Краще ніж нічого – скільки вже вивезли
Впродовж великої війни, в умовах блокування морських портів, станом на 15 серпня Україна експортувала майже 10 млн тон восьми позицій агропродукції та її переробки. Про це повідомило Мінагрополітики України, зазначивши, що з них у липні експорт склав майже 3 млн тон зернових. У липні показники зросли завдяки портам Дунаю а також залізниці. А за перші два тижні серпня Україна вже експортувала майже 2 млн тон зерна та продуктів переробки, зокрема – через порти Чорного моря.
Найбільше з початку серпня Україна продала кукурудзи – 776 тис тон та пшениці – 339 тис. тон. Це третина від показників за аналогічний період минулого року.
За 26 днів роботи «Зернового коридору» з морських портів України вийшло 44 кораблі, на борту яких знаходилось майже 980 тисяч тонн агропродукції. За даними Міністерства інфраструктури, кількість кораблів, які уже зайшли в українські порти або прямують до них, суттєво зростає.
Для, порівняння, до війни з України експортували в середньому 5-6 млн. тонн зерна щомісяця, переважно через порти Чорного моря. Через блокаду упродовж перших трьох місяців війни експорт скоротився до третини від рівня попереднього року.
«Реалізація «зернової ініціативи» дозволила розблокувати 3 морських порти України з переліку найбільших. Це дозволило тільки за першу половину серпня додатково відправити на експорт понад 560 тис. тон аграрних вантажів, переважно зернових культур, тож серпневі прогнози перевищують 1млн т.. Очікуємо, що найближчими місяцями щомісячні обсяги експорту з відповідних портів досягнуть рівня 3 млн. тон при загальній потужності цих портів понад 4 млн т на місяць. За умови збереження поточних темпів і обсягів експорту через альтернативні канали, ми зможемо вийти на щомісячні обсяги експорту понад 5 млн. тонн», – розповів LB.ua міністр АПК України Микола Сольський.
Скільки маємо зернових та олійних
Як зазначив Микола Сольський, на початку цього маркетингового сезону (маркетинговий рік у аграріїв – з 1 липня по 30 червня) в Україні зберігалось більше 20 млн тонн олійних культур та зернових старого врожаю.
Вже триває збір зернобобових нового врожаю.
За словами першого заступника міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького, Україна виробляє настільки великі обсяги аграрної продукції, що їх неможливо спожити на внутрішньому ринку. Сільське господарство на 70% працює на експорт.
Скільки буде нового зерна?
Окрім врожаю 2021 року, який лишається на території країни, триває збір врожаю цього року. За словами голови Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Петра Мельника, у 2022 році в Україні планують зібрати близько 50 млн тонн зернових та 15 млн тонн олійних культур. У Мінагро сподіваються на 65 млн тонн і навіть трохи більше. Та за 2021 рік в Україні зібрали близько 100 млн тонн.
При тому, що аграрії готувалися до посівної цього року заздалегідь, та загалом, через війну змогли обробити лише 13,5 млн гектарів, це дорівнює 80% від торішнього показника.
Натомість вже зараз прогнозують, що врожай зернових у наступному, 2023 році буде ще меншим, бо площі під посівами можуть скоротитись ще більше.
Водночас, прогнозне зменшення врожаю цього року все одно не вирішує проблему його подальшого зберігання, бо навіть в умовах «зернових коридорів» впродовж серпня очікується експорт близько 4 млн тонн. Тобто залишки тогорічного зерна на кінець цього місяця складуть біля 15-16 млн. тонн.
«Україна має величезні обсяги врожаю, вже в цьому місяці нам необхідно експортувати 6 млн т зернових та олійних культур, та продовжувати такі темпи експорту упродовж наступних 12 місяців для того, щоб впоратися з залишками минулого року та новим урожаєм», – зазначив представник Мінагрополітики Роман Сластьон.
Чому надлишок зерна шкідливий?
Зараз у Чорноморському регіоні пшениця на умовах FOB (Free On Board – умова поставки товару, при якій відповідальність за вантаж переходить від продавця до покупця після розміщення вантажу на борту судна) продається по $350 за тонну. А на внутрішньому ринку України ціна тони пшениці не перевищує $122-174.
Україна має вийти на довоєнний рівень експорту не тільки для розвантаження потужностей зберігання зернових, а й для збільшення валютних надходжень та зменшення вартості логістики, яка зараз «з’їдає» від третини до половини заробітку фермерів на олійних та зернових.
Аграрії змушені реалізовувати продукцію за низькими цінами – удвічі дешевше ніж минулого року. На додачу витрати на посівну у воєнний період зросли і собівартість зерна цього року вища, ніж у минулому.
Тож надходження від продажу зернових покривають основні затрати, а на посівну 2023 року грошей у аграріїв не лишається. І чимало з них можуть відмовитися працювати у наступному році. Експерти вже очікують, що посівні площі можуть зменшитися ще на 30%.
І це не тільки недоотримані надходження від аграрного експорту для України.
Минулого року, як вже зазначала LB.ua щомісяця Україна експортувала 6 млн тонн та годувала 400 млн людей у світі, тож третина з них, а це понад 120 млн. осіб вже у наступному році будуть мати проблеми з необхідними продуктами.
І допомогти у цьому може тільки повне та безумовне деблокування українських портів.
