Голова ЦВК Олег Діденко окреслив ключові виклики виборів: безпека, міграція, реєстри та іноземне втручання.
Про це він розповів під час презентації щодо проблематики організації виборів після війни на засіданні робочої групи з підготовки законодавчих змін до виборів в особливий або повоєнний період.
Голова ЦВК пояснив, що презентація ЦВК зосереджена не на всіх викликах для проведення виборів загалом, а саме на тих, які потребують законодавчої відповіді народних депутатів.
Правова визначеність як перший базовий виклик
За словами Діденка, першим і ключовим викликом є правова визначеність організації повоєнних виборів. Він нагадав, що з точки зору чинного законодавства ЦВК не мала підстав готуватися до будь-яких інших виборів, окрім повоєнних.
«Ми готувалися всі ці три роки, майже чотири, саме до повоєнних виборів», — наголосив він.
Водночас ці ж виклики, за його словами, автоматично поширюються і на можливі вибори в особливий період — у разі зміни законодавства.
Законодавчі напрацювання ЦВК і підготовчий період
Олег Діденко підкреслив, що ЦВК не перекладає відповідальність на Верховну Раду і вже має напрацьовані пропозиції до законодавства.
«Ми не тільки готові долучатися, ми весь цей час працювали над законодавчими ініціативами, щоб Верховній Раді було легше приймати рішення», — зазначив він.
За його словами, ЦВК планує вже найближчим часом узгодити ці напрацювання і передати їх парламенту. Йдеться переважно про технічні та організаційні аспекти, зокрема про підготовчий період до виборчого процесу.
Комісія виходить із концепції шестимісячної підготовки, де щонайменше три місяці мають бути відведені на оцінку безпеки, стану виборчої інфраструктури та можливості її відновлення.
«Тільки після оцінки безпеки можна буде приймати рішення, на яких територіях можливе проведення виборів», — пояснив Діденко.
Він також наголосив на необхідності ухвалення закону про критерії неможливості проведення виборів на окремих територіях, без чого неможливо навіть коректно порахувати бюджет виборів.
Безпека і зруйнована виборча інфраструктура
Діденко наголосив, що безпека є базовою передумовою реалізації виборчих прав.
«Життя і здоров’я — найвища цінність. Без забезпечення безпечних умов дуже складно реалізовувати виборчі права», — заявив він.
Голова ЦВК звернув увагу, що навіть у повоєнний період загрози залишатимуться: можливі провокації, мінування, повітряні тривоги. У таких умовах необхідно заздалегідь передбачити чіткі протоколи дій виборчих комісій.
Він навів дані про масштаб руйнувань:
- 521 виборча дільниця розміщувалася у повністю зруйнованих будівлях;
- 1 391 дільниця — у пошкоджених будівлях, які теоретично можна відновити;
- майже 6,5 тисячі дільниць — без актуальної інформації через окупацію територій.
Міграція: мільйони виборців поза системою
За словами Діденка, орієнтовно понад 6 млн українців перебувають за кордоном, ще близько 4,5 млн — внутрішньо переміщені особи.
Водночас у консульському обліку за кордоном перебуває лише близько 350 тисяч виборців, що кардинально не відповідає реальній ситуації.
«Перш ніж забезпечувати право голосу за кордоном, виборців треба побачити в обліку», — наголосив голова ЦВК.
ЦВК, за його словами, вивчала досвід інших країн і розглядала різні моделі — від електронного до поштового голосування. Найбільш реалістичним варіантом визнано створення додаткових виборчих дільниць за межами дипломатичних установ.
ВПО та проблема виборчої адреси
Окремо Діденко зупинився на проблемі внутрішньо переміщених осіб, кількість яких сягає до 5 млн.
Через неактуальність даних у реєстрі ці виборці можуть з’являтися в системі в останній момент, що ускладнює організацію голосування.
«Може виникнути потреба створювати додаткові дільниці буквально напередодні дня голосування», — пояснив він.
У зв’язку з цим ЦВК пропонує спростити механізми зміни виборчої адреси та запровадити електронні сервіси для таких змін.
Виборчі права військовослужбовців
Голова ЦВК окремо підкреслив, що військовослужбовцям мають бути гарантовані як активні, так і пасивні виборчі права.
«Наші захисники мають бути повноцінними учасниками виборчого процесу», — заявив він.
Серед можливих механізмів — голосування на звичайних і спеціальних дільницях, створених за погодженням з Міністерством оборони, а також голосування за місцем служби в надзвичайних умовах.
Реєстр виборців: формально актуальний, фактично — ні
Діденко наголосив, що з формальної точки зору Державний реєстр виборців оновлений відповідно до закону. Водночас фактична картина кардинально відрізняється від юридичної.
Як приклад він навів Бахмут, де за реєстром числиться понад 54 тисячі виборців, хоча фактично місто зруйноване і нежиле.
«Різниця між фактичними і юридичними даними величезна», — зазначив він.Це, за його словами, не є провиною ЦВК, а наслідком того, що виборці не змінюють свою виборчу адресу.
Іноземне втручання і приклад Молдови
Окремий блок презентації ЦВК стосувався ризиків іноземного втручання — підкупу, дезінформації, кібератак.
Діденко запропонував вивчити досвід Молдови, де напередодні виборів було ухвалено спеціальний закон проти іноземного втручання.
«Можливо, варто адаптувати цей досвід до потреб України», — зазначив він.
Серед можливих заходів — посилення кримінальної відповідальності, скасування реєстрації суб’єктів, профінансованих іноземними державами, а також декларування кандидатами співпраці з РФ.
Окуповані території і легітимність виборів
За даними реєстру, на тимчасово окупованих територіях наразі обліковується майже 7 млн виборців. Очевидно, з його слів, що ці дані не відповідають реальності, але питання забезпечення виборчих прав цих громадян залишається відкритим.
Вибори в особливий період: ризик зриву і низької явки
Діденко зазначив, що в умовах воєнного стану всі проблеми загострюються: безпека, робота інфраструктури, блекаути, голосування військових і за кордоном.
«Невисока явка одразу породжує питання легітимності результатів», — наголосив він.
За його словами, без системних рішень держава ризикує отримати вибори, які не будуть сприйняті суспільством і міжнародними партнерами.