що сесії відбуваються не за графіком, якщо наступна не буде скликана до кінця вересня. Хоча я в цьому сумніваюсь. Більше того, якби була екстрена необхідність прийняти будь-яке рішення на користь міста, міський голова би скликав засідання терміново», – зазначив Прокопів.

Переформатування

«Про позачергові вибори (мера і Київради – LB.ua) поки ходять чутки. Зрозуміло, що це вигідно команді «1+1», котра хоче переформатування Київради і свого мера. Наразі жодних рішень не приймають, оскільки (команда нового президента, – LB.ua) хоче подивитися результати парламентських виборів, зокрема в столиці, щоб оцінити свої шанси», – зазначає співрозмовник LB.ua, додаючи, що має на увазі під командою «1+1» гендиректора телеканалу і дев'ятого номера парламентського списку «Слуга народу» Олександра Ткаченка, близького до Ігоря Коломойського.

Сам Ткаченко в інтерв'ю «theБабель» заперечив свої мерські амбіції. Хоча ймовірності очолити Київську міську держадміністрацію (виконавчий орган) не відкинув, розкритикувавши, що і головою КМДА, і мером Києва є одна особа – Віталій Кличко.

Олександр Ткаченко
Фото: telekritika.ua
Олександр Ткаченко

Плану розділити ці дві посади не приховує і голова Офісу президента Андрій Богдан.

«У мене є домовленість, що мер Києва демонструє відкриту, чесну, продержавну позицію в економічних і політичних питаннях і в інтересах громадян міста Києва. І тоді ми приймемо кадрове рішення по ньому», – пригрозив Богдан в інтерв’ю «РБК-Україна» і додав, що в протилежному випадку буде прийнято інше кадрове рішення.

У підготовці до виборчої кампанії в столиці Ткаченко, зізнається, «іноді звертається за консультацією» до Андрія Вавриша – скандального забудовника, що, до слова, презентував проект будівлі Офісу президента Зеленського. З ним також підтримує тісні стосунки і Богдан.

Вавриш працював в КМДА з 2010 по 2015 роки на посаді заступника директора департаменту містобудування та архітектури, був начальником Служби містобудівного кадастру Києва. Він особисто написав заяву про звільнення на відповідне звернення Кличка після тривалих скандалів щодо можливої корупції, пов'язаної з МАФами в місті. Сьогодні Вавриша називають відповідальним за Київ у команді Зе.

До речі, серед мажоритарників від «Слуги народу», яких минулого тижня публічно презентував гендиректор «1+1», є двоє знайомих Вавриша. Зокрема, його колишня помічниця Анна Бондар (балотується по Подільському району) та архітектор Дмитро Гурін (по Святошинському району столиці).

Андрій Богдан( зліва), Андрій Вавриш та Володимир Зеленський
Фото: Антикор
Андрій Богдан( зліва), Андрій Вавриш та Володимир Зеленський

Температура по палаті

На кінець червня внутрішні заміри команди мера Києва показували, за даними LB.ua, що за Віталія Кличка готові проголосувати 38% киян. «І це – з урахуванням скандалів довкола мосту і так далі», – додає один з його близьких партійців.

Рейтинг політсили, з якою асоціюють Кличка, має лише 11%. Тоді як на виборах до Київради в 2015 році «Солідарність» набрала 27,5%, а Кличко на виборах мера – 64%.

У другому турі президентських виборів Володимир Зеленський по Києву набрав трохи більше 30% голосів виборів. Очевидно, можна припускати, що приблизно такою може бути і підтримка його партії «Слуга народу» в столиці. Разом з тим, інший співрозмовник LB.ua, близький до команди Кличка, зазначає, що внутрішні заміри Зе-команди нібито показують, що перші особи партії Зеленського поки не набирають достатньої кількості голосів, щоб «побити» Кличка на виборах мера.

Фото: Макс Левин

Ва-банк

Аби отримати політичний контроль в Києві, Зе-команда може «зіграти» у «двоходівку» (і такий план наразі активно обговорюється).

Хід перший – після парламентських виборів оголосити позачергові вибори, в тому числі обрання нового голови міста.

Закон «Про місцеве самоврядування» передбачає кілька для цього причин:

1) якщо рада прийняла рішення з порушенням Конституції, законів, прав і свобод громадян, ігноруючи при цьому вимоги компетентних органів про приведення цих рішень у відповідність із законом,

2) якщо сесії ради не проводяться без поважних причин у строки, встановлені цим законом, або рада не вирішує питань, віднесених до її відання;

3) особливі умови у випадку оголошення воєнного стану.

Законом також передбачено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності – не рідше ніж один раз на місяць.

Читаємо закон далі: «За наявності підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини першої цієї статті (перелічені вище), рішення суду про визнання актів ради незаконними, висновків відповідного комітету Верховної Ради Верховна Рада України може призначити позачергові вибори сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради…»

Тобто формальною претензією до роботи Київради може бути періодичність сесій (хоча впродовж всієї каденції були ще дві паузи по більш ніж місяць), визнане судом незаконне рішення (в цьому контексті пригадується повернення проспектам Бандери і Шухевича старих назв, хоч ще варто дочекатись апеляції) або навіть висновок якогось комітету парламенту, очевидно, про неналежну роботу київської ради.

Фото: kyivcity.gov.ua

Оголошення позачергових виборів через скасоване рішення чи після висновку комітету Верховної Ради звучить в нинішній ситуації абсурдно. Хоч подібний прецедент був у 2008 році, коли парламент оголосив позачергові вибори Київради в часи Леоніда Черновецького. Однак тоді мова йшла про кілька рішень, ухвалених впродовж 2006-2008 років про продаж кількох сотень земельних ділянок.

Що напишуть в мотивуванні такого рішення (або не напишуть), як показує ситуація з розпуском парламенту, – для нинішньої влади питання вторинне.

Позачергові місцеві вибори парламент повинен призначити не пізніше ніж у 60-денний строк з дня дострокового припинення повноважень ради.

Якщо у Кличка все ж з великою ймовірністю є шанс переобратися, то його політсила в Київраді явно набере значно менше мандатів, ніж на попередніх виборах. Більшість, скоріш за все, сформує «Слуга народу».

Хід другий – після перевиборів Зе-команда зможе призначити свого голову КМДА і знову йти на вибори. Цього разу – чергові, що мають відбутися восени 2020-го. Для парламенту 5-річний термін починає відраховуватися з моменту проведення як чергових, так і позачергових виборів. У місцевих радах – повинні відбутися чергові, незважаючи на будь-які позапланові.

Маючи в руках адмінресурс в столиці, а також «підігріваючи» невдоволення мером, використовуючи потужний медійний ресурс (не забуваймо, ким є Ткаченко), Зе-команда цілком може претендувати на перемогу на виборах міського голови.

Прихильники Володимира Зеленського спостерігають за трансляцією його інавгураціії перед парламентом
Фото: Макс Требухов
Прихильники Володимира Зеленського спостерігають за трансляцією його інавгураціії перед парламентом

Існує ще один можливий варіант – запровадження інституту префектів на місцевому рівні (про що активно говорять головні спікери Зеленського). Формально це мало б означати продовження реформи децентралізації, розпочатої попередньою владою. Однак нова владна команда може спробувати надати префектам не лише контрольні, а й адміністративні функції, звузивши тим самим повноваження місцевого самоврядування. Маючи власну більшість у парламенті зробити це зовсім не складно.

Вікторія МатолаВікторія Матола, Журналист
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter