Нагадаємо, станом на 2024 рік підозри у злочинах проти нацбезпеки мали 12 нардепів IX скликання, переважно представники забороненої проросійської ОПЗЖ. Але були серед них і двоє обранців від «Слуги народу» і самовисуванець Андрій Деркач. Крім того, п’ятого президента й лідера партії ЄС Петра Порошенка підозрювали в державній зраді та сприянні діяльності терористичної організації у справі про постачання вугілля з окупованого Донбасу. За версією слідства, у 2014–2015 роках він разом з Віктором Медведчуком організував купівлю вугілля на держшахтах Донеччини й Луганщини, коли ці підприємства були під контролем російських терористів. У лютому 2024 року ДБР завершило досудове розслідування щодо Порошенка. Ім’я п'ятого президента фігурувало й у інших кримінальних провадженнях, точна кількість яких невідома.
Вісім імовірних зрадників втратили депутатські мандати, а п’ятьох до того ж позбавили українського громадянства. Водночас Нестор Шуфрич, Олександр Пономарьов й Олександр Дубінський лишаються чинними нардепами, незважаючи на підозру й перебування в СІЗО.
До слова, 8 січня 2026 року стало відомо, що Київський апеляційний суд своєю ухвалою визначив для підозрюваного в державній зраді народного депутата Нестора Шуфрича альтернативу триманню під вартою у вигляді 33 млн 280 тис. грн застави.
Щодо «поповнення» в когорті нардепів з підозрами, то двох депутаток від «Слуги народу» — Ірину Кормишкіну (яка на цьому тлі склала мандат) і Юлію Діденко — НАБУ запідозрило в недостовірному декларуванні.
За даними слідства, Кормишкіна у 2021–2022 роках заволоділа активами, які на понад 20 млн грн перевищували офіційні доходи й заощадження за цей період. Останні становили не більш ніж 2,7 млн грн, які Кормишкіна використала на інші цілі. За отримані кошти вона згодом придбала будинок поблизу Одеси.
У березні ексдепутатка Ірина Кормишкіна уклала угоду зі слідством й отримала умовний термін за незаконне збагачення.
Вона мала перерахувати до держбюджету 20 млн грн, а також 2 млн грн на потреби ЗСУ.
Про Юлію Діденко відомо, що вона була офіційною представницею кандидата на посаду президента України Володимира Зеленського в окрузі № 134 (Одеса) на виборах 2019 року. У 2019 році була обрана народною депутаткою 9-го скликання від партії «Слуга народу» під номером 32 у списку як безпартійна.
«Слуга» Олексій Кузнєцов отримав підозру в можливому отриманні хабаря. За даними слідства, народний депутат Олексій Кузнєцов, а пізніше голова Мукачівської РДА Сергій Гайдай і низка інших осіб укладали контракти на постачання дронів і засобів РЕБ для ЗСУ за завищеними цінами. До 30 % від суми контрактів повертали їм як неправомірну вигоду.
У вересні за народного депутата, який фігурує у справі про корупцію під час закупівлі РЕБ і дронів, внесли заставу, повідомила Суспільному речниця Вищого антикорупційного суду Олеся Чемерис.
За інформацією Суспільного, йшлося про нардепа Олексія Кузнєцова.
Позафракційного Віктора Бондаря викрили в корупції на закупівлях Укрзалізниці, а Костянтина Бондарєва з «Батьківщини» правоохоронці запідозрили в незаконному переправленні осіб через кордон як «водіїв». Утім у липні Печерський районний суд Києва скасував цю підозру Бондарєву, вирішивши, що на момент повідомлення про підозру прокурор не мав достатніх доказів провини нардепа.
Федора Христенка обрали в 46-му окрузі на Донеччині (Лиман, Бахмут) від проросійської партії «Опозиційна платформа — За життя». Незадовго до повномасштабного вторгнення він виїхав жити в ОАЕ.
Установлено, що ФСБ завербувала Христенка ще за часів Віктора Януковича, він активно виконував завдання російської спецслужби під час Революції гідності.
21 липня 2025 року Офіс Генпрокурора заочного оголосив Христенкові підозру в державній зраді. У Службі безпеки повідомляли, що парламентар був топовим агентом ФСБ і відповідав за посилення російського впливу на Національне антикорупційне бюро України.
6 вересня СБУ повідомила, що Христенка затримали на території України. Того ж дня суд заарештував його. Як він опинився на території України, СБУ та прокуратура не пояснили.
Більше в нашій публікації Бізнесмен, депутат, агент Росії: чим відомий опезежист Федір Христенко, якого запідозрили у впливі на НАБУ.
У грудні стало відомо, що Печерський районний суд Києва затвердив угоду про визнання вини народного депутата Федора Христенка, якого підозрювали в державній зраді.
Коли саме була затверджена угода та яке покарання отримав депутат, не зазначали. Пресслужба суду лише вказала, що слухання відбулися в закритому режимі.
Наразі невідомо, чи потрапила в угоду про визнання вини початкова версія слідства про вплив Росії на антикорупційні органи, описана в рішенні про арешт Христенка.
Євгеній Шевченко потрапив до Верховної Ради від «Слуги народу», але потім перейшов до крила забороненої ОПЗЖ «Відновлення України». Має одразу дві підозри в державній зраді.
У квітні 2021 року Шевченко в Мінську зустрічався із самопроголошеним президентом Олександром Лукашенком. Заявляв, що є агентом розвідки, а тодішній керівник ГУР Кирило Буданов стверджував, що Шевченко справді допомагав у контактах з білоруським диктатором. Пізніше в ГУР наголосили, що Шевченко не їхній співробітник.
Також Шевченко в Telegram закликав президента Зеленського починати переговори з Путіним. Згодом Шевченку повідомили про підозру в державній зраді (ч. 1 ст. 111 КК України). Цьогоріч у червні йому оголосили ще одну підозру в держзраді. За даними слідства, депутат працював на користь агресора не лише до, а й після початку повномасштабної війни. Шевченко перебуває під вартою.
Аби приховати незаконне походження коштів, нардеп розробив схему їхньої легалізації. У НАБУ прізвища нардепа не назвали, однак з матеріалів справи було зрозуміло, що йдеться про Євгенія Шевченка.
Як кажуть, далі буде.