Безпечних громад стає менше
У липні системні удари почалися по Сахновщинській, Берестинській, Валківській та інших громадах. Туди раніше переїхала значна частина внутрішньо переміщених осіб, бо там було відносно безпечно. АЗС атакують по всій області, навіть у Височанській і Нововодолазькій громадах, куди раніше прилітало рідко.
Ціна цього – людські життя. 18 серпня росіяни вдарили двома ракетами по центру Печеніг: 10 людей загинули, 18 постраждали. 23 серпня дрон атакував електропоїзд у Лозівській громаді – загинули дві жінки, ще п'ятеро людей, серед них дитина, дістали поранення. 24 вересня удар по агропідприємству у Старій Гнилиці забрав життя шістьох працівників, які в той момент сортували овочі. 28 вересня після удару по дев'ятиповерхівці в Салтівському районі Харкова постраждали 25 людей, серед них дев'ятеро дітей. Лише за тиждень з 17 по 23 серпня в області загинули щонайменше 18 людей, ще щонайменше 100 дістали поранення або гостру реакцію на стрес.
Окремий виклик – FPV-дрони в самому Харкові. Влітку їх стало в рази більше, вони влучають у квартири, житлові будинки, установи. Харківська ОВА разом із міською радою ініціювали експериментальний проєкт багаторівневої системи протидії FPV-дронам за кошти обласного та міського бюджетів, у місті почали встановлювати антидронові сітки.
Удар по логістиці повсякденного життя
Росія системно б'є по інфраструктурі, без якої не працюють ні місто, ні село: АЗС, склади, поштові термінали.
За липень під удари потрапили АЗС уздовж трас Харків – Полтава і Харків – Суми та в багатьох громадах області. «Це була АЗС, яка ще лишалася неушкодженою в нашій громаді», – прокоментував удар 22 серпня міський голова Златополя Микола Бакшеєв. Термінал «Нової пошти» в Новому Коротичі лише за липень пережив два потужні удари. 1 серпня реактивні дрони знищили склад харківського видавництва «Ранок» площею 9 тис. кв. м: згоріли мільйони книжок, зокрема тиражі шкільних підручників. У видавництві оцінюють, що на повне відновлення піде щонайменше три-п'ять років.
Влада шукає обхідні рішення: організовує мобільні заправні пункти, а уряд розглядає можливість видавати ліцензії на виїзну торгівлю пальним з мобільних наливних комплексів.
Читайте такожРосія вдарила КАБами по Ізюму на Харківщині. Загорілось відділення поштового оператора
Евакуація стала постійним режимом
У липні область розширила зону евакуації. Обов'язкову евакуацію оголосили в 41 населеному пункті Шевченківської громади, у низці сіл Богодухівського району, Дергачівської та Старосалтівської громад. У серпні до переліку додалися чотири села Золочівської громади.
Проте, за словами начальника поліції Харківщини Петра Токара, на територіях з обов'язковою евакуацією станом на вересень залишалися понад 20 тисяч людей, серед них 2487 дітей. Евакуація з прифронтових сіл, за його словами, – це спеціальна операція, яку узгоджують із військовими.
Як виглядає життя в таких громадах, добре показує Великий Бурлук, де станом на серпень залишалися 3320 людей. «Великий Бурлук – це FPV. FPV щодня», – каже начальник селищної військової адміністрації Віктор Терещенко. Газу та громадського транспорту в громаді немає, родин із дітьми вже не залишилося. Дорослі пишуть відмови від евакуації та продовжують жити вдома.
Водночас сама система евакуації стає організованішою. ОВА презентувала єдиний алгоритм евакуаційних заходів, запрацювала перша в Україні електронна система «Поруч» для обліку переселенців і вільних місць у транзитних пунктах. Станом на 22 жовтня транзитний пункт у Лозовій від початку роботи прийняв понад 66 тис. людей. Щодоби туди прибувають понад 200 осіб, зокрема евакуйовані з Донеччини.
Є і приклад горизонтальної солідарності між регіонами: Закарпатська та Чернівецька області в серпні передали Харківщині близько 80 млн грн субвенції на мобільні укриття. 99 таких укриттів планують встановити на маршрутах шкільних автобусів.
Школи під землею і несподівано сильний вступ
Харківщина будує освіту, яка може працювати під обстрілами. До кінця року в області мають працювати 30 підземних шкіл, які дадуть змогу навчатися очно понад 100 тисячам учнів. Але це лише половина потреби. Тут відкрили перший в Україні підземний дитячий садок. У Харкові діють 24 безпечні локації для навчання, зокрема десять повноцінних підземних шкіл і класи на семи станціях метро. За словами міського голови Ігоря Терехова, щоб усі школярі мали доступ до змішаного навчання, місту потрібно ще десять підземних шкіл.
Водночас вступна кампанія показала результат, який складно було передбачити для прифронтового міста. Харківські виші прийняли 100 тисяч заяв – приблизно на 7 тисяч більше, ніж торік, і набрали понад 8600 першокурсників, також більше, ніж у 2025 році. У Каразінському університеті кількість заяв зросла на 30%.
Для регіону, якому загрожує відтік людей, це важливий сигнал: Харків зберігає привабливість як освітній центр. Наступне завдання – щоб ці студенти бачили своє майбутнє в регіоні й після випуску.
Економіка працює, але ціна зростає
За даними ОВА, станом на кінець вересня в області працюють 918 великих і середніх підприємств. Водночас пошкоджено понад 107 тисяч об'єктів, а близько 37% території потенційно забруднені вибухонебезпечними предметами.
Аграрний сезон добре ілюструє цю двоїстість. Урожайність зернових зросла на третину порівняно з минулим роком. Але десятки тисяч гектарів біля лінії фронту так і залишилися незібраними, техніка й склади потрапляли під удари, а понад половина врожаю, за оцінкою науковців Інституту рослинництва ім. Юр'єва, – фуражне зерно. Готуючись до наступного сезону, господарства скорочують витрати: сіють власним насінням, менше вкладають у добрива та засоби захисту рослин.
Бізнес і влада шукають інструменти підтримки. На платформі «Діалог влади та бізнесу» обговорюють страхування воєнних ризиків, звільнення постраждалих підприємств від податкових зобов'язань, працевлаштування ветеранів і переселенців. Бізнес разом із регіональною владою веде перемовини з урядом про статус спеціальної економічної зони для Харківщини. Місто компенсує місцевим виробникам половину витрат на участь у виставках.
Фінансова стійкість Харкова має і зовнішнє підтвердження: агентство Moody's зберегло рейтинг міста на один щабель вище за рейтинг держави. Але відбудова залишається вузьким місцем.
У серпні міський голова заявив, що Харків не отримав жодної субвенції на відбудову і відновлює кожен «приліт» коштом міського бюджету. У вересні уряд спрямував 398,4 млн грн на відновлення 11 житлових будинків у Харкові, Дергачах, Ізюмі, Балаклії та Чугуєві, з них 210 млн грн – Харкову. Рішення важливе, але на тлі понад 107 тисяч пошкоджених об'єктів потреби значно більші.
Читайте такожХарків отримає 47 мільйонів євро фінансової підтримки від партнерів
Згуртованість: де межа нормального життя
Харківщина не обмежується виживанням. «Літературний ярмарок» наприкінці серпня зібрав 38 подій за три дні, у вересні в області відбувся X Міжнародний юридичний форум. Область на 26% збільшила видатки на ветеранську політику. Тут уже 88 тисяч учасників бойових дій, понад 10 тисяч мають інвалідність внаслідок війни, 1800 дітей втратили батька чи матір – захисника або захисницю.
Але питання, яким може бути «нормальне життя» у прифронтовому місті, залишається болючим. 23 серпня, у День міста, офіційних масових заходів не проводили, проте в центрі стихійно зібралися тисячі людей з музикою, танцями та фаєрами. Частина волонтерів, ветеранів і громадських діячів поставила під сумнів доречність таких гулянь. Волонтер Ілля Бардін описав обидві сторони: важливо, що Харків лишається живим, але масштаб святкування на тлі потреб армії, поведінка частини учасників і російськомовний культурний продукт викликають питання.
Ця дискусія важлива сама по собі. Згуртованість у прифронтовому місті тримається на відчутті справедливості. Якщо одні воюють і волонтерять, а інші живуть так, ніби війни немає, суспільство починає розходитися. Заборонами це навряд чи вирішиш. Потрібна відкрита розмова про спільні правила, пам'ять і повагу до тих, хто воює.
Окупована частина області
За даними поліції, станом на вересень на Харківщині залишаються окупованими 72 населені пункти, ще 7 окуповані частково, 16 перебувають у «сірій зоні». Бої тривають на Вовчанському, Куп'янському та Дергачівському напрямках. Є й успіхи: у серпні українські підрозділи звільнили 7,5 км² поблизу Дворічної, що ускладнило росіянам логістику в напрямку Куп'янська з півночі.
Перед зимою
Підготовка паливно-енергетичного та житлово-комунального господарства, за даними ОВА, перевищує 95%. У Харкові продовжують створювати «енергетичні острови» – локальну децентралізовану генерацію. За словами міського голови, без уже встановлених систем минулу зиму місто проходило б значно складніше. Піротехніки щотижня знешкоджують сотні, а іноді й понад тисячу вибухонебезпечних предметів. Водночас ситуація із заблокованими урядом розрахунками місцевих бюджетів створила значні ризики для підготовки громад області до опалювального сезону.
Що далі
Харківщина вже вибудувала системи, які працюють: алгоритм евакуації, електронний облік ВПО, підземні школи, енергетичні острови, система підтримки та регулярний діалог з бізнесом.
Але умовно безпечна частина регіону звужується, і це ставить нові завдання і перед владою, і перед жителями. Логістику повсякденного життя – пальне, пошту, склади – доведеться захищати так само, як енергетику. Протидію FPV-дронам у містах, імовірно, доведеться масштабувати. Там, де є ресурси, варто й далі захищати школи та дитячі садки, будувати укриття й безпечні простори для людей. Прифронтовому бізнесу й аграріям потрібні зрозумілі інструменти: страхування воєнних ризиків, податкові пільги, спеціальний економічний режим.
Головний ресурс Харківщини – люди, які залишаються, повертаються й приїжджають сюди служити, працювати та вчитися. Зберегти їх і забезпечити умови для життя й розвитку в регіоні – головне завдання його стійкості.
Читайте такожІгор Терехов: «Досвід Харкова вивчають міжнародні партнери»