ГоловнаКультура

Ретелінг: 9 книжок, що переосмислюють класичні сюжети

Бажання переповісти знайому історію по-новому існує, мабуть, так само довго, як і саме мистецтво оповіді. Автори знову й знову звертаються до міфів і класики, але пропонують іншу оптику, переносять події в інший час і простір, дають голос героям, які раніше лишалися в тіні.

Сьогодні ретелінги перебувають на піку популярності, і український ринок не відстає: поруч з перекладами світових хітів з’являються власні сміливі експерименти. Ми обрали дев’ять яскравих книжок, які допоможуть по-новому поглянути на знайомі сюжети.

«Шляхи Еврідіки». Наталія Довгопол

Vivat

(давньогрецький міф про Орфея та Еврідіку)

Фото: book-ye.com.ua

Віро — звичайна киянка, есемемниця з тривожним розладом, яка почала писати роман, щоб хоч трохи втихомирити власні страхи. Містична історія про сестер-близнючок в Афінах 1930-х, що потрапили під вплив таємної секти, виростала з моторошних снів, які не відпускали її ночами. Утім рукопис так і лишився недописаним — аж раптом він з’являється на книжкових полицях під ім’ям відомого грецького історика й романіста Костаса Іпсіландіса.

Віро летить до Афін на презентацію книжки, аби викрити плагіатора й відновити справедливість. Вона наважується на подорож у місто, яке манить її та водночас лякає. Щойно ступивши на грецьку землю, Віро відчуває, що щось піде не так. Жінка на базарі шепоче: «Еврідіка мусить померти, а лебідь — злетіти на небеса. На Еврідіку чекає смерть». Пізніше стається вбивство, і на стіні під Акрополем з’являється напис кров’ю: «Еврідіка померла». І тоді Віро збагнула: сни, що стали основою її історії, не були вигадкою. Вона раптово опиняється у вирі подій, переплетених зі стародавнім міфом про Орфея та Еврідіку.

Книгу очікують у грудні.

«Ловець океану». Володимир Єрмоленко

Видавництво Старого Лева

(Гомер. «Одіссея»)

Фото: starylev.com.ua

Вільне продовження знаменитої історії про Одіссея. Сучасний філософський роман про пошук себе, власного місця у світі й про те, як минуле перегукується з кожним нашим кроком.

У канонічній історії після двадцяти років поневірянь Одіссей повертається на Ітаку, де на нього чекають вірна Пенелопа й дорослий Телемах. Щасливий фінал, заслужений відпочинок, перекази подвигів за келихом вина. Але автор ставить запитання: а що, якби все було інакше? Що, якби Одіссей повернувся додому і нікого там не знайшов? 

Ітака мовчазна й похмура. Дружина пішла служити богам. Син подався шукати батька й розминувся з ним. Нещодавні пригоди залишили лише пустку всередині — фізичну і духовну втому. Бо хто повертається з війни щасливим? І коли виявляється, що «вдома» більше не існує, Одіссей має пройти свій шлях заново — у зворотному напрямку, від Ітаки до Трої. Ця подорож стає для нього можливістю переглянути власні вчинки й спробувати виправити те, що колись пішло не так.

«Білий попіл». Ілларіон Павлюк

Видавництво Старого Лева

(Микола Гоголь. «Вій»)

Фото: starylev.com.ua

Ілларіон Павлюк бере відомий гоголівський сюжет і перетворює його на зовсім іншу історію. Під антуражем хутора кінця XIX століття він ховає цілком сучасну оповідь про вибір, фатальні наслідки та ціну правди.

Найкращий у Києві приватний детектив Тарас Білий отримує завдання розслідувати вбивство панночки Соломії Засухи на віддаленому хуторі Білий Попіл. Справа здається простою: довести, що дівчину вбив семінарист Хома Брут. Та раціональний світ детектива тріщить по швах уже в перший день. Усі щось приховують: статечна похмура дружина сотника, місцеві, які бояться навіть зустрітися поглядом. Мешканці дотримуються дивних ритуалів — двічі миють руки живою й мертвою водою, щоб уберегтися від злих духів. І вірять, що неподалік містяться ворота до пекла. 

Особливість роману в тому, що він працює на двох рівнях одночасно. Якщо відкинути містику, перед читачем буде добротний нуарний детектив із загадками, розслідуванням, виваженою логікою. Якщо ж залишити простір для ірраціонального, «Білий попіл» постає як моторошний трилер, у якому надприродне здається цілком можливим.

«Народжені легендою». Трейсі Деонн

READBERRY

(легенди про короля Артура)

Фото: arfa.in.ua

Брі Метьюз шістнадцять, і вона щойно втратила матір в автокатастрофі. Літня програма для обдарованих у престижному університеті мала стати способом втекти від спогадів і почати нове життя. Але першої ж ночі дівчина стає свідком неможливого: літаючий демон харчується людською енергією, група студентів полює на нього з магічною зброєю, а хлопець на ім'я Селвін, який називає себе Мерліном, намагається стерти їй пам'ять. Тільки його магія чомусь не спрацьовує.

Згодом Брі дізнається, що нащадки лицарів Круглого столу досі існують як таємне товариство. Їхня магія реальна, а орден продовжує боротьбу з монстрами, яку розпочав ще легендарний король Артур. Для Брі це відкриття стає ключем до болісної підозри: можливо, за офіційною версією поліції про аварію ховається щось більше — пов'язане з магією.

Разом з Ніком, членом ордену, Брі намагається з'ясувати правду про смерть матері. Але це породжує все нові питання. Чому дівчина бачить магію, невидиму для інших? Яку роль відіграла мати в цьому таємничому світі? І чи можна довіряти ордену, якщо його секрети темніші за самих демонів?

Це історія про расову нерівність, про спадщину рабства й дівчину, яка шукає своє місце у світі.

«Гера». Дженніфер Сейнт

Yakaboo Publishing

(давньогрецька міфологія)

Фото: yakaboo.ua

Гера — цариця Олімпу, сестра й дружина Зевса, покровителька шлюбу і материнства. У античній традиції її образ часто зводили до ревнощів і конфліктів, спричинених численними зрадами чоловіка. У цьому романі вона отримує інший вимір: постає як сильна особистість, що виборює справедливість у патріархальному світі.

Коли Гера допомагала братові Зевсу скинути їхнього тиранічного батька, титана Кроноса, вона мріяла правити поруч з ним як рівна. Та після встановлення влади на Олімпі стає зрозуміло, що Зевс може виявитися таким самим безжальним і жорстоким, як і той, кого вони здолали. Навіть божественна сила не рятує Геру від позолоченої клітки, з якої немає виходу. Біль, приниження і втрата надії поступово наповнюють її серце гнівом. У світі, де навіть найвпливовіша жінка не має права на справедливість, лють стає єдиною стратегією виживання.

Це не єдиний ретелінг у творчості британської письменниці Дженніфер Сейнт. У своїх романах вона послідовно повертає голос жінкам, яких античність відсунула на узбіччя. Тож якщо «Гера» вас захопить, варто звернути увагу й на інші її романи, перекладені українською: «Аріадна», «Електра» та «Аталанта».

«Клітемнестра». Констанца Казаті

Vivat

(давньогрецька міфологія)

Фото: book-ye.com.ua

Історія запам’ятала Клітемнестру як жінку, що вбила свого чоловіка-героя. Але що могло спонукати її до цього? У цьому романі Констанца Казаті показує, що за образом злої цариці стоїть жінка, яку зламали й позбавили всього — окрім права на відплату.

Клітемнестра походить з царської родини Спарти, зростає вільною і сильною. Вона знаходить кохання, виходить заміж за Тантала, народжує сина. А потім усе руйнується. Спочатку батько віддає її як товар тирану Агамемнону. Той убиває її чоловіка й немовля на її очах, а згодом приносить у жертву їхню доньку Іфігенію — заради попутного вітру для флоту, що вирушає на Трою. І щоразу від Клітемнестри чекають покори й мовчання.

Казаті майстерно розгортає повільну трансформацію героїні. Десятиліття накопиченого болю поступово перетворюється на стратегію. Поки Агамемнон воює під Троєю, Клітемнестра править Мікенами й навчається бути такою самою безжальною, як він. 

Роман охоплює весь епічний контекст: Єлену, через яку розпочинається війна, травмованого Егіста, який стає союзником у помсті, палацові інтриги Спарти й Мікен. Це світ, де жінки існують лише як трофеї, інкубатори спадкоємців або жертви заради чужої слави. Казаті показує: якщо світ залишає вибір між покорою та помстою, жінка обирає те, що дає їй змогу зберегти себе. І коли Агамемнон повертається з тріумфом з Трої, Клітемнестра вже готова зустріти його.

«Леді Макбет». Ава Рід

Vivat

(Вільям Шекспір. «Макбет»)

Фото: vivat.com.ua

Шекспірівська леді Макбет — холоднокровна інтриганка, що підбурює чоловіка до вбивства короля. Але може, ця жінка не була монстром? Може, вона просто намагалася вижити у світі, де жінки залишаються розмінними монетами в чужих політичних іграх? Ава Рід пропонує саме таке прочитання класичної історії.

Молода Росциль — незаконно народжена французька аристократка з Бретані. Вона володіє небезпечним даром: її зеленкуваті очі здатні зачаровувати чоловіків і підкоряти їхню волю. Ця здатність водночас є зброєю і прокляттям, тож Росциль змушена постійно ховатися за вуаллю. Зрештою, дівчину продають заміж як дипломатичний подарунок шотландському тану Макбету. Вона прибуває до холодного замку Глеміс, де на неї чекає чоловік-дикун і двір, сповнений підозри до чужинки. Коли Росциль помічає слабкість Макбета як лідера і випадково знаходить у підвалі замку трьох закутих відьом, які пророкують його майбутнє, вона розуміє: настав час діяти рішучіше.

Середньовічна Шотландія у Рід — це простір тотального патріархального насильства, де шлюб, війна і політика підкорені спільній логіці: сильний керує слабким. Росциль приймає ці правила, бо інших немає. Вона маніпулює, інтригує, використовує свою магію, аби перетворитися з безправної наложниці на силу, на яку слід зважати. 

«Серце відьми». Женев'єва Горнічек

Yakaboo Publishing

(скандинавська міфологія)

Фото: yakaboo.ua

Історія Ангрбоди починається там, де в казках про відьом зазвичай ставлять крапку: на вогнищі. Аси тричі спалювали її за відмову відкрити майбутнє, і тричі вона повставала з попелу. Після останньої страти Ангрбода втрачає не лише дар пророцтва, а й власне серце. Скалічена й виснажена, вона тікає до Залізного лісу, сподіваючись зцілитися й оговтатися від пережитого. Там її знаходить Локі — бог підступності й обману — і повертає їй серце. Цей жест започатковує союз двох вигнанців: відьми, що відмовилася коритися асам, і бога, якого ті ніколи не вважали своїм.

У них народжуються троє дітей: Йормунґанд, гігантський змій; Фенрір, могутній вовк; Гель, майбутня володарка царства мертвих. Коли пророчий дар повертається, Ангрбода бачить майбутнє, яке жахає навіть Одіна: Рагнарок і фатальну роль, відведену її дітям. У скандинавських міфах вони постають чудовиськами, загрозою, яку слід скувати й заховати. У Горнічек вони насамперед діти: незвичайні, іноді небезпечні, але дорогі матері.

Ангрбода намагається сховати дітей від світу, та механізм пророцтва вже запущено. Тепер відьмі доведеться дізнатися, чи здатна вона змінити невідворотне.

«Безсердечна». Марісса Маєр

READBERRY

(Льюїс Керролл. «Аліса в Країні Див»)

Фото: yakaboo.ua

Ми знаємо Королеву Сердець з «Аліси в Країні Див» як тиранічну правительку, що за найменшої провини вигукує: «Голову з плеч!». Та Марісса Маєр, авторка багатьох казкових ретелінгів, показує: колись Королева була зовсім іншою.

Кетрін Пінкертон — розумна дівчина з хорошої родини, яка не прагне ані корони, ані влади. Вона мріє відкрити пекарню, готувати найсмачніші тістечка і знайти справжнє кохання. Та потім у її житті з’являється Джест — таємничий придворний блазень із золотими очима, які снилися їй ще до зустрічі. Їхні стосунки заборонені й небезпечні, адже Король має намір одружитися з Кетрін, а батьки бачать у цьому шлюбі свій шанс на велич.

Спочатку Кетрін намагається боротися: таємні зустрічі з Джестом, плани втечі, крихка надія на щастя. Але кожна спроба здобути свободу обертається новою втратою, а кожне рішення веде до катастрофи. Зрештою настає момент, коли очевидно: дівчина, якою Кетрін була колись, уже не повернеться. На її місці постане Королева, народжена з розпачу, гіркоти й зради.

Авторка майстерно зберігає божевільну, хаотичну атмосферу оригіналу Льюїса Керролла. А її історія Кетрін звучить не як казка, а як попередження: інколи найбільших монстрів створює світ навколо.

Вероніка СтягайлоВероніка Стягайло, літературна оглядачка, бібліографка, історикиня