Серед ключових тем цьогорічного Франкфуртського книжкового ярмарку — демократія, права людини, штучний інтелект, кліматичні зміни, освіта, близькосхідний конфлікт. Окремі індустрійні зустрічі були присвячені проблемам авторських прав і ліцензування, кіноадаптаціям літературних творів, жанрам коміксу, манги й аніме, сегменту аудіокниг і подкастів, літературним перекладам.
Традиційно в межах ярмарку вручили одну з найпрестижніших нагород Німеччини — Премію миру німецьких книготорговців. Лауреаткою стала американська журналістка, письменниця й історикиня Енн Епплбом, яку вважають провідною експерткою з питань Центральної та Східної Європи. Біржова спілка німецьких книготорговців, яка вручає цю премію, відзначила її вагомий внесок у дослідження радянського й пострадянського режимів, який викриває механізми авторитаризму. Епплбом неодноразово попереджала про загрозу, яку створює політика Володимира Путіна, і застерігала щодо потенційної агресії Росії.
Участь України
Тема російсько-української війни також отримала висвітлення. Цьогоріч Україну на Франкфуртському книжковому ярмарку представляли Український інститут книги, Goethe-Institut Ukraine, Український інститут і Мистецький Арсенал.
Керівниця комунікаційного відділу Goethe-Institut Ukraine та співкоординаторка української програми на Франкфуртському книжковому ярмарку Марія Шубчик розповіла, що з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну Goethe-Institut Ukraine мусив докорінно змінити формат і напрямок діяльності. Якщо раніше він зосереджувався на просуванні німецької культури та взаємодії з українською мистецькою сценою, то з лютого 2022 року його зусилля спрямовані на підтримку українських культурних інституцій у часи війни. У цьому контексті Франкфуртський книжковий ярмарок є одним з найважливіших майданчиків, щоб бути почутими.
«Goethe-Institut уже третій рік співкоординує українську програму. Мені здається, ми знайшли з нашими українськими партнерами — Українським інститутом книги, Українським інститутом і Мистецьким Арсеналом — робочі форми взаємодії, бо всі працюємо над тим, щоб Україна залишалася в центрі уваги європейської публіки, а війна не стала буденністю. Ми підтримуємо активний діалог з німецькими інтелектуалами, модераторами й експертами, запрошуємо їх до дискусій на нашу сцену. Наш досвід і досвід Українського інституту в Німеччині в комунікаціях допомагає привернути увагу до українських тем. Важливо також зазначити, що ми маємо величезну підтримку з боку Франкфуртського книжкового ярмарку, який активно сприяє реалізації української програми та залучає до неї якомога більше відвідувачів», — прокоментувала Марія.
Центральним елементом української присутності на ярмарку став національний стенд у павільйоні 4.1 B64, оформлений за концепцією «Між до і після». Його дизайн ґрунтувався на роботах художника Павла Макова, який втілив візію вигаданого міста майбутнього. Спочатку ці роботи були частиною виставкового проєкту, а згодом вийшли у вигляді книги під назвою «ДО ПО». На стенді площею майже 200 кв. м представили понад 300 книжок. Тут українські автори, інтелектуали й видавці презентували проєкти, укладали угоди на продаж і купівлю прав.
Цьогорічна фокусна тема України — Reclaiming the Voice — символізує відновлення голосу, що століттями намагалися заглушити. Ідею розробив філософ, письменник і президент PEN Україна Володимир Єрмоленко. Участь у ярмарку дає можливість представити нові голоси сучасних авторів, презентувати українські твори в німецьких перекладах і популяризувати класику, репортаж і поезію.
Окрім національного стенда, окремі виставкові площі мали компанія UA Comix, Мистецький Арсенал і переможець премії «Читомо» видавець Олександр Савчук. Стенд Мистецького Арсеналу (J85 у секції ярмарку Hall 3.1 «Мистецтво. АртКнига. Дизайн») цьогоріч був присвячений концепції «Життя на межі», яка також стала фокус-темою ХІІ Книжкового Арсеналу. Вона мала спонукати відвідувачів замислитися над силою, яку демонструють українські культурні діячі, працюючи в умовах війни й постійних обстрілів. Інституція презентувала каталоги до виставок, каталог колекції Арсеналу, двомовний зін Довженко-Центру й київського бюро «Буця», що досліджує кіноекранізації творів Михайла Коцюбинського.
«Деякі з цих каталогів були надруковані в травні 2024 року в Харкові, незадовго до початку ХІІ Книжкового Арсеналу. Кілька днів по тому російські обстріли зруйнували харківську друкарню "Фактор-Друк", і частина видань, пошкоджена ударами, опинилася на полицях фестивалю з обгорілими сторінками й обкладинками. Але вони там були. І сьогодні з нами у Франкфурті — нові каталоги. Це, на мій погляд, свідчить про неймовірну стійкість української видавничої сфери», — розповідає директорка Книжкового Арсеналу Юлія Козловець.
За словами представників Мистецького Арсеналу, гості стенда, зокрема видавці, книжкові дизайнери та музейники з Бразилії, Італії, Німеччини та Франції, були вражені якістю й розмаїттям українських видань, прагнули ознайомитися з ними і пропонували майбутню співпрацю. А один відгук був таким: «Я майже нічого не знаю про українську культуру, але, дивлячись на ці каталоги, хочу прочитати все і не знаю, з чого почати!».
Цього року, вже втретє поспіль, відбулася Спеціальна програма для видавців з України та сусідніх країн. Вона започаткована Франкфуртським книжковим ярмарком 2022 року в межах стратегічного партнерства та у співпраці з Міжнародним фестивалем «Книжковий Арсенал» і Goethe-Institut Ukraine. Програма тривала з 14 по 19 жовтня й дала можливість 15 учасникам з України, Вірменії, Азербайджану, Чехії, Грузії, Молдови, Польщі, Румунії, Словаччини й Угорщини взяти участь у нетворкінгу й семінарах, організованих професіоналами німецького книжкового ринку, а також відвідати національні стенди країн-учасників. Окрім того, обговорювали спільні виклики, з якими стикаються видавці: питання свободи слова, цензури та розвитку штучного інтелекту.
«За три роки учасниками Спеціальної програми стали 25 українських видавців. Я тішуся, що це можливо саме завдяки довготривалому партнерству Книжкового Арсеналу з Франкфуртським книжковим ярмарком і Goethe-Institut Ukraine. Чіткий регіональний фокус нашої програми сприяє прямій співпраці видавців з України та сусідніх європейських країн, обміну ідеями та проєктами», — ділиться Юлія Козловець.
Протягом п’яти днів Франкфуртського книжкового ярмарку сцена Українського національного стенда стала майданчиком для дискусій, презентацій і публічних інтерв'ю, у яких звучали історії про мистецтво, народжене у вирі війни. Учасники говорили про загиблих українських письменників і книжки, що стали їхнім вічним голосом, про багатогранність нашої літератури й унікальність авторських голосів, що пробиваються крізь хаос війни. Обговорювали також героїчні зусилля для друку книжок і каталогів в умовах постійних обстрілів і відключень електроенергії. Зокрема, відбулася дискусія «Обличчя Харкова: відображення міста на культурній мапі Європи»; презентували новий випуск часопису Die Horen з німецькими перекладами творів сучасних українських письменників; пройшли читання поезії Галини Крук й Олени Герасим'юк у перекладі Клаудії Дате; презентували каталог Українського інституту New Voices from Ukraine з уривками перекладів української літератури, тепер доступної для німецькомовного читача.
Особливо емоційним був вечір пам'яті українських письменників Вікторії Амеліної та Володимира Вакуленка, які загинули через російсько-українську війну. Уривки з їхніх творів лунали у виконанні Катерини Міхаліциної, Ії Ківи, Беатрікс Керстен, Джобави Гванци та Франциски Дейвіс.
«Книжки цих авторів незабаром з'являться в німецькому перекладі. Спільне фото після події було з червоними очима, бо плакали всі учасниці події. Ми дуже хотіли б, щоб таких подій не існувало. Але ми маємо говорити про наших загиблих авторів і давати їхнім голосам звучати на міжнародних подіях, де вони більше не зможуть бути», — розповіла співкураторка української програми Тетяна Петренко.
На відкритті Українського стенда виступила міністерка у справах культури та ЗМІ Німеччини Клаудія Рот. Вона підкреслила: «Ця війна несе зі собою жахливі руйнування і смерті. Але це також і війна проти культури. Стратегія Путіна полягає у знищенні інституцій, бібліотек, усього культурного надбання України. Обстріл друкарні, де друкували книги видавництва Vivat, — це пряма атака на українську ідентичність і культурний спадок. Путін прагне стерти Україну з карти, але ми не дозволимо цього. Ми стоїмо разом з українським народом».
Російський стенд
Також на відкритті Українського стенда виступив директор Франкфуртського книжкового ярмарку Юрґен Боос, який наголосив на відсутності російського національного стенда: «Російського стенда не було й не буде. Я уникав виключень, але відмовляюся бачити тут представників російського уряду. Що стосується російських видавців, ми ретельно перевірятимемо їхні книги. Це може нагадувати цензуру, але ми зобов’язані це робити, адже Росія знищує культуру іншої країни».
Ця заява видається важливою, адже цьогорічний Франкфуртський ярмарок опинився в центрі критики через участь п’яти російських видавництв, серед яких було «Ексмо» — одне з найбільших на ринку РФ, і воно активно поширює дезінформацію про Україну та підтримує російську агресію.
Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів й Український інститут книги закликали організаторів ярмарку, Біржовий союз книжкової торгівлі Німеччини, директора ярмарку Юргена Бооса та Міжнародну асоціацію видавців запобігти цьому. Представник Франкфуртського ярмарку Торстен Казімір у коментарі зазначив, що ярмарок солідарний з українським народом і підтримує український книжковий ринок, проте окремі російські видавництва можуть брати участь, якщо їхня продукція не порушує німецького законодавства.
У п'ятницю, 18 жовтня, члени правління Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів Олександр Красовицький («Фоліо»), Віктор Круглов («Ранок»), Володимир Карасьов («Знання») організували мовчазний протест біля стенда видавництва «Ексмо». До акції приєдналася співзасновниця «Стилета та стилоса» Діана Шестакова. Однак їхні дії не були узгоджені ані з українськими колегами, ані з організаторами ярмарку, що викликало неоднозначну реакцію, оскільки ярмарок функціонує за суворими правилами й такі дії могли зашкодити репутації України.
Наступного дня, 19 жовтня, співробітники видавництва «Ранок» провели санкціонований міською владою публічний протест на вулицях. У підсумку завдяки спільним зусиллям Українського інституту книги, Книжкового Арсеналу, Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, Міністерства закордонних справ України, Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів, а також за підтримки Посольства України в Німеччині та Генерального консульства України у Франкфурті стенд «Ексмо» закрили.
***
Скандал навколо стенда «Ексмо» був не єдиним. Іще гучніший пов'язаний з почесною гостею ярмарку — Італією. Цього року вона представляла 90 авторів, серед яких був письменник Роберто Савіано, автор роману Gomorra, який викриває діяльність неапольської мафії. Проте Савіано не включили до офіційної делегації, він прибув на запрошення німецького видавництва, і це спричинило велике обурення в Італії. Більш ніж 40 італійських письменників опублікували відкритого листа до прем'єр-міністерки Джорджі Мелоні, де звинуватили її та партію «Брати Італії» в тиску. На їхню думку, виключення Савіано з офіційної делегації є політичним актом через його публічну критику режиму. На знак протесту багато авторів відмовилися їхати до Франкфурта у складі офіційного представництва країни.
Співкураторка української програми Тетяна Петренко зауважила, що новини про повернення росіян на ярмарок зайняли непропорційно велике місце в українському інфопросторі порівняно з реальною вагою цієї події. За її словами, у Франкфурті відчуття присутності Росії було мінімальним: «Вони були маленькими, далекими і майже непомітними». Україна ж, за її словами, мала велику програму, власну сцену й чималу аудиторію. Тетяна підкреслила, що замість того, щоб «кенселити Росію і таким чином привертати до неї зайву увагу», команда зосередила свої зусилля на промоції української книги та культури.
