Перші кроки: старт робочої групи
26 грудня відбулося перше засідання (онлайн) робочої групи з підготовки законодавчих пропозицій щодо виборів в особливий або повоєнний період. До складу групи увійшли понад 60 нардепів усіх фракцій та груп і представники громадського сектору, повідомив перший заступник голови Верховної Ради та голова групи Олександр Корнієнко.
Він представив персональний склад та формат роботи групи. Першою заступницею визначена віцеспікерка ВР Олена Кондратюк («Батьківщина»), до керівництва також входять голова Комітету ВР з питань організації державної влади Олена Шуляк («Слуга народу») та голова Комітету ВР з питань національної безпеки Олександр Завітневич («Слуга народу»).
Корнієнко наголосив, що ключовою темою у майбутніх виборах є правовий режим воєнного стану. Групі треба буде визначитися: чи мова про вибори ще під час дії воєнного стану, що наразі забороняє закон про правовий режим воєнного стану. Плюс на порядку денному голосування та балотування військових, голосування ВПО та українців за кордоном. Головне — безпекові умови для проведення виборів.
Так чи можливі вибори під час війни?
Віцеспікерка Олена Кондратюк також звернула увагу на соціологічні дані: лише близько 10% громадян підтримують проведення виборів під час війни.
Вона наголосила, що будь-який закон про вибори в умовах війни може бути застосований лише за реального гарантування безпеки.
Кондратюк запропонувала розділення великої робочої групи на підгрупи за напрямами, включно з медіа, гендерною рівністю, виборцями за кордоном та використанням штучного інтелекту під час кампаній.
«Спочатку має бути безпека, спочатку — підписання (мирної) угоди, і лише потім — вибори. Але підготовка до них повинна тривати», — закликала вона.
Позиція Комітету з нацбезпеки: голосування — не пріоритет для військових
Голова Комітету ВР з питань нацбезпеки Олександр Завітневич зазначив, що вибори під час війни — це не пріоритетне питання для військових. Основне завдання армії — безпека держави та перемога над агресором.
Він наголосив на двох ключових проблемах: неможливості гарантувати безпеку в умовах бойових дій та порушенні права військовослужбовців бути обраними.
«Виникає питання права бути обраним, тому що військовослужбовець не може одночасно і захищати державу, і проводити свою виборчу кампанію», — пояснив Завітневич.
Потенційний мирний сценарій: вибори та референдум за 90 днів
Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія представив сценарій у разі реалізації мирного плану: проведення референдуму та виборів президента України протягом 90 днів.
«Частиною потенційно-мирного плану є 90 днів: 30 днів на те, щоб створити всю підготовчу роботу і законодавчу базу, і 60 днів — на проведення певних виборчих процедур… Якщо буде така ситуація, що ми проведемо вибори президента та референдум, то потім зможемо врахувати всі помилки, внести необхідні зміни і вже тоді бути більш готовими до закону про вибори в парламент», — зазначив він.
Арахамія зізнався, що, маючи бекграунд у сфері ІТ, він досі не бачить однозначної відповіді на питання можливості онлайн-голосування.
«Я як колишній айтішник так і не зрозумів, чи можливе онлайн-голосування, бо чую багато фантомних страхів», — сказав Арахамія.
Він нагадав, що подібні побоювання лунали і під час запровадження онлайн-форматів роботи парламентських комітетів.
«Ми зараз проводимо онлайн-нараду, у нас є онлайн-голосування на комітетах. І я пам’ятаю, які самі страхи звучали, коли ми це впроваджували», — зазначив голова фракції “Слуга народу”.
У цьому контексті Арахамія висловив сподівання, що робоча група детально опрацює можливість запровадження гібридного голосування — з поєднанням онлайн- та офлайн-форматів.
Окремо він звернув увагу на проблему голосування внутрішньо переміщених осіб. За його словами, наявний реєстр ВПО не відображає реальної кількості людей.
«У нас є реєстр ВПО, але він не має точних даних. Дуже багато внутрішньо переміщених осіб не реєструються, бо таким чином уникають появи на радарах через мобілізацію», — заявив Арахамія.
ЦВК: зруйновані дільниці, проблеми з реєстром, голосування ВПО та українців за кордоном
Голова ЦВК Олег Діденко окреслив ключові виклики: безпека, руйнування дільниць, міграція виборців, реєстр та ризики іноземного втручання.
За його словами, понад 500 дільниць розташовані у повністю зруйнованих будівлях, ще понад 1 300 — у пошкоджених, майже 6,5 тисяч — без актуальної інформації через окупацію територій.
Діденко теж наголосив на важливості забезпечення виборчих прав військових та ВПО, а також необхідності ухвалення закону про критерії неможливості проведення виборів на окремих територіях.
Голова ЦВК звернув увагу на ризики іноземного втручання у кампанію — підкупу, дезінформації, кібератак.
Діденко запропонував вивчити досвід Молдови, де напередодні виборів було ухвалено спеціальний закон проти іноземного втручання.
«Можливо, варто адаптувати цей досвід до потреб України», — зазначив він.
Серед можливих заходів — посилення кримінальної відповідальності, скасування реєстрації суб’єктів, профінансованих іноземними державами, а також декларування кандидатами співпраці з РФ.
Дебати щодо санкцій і участі у виборах Порошенка
Народна депутатка Вікторія Сюмар («Європейська солідарність») наголосила, що вибори можливі лише після скасування воєнного стану і за стандартами ОБСЄ. Вона застерегла, що можливі норми щодо усунення з виборчого процесу підсанкційних осіб можуть створювати нерівні умови для учасників виборчого процесу.
Водночас голова ЦВК Олег Діденко уточнив, що наразі ЦВК не пропонувала такі норми. Комісія розглядає лише механізми інформування виборців щодо колаборації кандидатів з державою-агресором або окупованими територіями, а не автоматичного відсторонення підсанкційних осіб.
«Щодо заборони підсанкційних осіб — ні, у нас таких ініціатив немає», — підкреслив Діденко, додавши, що остаточне рішення про врегулювання цих питань належить Верховній Раді.
Позиція Тимошенко: лише після війни та без електронного голосування
Голова фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко закликала зафіксувати неможливість проведення виборів під час війни. Вона наголосила на обов’язковому дотриманні Конституції та стандартів Виборчого кодексу, а також застерегла від електронного голосування та створення тисяч закордонних дільниць.
«Зруйнувати після війни залишки віри людей у демократію — це буде самогубство для країни», — попередила Тимошенко.
Вона також виступила за проведення всіх повоєнних виборів: президента, Верховної Ради та місцевих в один день, аби уникнути політичного хаосу та тривалого періоду турбулентності.
Що далі?
Як повідомив голова групи та віцеспікер Олександр Корнієнко, такі засідання будуть відбуватися щонайменше раз на два тижні. Наступного разу депутати та експерти планують зібратися 6 чи 8 січня для подальшого напрацювання єдиного законопроєкту для проведення виборів.