ГоловнаБлогиБлог Богдана Данилишина

Аграрний фронт в дії: ситуація в економіці та на фінансових ринках

Незважаючи на бойові дії, які тривають на сході та півдні України, згідно з даними Міністерства аграрної політики та продовольства збирання зернових та зернобобових культур завершено на 60% площ, намолочено 25,9 млн тонн, а сім областей України вже завершили сівбу окремих озимих культур. Це створює достатній резерв аграрної продукції як для власних потреб країни так і для підтримки експорту в майбутньому.

Фото: EPA/UPG

Хоча розблокування аграрного експорту через морські порти Одеси стало великим економічним досягненням, український бізнес продовжує стикатися з логістичними труднощами, а «зернові коридори» з високою ймовірністю будуть використані Росією як механізм додаткового тиску на Україну (зернова угода, яку підписали у Стамбулі, діятиме чотири місяці, до 22 листопада 2022 року). За прогнозами, темпи експорту через морські порту у вересні зростуть щонайменше вдвічі – до 2 млн тон. Проте для експорту минулорічного та цьогорічного врожаю Україні потрібно збільшити перевалку щонайменше втричі (до 3 мільйонів тонн на місяць).

Також свідченням збереження суттєвих логістичних проблем, зокрема, стала ситуація на українсько-польському кордоні на минулому тижні, де черга з понад 2600 вантажівок розтягнулася на 60 км і майже досягла міста Ковеля. Ця ситуація має цілком конкретних вимір у вигляді грошових втрат українських експортерів. Навіть за консервативними оцінками кожен день простою вантажівки на кордоні обходиться в суму близько 300 євро, або близько 90 євро на тону, а враховуючи те, що значна частина експорту автомобільним транспортом припадає на товари, що швидко псуються (фрукти, овочі, охолоджені продукти) потенційні втрати українських підприємств вимірюються в сумі щонайменше 500 млн євро.

Бюджетна сфера

13 вересня Уряд схвалив проект Закону про Державний бюджет України на 2023 рік. Загальна сума доходів держбюджету прогнозується у 1 279,1 млрд грн (загальний фонд – 1146,6 млрд грн; спеціальний – 132,5 млрд грн). Видатки Державного бюджету та надання кредитів плануються в обсязі 2 573,4 млрд грн (загальний фонд – 2 268,5 млрд грн, спеціальний – 304,9 млрд гривень). Проект Державного бюджету України на 2023 рік передбачає, зокрема, спрямування ресурсів на такі пріоритетні напрями: національна безпека та оборона – 1 141,1 млрд грн або 17,8% ВВП; охорона здоров’я – 175,7 млрд грн; освіта – 155 млрд грн; пенсійне забезпечення та соціальний захист – 835 млрд грн; підтримка ветеранів війни – 6,8 млрд грн; Резервний фонд – 17,4 млрд грн; Фонд ліквідації наслідків збройної агресії – 19 млрд грн; Фонд розвитку підприємництва – 16 млрд грн; Надання грантів бізнесу – 1,37 млрд грн.

Дефіцит бюджету передбачено на рівні 20% ВВП, перекриття якого заплановано за рахунок державних запозичень в обсязі 1 686,8 млрд грн (загальний фонд – 1 516,8 млрд грн, спеціальний фонд – 170,0 млрд грн) з них для погашення державного боргу – 415,0 млрд гривень.

Під час чергового аукціону, який відбувся 13.09.2022, Міністерством фінансів було залучено до державного бюджету 187,3 млн. гривень на строки від 6 місяців до 1,5 років (за ставками від 12% до 16%), а також 33,9 млн. євро (за ставкою 2,5%). При цьому, обсяг виплат уряду за погашеннями ОВДП продовжує суттєво перевищувати запозичення від продажу відповідних цінних паперів на аукціонах. Так, із початку повномасштабної війни обсяг виплат по ОВДП перевищував нові запозичення на 56,8 млрд. гривень. Зокрема, з 24 лютого до 11 вересня 2022 року Уряд спрямував на погашення внутрішніх державних облігацій 149,2 млрд грн, 1,5 млрд. дол. США та 168 млн євро, натомість від розміщення нових внутрішніх боргових інструментів на аукціонах залучив – 99,3 млрд грн, 957,1 млн дол. США та 434,5 млн євро.

При цьому, основним покупцем державних цінних паперів продовжує виступати Національний банк, який цього тижня збільшив свій портфель ОВДП додатково на 15 млрд. гривень. Загалом, з початку військової агресії проти України Національний банк збільшив свій портфель ОВДП на 309,5 млрд. гривень (з урахуванням планових погашень), тоді як переважна більшість інших категорій інвесторів – навпаки, скоротила свої вкладення в ОВДП, зокрема, банки – на 35,3 млрд. гривень, юридичні особи – на 14,4 млрд. гривень, нерезиденти – на 7,3 млрд. гривень. В умовах обмеженості альтернативних напрямів інвестування коштів єдиною категорією приватних інвесторів, вкладення яких в ОВДП з початку війни зросли, стали фізичні особи – на 5,8 млрд. гривень.

Валютний ринок

Збільшення обсягів купівлі іноземної валюти клієнтами банків на тлі незначного зменшення її пропозиції спричинило збільшення потреби у збалансуванні попиту та пропозиції іноземної валюти на МВРУ. Це, у свою чергу, обумовило відновлення активних інтервенцій Національного банку з продажу іноземної валюти, чистий обсяг яких збільшився минулого тижня до 475 млн. доларів США.

Фінансовий сектор

За оперативними даними Національного банку обсяг гривневих кредитів, наданих банками корпоративному сектору у серпні скоротився на 0,2%, в іноземній валюті (у доларовому еквіваленті) – на 1,0%. Також продовжує скорочуватися кредитування сектору домашніх господарств – на 1,5% за місяць у гривні та 0,6% в іноземній валюті. При цьому, гривневе фондування банків у серпні розширилося за рахунок збільшення залишків коштів на рахунках компаній (+2,9%) та домогосподарств (+1,3%). Водночас залишки валютних коштів на рахунках підприємств у серпні скоротилися на 1,5%, на рахунках населення – залишалися на рівні минулого місяця.

Процентні ставки за новими гривневими кредитами у серпні зростали, відображаючи (із лагом) вплив підвищення облікової ставки НБУ: для корпорацій – на 2,4 в. п., для населення – на 0,4 в. п., тоді як надлишок ліквідності в банках обумовлював більш стримане підвищення ними ставок за новими депозитами: +0,3 в. п. для корпоративних клієнтів та практично незмінний рівень ставок за депозитами фізичних осіб.

При цьому, обсяг ліквідності банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) перевищив 300 млрд. гривень. Основним чинником збільшення банківської ліквідності виступали витрати з Єдиного казначейського рахунку Уряду, тоді як чистий продаж Національним банком іноземної валюти зменшував обсяг вільної ліквідності в банківській системі. Надлишок ліквідності, у свою чергу, визначає помірний попит банків на кредити рефінансування НБУ: заборгованість платоспроможних банків за тендерними кредитами рефінансування НБУ за минулий тиждень скоротилася на 1,5 млрд. гривень.

Значення показників достатності капіталу банків у серпні залишалися на рівні, що перевищує нормативні значення: 16,9% для регулятивного та 11,5% для основного капіталу банків. Банки також продовжують виконувати нормативи ліквідності та кредитних ризиків. Водночас невизначеність, пов’язана із динамікою воєнних дій та їх впливом на життєздатність клієнтів банків, все ще не дозволяє повною мірою оцінити вплив війни на якість кредитного портфелю та капітал банків.

В свою чергу, кредитна активність банків підтримується державною програмою «Доступні кредити 5-7-9%», на умовах якої минулого тижня банками було видано 96 пільгових кредитів на загальну суму 0,46 млрд грн. Загальна кількість кредитів виданих за програмою з початку широкомасштабних воєнних дій на території України досягла майже 12 тис., а їх обсяг – 48,6 млрд. гривень. Основний обсяг кредитів за програмою було спрямовано на підтримку с/г виробництва та антивоєнні цілі.

Богдан Данилишин Богдан Данилишин , завідувач кафедри КНЕУ ім. В.Гетьмана
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram