Конституційний Суд - єдиний орган, який може і має стримувати безпрецедентно консолідовану владу, яка може з’явитись в Україні після парламентських виборів. Таку думку висловив Геннадій Друзенко, правник, фахівець з конституційного та європейського права, під час презентації результатів соціологічного дослідження, присвяченого питанням ставлення громадян до Конституції, яка відбулась сьогодні в Інституті Горшеніна.
“Україна ніколи не мала природно консолідованої влади”, - зазначив експерт, - “Вона була більш-менш консолідована в часи Януковича, але [задля цього нас] так ламали через коліно, що ситуація, врешті решт, вибухнула. На сьогодні передвиборна соціологія показує, що одна з партій дуже близька до того, щоб завоювати половину симпатій виборців (невідомо як складеться “мажоритарка”), і для коаліції майже напевно вистачить будь-якої другої сили, яка зайде в парламент”.
“При тому, що пропрезидентська більшість буде абсолютно домінувати в наступному парламенті, якщо не трапиться якоїсь несподіванки, постає питання: що має балансувати і стримувати цю консолідовану владу?” - наголосив Геннадій Друзенко.
Експерт навів приклад Німеччини і США першої половини минулого сторіччя. І там, і там на початку тридцятих років країнам довелось виходити із кризи. І в обох випадках це робили політики, які отримали безпрецедентну підтримку і консолідовану владу. Але, в одному випадку, ініціативи дуже популярного президента Рузвельта обмежував Верховний суд США, в іншому, у нацистській Німеччині, такого запобіжника не було.
“Для проведення реформ консолідація влади - абсолютне добро. Президент, парламент і, відповідно, прем’єр мають працювати в одній зв’язці”, - зазначив Геннадій Друзенко. Але, наголосив він, великі побоювання викликає брак авторитету Конституційного Суду, який міг би запобігти зловживанням консолідованою владою. Зокрема, він привів приклад, що, згідно із недавнім опитуванням Центру Разумкова, більшість українців підтримали б розпуск Ради навіть в тому випадку, якщо б Конституційний Суд визнав відповідний указ президента неконституційним.
Підтримав колегу і Сергій Різник, доцент кафедри конституційного права Львівського національного університету імені Івана Франка, експерт Мережі UPLAN.
“Якщо нам вдасться створити відповідний орган конституційної юрисдикції як в тій же Америці або в сучасній Італії - тоді ми можемо бути більш-менш спокійні в цьому плані”, - зауважив він.
На думку Сергія Різника, важливо, щоб до Конституційного Суду обирались судді не за принципом корпоративної етики, а тих, хто зможе протистояти тиску влади, захищаючи Конституцію. “Сьогодні було згадано про вакансії, які будуть заповнюватись у КС найближчим часом через з'їзд суддів. Дуже характерна особливість: за весь час існування цього способу поповнення однієї третини Конституційного Суду, жодного разу з'їзд суддів не обрав суддю з-поза меж судової системи, діючого судового корпусу. Це те саме, якби скажімо обирали суддями Конституційного Суду тільки народних депутатів України. Як на мене, це абсолютно неправильно”, - зазначив експерт.
“Якщо ми хочемо, щоб Конституція захищала нас - ми маємо захищати Конституцію”, - наголосив Сергій Різник.
Нагадаємо, раніше також повідомлялося, що за останні 4 роки серед українців суттєво збільшилася кількість тих, хто вважає, що орган влади може порушувати Конституцію заради суспільних інтересів.
Опитування провели з 13 по 20 червня 2019 року в усіх регіонах України, крім Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2017 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.