Шість місяців паузи: вибори не відбудуться “наступного дня” після зупинки війни
Одним із ключових положень, спільних для постанови ЦВК і законопроєкту, є відмова від ідеї автоматичного старту виборів одразу після припинення воєнного стану.
ЦВК посилається на рекомендації міжнародних експертів та діалоги Жана Моне, які вказують на доцільність перехідного періоду не менше шести місяців.
У проєкті закону це закріплено так:
• Верховна Рада України ухвалює постанову про призначення післявоєнних виборів Президента України протягом одного місяця з дня припинення або скасування воєнного стану;
• водночас виборчий процес таких виборів розпочинається не раніше ніж через шість місяців.
При цьому ЦВК принципово не визначає, чи є ці вибори черговими або позачерговими у конституційному сенсі, визнаючи, що це питання належить до сфери політичного та конституційного регулювання і виходить за межі мандата Комісії.
Президентські — перші: логіка черговості
Окремо ЦВК пропонує парламенту розглянути можливість першочергового проведення президентських виборів, а вже після них — парламентських.
Аргументація суто практична:
• президентські вибори значно простіші з точки зору адміністрування;
• вони дозволяють протестувати виборчу інфраструктуру;
• їх результати можуть створити політичну визначеність для подальших парламентських виборів.
Водночас Комісія наголошує: остаточне рішення щодо черговості — виключна компетенція Верховної Ради.
Первинна оцінка територій: де вибори будуть неможливі?
Однією з найбільш важливих новел є первинна оцінка готовності територій до проведення голосування.
ЦВК виходить із прямого застосування статті 3 Конституції України, відповідно до якої життя і безпека людини є найвищою соціальною цінністю. Вибори, за цією логікою, не можуть проводитися ціною загрози громадянам.
Проєкт закону передбачає:
• проведення первинної оцінки протягом місяця після припинення воєнного стану;
• аналіз безпекової ситуації, стану критичної інфраструктури, можливості вільного формування і виявлення волі виборців;
• підготовку висновків із чітким переліком перешкод, заходів для їх усунення, відповідальних органів і строків.
Ключовий момент: процедура і критерії оцінки мають бути визначені окремим законом, якого наразі не існує.
Росія, Білорусь і зовнішнє втручання. Та чи будуть голосувати на ТОТ?
Обидва документи ЦВК виходять із беззаперечного визнання Росії як джерела системної загрози виборчому процесу. Йдеться не лише про бойові дії, а й про:
• дезінформаційні кампанії;
• кібератаки;
• фінансовий і організаційний вплив на політичні процеси.
У практичному вимірі ЦВК пропонує:
• повну заборону організації голосування на території РФ і Білорусі;
• невикористання українських дипломатичних установ у цих державах;
• необхідність для виборців фізично залишити ці країни, щоб реалізувати виборче право.
Також у проєкті передбачено, що у звʼязку з неможливістю забезпечити безпеку громадян України вибори на тимчасово окупованій території не організовують і не проводять.
ВПО та виборці за кордоном: активна реєстрація
Законопроєкт пропонує механізм активної реєстрації виборців. Тобто внутрішньо переміщені особи та українці за кордоном зможуть подати заяви в електронній чи паперовій формі до Реєстру виборців про зміну виборчої адреси.
А Комісія має має створити умови для вільного волевиявлення таких громадян.
Зокрема, законопроєктом передбачено, що МЗС невідкладно з дня припинення чи скасування воєнного стану збирає та узагальнює інформацію від закордонних дипломатичних установ України про кількість виборців.
Також розраховує видатки на організацію та проведення голосування за кордоном, включно з логістикою, оплатою праці членів комісій та орендою приміщень та подає відповідні розрахунки ЦВК не пізніш як через місяць з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні.
Також передбачене право МЗС щодо координації з компетентними органами іноземних держав для отримання згоди на утворення додаткових дільниць поза межами дипломатичних установ, узгодження питань надання приміщень, їх матеріально-технічного забезпечення та укладання необхідних угод і договорів.
Важливо, що у проєкті переписані чинні норми про обовʼязкове проживання впродовж останніх п'яти років в Україні для балотування у нардепи чи десяти років — у президенти. У проєкті пропонують формулювання, що це не є підставою для відмови реєстрації кандидатів, якщо таке перебування особи було “на законних підставах за межами України під час дії правового режиму воєнного стану”.
Військовослужбовці: як буде реалізоване виборче право?
Окремий блок проєкту присвячений військовим.
ЦВК виходить з того, що військовослужбовці:
• мають повне виборче право;
• але Збройні сили не можуть бути простором політичної боротьби.
Тому проєкт передбачає:
• створення додатково спеціальних або тимчасових дільниць у місцях дислокації;
• голосування без відриву від служби;
• заборону будь-якої агітації у військових частинах.
Військовослужбовцям, які балотуються кандидатами на відповідних загальнодержавних виборах, їх командири (начальники) повинні створювати належні умови для здійснення цього права.
Для подання документів для реєстрації кандидатом військовослужбовцю надається відпустка без збереження грошового забезпечення тривалістю не менш як п’ять календарних днів.
Військовослужбовцю не може бути відмовлено у звільненні від виконання завдань військової служби на період з часу його реєстрації як кандидата на пост Президента України, кандидата в народні депутати України до закінчення виборчого процесу.
Недопуск кандидатів, пов’язаних з державою-агресором
Проєкт закону передбачає розширені механізми перевірки джерел фінансування виборчих кампаній.
ЦВК у взаємодії з іншими органами влади отримує право:
• перевіряти фінансування виборчих фондів;
• виявляти кошти, що походять із РФ або пов’язаних структур;
• відмовляти в реєстрації кандидатів або скасовувати її у разі судового рішення.
Комісія пропонує розглянути можливість запровадження обов’язку для кандидатів на пост Президента України та в народні депутати України під час реєстрації подавати заяву, у якій зазначити про наявність чи відсутність у них обставин, пов’язаних із участю в збройній агресії проти України, співпрацею з державою-агресором чи її окупаційною адміністрацією, отриманням коштів на фінансування виборчої кампанії від держави-агресора чи іншої іноземної держави.
Фактично йдеться про вбудовування інструментів національної безпеки безпосередньо у виборче право, наголошують у ЦВК.
Що далі?
Варто нагадати, що у Верховній Раді ще напередодні нового року була створена Робоча група з підготовки законодавчих пропозицій щодо особливостей порядку організації та проведення виборів в умовах особливого періоду або повоєнних виборів.
8 січня група провела друге засідання, де з порад 60 членів домовилися створити сім підгруп, які до кінця січня мають підготувати конкретні законодавчі пропозиції. Аби зареєструвати у парламенті остаточний законопроєкт. Голова фракції “Слуга народу” та член групи Давид Арахамія прогнозував, що це можливе до кінця лютого.
Утім, під час другого засідання робочої групи думки нардепів щодо проєкту закону від ЦВК розділилися.
Так, нардепка Ірина Геращенко (“Європейська солідарність”) наголосила, що “при всій повазі до ЦВК та готовності до найширшої співпраці, Комісія не є суб’єктом законодавчої ініціативи”.
Тому, на думку Геращенко, будь-які зміни до виборчого законодавства має вносити Президент і брати на себе цю відповідальність.
“Або це має бути виключно робота Верховної Ради України — і навіть не робочої групи”, — зазначила вона.
Натомість голова робочої групи та перший віцеспікер Верховної Ради Олександр Корнієнко сказав, що хоч ЦВК не є суб’єктом законодавчої ініціативи, але її пропозиції будуть вивчені.
Він наголосив, що не бачить жодної “інтриги” у підготовці ЦВК змін до виборчого законодавства. Та більшість норм проєкту, особливо технічних, “взагалі не матимуть політичного впливу”, додав він.
Крім того, він повідомив, що всі учасники робочої групи також можуть надати власні драфти та напрацювання змін до виборчого законодавства. Тим паче, що наразі у парламенті зареєстровано понад 70 законопроєктів щодо виборів.
“Кінець січня — дедлайн остаточних напрацювань”, — попередив Корнієнко.