Чого можна очікувати від РФ?
Нагадаємо, з початком великої війни кораблі ВМФ Росії заблокували наші морські порти. Оскільки значну частину українського експорту становить аграрна продукція, а сама Україна належить до головних постачальників продовольства на світові ринки, виникла цілком реальна загроза глобального дефіциту продуктів харчування, зокрема, у найбідніших країнах Азії та Африки.
Щоб запобігти виникненню голоду, ООН і світова спільнота натисли на РФ, аби Москва погодилася розблокувати український продовольчий експорт.
Зараз росіяни говорять не лише про перегляд зернової угоди, а й про її припинення. Проте більш вірогідним сценарієм сьогодні виглядає непродовження договору з боку РФ.
Зокрема, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба вважає, що зараз не варто очікувати, що Росія бути зривати чи саботувати чинну угоду. «Але ближче до завершення її дії, в листопаді, ми побачимо спроби Росії поставити цю угоду під сумнів і зірвати її продовження», – заявив він у недавньому інтерв'ю агентству «РБК-Україна». Очільник МЗС додав, що українська сторона працює над тим, щоб не допустити зриву угоди.
Економіст Олег Пендзин також вважає, що зернова угода буде чинною до кінця листопада.
«Угода зі самого початку не була потрібна РФ. Вона пішла не неї під тиском Туреччини і Китаю, які були кровно зацікавлені в українському зерні, – сказав експерт у коментарі LB.ua. – Зі самого початку Росія робила все, щоб ця угода не відбулася. Як ми пам'ятаємо, наступного дня після підписання вони обстріляли зерновий термінал у порту Одеси, сподіваючись, що Україна через це вийде з угоди».
Однак чи заблокує Росія продовження домовленості? Це залежатиме від багатьох факторів, зокрема політичних.
«Чи буде її (угоди) продовження? Це буде дуже залежати від конкретних інтересів Туреччини і Китаю в окремий момент. Якщо на Росію натиснуть, їй доведеться крутити хвостом; якщо не натиснуть, вона ні в якому разі її не продовжить», – каже Олег Пендзин.
Крім того, на позицію РФ щодо зернової угоди впливатиме розвиток подій на фронті. Відмова продовжувати зернову угоду може стати помстою Україні за ганебні поразки, яких армія росіян зазнає через контрнаступ ЗСУ на сході та півдні.
Пендзин нагадав, що саме тому агресор обстрілює об'єкти енергетичної інфраструктури України, особливо в Харкові.
Проте ймовірний і протилежний сценарій, пов'язаний з подальшими воєнними успіхами української армії. Якщо їх вдасться розвинути і росіяни втікатимуть з території України, то «буде зовсім інша розмова», вважає експерт.
Шкода від надлишків
Через припинення зернової угоди виникнуть й інші проблеми.
Одна з них – суттєве падіння цін, за якими фермери збувають свою продукцію.
«Ціни на зернову групу є збитковими або майже збитковими – вони вдвічі менші, ніж минулого року, – каже експрезидент Асоціації фермерів та землевласників України Іван Томич. – І якщо зернову угоду буде порушено, це відіб’ється на ціновій політиці. А це загрожує багатьом господарствам, особливо невеликим, банкрутством».
Слід також зазначити, що через блокування українських морських портів порушено графік експорту. Тож якщо блокада відновиться, вписатися в терміни постачання буде ще складніше.
За словами Івана Томича, ситуація ускладнюється ще й тим, що є значні залишки торішнього врожаю.
А 2021 року він був рекордним для України: 106,6 мільйона тонн зернових і олійних, з яких на зернову групу припало 84,5 мільйони тонн.
Цього року врожай набагато менший – очікується, він складе приблизно 65 мільйонів тонн, з яких понад 50 мільйонів тонн зернових. Значна частина має піти на експорт (у 2021 році з 84,5 мільйонів тонн було експортовано понад 50. – LB.ua), проте вивезти відповідні обсяги буде просто нереально.
А тому постане питання зберігання зерна до кращих часів. І з цим є велика проблема – адже в Україні ніде його тримати.
«У нас зараз не вистачає елеваторів приблизно на 10 мільйонів тонн», – пояснює Олег Пендзин.
Він нагадав, що США надали нашій країні туби для зберігання зерна, але вони не вирішать проблему.
Також нагадаємо, що продовольчий підрозділ ООН – організація FAO – планує запропонувати Україні обладнання для зберігання зерна в умовах дефіциту зерносховищ. Завдяки цьому йдеться про розміщення понад 4 мільйонів тонн зерна.
Але й цього явно недостатньо. Тож головна загроза – значна частина врожаю може просто зіпсуватись.
Оцінка можливих втрат
Якщо зернова угода втратить чинність, це, звичайно, зашкодить і вітчизняному аграрному сектору, і економіці загалом, бо експорт агропродукції був і є важливим джерелом наповнення державного бюджету та надходження іноземної валюти.
Якщо вивезення зерна морем знову стане неможливим, експорт піде виключно суднами через Дунай і залізницею в бік європейських морських портів, які зараз активно розвиваються. До того ж Україна, за словами прем’єра Дениса Шмигаля, 14 вересня досягла певної домовленості з Польщею про збільшення кількості інспекторів продукції на кордонах, пришвидшення пропуску вантажівок і уникнення заторів, які фіксували досі.
У рамках угоди за серпень через порти Чорного моря Україна експортувала 1,2 мільйона тонн зерна, при цьому загалом за цей місяць вивезли 4,5 мільйони тонн. Тож якщо угоду не буде продовжено, то мінус приблизно 1 мільйон тонн на місяць.
А втім, наразі важко сказати, скільки Україна втратить у разі повторного перекривання морського експорту, оскільки це значною мірою залежатиме від світових цін на зерно.
«Якщо не буде продовжено угоду, ціна зерна на світовому ринку підскочить мінімум на 30%, – говорить Олег Пендзин. – І цілком можливо, що Україна у грошах нічого не втратить».
Іван Томич оцінює перспективи менш оптимістично.
«Якщо ми в четвертому кварталі зведемо до мінімуму експорт через одеські порти, то, враховуючи наявність на ринку зерна, можемо від грошових надходжень, які могли б бути, втратити дві третини або десь так», – переконаний він.