Місцеве самоврядування: буде непросто
Щоб купувати газ по 16,8 гривні за кубічний метр, громади повинні укласти договір напряму з компанією «Нафтогаз Трейдинг» на визначений об’єм палива. Усе, що понад норму, доведеться купувати вже за ринковою ціною.
«НАК «Нафтогаз» рахує, скільки газу громада споживала в опалювальний період упродовж останніх трьох років. Середнє арифметичне від цього і складає ліміт за встановленою ціною в 16,8 гривні. Якщо громада буде споживати більше, то залишок доведеться сплатити за ринковою ціною», – розповів LB.ua експерт Асоціації міст України Олег Гарник.
Але 16,8 гривні за кубометр газу – це все одно дорого, адже в тариф підприємств теплокомуненерго закладено ціну в розмірі 5-6 грн. Для компенсації центральна влада пообіцяла додатково передати громадам 4% ПДФО – приблизно 11 мільярдів гривень. Проте ці кошти місцеві бюджети отримають не відразу.
До того ж для різних громад ця компенсація працює по-різному і залежить не лише від обсягу бюджету чи розміру громади, але й результатів упровадження енергоефективності чи відновлення мереж енергопостачання.
Наприклад, Дніпро входить до невеликого числа громад, де втрати в мережах у межах норми. Тоді як середній рівень зношеності теплових мереж в Україні складає від 60 до 80%.
Та навіть попри чудові результати в упровадженні енергоефективності, Дніпро може заробити бюджетну дірку на 750 мільйонів гривень. Утім міський голова Борис Філатов упевнений, що місто з цим впорається.
«Ті 4% ПДФО зможуть усе ж таки перекрити дефіцит бюджету. І якщо нічого екстраординарного не станеться, ми пройдемо цей опалювальний сезон, можна сказати, на межі. Але щоб нам це вдалося, ми виконали велику роботу раніше – впроваджували енергоощадні технології, створили управління доходів, що принесло нам 500 мільйонів додатково минулого року. Якби ми не робили усіх цих заходів, зараз нам було б набагато складніше», – пояснив LB.ua Борис Філатов.
Якщо для великих міст 4% ПДФО – це вихід, то для малих міст і сільських громад – зовсім не панацея: додаткові кошти не покривають той дефіцит, який утвориться через ціну на газ. Адже в таких громадах немає великої кількості роботодавців – ПДФО в них генерується насамперед за рахунок комунальних закладів: шкіл, лікарень, будинків культури тощо. Таким громадам уряд обіцяє додаткову субвенцію, яка покриватиме 80% від дефіциту бюджету. Щоб її отримати, громади повинні мати індекс спроможності менший ніж 0,9.
Деякі громади вже втрачають суттєві для них кошти, оскільки змушені купувати газ за ринковими цінами. Невеличка Литовезька громада у Волинській області зараз платить майже 40 гривень за метр кубічний газу.
«У жовтні ми уклали на місяць договір на постачання газу по 39,89. Якщо ця ціна буде й надалі, в нас закінчаться бюджетні кошти за місяць. І нам не вистачить бюджету до кінця року. Ми зараз почали укладати договір з «Нафтогазом Трейдинг» і сподіваємося, що через тиждень у нас ціна буде 16,8 гривень. Хоча і така для нас дуже велика. Ми вже виділили на сесії 80 тисяч гривень, думаю, що доведеться ще з інших програм перекидати гроші на оплату газу», – розповіла LB.ua голова Литовезької громади Олена Касянчук.
Має надію на 16,8 грн і міський голова м. Олександрії Кіровоградської області Сергій Кузьменко.
«Будемо сподіватися, що Президент і Кабмін дотримають свого слова і ціна на газ до квітня не збільшиться. Інакше нам доведеться витратити додатково 50 мільйонів гривень, а це 30% від нашого бюджету розвитку», – розповів він.
Аби зекономити гроші й не укладати договорів за ринковою ціною, громади продовжують канікули у школах і переводять дітей на дистанційне навчання.
При цьому навіть ті громади, в яких зношення мереж невелике, потерпають від завищених цін за транспортування газу. Зокрема, нарікають на це в Житомирі, де втрати тепломереж є найменшими в Україні і складають 5-7%.
«Через високі ціни на газ ми втрачаємо близько 140 мільйонів гривень – 70-80 мільйонів гривень ціни для населення і 70 мільйонів для комунальних закладів. 4% ПДФО – для нас це 80 мільйонів. Також у нас є компанії, які працюють на альтернативних джерелах енергії. Це плюс 24 мільйони. По суті, ми могли вийти майже в нуль. Але монополіст підняв ціну на транспортування у 2,5 рази. Для нас це мінус 100 мільйонів гривень. Облгаз вирішив заробити більше і вклав у тариф втрати за останні три роки. У нас цих 100 мільйонів зараз немає», – заявив LB.ua мер Житомира Сергій Сухомлин.
У «Нафтогазі» знають про цю проблему і кажуть, що вирішити її зможуть нові контракти.
«Ми бачимо всі проблеми, пов’язані з тим, що є певний механізм встановлення тарифу на розподіл газу і зовсім інший механізм ціноутворення на газ, який потрібен облгазам для покриття їхніх виробничо-технологічних витрат. Потрібно, щоб була якась відповідність», – зазначав у одному інтерв’ю голова правління НАК Юрій Вітренко.
А ще є підприємства, які не можуть укласти договір з «Нафтогазом Трейдинг» і будуть змушені купувати газ за 35-40 гривень. Це комунальні підприємства, які, за статутом, повинні самі заробляти кошти. Таких підприємств багато на балансі обласних і міських рад.
«Якщо це не лікарня, а, наприклад, автобаза, комунальна аптека, які повинні заробляти кошти, вони купуватимуть газ за ринковою ціною», – пояснив Олег Гарник.
Уряд: усе буде добре
25 жовтня Кабмін своєю постановою № 1102 зафіксував ціну на рівні 16,8 грн за метр кубічний для бюджетних установ, закладів охорони здоров’я державної та комунальної власності, доручив операторам автоматично рахувати спожитий ними газ за цією ціною з 1 жовтня по 30 листопада 2021 року та дозволив укладати необхідні для цього договори з «Нафтогазом Трейдинг» до 1 грудня.
Усього до початку опалювального сезону укласти договори з «Нафтогазом Трейдинг» повинні 12,8 тисячі суб'єктів.
Як розповіли LB.ua у «Нафтогазі», станом на 25 жовтня було вже близько 5 тисяч звернень щодо підписання договорів, з них понад тисячу було завізовано. Уже з 1 грудня всі бюджетники, як очікується, працюватимуть через «Нафтогаз Трейдинг».
Попри необхідність укласти таку велику кількість договорів, в уряді загалом не схильні драматизувати ситуацію. Співрозмовники LB.ua в Міненерго переконують, що «з регіонами все буде швидко і гладко». «Хоча дійсно є велика інерція великої кількості контрагентів і неквапливості місцевої влади, яка звикла, що енергетика – це не її проблема», – розповіли вони.
До того ж уряд готовий виділяти кошти, аби компенсувати різницю в тарифах минулих років. «Уже останній пункт (меморандуму з місцевим самоврядуванням. – LB.ua) був прийнятий – відповідно, закон про погашення боргів. Ми готові виділити 30-32 млрд, які підуть на погашення заборгованості в різниці тарифів за попередні періоди. Це дасть змогу теплокомуненерго розрахуватися з боргами за газ. Відбувається певне очищення, що дасть змогу працювати ТКЕ надалі, на кредитному ринку в тому числі», – розповідав Денис Шмигаль.
У теорії це має допомогти підприємствам ТКЕ брати кредити для модернізації. На практиці є частина тих, хто навмисно не платить, накопичує заборгованість, бо розраховує, що борги потім спишуть. Як розповідав LB.ua на початку вересня, тільки за минулу зиму теплокомуненерго заборгували понад 30 млрд грн, а їхній загальний борг перед «Нафтогазом» сягнув 70 млрд грн.