ГлавнаяПолитика

"Мертва стаття" чи витівки еліти: які наслідки скасування відповідальності за незаконне збагачення

Чи підтримає парламент до виборів нову норму про введення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, нашвидкоруч запропоновану президентом? Питання поки відкрите. Правда, цілком очевидним є те, що державні службовці та депутати, на яких повинен розповсюджуватися цей механізм, уникнуть покарання з відстрочкою принаймні на рік.

Подробиці – в матеріалі LB.ua.

Фото: Сергей Нужненко

«Шкода, що суспільство все ділить на зраду і перемогу. Юристи зрозуміють…», – коротко оцінює ситуацію один із суддів Конституційного Суду на правах анонімності, що, мабуть, підтримав рішення про скасування статті 368-2 Кримінального кодексу про незаконне збагачення.

За словами співрозмовника LB.ua, ухвалення рішення довго відтягували і явно не очікували такого обурення в суспільстві.

Справи парламентські

У нинішньому формулюванні стаття про незаконне збагачення була ухвалена в 2015 році разом з іншими змінами, котрі стосувалися діяльності НАБУ і НАЗК. Це була ключова норма антикорупційного законодавства, на якій наполягали міжнародні донори, в тому числі для надання Україні траншу Міжнародного валютного фонду і отримання безвізу.

Авторами законопроекту були Юрій Луценко (який, до слова, після скасування статті КС назвав її «мертвою»), Єгор Соболєв, Віктор Чумак, Дмитро Добродомов, Іван Мельничук, Сергій Лещенко, Іван Крулько, Володимир Парасюк та Юрій Дев’ятко.

Щоправда, саме формулювання статті запропонувала нардеп від «Народного фронту» Тетяна Чорновол. Профільний комітет, а потім парламент підтримав її.

Стаття передбачала кримінальну відповідальність за незаконне збагачення у випадку, якщо особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (топ-посадовці, чиновники, судді, прокурори тощо), отримала у власність активи, що перевищували одну тисячу неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 млн 850 тис грн, станом на початок цього року), і не може пояснити їх походження. Максимальне покарання – до 10 років з обмеженням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю до трьох років з конфіскацією майна.

Через два роки після ухвалення цієї статті 59 парламентарів, в більшості у складі депутатів «Народного фронту» (23 – від «Народного фронту», 11 – БПП, 11 – «Відродження», 3 – «Воля народу», 10 – Опоблоку), подали скаргу в КС. Представником групи ініціаторів був нардеп від «НФ», перший заступник голови Регламентного комітету Павло Пинзеник, який до обрання в парламент тривалий час працював помічником Миколи Мартиненка.

Пинзеник, до слова, неодноразово зазначав, що більшість ініційованих НАБУ кримінальних проваджень щодо, зокрема, незаконного збагачення, недостовірного декларування – мають політичний характер.

Фото: Макс Требухов

Правда, хто першим був ініціатором такого звернення, – співрозмовник LB.ua у «Народному фронті» не пам’ятає, хоча зазначає, що окремі нардепи після такого рішення КС починають виправдовуватися, мовляв, не знали про такі наслідки.

«Їм нібито пояснювали, що рішення КС має допомогти, щоб норма «запрацювала», – передає слова своїх колег один із нардепів «Народного фронту», посміхаючись.

За його словами, з пропозицією підписати таке звернення підходили здебільшого до тих, хто був проти введення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, або проти кого вже відкрили провадження, в тому числі за цією статтею (до прикладу, щодо Максима Полякова і Євгена Дейдея).

Сам факт звернення до КС на понад два роки зупинив усі кримінальні провадження, де значилась стаття про незаконне збагачення. Суди також не розглядали подібні справи, очікуючи відповідного рішення КС.

За даними НАБУ, за цією статтею детективи розслідували 65 проваджень на суму понад півмільярда гривень. Чотири справи перебувало в судах.

Серед підозрюваних за незаконне збагачення і недостовірне декларування 30% – народні депутати, 18% – судді, 10% – прокурори. Щоправда, усі ці справи кваліфіковані не лише за ст. 368-2. Як правило, вони йдуть в парі з іншою статтею Кримінального кодексу – недостовірне декларування, отримання неправомірної вигоди та ін.

НАБУ запевняє, що скасування статті про незаконне збагачення призведе до закриття всіх справ. І навіть у випадку ухвалення нової подібної норми відновити ці справи буде неможливо.

Олександр Водянніков
Фото: Legal High School
Олександр Водянніков

«Що стосується відкритих проваджень, їх можна перекваліфікувати за іншими положеннями Кримінального кодексу, якщо є явний склад злочину», – вважає керівник відділу верховенства права Координатора проектів ОБСЄ в Україні Олександр Водянніков.

Без статті

Скасування статті про незаконне збагачення було для когось очікуваним, для когось – ні. Хоча ще до ухвалення законопроекту Головне юридичне управління парламенту застерігало щодо цієї норми.

«За такої редакції особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чи близькі особи, на нашу думку, повинні будуть доказувати факт законності набуття активів у «значному розмірі» задля того, щоб їх не звинуватили у вчиненні такого злочину, як незаконне збагачення», – йшлося у висновку, опублікованому на сайті Верховної Ради.

26 лютого 14 із 18 суддів КС зайняли таку ж позицію і підтримали рішення про визнання статті про незаконне збагачення неконституційною. Проти проголосували четверо суддів (Сергій Головатий, Віктор Колісник, Василь Лемак та Ігор Сліденко). Троє перших були призначені в КС за квотою Президента.

За словами одного зі співрозмовників LB.ua в Адміністрації президента, позиція глави держави була викладена в матеріалах провадження КС, де йшлося про те, що в АП вважають норму конституційною.

Під час засідання КС, де було ухвалене рішення, як пишуть ЗМІ, виникла словесна перепалка, зокрема, обурення і критика кінцевого варіанту рішення звучали зі сторони Сергій Головатого. Співрозмовник LB.ua в суді не заперечив цього факту, пославшись на запальний характер судді.

Фото: пресс-служба президента

«Він (Головатий – LB.ua) хоче всидіти на двох стільцях: і для Банкової бути добрим, і для більшості суддів», – припускає один зі співрозмовників LB.ua.

Більшість суддів КС вирішила, що, по-перше, стаття про незаконне збагачення порушує конституційний принцип презумпції невинуватості, за яким будь-яка особа в Україні є невинуватою у кримінальних справах до тих пір, поки не буде доведено її вину. Натомість застосування статті про незаконне збагачення означало, що якщо особа не може довести, звідки, до прикладу, отримала майно, то автоматично підпадає під кримінальну відповідальність.

По-друге, у справах про незаконне збагачення особі довелося б свідчити проти себе, своїх близьких і рідних, що також суперечить її праву не робити цього. Адже доводити вину (в тому числі, збирати докази) повинна сторона обвинувачення, а не захисту.

По-третє, КС визнав, що стаття дозволяла притягувати до відповідальності особу, що придбала певне майно, активи на законних підставах, але не могла цього довести. Однак відсутність доказів законності не може свідчити про незаконність дій будь-якої людини.

Зауважимо, що КС не сказав, що саме по собі притягнення до відповідальності особи за незаконне збагачення не відповідає Конституції, як нині тлумачать дехто з нардепів. А наголосив на недосконалості конкретної норми закону.

Механізм перевірки факту незаконного збагачення виглядав наступним чином: НАЗК перевіряло декларації посадовців, порівнюючи їхні статки за минулий і поточний період. У випадку нестиковок на велику суму (нагадаю, сьогодні це майже 2 млн грн.) передавало відповідні матеріали в НАБУ. Детективи, в свою чергу, відкривали кримінальні провадження і проводили розслідування.

Фото: Сергей Нужненко

Хоча Олександр Водянніков вважає, що жодну особу, навіть явного корупціонера, за статтею про незаконне збагачення було неможливо засудити.

«Для притягнення особи до відповідальності за цим положенням слід довести, що (1) активи (у значному розмірі) були набуті у власність (2) підстави набуття є незаконними. Тобто якщо сім'я чиновника має майно та стиль життя, що не відповідають їхнім офіційним доходам, стаття 368-2 у тому вигляді, який вона має зараз, їм не загрожує. Адже законність набуття майна, скажімо, будинку чи машини, визначається за положеннями цивільного законодавства. Уявимо собі корупціонера, який на набуті нечесним шляхом купує собі будинок і оформлює всі необхідні за законом документи на це майно. У такому випадку це майно не підпадатиме під дію статті про незаконне збагачення. Законодавець по суті встановив кримінальну відповідальність за неправильно оформлене незаконне збагачення», – каже він у коментарі LB.ua.

На думку Водяннікова, нова стаття про незаконне збагачення мала би стосуватися не тільки власності, а речових прав взагалі.

«Непоодинокі випадки, коли недоброчесні чиновники декларують мізерні статки, а користуються машинами, будинками, яхтами, які формально належать родичам, якимось юридичним особам. Крім того, тягар доведення складу злочину має бути чітко покладений на сторону обвинувачення. І задля забезпечення невідворотності покарання відповідальність має бути поширена на осіб, які протягом певного періоду часу у минулому мали статус особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Тобто така відповідальність повинна застосовуватися до осіб, які звільнилися з посад, скажімо, протягом п’яти років після їх звільнення», – додає він.

Натомість із рішенням КС не погоджується Микола Хавронюк, професор кафедри кримінального та кримінального процесуального права Національного університету «Києво-Могилянська академія», директор з наукового розвитку Центру політико-правових реформ.

Він, зокрема, не бачить порушення презумпції невинуватості і права особи не свідчити проти себе та членів своєї родини.

«Під час судового розгляду прокурор має довести обставини, визначені у ст. 91 КПК України, зокрема подію кримінального правопорушення та винуватість обвинуваченого. Мають бути надані такі докази, якими буде доведена наявність усіх елементів складу злочину незаконного збагачення», – зазначив Хавронюк.

Микола Хавронюк
Фото: factor-news.info
Микола Хавронюк

Він також вважає, що від підозрюваного, обвинуваченого у незаконному збагаченні не вимагатимуть докази законності підстав отримання ним певного майна чи активів для спростування обвинувачення.

«Суд може зробити певні висновки із самої відмови давати будь-які свідчення особою, яка обвинувачується у незаконному збагаченні… Специфіка цього злочину полягає лише у тому, що слідчий і прокурор повинні спрогнозувати усі можливі версії щодо набуття активів, які може висунути підозрюваний у своє виправдання, і спростувати їх належними доказами», – каже він.

Кому вигідно?

Кому було вигідне скасування статті про незаконне збагачення? Усім, хто підпадав під відповідальність за незаконне збагачення.

Склад КС дійсно неідеальний, хоча поступово оновлюється. І все таки політизований, адже до його формування причетні політичні органи – Верховна Рада і президент. Разом з тим, голосування з запасом у три голоси свідчить радше про консенсус з цього питання (згадаймо принаймні 2017 рік, коли КС ухвалив лише три рішення). Більш того, юридичні підстави для такого скасування дійсно були.

І якщо навіть припускати, що окремі судді підтримували видалення з Кримінального кодексу статті про незаконне збагачення за певними політичними домовленостями, то навряд чи це були усі 14 суддів, що проголосували «за».

Хоча не варто виключати й особистих мотивів, адже судді КС також підпадають під дію цієї статті.

Депутати Верховної Ради, очевидно, повинні нести політичну відповідальність за ухвалення (і вже не вперше) норм закону, що суперечать Конституції. Як ті, хто пропонував статтю про незаконне збагачення, так і ті, хто скористався нагодою скасувати її, а не внести до неї зміни, випереджаючи КС.

Фото: Макс Требухов

Зрозуміло й те, що ухвалення такого рішення в розпал виборчої кампанії явно зіграє на руку потенційних суперників. У «битві правок», до слова, зійшлися Петро Порошенко і Юлія Тимошенко. Вони подали свої варіанти статті про незаконне збагачення.

Поки нові законопроекти проходитимуть процедуру розгляду в Верховній Раді, а суспільство шукатиме винних у ситуації, що склалась, факт залишається фактом.

Топові корупціонери, котрі після подання декларації до 31 березня могли понести відповідальність за незаконне збагачення, матимуть ще один люфт – щонайменше до наступного декларування. За умови, якщо стаття про незаконне збагачення таки повернеться в Кримінальний кодекс.

Вікторія МатолаВікторія Матола, Журналіст
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter