На початку грудня Громадянська мережа ОПОРА презентувала результати пілотних аудитів безпеки. Дослідження проводили в жовтні-листопаді 2025 року в 11 громадах зони бойових дій і умовного тилу — за понад 100 км від лінії фронту, у прикордонних і деокупованих.
«Аудит не має жодного зв’язку з геополітичним контекстом станом на зараз. В інтересах громадян чітко розуміти, де, як, у яких умовах можливе політичне перезавантаження», — зауважує голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська.
Перша версія методології була розроблена ще у 2023 році. У березні-квітні 2025 року ОПОРА провела пілотні аудити безпеки в чотирьох громадах: Криворізькій (Дніпропетровська область), Снігурівській (Миколаївська область), Запорізькій і Полтавській. Для порівняння результатів створили інтерактивну панель (дашборд).
Доопрацювання методології й подальші пілотні дослідження триватимуть і надалі, у 2026 році.
Аудит безпеки: інструмент для діагностики й пошуку рішень
Громади оцінюють поетапно за 35 критеріями, об’єднаними в чотири блоки: базові передумови, фізична безпека, соціально-економічні чинники і стан демократичних процесів.
«Ми широко підходимо до розуміння безпеки. Перш за все це фізична безпека, належна інфраструктура й умови для того, щоб громадяни могли і хотіли жити в громадах. Щоб мешканці могли отримати певні послуги: освітні, медичні, соціальні — і фактично перебували в громаді», — коментує аналітик ОПОРИ Анатолій Бондарчук.
Аналітики оцінювали здатність місцевої влади реагувати на загрози, доступ мешканців до базових соціальних і економічних послуг, а також умови для вільного й справедливого проведення виборів.
«Ідея в тому, щоб максимально дати нашим громадам можливість провести вибори. Методологію й індикатори можна обговорювати. Наше завдання — провести скринінг, виявити проблеми і думати, як їх розв'язати, щоб, коли стануть можливими вибори, ці питання уже не були критичними», — додає Анатолій Бондарчук.
Від лінії зіткнення до тилу: громади, де безпечно і буде кому голосувати
Найчисленнішу групу в дослідженні становили громади, розташовані в зоні бойових дій: Краматорська (Донецька область), Херсонська, Новомиколаївська (Запорізька область), Нікопольська (Дніпропетровська область) і Великописарівська (Сумська область).
Безпеку також оцінювали в Олевській міській громаді на Житомирщині, розташованій неподалік кордону з Білоруссю, Сновській міській громаді на Чернігівщині — на кордоні з Росією, у деокупованих Ізюмській міській громаді Харківської області та Первомайській селищній громаді Миколаївської області.
Серед тилових громад — Кременчуцька міська в Полтавській області та Південнівська міська в Одеській.
Громади, розташовані в зоні бойових дій і на прикордонні з Росією (Нікопольська, Сновська, Краматорська, Великописарівська, Новомиколаївська, Херсонська), а також деокуповані у 2022 році Ізюмська і Первомайська загалом демонструють низькі результати за всіма блоками аудиту на противагу тиловим Олевській, Південнівській і Кременчуцькій громадам.
У деокупованих і прифронтових громадах скорочується кількість мешканців — відтік становить 50–75 % від довоєнної кількості. Зокрема, у Херсонській громаді залишилося близько 23–25 % мешканців, у Краматорській — менш як 70 %, у Великописарівській — 31 %, у Первомайській — 44 %, а в Ізюмській і Нікопольській — близько половини.
Виклики безпеки: у жодній з 11 громад дільниці не забезпечені на 100 % укриттями в радіусі 500 метрів
Найгірші показники блоку «Фізична безпека» зафіксовано в Херсонській і Великописарівській громадах. Утім за умови припинення воєнного стану позитивну оцінку могли б отримати лише три громади з 11: дві тилові — Південнівська та Кременчуцька — й одна прифронтова — Краматорська.
У період проведення аудиту лише Олевську громаду не обстрілювали. Інтенсивність російських атак залежить від близькості до лінії фронту, тож найчастіше обстрілів зазнають прифронтові Херсонська (3861 обстріл за період дослідження), Нікопольська (1220) і Краматорська (155) громади.
Погіршує ситуацію те, що в Херсоні та Нікополі, а також в Ізюмській і Великописарівській громадах російські військові цілеспрямовано використовують FPV-дрони, щоб «полювати» на цивільне населення.
За період аудиту найбільше жителів загинуло в Херсонській (у серпні-жовтні 2025 року — 45 людей), Нікопольській (у липні-вересні 2025 року — 11) і Краматорській (7 людей за той самий період) громадах.
У Херсонській громаді близько 56 % деокупованих територій не обстежені, їх вважають імовірно забрудненими вибухонебезпечними предметами. Заміновані 9 % території Первомайської громади й 7 % Ізюмської. Окремі заміновані ділянки також є в Новомиколаївській, Сновській, Олевській, Краматорській і Південнівській громадах. На мінах підривалися цивільні в Херсонській (5) та Ізюмській (1) громадах.
У більшості громад не розвинена система екстреного оповіщення. Лише три — Краматорська, Нікопольська та Кременчуцька — мають систему оповіщення, яка повністю охоплює населення громади. У чотирьох громадах система оповіщення покриває 70 % жителів, у решті — менш як 70 %. У Сновській та Олевській міських громадах система оповіщення охоплює лише центральний населений пункт.
Загалом села гірше забезпечені системами оповіщення, ніж міста. Для інформування мешканців громад використовують альтернативні методи, як-от транспортні засоби з гучномовцями, застосунок «Повітряна тривога», SMS тощо.
У жодній громаді приміщення для виборчих дільниць не забезпечені на 100 % укриттями в радіусі 500 метрів, а в п'ятьох громадах менш як 50 % дільниць мають укриття на випадок загрози. У сільській місцевості ситуація з укриттями значно гірша, ніж у міській, — в окремих населених пунктах укриттів немає в радіусі 5–10 км.
Вісім громад не мають повністю безпечної дорожньої інфраструктури. Пересування дорогами на цих територіях ризиковане.
Водночас у більшості досліджуваних громад Національна поліція і ДСНС не лише працюють, укомплектовані та належно приймають виклики на гарячі лінії, а й виконують вимоги прибуття на місце події згідно з нормами мирного часу.
Протягом періоду дослідження в жодній громаді не зафіксували випадків погроз, нападів на громадських і політичних діячів, посадових осіб органів влади та місцевого самоврядування.
Умови життя: блекаути і відсутність укриттів у школах
Блок «Соціально-економічна оцінка» стосується стану інфраструктури і послуг, доступних у громаді. За цим блоком аудит з позитивними показниками пройшли тилові Олевська і Південнівська громади, деокупована Первомайська громада, а також Новомиколаївська громада, розташована поблизу зони бойових дій.
Ключовими проблемами соціально-економічного життя громад є забезпечення електропостачання та робота шкіл. Ситуація з енергопостачанням значно погіршилася в жовтні-листопаді 2025 року внаслідок масованих російських атак. Лише в чотирьох з 11 громад протягом останніх трьох місяців не було тривалих відключень.
У всіх громадах заклади середньої освіти функціонують нестабільно. У п'ятьох громадах школи працюють винятково в дистанційному форматі. В інших шести громадах школи поєднують офлайн-навчання з дистанційною формою. Бар'єром для відновлення очного навчання є брак укриттів у школах.
У більшості громад час доїзду швидкої медичної допомоги в межах норм мирного часу (близько 20 хвилин). Виняток — Великописарівська громада з показником 49 хвилин. Рівень укомплектованості медичним персоналом здебільшого в межах 70–85 %, що дозволяє підтримувати базовий рівень медичних послуг.
Демократичні процеси: руйнування виборчої інфраструктури
У межах блоку «Демократичні процеси» аналітики оцінювали стан виборчої інфраструктури, функціонування відділів ведення Державного реєстру виборців і судів загальної юрисдикції, потенціал набору людей для роботи у виборчих комісіях, рівень суспільно-політичної активності в громадах.
Позитивні оцінки отримали Кременчуцька й Південнівська громади. Ключовими перешкодами для інших громад стали додатково встановлена місцевими адміністраціями заборона на проведення мирних зібрань (п'ять громад), суттєві руйнування виборчої інфраструктури (чотири громади), обмежений потенціал набору членів ДВК через значне скорочення населення (п'ять громад), низька політична активність (сім громад).
Найбільший рівень руйнувань — у громадах, розташованих у зоні бойових дій і деокупованих. У чотирьох громадах (Нікопольська, Ізюмська, Великописарівська та Первомайська) зруйновано або пошкоджено понад 50 % приміщень ДВК. Три громади (Нікопольська, Великописарівська, Краматорська) не можуть оцінити перспективи відновлення ДВК у зв’язку з активними бойовими діями. Через безпекові обмеження відсутня інформація про стан виборчих дільниць у Херсонській міській громаді. Немає зруйнованих дільниць у Кременчуцькій, Південнівській, Олевській і Новомиколаївській громадах.
Робота Державного реєстру виборців у частині взаємодії з виборцями відновлена не в усіх громадах. Періодично не поновлюють персональних даних виборців у Херсонській громаді, а в Краматорській — лише частково. Вісім відділів ДРВ мають замало персоналу або невідповідні приміщення. Не мають проблем з кадровим і матеріальним ресурсом відділи ведення ДРВ у трьох з 11 громад: Сновській, Олевській і Південнівській.
Жодна з 11 громад не залишилася без доступу до правосуддя: суди продовжують роботу. Системною перешкодою для їхньої роботи є повітряні тривоги: 10 із 12 досліджених судів переривають засідання в разі тривоги, ще дві діють за погодженням сторін. Правосуддя в Нікопольській і Херсонській громадах відбувається в умовах регулярних інтенсивних обстрілів. У Краматорській, Ізюмській і Великописарівській громадах територіальну підсудність передано до судів інших областей, що погіршило доступність правосуддя для мешканців.
Стан демократичних процесів значною мірою залежить від географії війни: громади на лінії фронту й деокуповані мають найгірші показники. Водночас навіть у цих складних умовах усі громади зберегли управлінську спроможність — органи місцевої влади або військові адміністрації забезпечують безперервність управління. Медіаландшафт залишається функціональним, а громадський сектор продовжує діяльність, адаптуючись під потреби часу: від гуманітарного реагування у прифронтових громадах до ширшого кола сфер у більш безпечних.
Практичний вимір: діагностика й усунення проблем
«Попри те, що жодна громада не пройшла аудит безпеки на 100 % успішно, виявлені проблеми можна усунути до початку виборчого процесу за наявності необхідних інвестицій і часу. Йдеться про відновлення виборчої інфраструктури, об’єктів енергетики, продовження розмінування, створення споруд цивільного захисту, посилення кадрового потенціалу в окремих сферах», — зазначає аналітик ОПОРИ Анатолій Бондарчук.
Результати двох хвиль дослідження демонструють, що аудит безпеки повинен стати обов'язковим інструментом оцінки готовності фізичної та суспільної інфраструктури для деокупованих громад і громад у зоні бойових дій. Саме там зафіксовано найнижчі показники оцінювання.
Водночас існує потреба розробити законодавчу рамку для визначення територій, де проведення безпечних і демократичних виборів не є можливим. Будь-які рішення, що стосуються конституційних прав громадян, слід обґрунтувати за допомогою верифікованих даних.
За словами Бондарчука, існує необхідність запровадити на національному рівні пілотні програми безпекових аудитів, які можна проводити у формі міжвідомчої співпраці. Це дозволить завчасно протестувати законодавчі механізми, оцінити реальні часові та ресурсні потреби, а також забезпечити якісну підготовку й організацію перших повоєнних виборів.
Під час круглого столу, де презентували аудит, голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади Олена Шуляк підкреслила: «Завдяки аудиту ОПОРИ можна виявляти критичні проблеми, пов'язані з інфраструктурою. Я впевнена, що ці проблеми будуть впливати на доступність і можливість людей брати участь у виборах. Такі дослідження дають змогу зрозуміти, наскільки місцева влада готова технічно реагувати та приймати рішення щодо своїх жителів, а усвідомлення спроможностей дозволяє підсилювати таку владу та надавати допомогу на різних рівнях».
Аудит безпеки не можна розглядати як одноразовий захід або як інструмент ухвалення ситуативних політичних рішень, наголошує радник з правових питань ОПОРИ Павло Романюк. «З огляду на наслідки збройної агресії проти України, безпекові умови для організації та проведення виборів слід оцінювати на системній основі. Відповідно, аудит безпеки треба здійснювати періодично — доки не буде усунено або мінімізовано ключові ризики, що впливають на реалізацію виборчих прав громадян. При цьому встановлення факту можливості або неможливості проведення виборів у певний момент не є самоціллю аудиту», — підкреслює Романюк.
Остаточне рішення має бути за компетентними органами і засноване на безпеці, гарантування якої — питання не одного дня, і це треба чесно пояснювати.