Світло й темрява: як зберегти здоров’я під час блекаутів

У епоху Едо в Японії майстри усвідомлювали: коли ніч опускається, відсутність світла — не лише зовнішня темрява, а можливість побачити внутрішнє. Темрява — це простір для рефлексії, а світло — це енергія, яка живить життя. Сьогодні в блекаутах ми часто відчуваємо, що втрачаємо контроль: світло зникає, змінюється режим, порушується ритм дня. Та наш організм потребує — і заслуговує — на цей світловий баланс.

Фото: EPA/UPG

Що означає темрява для організму

  • Порушення циркадних ритмів: чередування темряви иа світла керують виробленням гормонів, зокрема мелатоніну, що регулює сон. Якщо світло змінюється несподівано або відсутнє довго — сон порушується: ми важче засинаємо, частіше прокидаємось і відповідно виникає хронічна втома.
  • Психологічні наслідки: відчуття тривоги, ізоляції, втрати контролю. Коли вимикають світло без попередження, люди відчувають стрес, роздратування. А ще зміни у повсякденному житті викликають додатковий викид гормонів стресу.
  • Зорова напруга: читання чи робота в тьмяному світлі, різке перемикання між темрявою й яскравим світлом — все це травмує очі. Нічне світло, миготіння екранів смартфону без фільтрів синього спектру може ускладнювати засинання.
  • Порушення харчування та побуту: коли немає світла — складніше готувати, зберігати їжу; люди схильні до менш здорової їжі та переїдання.

Як не лише вижити в темряві — але й зберегти здоров’я

Практичні поради

  • Налагодити світловий режим вдень

Намагайся в ті години, коли є світло, максимально його використовувати: відкривати штори, знаходитися поблизу вікон. Це допомагає «зарядити» циркадний годинник.

  • Тепле світло увечері

Використовуй лампи з м’яким, жовтуватим світлом наприкінці дня. Вимикай яскраві LED чи холодні лампи за 1–2 години до сну. Це сигнал для мозку: час зменшити активність.

  • Світло резервне, але якісне

Кілька портативних світильників на батарейках чи акумуляторах із теплим відтінком (наприклад, 2700–3000 K). Також можна мати нічник або лампу з регулюванням яскравості. Це допоможе під час блекаутів.

  • Уникай синього світла ввечері

Телефони, планшети, телевізори — усі вони подразнюють та перевантажують нашу нервову систему. Ліпше увімкнути темний режим або фільтри світла. Це допомагає зберегти мелатонін і спокійний сон.

  • Створюй свої «оазиси світла» в домі

Один куточок з м’яким світлом, де можна читати, спілкуватись, відпочивати. Навіть під час блекауту цей простір може стати джерелом внутрішнього затишку. Кілька книг із портативним ліхтариком стануть у нагоді.

  • Планування дня

Якщо відомо, коли будуть відключення, розробіть розклад: робота, відпочинок, їжа — з урахуванням світла. Це повертає відчуття контролю над життям.

  • Фізична активність і дихання

Простий комплекс вправ, прогулянка вдень, навіть легкі розтяжки допомагають збільшити циркуляцію, зняти внутрішню напругу й наповнити тіло енергією світла, коли його мало. Йога при свічках - чим не затишний план на вечір?

  • Підтримка емоційного балансу

Спілкування з близькими, хобі, книги, які дають відчуття тепла — усе це допомагає у темні періоди. Психотерапія чи групи підтримки також можуть бути корисними, якщо тривога чи пригнічений стан затягується.

Уявімо, що наше життя — це традиційна японська чайна кімната в епоху Едо: лави, ковдра татамі, приглушений світильник, м’яке світло ліхтарика, що пульсує як дихання. Темрява — це тиша, але не порожнеча. Це простір, де видно контури, де чуєш себе, де стаєш уважним до власного серця.

Коли вимикають світло зараз — це як якщо б у тій кімнаті несподівано затягли штори, і ліхтарики згасли. У перші миті — шок, незвичність. Але якщо навчитись бачити в темряві — відчувати її, тримати ритм, пристосовуватись — темрява стає можливістю. Як у Японії, де ніч — це час спокою і рефлексії, час коли світло не кричить, а ніжно підсвічує шлях.

Світло — не просто функціональна потреба. Це мова тіла й душі. У темряву ми часто думаємо про те, що втрачаємо, але можемо навчитися використати темряву як фон, щоб краще бачити те, що має значення: сон, взаємопідтримку, свої межі, свою стійкість.

Так, блекаути — виклик. Але з ними можна не просто жити, а жити вправно. Як майстер епохи Едо, у якого полум’яна ніжність свічки стає центром уваги та гармонії.

Олександра Телегузова Олександра Телегузова , лікарка-кардіолог відділення мініінвазивної кардіохірургії та транскатетерних процедур
Генеральним партнером розділу «Здоров'я» є медична мережа «Добробут». Компанія розділяє цінності LB.ua щодо якісної медичної допомоги, та не втручається у редакційну політику LB.ua. Усі матеріали розділу є незалежними та створеними відповідно до професійних стандартів.