Заступниця голови Верховної Ради Олена Кондратюк під час засідання робочої групи з напрацювання законодавчих змін до виборів в особливий або повоєнний період наголосила на необхідності максимально прозорого, відповідального підходу до теми виборів.
Кондратюк наголосила, що питання участі військових у виборах — як активної, так і пасивної — є одним із наріжних каменів майбутньої дискусії.
«Саме від того, як наші військові сприймуть підготовку до виборів і можливість своєї участі в них, багато в чому залежатиме ставлення всього суспільства, адже довіра до військових сьогодні є максимальною», — пояснила вона.
Не менш важливою, за її словами, є участь громадянського суспільства, яке під час воєнного стану стало ключовим партнером у комунікації з громадянами. Вона подякувала експертам і активістам, які публічно заявляли, що проведення виборів під час війни є неможливим без належних безпекових умов.
«Спочатку має бути безпека, спочатку має бути підписання угоди, і лише потім — вибори. Але підготовка до них повинна тривати. Це аксіома», — наголосила Кондратюк.
Вона також звернула увагу на міжнародний контекст, нагадавши про напрацювання місії Європарламенту, підтримку Національно-демократичного інституту, Великої Британії та готовність Польщі ділитися досвідом протидії дезінформації під час виборів.
За словами Кондратюк, перед робочою групою фактично стоїть стратегічний вибір.
«Перед нами зараз два завдання: або розробити спеціальний закон для проведення виборів під час воєнного стану, або для повоєнного періоду. І це питання, яке ми маємо чесно й відкрито комунікувати суспільству», — сказала вона.
Водночас віцеспікерка детально окреслила аргументи на користь підготовки до виборів. Серед них — демократична легітимність влади, адже регулярні вибори є базовим механізмом оновлення мандату довіри, стійкість демократичних інститутів навіть у надскладних умовах, міжнародний імідж України та необхідність запобігти політичній радикалізації суспільства після війни.
«Війна не може бути єдиною непереборною підставою для відмови від демократичних процедур, інакше агресор досягає своєї мети — руйнує демократію», — зазначила Кондратюк.
Також вона наголосила, що аргументи проти проведення виборів під час воєнного стану є не менш вагомими. Йдеться, зокрема, про конституційно-правові обмеження, прямі безпекові ризики для виборців і членів комісій, неможливість забезпечити рівність виборчих прав для військових, громадян за кордоном, внутрішньо переміщених осіб та жителів тимчасово окупованих територій.
Кондратюк застерегла від загроз зовнішнього втручання.
«Росія зацікавлена в дестабілізації, дискредитації виборів, кібератаках і інформаційних операціях. Під час воєнного стану ці ризики лише зростають», — сказала вона.
За її словами, ключовим викликом є забезпечення як внутрішньої, так і зовнішньої легітимності виборів — щоб їх результати були визнані і українським суспільством, і міжнародними партнерами.
Вона звернула увагу й на суспільні настрої, зазначивши, що за результатами соціологічних опитувань лише близько 10% громадян підтримують проведення виборів під час війни.
«Ключовий елемент — це безпека. Не лише в день голосування, а й упродовж усього процесу підготовки», — підкреслила Кондратюк.
Підсумовуючи, віцеспікерка наголосила, що будь-який закон про вибори в умовах війни може бути застосований виключно за умови реального гарантування безпеки.
Вона також запропонувала організаційний підхід до подальшої роботи — розділення великої робочої групи на підгрупи за напрямами. Зокрема, Кондратюк заявила про готовність зосередитися на питаннях виборчої агітації, ролі медіа, дотримання гендерної рівності, використання штучного інтелекту під час виборчих кампаній, а також на правах українців за кордоном — як виборців і потенційних кандидатів.
Кондратюк закликала до правильної та обережної комунікації роботи групи щодо виборів.
«Ми тільки починаємо говорити про вибори, і маємо дуже чутливо ставитися до того, як це сприймають військові, їхні родини і все суспільство. Комунікація про цю роботу має бути чесною, конкретною і відповідальною», — підсумувала вона.
- Раніше перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко повідомив, що група з підготовки змін до виборчого законодавства на період війни розпочала роботу у складі понад 60 членів.