Центральна виборча комісія підготувала проєкт закону щодо особливостей організації і проведення загальнодержавних виборів після припинення або скасування воєнного стану.
Напрацьовані пропозиції ЦВК передала Робочій групі Верховної Ради з підготовки змін до виборчого законодавства. 8 січня група провела друге засідання та створила сім підгруп, які до кінця січня мають узагальнити всі законодавчі ініціативи для підготовки фінального законопроєкту.
Проєкт закону ЦВК передбачає, що вибори не можуть стартувати одразу після завершення воєнного стану. ЦВК пропонує перехідний період щонайменше шість місяців.
Верховна Рада має призначити президентські вибори протягом місяця після скасування воєнного стану, але сам виборчий процес може розпочатися не раніше ніж через пів року. Після завершення президентських виборів пропонується запуск парламентських.
Окремо передбачена первинна оцінка готовності територій до голосування з огляду на безпеку громадян. Вибори не планують проводити на тимчасово окупованих територіях, а також у Росії та Білорусі. Для внутрішньо переміщених осіб і українців за кордоном вводиться механізм активної реєстрації виборців.
У проєкті також закладено спеціальні правила реалізації виборчого права військовослужбовців, заборону політичної агітації у військових частинах та посилений контроль за фінансуванням виборчих кампаній, зокрема для недопуску кандидатів, пов’язаних з державою-агресором.
Водночас у парламенті триває дискусія щодо ролі ЦВК у підготовці таких змін. Нардепка Ірина Геращенко (“Європейська солідарність”) наголосила, що Комісія не є суб’єктом законодавчої ініціативи, тоді як перший віцеспікер та голова робочої групи Олександр Корнієнко заявив, що напрацювання ЦВК будуть вивчені, а більшість запропонованих норм мають технічний характер. За його словами, дедлайн роботи групи — кінець січня.
Детальний аналіз законопроєкту від ЦВК читайте згодом на LB.ua.