Реп-опера «МУР. Ти [Романтика]» виросла з альбому гурту «МУР» «Ти [Романтика]», який складається з 18 пісень, об’єднаних однією сюжетною лінією, що розповідає про поетів Розстріляного відродження. Музиканти записали альбом разом із Сергієм Жаданом, Євгенієм Яновичем, гуртами «Хейтспіч», NAZVA й іншими митцями.
Театральна постановка стала наступним кроком розвитку цього масштабного проєкту. Команда «МУР» об’їздила з реп-оперою всю Україну, і скрізь придбати квитки на їхню виставу було завданням з зірочкою. Врешті логічним продовженням стало створення кіноверсії мюзиклу — для тих, хто в театр не потрапив.
Фільмування спектаклю — це взагалі усталена практика; зокрема, у Британії кінотеатральні версії популярних спектаклів — звична справа, декотрі, як-от «Гамлет» з Бенедиктом Камбербетчем у головній ролі, добираються навіть до українських кінотеатрів. В українському ж кінематографі це ще й данина традиції. Адже перші українські фільми, які знімали на початку ХХ століття, були фільмуванням спектаклів Театру корифеїв. Бо як заповідав поет Розстріляного відродження Майк Йогансен: «Найкращий театр — це кінотеатр».
![Реп-опера «МУР. Ти [Романтика]»](https://i.lb.ua/092/54/67f79116bf05e.jpeg)
Знімали «Ти [Романтика]» досить складно та скрупульозно: за словами команди, мюзикл фільмували 12 камер протягом трьох днів, тобто актори три дні підряд грали спектакль, поки його повністю не зняли в потрібних формах і ракурсах. Тут варто належно вшанувати режисерку монтажу Марію ОʼРайлі, яка змогла з трьох знятих спектаклів скласти повноцінну кіновиставу, не втрачаючи темпу й неподільності акторської гри. «МУР. Ти [Романтика] в кіно» дійсно виглядає цілісним і збалансованим кіноспектаклем, який тримає глядача в напрузі, не збавляє швидкості й горить яскравістю візуалу.
В основі спектаклю — уже згаданий альбом «Ти [Романтика]», який оповідає долі поетів Розстріляного відродження. Головний герой реп-опери — Павло Тичина, який постає то вже радянським класиком, то молодими поетом-символістом. Поруч з ним виникають персонажі Михайля Семенка, Миколи Хвильового, Володимира Сосюри, Леся Курбаса й Остапа Вишні, а також узагальненого чекіста.
![Реп-опера «МУР. Ти [Романтика]»](https://i.lb.ua/068/24/67f7917d68e31.jpeg)
Спектакль насправді яскравий і, що важливо, працює на зрозумілому символізмі, зокрема в костюмах. Семенко тут ходить у рожевій шубі та ботфортах, щоб підкреслити схильність до епатування. Хвильовий — у пальті з білою та червоною сторонами, що ніби показує його дуальну натуру, яка розривається між українським патріотизмом і більшовизмом. Молодий Тичина носить білий в’язаний светр, а вже старий поет поверх светра носить червоне клейончасте пальто з гігантоманським орденом з пап’є-маше. Це вбрання розповідає, що талант поета зник під шаром комуністичної пропаганди. Взагалі образ Тичини у спектаклі максимально дивний: то йому закидають усі можливі гріхи за співпрацю з радянською владою, то починають виправдовувати, а потім знову звинувачують. У цій біполярці до кінця не зрозумілий задум, то хто ж таки Тичина в цьому спектаклі: позитий персонаж з важкою долею чи негативний персонаж, який зрадив ідеали.
З рештою персонажів мюзиклу все значно простіше та прозоріше. «МУР. Ти [Романтика] в кіно» деконструює своїх героїв, намагаючись поставити їх у контекст сучасних подій. Тому Сосюра воює в Третій штурмовій, а Курбас тримає «культурний фронт». Утім цей кіноспектакль — досить плакатне видовище: за широкими мазками, сповненими пафосу, емоційності та гротеску, творці мюзиклу гублять цю деконструкцію та змішують її з реальними життєвими драмами найвидатніших українських літераторів першої половини ХХ століття.
![Реп-опера «МУР. Ти [Романтика]»](https://i.lb.ua/082/60/67f7910c88fc1.jpeg)
Головна перевага «МУР. Ти [Романтика] в кіно» — це вчасність. І театральної, і кінопостановки. Повномасштабне вторгнення породило велику хвилю неофітів української культури й історії. Тисячі людей почали переусвідомлювати себе українцями й перезбирати власну культурну ідентичність. Такий процес потребує значної інтелектуальної роботи над самим собою. Власне гурт «МУР» — це феномен цього неофітства, адже виник він як реакція на повномасштабне вторгнення. І в цьому розрізі «МУР. Ти [Романтика] в кіно» постає великим популяризаторським проєктом, який знаходить хай аматорські та прості, але від цього дієві засоби заохочувати зацікавлення українською культурою.
«МУР. Ти [Романтика] в кіно» не ідеальний проєкт. Є тут і банальні рими, і фактологічні хиби, і розмитість сюжету. Однак це яскраве видовище оживлює поезії минулого сторіччя, надаючи їм напрочуд дивної сили звучати на вечірках і в плеєрах, транслюватися на великих і маленьких екранах. І в цьому, мабуть, головна заслуга й успіх цього проєкту.
![Реп-опера «МУР. Ти [Романтика]»](https://i.lb.ua/002/58/67f7913bbb4d9.jpeg)