рецензії
Матеріали по темі
-
На виставці декорацій Сагайдаковського не покидає відчуття безпристрасності простору. Його відлюдність від тебе заперечує гарячковість та миттєвість будь-якої можливої політики сприйняття…
-
Чорнобиль, як відомо, стався на тодішніх «запльованих окраїнах» Європи, коли скористатися образністю Стаха Перфецького з «Перверзій» Юрія Андруховича, однак перетворився на одну з…
-
Цей фільм нагадує нам про старі, до болю знайомі істини, які для всього людства донині так і лишились невивченими уроками: жорстокий бунт бідних проти багатих завжди страшний і безсенсовний…
-
Страх перед невизначеним майбутнім і усвідомлення соціальних проблем сучасного суспільства змішуються у «Новому порядку» і виливаються на глядача.
-
Все у дебютній стрічкі Деї Кулумбегавшвілі не вписується у звичні межі. Осередок Свідків Єгови не відповідає традиціям маленького грузинського містечка, а головна героїня почувається…
-
Фільм про межі нової жіночності та спроби відшукати себе в іншій людині за рахунок романтичних відносин, вибудовуючи тіло сценарію через історію виходу з токсичних стосунків.
-
Оскільки тема «землі кочівників» тепер так гучно увійшла у поле кіно, є сподівання, що вона продовжиться цікавими обговореннями та міждисциплінарними дослідженнями.
-
Ціль «Повільної машини» полягає у тому, щоб затягнути глядача в стан невизначеності. Фільм малює реалістичний світ мегаполісу, водночас вкрапляючи в нього типові сюрреалістичні елементи…
-
Ця стрічка складається з протяжних кадрів та демонструється без субтитрів. Проте боятися не варто – «Дні» допоможуть знайти комфорт в усамітненні, не вдаючись до вербалізації.
-
“Ещё по одной” – это не “Мальчишник в Вегасе”, а невеселая история о кризисе среднего возраста и о примирении с самим собой. А алкоголь – это так, просто как будто к слову пришлось…
-
Стрічка «Брати. Остання сповідь» демонструє нам страшну реальність світу, в якому Бог помер, а історії про святих лишилися тільки у книжках.
-
«Коли падають дерева» – дебютна, а тому художньо спірна і трохи сумбурна стрічка, в яку автор вклала, здається, занадто багато думок і мотивів.
-
Чим же саме чіпляє фільм «Рівень чорного»? Мабуть, тим, що він відкидає прагнення глядача до ескапізму, замінюючи його раціональною позицією.
-
«Пеніта» – частина соціального проєкту «Довічно важливо» (фінансованого Європейським союзом у межах програми Culture Bridges), який спрямований на те, щоби привернути увагу громадськості…
-
“Передчуття” не випадає із фільмографії режисера. Попри довгу паузу, Криштофович знову повертається до розповіді про втрачені можливості.
-
“Рівень чорного”, з рештою, навіть не про чорне – а про контраст та протиставлення: буденність Костянтина і нездійснені творчі плани, світло від спалахів і темрява, що чекає вдома.
-
Певною мірою, цей фільм здатен стати прихистком від страху, викликаного передчуттям Апокаліпсису, наближення якого культивується в сучасних ЗМІ.
-
Стрічка Олександра Денисенка «Тарас. Повернення» працює з «колективно несвідомим» Шевченком, замість того, щоб показати його як реальну людину.
-
«Там музика грає, там снаряди падають», — промовляє героїня документальної короткометражної стрічки Марії Стоянової «Ма». Цією фразою можна влучно описати усе, що діється на екрані…
-
За 14 хвилин цей фільм намічає перед глядачем теми “чорної трансплантології”, складних братніх стосунків та надзвичайно сильної любові до матері.
-
“Temerari”, або ж “Шибайголови” проводить паралелі між українськими ультраправими та італійськими футуристами та досліджує сучасний інформаційний потік.
-
У своєму режисерському дебюті Аркадій Непиталюк береться за одвічні теми і конфлікти: село проти міста, батьки проти дітей, старе проти нового.
-
В своїй короткометражці Жанна Озірна дуже вдало поєднує два компоненти повсякденності: кволість спадку, що залишають нам наші батьки, та непевність підліткового віку.
-
Відносно мирне життя у сірих зонах по той чи інший бік фронту є новою темою для фільмів, які з’явилися в кільватері війни. Хіба що «Донбас» Лозниці та «Погані дороги» Ворожбит частково…
-
Відповідно до кураторського задуму, експозиційний простір поділено на три змістові блоки, – проте, за браком наочного зонування, глядачам доведеться самотужки знаходити межі й переходи…