Які бувають види ГРВІ та як їх лікувати
Зимовий сезон ГРВІ триває десь до середини весни. Деякі респіраторно-вірусні інфекції протікають відносно легко, часто без температури — просто нежить, кашель, біль у горлі, які минають протягом двох тижнів, зрідка довше. А бувають інфекції доволі важкі:
-
грип;
-
ковід;
-
респіраторно-синцитіальний вірус;
-
аденовірус;
-
парагрип.
Ці віруси можуть провокувати значно важчий стан, іноді навіть імовірні летальні випадки, особливо в людей з групи ризику. Йдеться про дітей до п'яти років, особливо тих, кому не виповнився рік, дорослих з хронічними захворюваннями серця, легень, нирок, печінки тощо й людей віком 50+ років.
Для вірусів характерно уражати декілька систем організму, наприклад, респіраторну і шлунково-кишковий тракт. Тобто соплі, кашель і пронос при вірусі — це нормально. І загалом, як правило, це підказує, що мова про вірусну інфекцію.
Бактеріальні інфекції, навпаки, вражають переважно конкретну ділянку тіла. У разі пневмонії шлунково-кишковий тракт зазвичає не страждає. При ангіні також: пацієнт має біль у горлі, температуру — та й усе.
Як лікуватись
Специфічного лікування для більшості вірусів немає. Є лише проти декількох інфекцій. Наприклад, озельтамівір проти грипу, паксловід, ремдесивір, молнупіравір проти ковіду для хворих з групи ризику.
Лікування інших респіраторних вірусних інфекцій завжди симптоматичне. Це жарознижувальні (парацетамол, ібупрофен), регідратація, тобто рясне пиття, препарати від болю в горлі й деконгестанти, які знімають закладеність носа. Можна додати ще сольові розчини для промивання носа. Це все.
Тобто якщо людина має симптоми ГРВІ: соплі, кашель і температуру до 39 градусів, — вона може спокійно отримувати симптоматичне лікування вдома, гуляти на свіжому повітрі, якщо стан дозволяє, і їсти все, що хоче, без дієт.
Цим лікуватися не слід — можна нашкодити
Є дві групи препаратів, які не потрібні при ГРВІ, але люди часто приймають їх.
Перші група — це препарати, які з доведеною ефективністю, проте вони не допомагають при ГРВІ. Наприклад, антибіотики. Ми кажемо, що не треба пити антибіотики просто тому, що вам погано, навіть якщо температура висока. Але проблема в тому, що коли хворіє дитина з високою температурою, особливо вперше або вже другий, третій раз поспіль, батьки часто не витримують і дають антибіотик.
Дають, бо лікар написав або самі так вирішили. Або, наприклад, деякі дорослі не витримують морально й самі п'ють антибіотики. Вони часто аргументують це тим, що без антибіотиків не витягують.
Сюди можна зарахувати й антигістамінні препарати, які часто призначають, щоб зняти набряк у носі, але вони не працюють при грипі.
Друга група — препарати без доказової ефективності.
Це стосується, наприклад, протикашльових препаратів. Більшість препаратів на ринку України не мають ніякої доведеної ефективності, вони не полегшують кашлю й не сприяють відходженню мокроти. Ба навіть шкідливі для організму, зокрема, посилюють кашель і стимулюють виробіток мокроти.
Чимало препаратів, які повинні пригнічувати сухий кашель, не працюють. Вони не рекомендовані для дітей до 12 років згідно з приписами FDA.
Їхня ефективність для дорослих, як правило, не доведена. Тому, наприклад, у США таких не радять приймати. Там лікарі вкрай рідко прописують декстрометорфан дорослим з дуже виснажливим сухим кашлем. В Україні він є тільки у вигляді комбінованих препаратів, тож рівень декстрометорфану там дуже низький. Тобто якщо давати такі ліки пацієнту, то буде жорстке передозування від усіх інших компонентів.
Хоча декстрометорфан не панацея. Його можна лише дорослим, бо це наркотичний препарат і може викликати залежність, наркотичне сп'яніння тощо.
Підсумовуючи: в Україні немає ефективних і безпечних протикашльових препаратів.
Так звані противірусні препарати, окрім лікування грипу й ковіду, також неефективні, вони нічого не лікують. Бо не існує препарату проти всіх вірусів. Тобто реально робочих противірусних препаратів дуже мало. І вони в основному діють на обмежену кількість вірусів.
Озельтамівір працює тільки проти грипу, паксловід — тільки проти ковіду, є препарати проти вірусів герпесу діють тільки на герпес. Те саме стосується вірусів гепатитів, ВІЛ тощо. Вони при грипі не допоможуть.
Деякі лікарі радять пацієнтам пити озельтамівір ще до тесту на грип, бо гірше не стане, а якщо грип — то допоможе, і мотивують це тим, що його необхідно вжити в невелике вікно на початку хвороби. Це в принципі логічно, коли є дані, що в людини високоймовірний грип, то можна почати з озельтамівіру, а потім якомога швидше зробити тест і пересвідчитися. Якщо це не грип, то можна припинити лікування цим препаратом, а якщо грип — продовжувати.
Якщо препарати позиціонують як лікування 20 різних вірусів — це фуфломіцини.
Гомеопатія теж не працює. Якщо ви думаєте, що вам допомагає, то це плацебо.
Як не проґавити ускладнення і коли ГРВІ стають небезпечними
Є три умовно бактеріальні ускладнення на фоні грипу.
Це:
-
гострий середній отит, запалення вуха;
-
гайморит, точніше бактеріальний риносинусит, бактеріальне запалення навколоносових пазух;
-
пневмонія, запалення легенів.
Оці три ускладнення слід відстежувати. Я для своїх пацієнтів давно створив просту схему спостереження, і вона працює — передусім для дітей.
Треба негайно звертатися до лікаря, коли у вас чи дитини:
-
ознаки задишки, тобто підвищена частота дихання;
-
біль у вусі;
-
нежить або кашель без покращення понад 10 днів;
-
температура від 37,5 понад три доби або її повторне підвищення після нормалізації на добу й більше.
Частоту дихання треба рахувати під час сну й коли дитина не має високої температури. Треба порахувати вдихи та видихи (вдих-видих рахують як один) за хвилину.
Норма в дітей до двох місяців — до 60 дихань за хвилину.
Від двох місяців до року — до 50 за хвилину, від року до п'яти — до 40 за хвилину.
У дітей віком від п'яти років й у дорослих зазвичай 20, до 25 може бути нормою. Якщо вище — до лікаря.
Симптомом отиту є біль у вусі, а гаймориту — нежить, закладеність носа, жовті або зелені соплі чи кашель без покращення понад 10 днів. Часто люди намагаються вилікувати гайморит синупретом. За кордоном, особливо в США, його не використовують, у Європі — іноді. Однак його доказова база дуже слабка. Більшість позитивних досліджень синупрету провів сам виробник, а незалежних досліджень майже немає або вони мінімальні.
Температура — додаткова ознака, яку треба контролювати. Якщо температура тримається понад 72 години, хоч ви постійно приймаєте або даєте дитині жарознижувальне — до лікаря. Те саме стосується і ситуації, коли температура знову зросла після нормалізації на добу й довше.
Ці чотири ознаки добре працюють.
Також до лікаря варто звернутися, коли додаються симптоми, яких ви не можете пояснити. Наприклад, висипання, блювання тощо.
Якщо у вас був середній отит без болю у вусі й високої температури чи вона минула за три дні — добре. Не всі середні отити потребують антибіотика. Ви не уявляєте, яка кількість таких отитів, коли антибіотиків не п'ють, тому що вони легкі і пропускаються при оглядах.
Те саме стосується пневмонії, яка буває бактеріальною та вірусною. У дитини може бути вірусна пневмонія без температури й сильної задишки. Вірусних пневмоній у дітей, особливо до п'яти років, багато, більше, ніж бактеріальних. Що робимо з вірусною пневмонією? Нічого. Вона сама минає.
Страшно пропустити вірусну пневмонію? Ні. Вірусна пневмонія в більшості випадків — випадкова знахідка. Це коли батьки приходять до лікаря, бо дитина сім днів хворіла, а зараз просто кашляє і потрібна довідка в садок. Лікар слухає дитину, чує хрипи — і бігом її на рентген і в лікарню, хоча дитина без температури, без задишки, лише соплі й кашель.
Якщо в дитини серйозна бактеріальна пневмонія, буде як мінімум тривала або повторна температура й майже завжди задишка.
Чому люди так люблять «лікуватися» недієвими препаратами
Треба звикнути до того, що дитина, яка відвідує садочок чи школу, може часто хворіти, особливо взимку. І дорослі можуть часто хворіти. Дитина часто приносить віруси додому.
Тому батьки часто хворіють разом з дітьми, морально не витримують, потребують підтримки. І або отримують її у вигляді лікаря, який зробить адекватні призначення й віджене палицею від непотрібного лікування, або просто підуть в аптеку, де що продадуть, те продадуть.
Є лікарі, які не витримують скарг пацієнта: «Мені погано, дитині моїй погано, випишіть хоч щось уже, що ви за лікар такий!» — і виписують. Бо це всім вигідно. З пацієнтом сталося якесь ускладнення? А лікар же призначав лікування. Ніхто не виставить претензії лікарю, який прописав вісім препаратів. Пацієнтам теж вигідно, бо вони «лікуються», щось приймають, дають дитині. Фірма, яка виготовляє фуфломіцин, теж виграє.
Хто програє? Дитина, якій призначають непотрібні ліки, яка все це перетравлює, ще й на цьому фоні повинна видужати.
Хоча зараз людей, які не п'ють фуфломіцинів, набагато більше. У мене купа пацієнтів, з якими взагалі не треба тут працювати. Вони знають, що їм слід робити. Я просто киваю.
Не забуваємо, що є вакцинація проти грипу й ковіду. Дорослим від 18 років треба мати мінімум три дози вакцини Comirnaty (Pfizer-BioNTech) і мінімум дві дози SpikeVax (Moderna) + 1 доза, зроблена в період 2024/2025 років.
Вакцинуватися проти грипу треба щороку восени, до початку епідсезону. З мого досвіду й із загальної статистики — вакцина працює. Більшість хворих на грип не вакциновані. Є пацієнти, які вакциновані проти грипу, хворіють, але їх набагато менше.