Спроба номер два
Із 6 червня функції голови Конституційного Суду виконує Віктор Кривенко як найстарший за віком суддя. 18 березня термін повноважень завершився у Юрія Бауліна, обраного керівником найвищого конституційного органу у 2014 році. Він продовжував перебувати на цій посаді у статусі виконуючого обов'язки до 3 червня. Тоді ж повноваження втратив ще один суддя КС – Сергій Вдовіченко, і кількість суддів скоротилась до 13 (при загальній кількості, передбаченій Конституцією, у 18). Тож суперечки та інтриги всередині КС лише зростали.
Згідно із законодавством, кожен із чинних суддів може висунути свою кандидатуру. Для кворуму під час засідання суду повинні бути присутніми 12 суддів. Для обрання голови суду потрібно більше половина голосів зі складу суддів, тобто 10.
Щоправда, як до так і після відставки Бауліна консенсус між суддями знайти було доволі важко. Про це свідчить і те, що КС не приймав жодного рішення більш ніж рік.
Після Революції гідності до складу КС увійшли четверо суддів: Сергій Сас, Микола Мельник, Станіслав Шевчук та Ігор Сліденко. Ще одну групу суддів КС складають судді, призначені у 2010 році, котрі змінювали Конституцію за часів Януковича: Михайло Гультай, Михайло Запорожець, Наталія Шаптала. У 2013 році були призначені: Олександр Касмінін, Олександр Литвинов, Олександр Тупицький. До жодної з трьох груп не відносять себе призначені у 2016 році Олександр Колісник та Володимир Мойсик. Останній висувався на посаду голови КС під час засідання 18 травня, втім, не набрав необхідної кількості голосів. І саме він із суддів, котрі були призначені після Революції гідності не підтримав порядок денний 2 листопада.
Для затвердження порядку денного не вистачило одного голосу. І питання виборів голови КС знову відклали на невизначений термін.
Судді так званої «постмайданівської групи» та призначені у 2013 році пробували домовитися, визначивши голову суду від першої групи, а його заступника – від другої. Та ніхто не міг гарантувати дотримання цієї домовленості. А, зважаючи на те, що висувати свою кандидатуру на посаду голови КС можна лише один раз, на це не наважився жоден із суддів.
«У нас немає зараз конфліктів. Ми зустрічаємось, обговорюємо певні питання, концепції окремих рішень тощо. Питання бачення майбутнього суду ми поки не зачіпаємо», – розповідав влітку LB.ua суддя КС Станіслав Шевчук.
На запитання про втручання Адміністрації президента відповідав: «Чим менше буде втручання, тим більше буде консенсусу». Хоча будь-які фактори впливу на себе особисто заперечував.
За даними LB.ua, Адміністрація президента не втручалась у ситуацію, що склалась в КС. Мовляв, серед суддів, котрі залишились, не бачила керівника. Тож покладає надії на нових кандидатів, котрі вже скоро можуть увійти до складу суду.
Як каже закон
Виходом із кризи Конституційного Суду стало ухвалення парламентом нового закону про КС 13 липня. Він передбачає проведення конкурсу на заміщення вакантних посад в суді.
Згідно із законом, відбір суддів до складу КС проводить президент, Верховна Рада і Рада суддів. Наразі вакантними залишаються по дві посади суддів КС від президента і з'їзду суддів, а також одна – від парламенту.
У жовтні Петро Порошенко сформував конкурсну комісію для відбору кандидатів в судді КС, до складу якої увійшли Володимир Буткевич (суддя Європейського суду з прав людини у відставці), Михайло Микієвич (завідувач кафедри європейського права Львівського національного університету імені Івана Франка), Микола Оніщук (ректор Національної школи суддів), Світлана Серьогіна (директор Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Національної академії правових наук) та Ганна Сухоцька (президент Венеціанської комісії). Комісія повинна розглянути подані кандидатами документи, провести з ними співбесіди та подати президенту список із тих, кого вона вважає найкращими претендентами на посаду суддів КС. Перевірку кандидатів повинно провести і Національне агентство з питань запобігання корупції. За главою держави залишається право вибору того чи іншого кандидата.
У парламенті конкурсним процесом займається Комітет з питань правової політики та правосуддя, а від з'їзду суддів перевіркою документів та співбесідами займається Рада суддів. Аналогічно до діяльності комісії при президенті комітет і Рада суддів відбирають кандидатів. Найкращих з них подають на розгляд чи то парламенту, чи з'їзду суддів.
Суддею КС може бути громадянин України, що володіє українською мовою, і в день призначення йому виповнилось не менше 40 років. Має вищу освіту і стаж професійної діяльності в сфері права не менше 15 років. Суддя КС не повинен входити до складу політичної партії чи професійних союзів, брати участь в будь-якій політичній діяльності.
Справи буденні
Найшвидше з процесом відбору кандидатів наразі справляється Рада суддів. Уже 2-3 листопада рада проведе співбесіди з 18 кандидатами до КС. А 13 листопада переможців з-поміж них обере з'їзд суддів.
Свою кандидатуру на посаду судді КС подала, зокрема, суддя Октябрського райсуду Полтави Лариса Гольник, відома скандалом з мером Олександром Мамаєм у 2014 році; Ігор Штульман, суддя Вищого адмінсуду, який був у складі колегії, що визнала незаконним та скасувала рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів про відсторонення судді Печерського райсуду Києва Оксани Царевич; Володимир Півторак, який вісім років працював суддею Соснівського райсуду Черкас, був народним депутатом ІІ скликання, з 2006 року працював у Адміністрації президента, з 2010 по 2014 – заступником голови Державної судової адміністрації, а сьогодні – заступником директора адвокатського об'єднання «Нечаєв і партнери»; Сергій Штогун – колишній в.о. голови Київського окружного адмінсуду, що у 2008 році зупинив дію указу президента Ющенка про ліквідацію Окружного адміністративного суду Києва, а у 2010 році подав у відставку. Штогун балотувався на виборах парламенту у 2002 році як самовисуванець в Тернопільській області.
Серед кандидатів і суддя Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Валентин Крижановський, що також не подолав мінімальний прохідний бал під час тестування в конкурсі до Верховного Суду. Працює на посаді судді з 1982 року. На посаду в КС претендує й Ігор Кудрявцев, що до лютого 2015 року обіймав посаду голови Алчевського міського суду Луганської області. Він також вибув з конкурсу до Верховного Суду.
Найбільш вірогідними кандидатами у судовому середовищі називають голову Апеляційного суду Запорізької області Віктора Городовенка та суддю Верховного Суду Василя Гуменюка. До речі, першого, за даними LB.ua, Адміністрація президента мала намір завести до складу Конституційного Суду ще на попередньому з'їзді суддів. Однак, Городовенко відмовився від такого варіанту до запровадження конкурсного відбору після ухвалення Закону «Про Конституційний Суд».
Що стосується Гуменюка, то його поява у списку кандидатів на посаду судді КС була несподіваною в судовому середовищі. Він вибув з конкурсу до Верховного Суду вже на першому його етапі – кваліфікаційному оцінюванні. Згодом оскаржував результати конкурсу в Вищому адмінсуді. Гуменюк працює суддею з 1984 року, на посаді судді Верховного Суду перебуває з 1995-го.
На думку окремих суддів, Гуменюк може зібрати голоси тих служителів Феміди, котрі критикують конкурс до Верховного Суду. А таких не мало.
Хоча велика кількість претендентів на посади суддів КС може розпорошити голоси делегатів з'їзду, тож у суддівському середовищі побоюються, що достатньої підтримки може не набрати жоден із кандидатів.
У свою чергу, комісія, створена при президенті, приймає документи кандидатів до 19 листопада. Подальша процедура така ж, як у Ради суддів та профільного комітету парламенту, - направлення документів до НАЗК та проведення співбесід. Протоколом засідання комісії визначено два місяці для завершення конкурсу. Тож, очевидно, президент отримає рекомендований список кандидатів не пізніше 19 грудня.
За словами головуючого комісії Миколи Оніщука, комісія повинна подати главі держави не менше ніж по три кандидати на одну вакантну посаду, тобто шість кандидатів. Однак, зважаючи на великий пакет документів, необхідний для подачі, поки до комісії не надійшла заява жодного претендента.
У Верховній Раді фракції та депутатські групи можуть подавати кандидатури на посаду суддів КС до 7 листопада. Потім документи щодо цих осіб розглядатиме НАЗК, після чого комітет проведе з ними співбесіди, за результатами яких прізвища кандидатів, що отримають рекомендації, винесуть на голосування.
У більшості фракцій повідомили LB.ua, що спробують визначитися зі своїми кандидатами 6 листопада – напередодні сесійного тижня. Однак, зважаючи на завантаженість роботи парламенту до кінця року (а залишилось чотири пленарні тижні), депутати сумніваються, що встигнуть заповнити свою квоту у Конституційному Суді до нового року.