Minecraft — це культова відеогра, яку розробив незалежний шведський геймдизайнер і програміст Маркус Перссон. Реліз гри відбувся 2011 року, популярність вона почала набирати з 2014-го і врешті стала не просто відеогрою, а окремим всесвітом — з книгами, коміксами, настільним іграми й купою мерчу. У Сіетлі, наприклад, для фанатів гри проводять окремий фестиваль Minecon.
За структурою це гра-пісочниця, коли ігровий персонаж перебуває у відкритому світі, де що завгодно можна будувати, руйнувати й доповнювати за власним бажанням. Жодних правил Minecraft фактично не має: хочеш — будуй міста і розвивай їх, хочеш — воюй із зомбі, хочеш — просто блукай світом. У поєднанні з мінімалістичним дизайном, де все має кубоподібну форму, ця відкритість зробила Minecraft справді культовою грою.
І не лише. Minecraft вийшов за межі ігрового світу: наприклад, у сфері освіти його застосовують як майданчик для проєктування різних моделей. Ще приклад: у ютубі можна знайти відео, де військовий показує в Minecraft, як правильно облаштовувати окопи, укріплення та бліндажі. Існують десятки команд, які будують у Minecraft реальні міста — зокрема, там є і Київ. Також методику Minecraft використовують і в реальному 3D-моделюванні.
Ідея зняти фільм на основі всесвіту Minecraft зародилась ще 2015 року. Довгий час із цим проєктом були пов’язані Шон Леві, Пітер Соллетт і Роб Макелгенні, певний час ним цікавився Стів Карелл. Та врешті-решт за «Minecraft: Фільм» узявся Джаред Гесс — до того він уже створив низку комедій різного гатунку, від незалежної «Наполеон Динаміт» до супермейнстримної «Натхненники», і навіть мав «оскарівську» номінацію за короткометражну анімацію «95 почуттів».
«Minecraft: Фільм» — однозначно один з найбільших сімейних блокбастерів цього року. Warner Bros випустила його на початку квітня, аби щонайменше півтора місяця (до прем’єри діснеївського «Ліло і Стіч») він не мав жодного конкурента в ніші сімейних розваг. Останнім часом справи студії Warner Bros йдуть не найкращим чином: великі гроші, вкладені в авторські проєкти на кшталт «Мікі 17» Пон Джун-Хо чи «Одна битва за іншою» Пола Томаса Андерсона, не принесли бажаного прориву, а лише поглибили кризу студії. За даними голлівудських інсайдерів, головний кінобос WB Девід Заслав планує відтепер зосередитися виключно на франшизах. Тому успіх «Minecraft: Фільм» — ледь не вирішальний фактор у подальшому розвитку однієї з найбільших кіностудій Голлівуду.
Створення фільму за мотивами такої гри, як Minecraft, є особливим викликом, який може стати і багом, і фічею. Відкритість світу гри дає можливість різних досвідів і сценаріїв, а тому для фільму складно обрати сюжет. Тож Гесс і цілий цех сценаристів вирішили створити неускладнений сімейний блокбастер.
У маленьке місто в Айдахо перебираються дві сироти: юний Генрі (Себастьян Гансен) і його старша сестра Наталі (Емма Маєрс). Генрі має талант винахідника, але оцінити його може лише колишній чемпіон відеоігор, а нині невдаха в затхлому магазині ретротоварів Гаррет (Сміттяр) Гаррісон (Джейсон Момоа). Унаслідок химерних сюжетних маніпуляцій Наталі, Генрі, Гаррет, а також рієлторка Дон (Деніель Брукс) потрапляють у світ гри Minecraft, де Верхній світ (Overlord) ось-ось захоплять свині на чолі з тиранічною відьмою Малґошею з Нижнього світу (The Nether). Химерна четвірка об’єднується зі Стівом (Джек Блек), який потрапив до цього світу вже дуже давно, аби врятувати Верхній світ від Нижнього.
Фільмуючи «Minecraft: Фільм», Гесс розумів, що це мейнстримне кіно збере різну аудиторію — і тих, хто знає все про всесвіт гри, і тих, хто взагалі не стикався з Minecraft. Тому він повільно вводить глядача у контекст, і навіть якщо хтось не знає, що Стів — базовий персонаж відеогри, це аж ніяк не заважає розумінню сюжету. А пасхалки, розкидані у фільмі для фанатів гри, аж ніяк не заважають слідкувати за розвитком подій усім іншим.
«Minecraft: Фільм» не намагається бути чимось більшим, ніж він є. Це масштабний кіноатракціон для усієї родини. Його сюжет — це старий добрий квест, де героям треба дійти до певної локації, забрати артефакт і перемогти антагоніста у фінальній битві. Тому більш ніж півтори години цього кіно — це безкінечні бійки, погоні й багато-багато невибагливого, але смішного гумору в кубістичних декораціях.
Очевидно, що, за сценарієм, головним персонажем мав бути юний Генрі, однак харизматичні Джек Блек і Джейсон Момоа відсувають героя Хенсена на другий план. Джек Блек з уже посивілою бородою такий самий кумедний, як і замолоду в «Школі року», а Джейсон Момоа в костюмі глем-рокера з 1980-х ідеально доповнює цей неймовірно комічний дует, заснований на почутті «непримиримої дружби». За ними так цікаво і смішно спостерігати, що персонажі Генрі й Наталі відходять на другий план, а героїня Дон узагалі видається зайвою в цій стрічці. Так само, як і сюжетна лінія сексуально напруженої завучки Марлен, яку грає Дженніфер Кулідж — легендарна мама Стіфлера з «Американського пирога».
Історія «Minecraft: Фільм» певною мірою схожа з історією «Джуманджі». Це така ж казка про проблему дорослішання, лише у «Джуманджі» світ настільної гри диким вихором вривався в реальність, а у Minecraft реальні люди потрапляють у вигаданий світ. Та це добра сімейна історія про важливість голосу дитини, про те, що творчість і креативність — це ті риси, за які не завжди хвалять у системі загальної середньої освіти. Це історія про те, що завжди потрібно вірити в краще, щоб добро перемогло зло.