Інтриги трьох
Конфлікти супроводжують роботу Конституційного Суду фактично з 2014 року. Після Майдану до складу КС увійшло четверо нових суддів, котрі сформували так зване «постмайданне крило». Решта – судді, призначені у 2004 та 2013 роках, спочатку досить насторожено ставилися до «новачків», що в тому числі позначалося на спільній роботі. Остаточна криза в діяльності суду почалася після закінчення повноваження його колишнього очільника Юрія Бауліна.
Обрати йому заміну вдалося лише через вісім місяців. Суд очолив один із представників «постмайданної групи» – Станіслав Шевчук. Втім, з того часу у нього склалися непрості відносини з трьома колегами цієї ж групи – Миколою Мельником, Сергієм Сасом та Ігорем Сліденком.
Найгучніше це проявилося після складного рішення про скасування незаконного збагачення (реакцію суспільства судді, до слова, досить важко переживали). Так, Сас, Сліденко і Мельник опублікували лист, в якому звинуватили Шевчука в зловживанні службовим становищем, політизації роботи суду, втручанні в діяльність суддів тощо. І зажадали його відставки.
Така реакція, за даними одного зі співрозмовників LB.ua в суді, викликана тим, що, обираючи керівника КС, «постмайданна група» нібито поставила Шевчуку умову: він повинен радитися з ними щодо принципових питань. Голова КС відмовився це робити, що й призвело до постійних конфліктів.
Ситуацію в суді ускладнювали і постійні витоки інформації нібито з боку секретаріату суду, де працюють особи, наближені до трьох вищезазначених суддів.
Один зі співрозмовників LB.ua в суді пояснив, мовляв, секретаріат дійсно має чимало повноважень, що стосуються роботи КС (навіть готує попередні висновки про наявність чи відсутність підстав для відкриття конституційного провадження у справі). Тож виглядає так, що хто контролює секретаріат, той управляє судом. Така ситуація дуже не подобалась Шевчуку. І він виступав з пропозицією реформувати секретаріат, чим ще більше розсердив Саса, Мельника і Сліденка.
Черговий конфлікт спалахнув на засіданні 25 березня під час затвердження порядку денного. За даними видання, вищезгадані судді за підтримки суддів Олександра Литвинова (обраного з’їздом суддів) та Володимира Мойсика (призначеного президентом) пропонували Шевчуку внести в порядок денний деякі питання так би мовити з голосу, що заборонено регламентом суду. Після емоційної дискусії, Шевчуку стало погано. А його заступник після перерви закрив засідання. Тож список справ з вівторка голова суду переніс на четвер.
А питання щодо декларацій активістів і ліквідації ВСУ, ймовірно, розглядатимуть наступного тижня. Так само як планують обговорити лист трьох суддів.
Не без політики
Із наближенням виборів серед суддів КС проявився вплив політичних органів, котрі делегували їх в суд. Так, Саса, Сліденка і Мельника називають наближеними до партії «Батьківщина».
Зокрема, Сас був нардепом шість скликань парламенту. Останні чотири – у складі фракції «Батьківщина», а Мельник – депутатом Київради від «Блоку Юлії Тимошенко» (з 2008 по 2012 рік). Деякі судді, за словами співрозмовників LB.ua в КС, приєднуються до так званої опозиції ситуативно, переслідуючи власні інтереси. В тому числі, випереджаючи події, і проявляючи свою так би мовити принципову позицію, аби в разі зміни політичної кон’юнктури з ними рахувалися.
Так, під час одного із засідань минулого тижня судді звинуватили Шевчука в підтримці на виборах Петра Порошенка. Як привід використали компліментарну до Порошенка заяву Української асоціації міжнародного права, до складу якої входить Шевчук. Правда, голова КС не підписував цієї заяви і на випередження чергової інформаційної хвилі навіть виступив з публічним коментарем з цього приводу.
За даними LB.ua, Шевчук не користується підтримкою Адміністрації президента, і давно не був на Банковій. Доказом цього є і той факт, що рішення про скасування незаконного збагачення КС ухвалив до виборів, що явно вдарило по репутації чинного президента.
Разом з тим, в одному з нещодавніх інтерв’ю він зазначив, що відмовився від пропозиції президента стати частиною його команди. Шевчук також зазначив, що «люди, які, за інформацією ЗМІ, відносяться до найближчого оточення президента, організували цькування мого брата».
«Проти нього почалася агресивна дискредитаційна кампанія в пресі, побудована на фейках і замовній статті, а щодо його компанії ввели спецсанкції. Його спробували прив'язати до якихось кримінальних справ, але в силу абсурдності останніх, пред'явити щось кримінальне йому не змогли. Але такі дії проти членів моєї сім'ї ніяк не впливають і не вплинуть на мою позицію служити Конституції, які б плани не виношували організатори цієї провокації», – повідомив він, не уточнивши, хто саме з оточення Порошенка до цього причетний.
***
Говорити про передумови для блокування роботи суду поки рано. Як і про перспективи звільнення Шевчука з посади голови КС. Адже відповідної процедури за ініціативи суддів в Законі «Про Конституційний Суд України» немає. Очільник КС може лише за власним бажанням подати заяву про звільнення.
Хоча не виключено, що за такої вкотре загостреної (політизованої) ситуації виборчий рік для КС пройде неспокійно, а отже, без значної продуктивності. А це, в свою чергу, може підняти дещо забуту популістську риторику про необхідність звільнити всіх. В тому числі, суддів КС.