Влучання на вулиці Бажана
Близько першої ночі, коли довкола було чутно вибухи, Тарас Логгінов прочитав у чаті свого будинку, що прилетіло в сусідній.
“Я швидко вдягнувся, схопив медичний рюкзак і вибіг. Пожежники гасили місце влучання. Там мені повідомили, що потерпілих немає, тому, надавши першу психологічну допомогу людям, які вискочили з під’їзду в капцях і піжамах, направивши їх в укриття, я залишився на місці спостерігати”, — пригадує чоловік.
Пожежники досить швидко впоралися і почали згортати своє обладнання. Тарас теж вирушив додому. Не доходячи до свого під’їзду, знову почув вибух поряд і побачив зарево за сусіднім будинком.
“З дворів на Гмирі побачив постраждалих пожежників: двоє лежали біля пожежної машини, один біля входу в укриття. Згодом приїхала швидка і його забрала, то які в нього пошкодження були не знаю”, — розповідає чоловік.
Підбігши до першого потерпілого, ознак критичної кровотечі він не побачив. Хоча у рятувальника була рана на голові, та він був у свідомості, відповідав на запитання і на прохання міг поворушити пальцями рук та ніг.
Другий, що лежав поряд, потребував невідкладної допомоги.
“Він був важкий. Калюжа крові під ним, було видно полосне поранення живота. Але він теж був у свідомості, дихав. Я забинтував голову, наклав стерильну серветку на живіт. І я так зрозумів, що поранення було в сідницю. Але я не зміг його оглянути повністю, оскільки він не дозволив розрізати одяг”, — пригадує Тарас.
На тому ж перехресті загинув медик Сергій Смоляк та були поранені його колеги, які приїхали на виклик після першого удару. У жінки з бригади “швидкої” травма голови, у іншого медика — осколкове поранення кінцівки, розповідає про побачене Тарас.
Ще один пожежник отримав осколкове поранення обох ніг.
“Забинтували, приїхала ще бригада “швидкої”, його завантажили на каталку і повезли в машину”, — пригадує чоловік.
Також, каже надавав допомогу жінці, яка спускалася в укриття і через ожеледицю впала травмувала ногу.
Завідувач підстанції екстреної медичної допомоги Вадим Віліговчук у коментарі “Суспільному” згодом розповів, що російський дрон атакував бригаду “швидкої” в момент, коли вони бігли в укриття.
“Вони чергували на місці прильоту. Постраждалих не було і як раз у той момент почав наближатися безпілотник, вони побігли до укриття і він їх наздогнав, не встигли сховатися”, — пояснив Віліговчук.
Чому рятувальники можуть не надавати допомогу на місці
Постраждалі працівники екстрених служб, які приїжджають на виклики після прильотів — не поодинокі історії. У червні минулого року в Солом’янському районі Києва загинули троє пожежників, які ліквідовували наслідки атаки. У вересні на Чернігівщині росіяни дронами вдарили по машині рятувальників, які працювали на місці прильоту — загинув водій пожежної. У жовтні ще один рятувальник загинув від повторного ракетного обстрілу на Дніпропетровщині. Того ж місяця росіяни повторним ударом забрали життя пожежника на Харківщині.
Внаслідок таких дій росіян, бригади екстрених служб мають інструкцію при загрозі повторного удару відійти з епіцентру події.
“Весь час у раціях ДСНС звучала команда “Повторна атака балістики, всьому особовому складу в укриття”. Це лунало з усіх сторін”, — пригадує Тарас момент надання допомоги.
Як саме росіяни завдали другого удару чоловік не бачив. Каже, схоже було на вибух у повітрі, бо вирви від прильоту не було видно.
Самі ж представники екстрених служб неохоче про це говорять на загал. Але неофіційно підтверджують, що такі правила є.
Водночас мешканцям в моменті може здаватися, що рятувальники нехтують тими, хто потребує допомогу. Як було, наприклад, у листопаді під час російського удару по житловому будинку в Тернополі. Тоді місцевий житель власноруч узявся рятувати людей.
“Якщо загине, чи буде травмований рятувальник — це не просто загине і буде умовних два постраждалих. Це означатиме, що ніхто не надасть допомогу ні першому, ні другому. І здоровий глузд та інструкції кажуть, що життя рятувальника — це пріоритет. Не тому що вони якісь золоті, а тому що якщо вони залишаться цілі, вони можуть надавати допомогу іншим”, — пояснює логіку дій Тарас.
І додає: “Але я розумію і цивільних, які потрапили у складну ситуацію — вони в шоці, на паніці, на емоціях, не завжди можуть логічно мислити та оцінювати ситуацію і це психологічно дуже важко винести, коли хтось із близьких постраждав, а пожежники біжать в укриття”.
Щодо сьогоднішньої ситуації, міркує чоловік, якби повторний удар відбувся на п’ять хвилин пізніше — рятувальників уже не було би на місці, бо вони якраз складали обладнання та збиралися переміщатися на інше місце удару.
“Співробітники “швидкої” не мають права знаходитися в “червоній зоні” (території зі значним ризиком отримання поранення внаслідок бойових дій, — LB.ua), вони залишаються на відстані від епіцентру і надають допомогу людям, які до них підійшли. Сьогодні ж була ситуація, коли вони “червона зона” наблизилася до них”, — пояснює Тарас.
Щодо засобів захисту, каже, медпрацівники не всі мають бронежилети і каски. Проблему відсутнього достатнього захисту підтвердили нам і самі медики, тільки непублічно. Крім цього також серед проблемних моментів озвучують відсутність комунікації із іншими екстреними службами. А систему загалом називають “совковою” та неефективною.
Ми також звернулися в ДСНС міста Києва, щоб дізнатися, у якому стані постраждалі рятувальники, а також, як у них із засобами захисту. Втім відповіді поки не отримали. Як отримаємо — додамо.
Висновки для цивільних
“Ліричний відступ. Дуже було приємно, коли до мене підійшло кілька чоловік з аптечками і сказали “Ми готові допомагати”, — пригадує момент після повторного удару Тарас.
Тому першою серед порад для цивільних — пройти курси з першої допомоги.
На другому місці — вгамувати свою допитливість.
“Дуже часто страждають люди, які стоять знімають на телефони”, — зазначає Тарас.
Третє — намагайтесь не метушитися і не заважати людям, які працюють. А перший пункт — отримання навичок з домедичної допомоги — може цьому посприяти.
І четверте — “не лякайтеся і за необхідності сміливо надавайте першу допомогу потерпілим”, підсумовує Тарас.