Хто такий Міло Рау
Міло Рау працює на перетині мистецтва, політики та документалістики. Його цікавить, як театр може говорити про реальні суспільні конфлікти, насильство, війну, історичну пам'ять і відповідальність. Це режисер, чиї ідеї мають визначальний вплив на сучасний європейський театр, зокрема театр політичний. Він є автором понад 100 п’єс, фільмів, книг і постановок, його роботи представлені на найвизначніших театральних фестивалях, а 2023 року він сам очолив один з них — Wiener Festwochen, куди запрошує митців, які не просто створюють естетичні об'єкти, а ставлять суспільству незручні запитання.
Театр Міло Рау торкається болючих аспектів історії та політичних конфліктів. Його роботи, попри аналітичність, викликають сильні емоції. Метод Рау: працювати з реальними людьми і реальними подіями. Серед тем його вистав – геноцид тутсі в Руанді, диктатура Чаушеску, антисемітизм в Австрії, переслідування митців путінським режимом (2013 року йому заборонили в’їзд у Росію). За маніфестом Міло Рау (він опублікував його у 2018-му), театр має не відтворювати, а перетворювати світ, працювати з непрофесіними акторами, уникати класичних текстів та цікавитися зонами воєнних конфліктів.
Про що буде нова опера «Альцеста в Києві»
Нова опера базуватиметься на бароковій опері «Альцеста» (1767) австрійського композитора Крістофа-Віллібальда Глюка. В її основі лежить трагедія Евріпіда, що базується на давньогрецькому міфі. Йдеться про царя Фессалії Адмета та його дружину Альцесту: коли Адмет тяжко захворів, Оракул сповістив, що врятувати його може лише людина, яка добровільно погодиться померти замість нього. На таку жертву наважується Альцеста, яка йде у царство мертвих, щоб врятувати чоловіка.
Глюк створив «Альцесту» як зразок оперної реформи; вона стала одним із найважливіших творів реформаторського напрямку в опері XVIII століття, який прагнув повернути оперу до її початкового призначення: не просто демонструвати красу голосу співаків, а захоплювати драматичною історією та передавати людські почуття.
У новій роботі «Альцеста в Києві» Міло Рау сюжет барокової опери буде занурений у сучасний український контекст. “На той час опера Глюка була радикальною, реформаторською. Тож, з поваги до Глюка, тепер ми маємо зробити її деконструкцію,” – пояснює режисер. І додає: “Кожна канонічна робота потребує занурення в реальність, в актуальний контекст, щоб відродитися. Ми хочемо говорити про привілей, який нині мають багато людей: не бачити жертв інших, не думати про те, що зараз ми можемо дивитись оперу лише тому, що хтось віддає за це своє життя. Як той античний цар, який знав, що хтось має пожертвувати життям заради нього, але не надто переймався цим, поки не з’ясував, що це його дружина. Це і є політичний спосіб роботи з мистецтвом: змусити глядачів зрозуміти, що хтось має померти заради твого життя; про це наша опера. ”
Зокрема, всередині сюжету нової постановки буде історія Олени Апчел – театральної режисерки, яка в 2024-му полишила роботу за кордоном, щоб приєднатися до Сил оборони. “Мене вразив текст Олени Апчел про філософію емпатії, – каже Рау. – Ця ідея співзвучна історії Альцести й історії самої авторки, яка полишає Берлін і їде на фронт. Уривки з цього тексту будуть всередині постановки; можна сказати, що Апчел є філософкою цієї опери” (йдеться про есей “Присутня. Етика незворотнього: нариси про нову антропологію відповідальності”, опублікований в серпні 2026 на LB.ua. – Ред.).
Хто долучиться до постановки
У постановці «Альцеста в Києві» братимуть участь два актори Театру Ветеранів, Тарас Козуб та Єгор Бабенко, які розповідатимуть зі сцени свої історії. Бабенко служив у прикордонному загоні; 2022 року під час удару росіян отримав сильні опіки, втратив пальці, тканини обличчя, якийсь час не міг говорити. Нині, використовуючи освіту військового психолога, працює у реабілітаційному центрі. Козуб – лірник, майстер з виготовлення інструментів; у 2023-му в бою він отримав важке поранення і втратив ліву руку; згодом, щоб повернутися до музики, власноруч виготовив для себе ортез. У новій опері він гратиме на лірі у супроводі оркестрів Штутгардської та Віденської опери.
Постановка стане копродукцією фестивалю Wiener Festwochen та Штутгардської опери. Про це розповів оперний драматург Ніколаус Cтенітцер, який співпрацює з Міло Рау: “Взагалі аудиторія опери досить специфічна, але ці два майданчики доволі експериментальні і вже мають свою підготовлену аудиторію. Крім того, барокова опера Глюка спирається на сильну і дражливу античну історію, яка співзвучна сучасності – це дуже цікаве підгрунтя для сучасного мистецтва, і воно також залучає додаткову аудиторію. Утім, починати треба не з того, що може чи хоче сприйняти аудиторія, а з того, що можеш чи хочеш сказати ти: з діалогу з людьми, залученими до твого висловлювання, з дискурсу, який ми виробляємо разом. Це шлях політичного мистецтва; а компроміс з аудиторією – це завжди слабке, погане рішення.”
“Цю ідею мені майже нав’язали люди, які згодом стали моїми друзями, – розповідає Рау. – Ми почали говорити про це рік тому, коли я вперше відвідав Київ на запрошення Opera Aperta. Тепер ми разом працюємо над цим проєктом.” За його словами, колектив Opera Aperta (зокрема, композитори Ілля Разумейко та Роман Григорів, артисти Марічка Штирбулова, Юлія Вітранюк, Кароліна Музичннко, Олександр Чишій) зроблять вставки в музику Глюка із залученням фольклору, електроніки та звуків ліри Тараса Козуба, які наблизять оперу до сучасності, а також деконструюють оригінальну партитуру для головних сцен постановки. До роботи з музикою також долучиться композиторка Валерія Віноградова, яка працює з просторовою електронікою Ambisonic.
Прем’єра опери «Альцеста в Києві» вібудеться 18 травня 2027 року на Wiener Festwochen.
Читайте такожРежисер Міло Рау: «Для Заходу обличчям спротиву Путіну є не український боєць, а російський дисидент. Цей наратив треба ламати»