Найекономніше купувати вакцину проти грипу в аптеках, адже сюди не входить націнка приватних медзакладів та плата за огляд перед щепленням. Різниця може сягати в рази. Однак багато українців скаржиться, що купити вакцину в аптеці практично неможливо.
Чому? LB.ua отримав відповідь на свій запит у великій мережі аптек «Подорожник» (у них понад 2000 аптек по країні). Вони відчули, що попит на вакцини проти грипу цьогоріч “помітно пожвавився”, адже партія вакцин, яку отримала мережа, розійшлася менш ніж за тиждень.
За словами комерційного директора мережі Андрія Паніматченка, є кілька причин такої ситуації:
Щороку імпорт протигрипозних вакцин проходить нову валідацію з боку держави, і “календар цих рішень не завжди збігається з очікуваннями пацієнтів”.
“Цього сезону допуск затягнувся, зокрема по французькій «Ваксігрип Тетра»: попит уже був, а поставки ще в дорозі”, – каже Паніматченко.
Мережі замовляють без великих “запасів”, щоб не втрачати гроші
“За нинішньої економіки галузі зайві запаси — не «підстраховка», а прямий шлях до збитків, тож ми підбираємо обсяги з урахуванням реалій сезону”, – додає Паніматченко.
За його словами, процес планування закупівель вакцин проти грипу починається орієнтовно за місяць до старту сезону: “Ми аналізуємо історію продажів, дивимось на динаміку минулих років, враховуємо очікування лікарів і загальну епідситуацію. Далі всі мережі подають свої потреби, дистриб’ютор їх консолідує й робить замовлення у виробника за кордоном”.
Дистриб’ютори привозять менше, ніж замовляють мережі.
Та навіть замовлення не гарантує, що приїде така кількість.
“Ми подавали заявку приблизно на 7 000 доз, отримали орієнтовно на 30% менше”, – додає представник мережі. Окрім аптек, частину партій постачальники перерозподіляють у лікарні, які мають з ними прямі закупівлі. Чому завозять менше?
Паніматченко каже, що постачальники деталей не уточнюють: “Це не «змагання» між аптекою та лікарнею, а особливість ринку: держава регулює ввезення, дистриб’ютори розподіляють квоту між каналами, і в результаті частина обсягів іде в медзаклади. Аптеки ж працюють із роздрібним попитом, де головний ризик — короткий термін придатності (приблизно шість місяців) і витрати на утилізацію”.
Відіграли тут роль і “війни” на аптечному ринку, які публічно тривають уже скоро як рік.
Держава заборонила аптекам так звані маркетингові платежі, договори між аптеками та дистриб’юторами або виробниками щодо просування певного препарату для збільшення його продажів. Міністр Віктор Ляшко заявляв, що «це призводить до того, що українці часто купують дорожчий препарат, коли на ринку є дешевший аналог з тією самою діючою речовиною, однак аптека не зацікавлена в його продажу». Позиція МОЗу була в тому, що заборона маркетингових платежів до врегулювання ринку має знизити ціни та ліки. Також провізорів зобов’язали пропонувати людям в аптеці спочатку найдешевші ліки по конкретній діючій речовині. Аптечні мережі з ним не погоджуються, і дебати досі тривають. Утім, очевидно, що така заборона вдарила по доходах аптек.
Тому, каже Паніматченко, вони змушені планувати обсяги обережніше, “щоб не опинитися з дорогими залишками, які потім ще й треба правильно утилізувати”.
Якщо є такий попит, чи можуть аптеки дозамовити дози?
В Україні, пояснює представник аптечної мережі, по суті, працює модель «однієї хвилі»: коли вакцини зайшли в країну, простір для маневру уже дуже обмежений: “Якщо регуляторні рішення або виробник ставлять квоти, збільшити обсяг у розпал сезону майже нереально”.
Індивідуальні дозамовлення, додає Паніматченко, у розпал сезону не працюють: поставки централізовані й плануються заздалегідь: “Найкраща стратегія — перевіряти наявність у аптеках, на сайтах та в застосунках. Паралельно варто звертатися до лікарняних пунктів щеплень, адже частина квоти прямує саме туди”.
Що могло б заохотити аптеки замовляти більше вакцин проти грипу?
Андрій Паніматченко вважає, що тут могла б допомогти активніша державна інфокампанія про необхідність щеплень: “Саме держава задає рамку, таймінги та повідомлення для суспільства. Якщо буде посилення державної комунікації щодо вакцинації, зрозуміліші регуляторні зміни і прогнозованість зі сторони виробників, ми зможемо точніше планувати. Поки ринок живе в умовах жорстких квот і нижчої маржі, ключовий пріоритет — уникати списань і забезпечувати доступність у межах реального імпорту. Якщо з’явиться стабільна державна програма з передбачуваним потоком пацієнтів, ми готові повертатися до точкових рішень у великих містах. Крім цього, територія всередині аптек, відведена для вакцинації клієнтів, може слугувати пунктом для збору аналізів — для реалізації цього в аптек є кваліфікований персонал, налагоджена логістика, зручне розташування. Якщо уряд ухвалить таке рішення, це позитивно вплине на всі інші зусилля держави, спрямовані на зміцнення здоров'я населення”.
«Подорожник» нагадує, що в 2024 році Кабмін ухвалив постанову, яка надала аптекам дозвіл проводити профілактичну вакцинацію. У рамках пілоту ця мережа відкрила перший пункт вакцинації в одній зі своїх аптек в Києві. У це вклали 1,2 млн грн.
Однак доєднуватись до створення пунктів щеплень в аптеках – це бажання, а не обов’язок самих мереж. Тому хороша ініціатива наразі взагалі не поширилась країною.
Нагадаємо, що LB.ua уважно відстежує ситуацію по цьогорічній вакцинації проти грипу. Статтю про це читайте тут:
- Пояснення постачальників вакцин, чому склався дефіцит доз на українському ринку.
- Як лікувати грип без фуфломіцинів: інфекціоніст Євген Щербина радить, як краще пройти хворобу
- З 1 січня в Україні набуде чинності новий календар щеплень: що треба знати всім в Україні і тим, чиї діти мігрують між країнами