«Наскільки нам відомо, жоден Starlink не був проданий прямо чи опосередковано в Росію», — заявляє Маск. Проте через Бішкек заїжджали фури терміналів під смішним прикриттям туризму. Туристична мекка Бішкек, ага. Те, що він «не знав» — це або кричуща некомпетентність його compliance-відділу, або свідоме ігнорування заради прибутку.
А що сталося тепер, Ілоне? Як у РФ на ЛБЗ опинилися 12 тисяч терміналів Starlink, а по всій іншій території — ще 40 тисяч?
Вони зв'язують усі ці ямали з Москвою, допомагають добувати ресурси й обходити заборони. Як так сталося, що вони забезпечили зв'язком більшість підрозділів, від батальйону і вище, а на Озоні й Вайлдберріз висіли тисячі оголошень про продаж?
Як так сталося, що з їхньою допомогою вбили сотні українців — використали термінали на «Молніях» і «Шахедах»?
А на «зубах дракона» висіли камери і коригували вогонь, і ми не могли забити їх РЕБом?
Ви реально вірили, що Бішкеку потрібно 500 терміналів на місяць для «фермерів» чи «туристів»? А пів мільйона станцій на рік для ОАЕ, які йдуть в Африку та на Близький Схід, ніколи не потраплять до терористів з «Боко Харам» чи ІДІЛ?
Гроші вам не пахнуть. У глибокому тилу РФ, наприклад у Тюмені, вони працюють через пакети Global Roaming. SpaceX бачить, що термінал, зареєстрований на умовного «Ганса з Мюнхена», зараз перебуває в Росії.
Але поки діє політика нейтральності інтернет-доступу в цивільних зонах, а за користування терміналом платять криптою чи іноземними картками, Маск не поспішає рубати цей ринок повністю.
Ситуація зі Starlink в руках РФ — це хрестоматійний приклад того, як бюрократична машина й органи нагляду програють гнучкому сірому ринку. Якщо казати прямо — вони не те що проґавили, вони просто не були готові до того, що девайс масмаркету стане ключовим засобом війни.
Першим у списку тих, хто дав маху, йде BIS — Бюро промисловості та безпеки США. Це головний орган, що відповідає за експортний контроль. Їхній прокол у тому, що вони звикли ловити тих, хто везе ракетні двигуни чи центрифуги, а Starlink — це споживчий товар. У BIS не було ресурсів перевіряти кожен магазин у Дубаї чи Алмати, який купує по сто терміналів «для фермерів».
Як показав звіт Сенату США за грудень 2024 року, BIS банально не вистачило грошей на достатню кількість виїзних перевірок у країнах-хабах. Наддержава провалила експортний контроль, бо не назбирала грошей для відрядження на озеро Іссик-Куль — поїсти плову й подивитися, що там за об'єкти, яким знадобилася тисяча терміналів на місяць. І це ви нас вчите ефективності і як мити руки перед тим, як їсти?
Другим йде OFAC — фінансові спецпризначенці Мінфіну США. Вони б'ють по транзакціях, але росіяни купували термінали через дрібних дилерів і підставних осіб. Оплата йшла криптою або через банки третіх країн дрібними траншами, і для OFAC це мало вигляд звичайного ритейлу, а не закупівлі зброї. Мабуть, вони не розуміли, як ми використовуємо ці термінали, що в Україні їх уже понад 280 тисяч одиниць і чому в РФ їхнє число так стрімко зростає.
Слідом ідуть митні служби, чий фізичний бар'єр виявився паперовим. Розслідування Nordsint у січні 2026 року викрило нахабну схему: у накладних Starlink вказували як роутери й адаптери або взагалі під кодом автозапчастин. Митниці ОАЕ та Киргизстану просто заплющували очі на цей транзит. Немає бажання вкрутити їм мита? Чи це не Данія, не французькі вина і два собачі запряги?
Нарешті сам compliance-відділ SpaceX. Офіційні дилери в Європі та Азії часто не перевіряли кінцевого споживача, продаючи партії по 50–100 штук анонімним компаніям з Казахстану чи Грузії. А розхвалений геофенсинг не вмикали на повну, бо нібито боялися friendly fire по наших позиціях більше, ніж реального використання терміналів ворогом.
У підсумку, де сім господинь, там хата не метена. Зараз ви запроваджуєте білі списки й обмеження швидкості пересування терміналів за НАШИМ запитом. Бо прилітає по наших локаціях у глибині.
Це прямий доказ: якщо це технічно стало можливим зараз, значить, це було можливо і у 2024-му. Відсутність білих списків упродовж двох років — це свідомий вибір SpaceX й ігнорування наглядових органів США. Це не «несанкціоноване використання», це системний провал контролю, який коштував нам чимало життів.
Ваш системний провал контролю — це не помилка в екселівській таблиці. Це сотні обірваних життів наших побратимів і родичів, які могли б тривати, якби «наддержава» знайшла гроші на відрядження до Бішкека раніше, ніж ворог навчився коригувати вогонь через зв'язані вашою технологією камери на «зубах дракона».
Ви винайшли ідеальну зброю, але вашої мужності вистачило лише на те, щоб продавати її обом сторонам, прикриваючись «нейтральністю» та «правами людини». Сьогоднішні білі списки — це не ваша перемога. Це ваш запізнілий, боягузливий і просочений кров’ю підпис під власною нікчемністю.