Хто і як готував План відновлення України?
Про збір коштів для фінансування відбудови України урядовці заговорили ще на початку травня, коли Денис Шмигаль повідомив про завершення підготовки проєкта Указу Президента України про створення Фонду відновлення України.
Це мав бути консультативно-дорадчий орган для організації збору коштів. Натомість 21 квітня 2022 року Президентом підписано Указ № 266/2022 "Питання Національної ради з відновлення України від наслідків війни”. Указ не передбачав створення такого органу як Фонд відновлення України, проте заснував Національну раду з відновлення України від наслідків війни (Нацраду).
Її керівниками стали як Шмигаль, так і голова Офісу президента Андрій Єрмак. Секретарем призначили очільника комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової, митної політики Данила Гетманцева.
Нацрада й готувала цей план. Це, фактично напрацювання із 24 томів – за тематичними напрямами.
У його розробці, як зазначає видання Forbs, брав участь Офіс реформ при Кабміні (структура з кількох десятків експертів, яку фінансують Єврокомісія та ЄБРР).
Окремо розробники співпрацювали з кількома сотнями представників міжнародних організацій (від ООН до ЄБРР та МВФ), що опікувалися «вичиткою».
Крім того в роботі допомагали експерти McKinsey (міжнародна консалтингова компанія, що спеціалізується на вирішенні завдань, пов'язаних із стратегічним управлінням, - LB.ua). Зокрема вони готували детальну презентацію за мотивами напрацювань Нацради.
Долучались і українські міністерства - інфраструктури, економіки, цифрової трансформації.
Так Мінекономіки заявляло, що упродовж останніх двох місяців сформувало пул із близько 500 проєктів «безпрецедентних за своїми масштабами програмам стимулювання підприємницької ініціативи». Про це розповідав перший замміністра Денис Кудін.
Міністр інфраструктури Олександр Кубраков опікувався переліком інвестиційних проєктів, які могли б зацікавити іноземний бізнес.
Схожими питаннями - очільник Мінцифри Михайло Федоров. Його спеціалісти також готували візуальну складову презентації у Швейцарії.
Звідки кошти на відновлення України?
Напередодні конференції у Лугано влада повідомляла, що Фонд має наповнюватися з таких джерел:
- допомога держав-партнерів, міжнародних фінансових організацій та великих міжнародних корпорацій;
- цільова допомога від країн партнерів постраждалим регіонам;
- заморожені, конфісковані активи РФ;
- внески приватних осіб;
- допомога міжнародних гуманітарних організацій та благодійних фондів.
Та вже в Швейцарії Шмигаль назвав першим джерелом саме заморожені, конфісковані активи, а потім - все інше.
"Хто має заплатити за план відновлення, який уже зараз оцінюється в $750 млрд. Ми вважаємо, що ключовим джерелом відновлення мають бути конфісковані активи Росії та російських олігархів", – сказав прем'єр-міністр на конференції з відновлення.
А голова Офісу президента Андрій Єрмак, у своєму виступі у Лугано, фактично заявив, що чим швидше у світі буде впроваджено механізм відшкодування Росією збитків, завданих війною Україні, тим менший фінансовий вантаж доведеться нести українським партнерам.
Як писала LB.ua, з їх передачею на потреби України є низка складнощів. Зокрема й найперше відсутні процедури, пов’язані з можливістю їх отримання. Їх розробкою та впровадженням має займатись кожна країна окремо. Для цього потрібні десь рішення судів, а десь - зміна національного законодавства. Це, як мінімум, процес не одного місяця.
До того ж, на ці гроші цілком можуть претендувати бізнесмени з інших країн, які постраждали через державний бандитизм РФ - ті ж власники літаків, які "націоналізувала" Росія.
Напередодні конференції Великобританія заявила про наміри передати українцям кошти росіян, що виявлені та арештовані в Об’єднаному королівстві. А Канада навіть законодавчо прописала таку можливість, щоправда вона стосується не лише України, а може використовуватися щодо інших держав.
Та ці країни не є членами Євросоюзу. І, у їх випадку, навіть у разі готовності механізмів передачі поки не відомо, як ці кошти будуть передані. Наприклад, британці ще думають, чи передати їх, у разі можливості, приватним особам у вигляді відшкодування збитків, чи, ж українській владі.
Куди хочуть направити гроші?
За даними на сайті програми "Відновлення України", здійснювати її хочуть в два етапи.
Перший етап заплановано на 2023-2025 роки (580 проєктів загальною вартістю понад $350 млрд). Другий етап заплановано на 2026-2032 роки (270 проєктів на $400 мільярдів).
Найбільшими за обсягами фінансування є програми відновлення та модернізації житла та інфраструктури ($150-250 млрд), розширення та інтеграції логістики з ЄС ($120-160 млрд), енергетичної незалежності та зеленого курсу ($130 млрд), забезпечення конкурентного доступу до капіталу ($75 млрд), забезпечення макрофінансової стабільності ($60-80 млрд) та розвитку секторів економіки з доданою вартістю ($50 млрд).
Кому українська влада хоче доручити збір кошті на відновлення?
Як варіант, для збору коштів влада хоче хочуть використовувати онлайн платформу United24 (U24), про створення якої Зеленський оголосив на початку травня.
Денис Шмигаль також згадав про неї в Лугано.
Її основним завданням визначено збір коштів для відновлення України як у воєнний, так і повоєнний періоди. Вона вже доволі успішно діє -з моменту запуску 5 травня U24 зібрала донатів на $62,9 млн.
Хоча, для схожих цілей, паралельно, Кабмін вже створив низку окремих фондів. Зокрема станом на 25 червня:
- Фонд підтримки малого та середнього бізнесу;
- Фонд підтримки армії;
- Фонд відновлення та трансформації економіки;
- Гуманітарний фонд;
- Фонд обслуговування та погашення державного боргу;
- Фонд відновлення майна та відновлення інфраструктури.
У зв’язку з цим, як зазначають експерти Інституту законодавчих ідей (ІЗІ), як мінімум «відсутня відповідальність за координацію та контроль за використанням коштів на відновлення за схемою “винні всі, але й водночас ніхто».
Що думають стосовно грошей на відновлення України в ЄС?
Під час виступів на конференції європейці загалом погоджувались з думкою про те, що для відновлення України доречно спиратись на російські активи.
І навіть називали певні пропорції. Однак вони готові були дискутувати з нашою владою стосовно того, як мають витрачати ці гроші.
"Розбивка має бути така: 60% - конфіскованих (російських - ІФ) активів і 40% - приватного сектору. Якщо говорити про зростання ВВП, то роль приватного сектору має бути більшою", - зазначив директор ЄБРР у країнах Східної Європи та Кавказу Маттео Патроне.
Так, на його думку, яку він озвучив під час свого виступу на конференції у у понеділок, 4 липня, для реалізації плану відновлення України після війни "потрібна координація між міжнародними партнерами".
Більш конкретно умови залучення грошей називала президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. Вона прямо зазначила - дійсно великі кошти в Україну мають йти тільки на тлі реформ по впровадженню верховенства права і боротьби з корупцією.
"Виклики величезні, безперечно, але вони не є нездоланними. Україна може вийти з цієї війни на шляху до сильнішої та сучаснішої країни, з модернізованою судовою системою, з сильнішими інституціями, з послужним списком боротьби з корупцією, а також із більш "зеленою", цифровою та стійкою економікою", - сказала вона.
Та наголосила, що наша країна потребуватиме сміливих реформ.
"Реформи мають йти пліч-о-пліч з інвестиціями", - зазначила фон дер Ляєн.
Що не так з використанням грошей в Україні?
Процедури з розподілу коштів, які діють зараз, викликають низку нарікань з боку експертів. На це, зокрема звертають увагу в ІЗІ, коли аналізують недоліки U24.
"Грошові кошти заходять через цю онлайн платформу на рахунки міністерств, відкриті в Національному банку України, однак логіка їх розподілу за об'єктами та регіонами є непрозорою, - констатують його експерти.
Та пояснюють, що Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2022 № 472 «Деякі питання використання коштів, що надходять на офіційні рахунки для пожертв на підтримку України», передбачається функціонування 8 офіційних рахунків для пожертв на підтримку України «United24», якими мають право розпоряджатись 9 Міністерств. Кожен рахунок має різний порядок використання коштів. Серед основних загроз експерти називають все ту ж корупцію та "ручне управління".
На їх думку, подібна організація публічних закупівель органами державної влади цілком може спричинити отримання замовлень від підрядників, які є учасниками сталих корупційних схем.
Як наслідок – Україна має невисокий рівень довіри міжнародних партнерів та інвесторів до такого алгоритму надання коштів, оскільки останні будуть позбавлені можливостей впливу на процеси, нагляду за їх розподілом та використанням, обранням підрядників.
Фактично на сьогодні закупівлі проводяться без використання конкурентних процедур. За таких умов, замовники в “ручному режимі” обирають підрядників, що сприяє виникненню корупційних ризиків.
За даними PROZORRO, з початку війни напряму без тендерних процедур було укладено 228 тисяч контрактів. Економія коштів держави внаслідок проведення закупівель без конкурентних процедур скоротилась у 42.2 разів.
За інформацією міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, команда UNITED24 хоче, щоб проходження циклу від донату до закупівлі займало добу.
Експерти зазначають, що в умовах воєнного стану така модель фінансування ще може бути виправданою, однак під час повоєнного відновлення вона не може використовуватися, бо несе ті ж корупційні ризики.
Хоча вони є й зараз. Зокрема, як розповідав в інтерв’ю LB.ua директор Бюро економічної безпеки України Вадим Мельник, тільки з початку великої війни співробітники БЕБ попередили сумнівні витрати на 80 млн грн коштів держбюджету при закупівлях.
"Коли ми аналізували характерні приклади порушень, то виявляється, що намагалися провести закупівлі для відбудування інфраструктури на територіях, де тривають …бойові дії. Ще одним із типових порушень є завищення ціни в 2-3 рази. Це і на медичні препарати, на будівельне обладнання, на виконання робіт", - сказав він.