Насамперед відділити «Шахеди» від «Італмасів»
Потяг, що їхав до станції Барвінкове, зазнав ударів, коли був за 60–70 км від лінії боєзіткнення (якщо міряти інструментами DeepState). Для таких і навіть більших відстаней — до 500 км — росіяни мають дрони БМ-35 і «Шахед», керовані операторами онлайн, і саме їх, як стверджує радник міністра оборони, зафіксували навіть в атаках на столицю.
«Уже маємо сотні підтверджених атак БпЛА на «Старлінках» не військових об'єктів, а мирних тилових і фронтових міст. Включаючи житлові будинки», — написав він на своїй сторінці у Facebook.
Чим росіяни вбили пасажирів потяга біля Барвінкового — поки що невідомо. А щоб робити висновки і міркувати про захист, треба перш за все достовірно знати, які типи БпЛА росіяни застосовують у тих чи інших точках, каже офіцер роти РЕБ 93 окремої механізованої бригади «Холодний Яр» Владислав. Зазвичай кажуть «шахед», але цим поняттям неспеціалісти об’єднують усі БпЛА трикутної форми з двигуном у задній частині.
«Дуже багато помилок допускають саме на етапі класифікації ударного засобу, — каже він. — Бо онлайново керованим може бути "Шахед", "Гербера", "Італмас" (він же БМ-35, має подвійну назву). Щоправда, останній має дещо іншу компоновку та систему керування».
А ще є «Молнія», цей безпілотник літає здебільшого у прифронтових регіонах, і фахівці 93 бригади вже фіксували саме його із використанням «Старлінків».
«Я її, трофейну, в руках тримав – доволі цікаве, сміливе рішення і дуже навіть ефективне, відверто», — додає співрозмовник.
Уже достеменно відомо, зазначає Владислав, що БМ-35 противник застосовує в акваторії Чорного моря. Найімовірніше, саме ним уразили завод «Олейна» в Дніпрі 5 січня і загалом все частіше використовують цей БПЛА для ударів по цивільних об'єктах.
«І потяг на Харківщині зо два місяці тому. Росіяни викладали відео ураження цього потяга, з нього можна зробити висновок, що то саме БМ-35, — каже ребівець. — Це важливо, бо вони відрізняються за спроможностями».
Що практикують росіяни і в чому особливість загроз
До певного часу вважали, що «Шахеди» і БМ-35 можуть літати згідно із заданими координатами, а «Гербера» взагалі задумана як обманка.
«Але ворог постійно еволюціонує, будь-яка інновація може вважатися такою не довше ніж пів року», — каже Валерій Яковенко, співзасновник і керуючий партнер групи компаній DroneUA. Щоб дрони стали онлайново керованими, їхній радіозв’язок з оператором забезпечують уже кількома способами: ретрансляторами, MESH-радіомодемами (у MESH-мережі кожен вузол бере участь у передачі даних. — Ред.), а тепер ще й супутниковим зв’язком Starlink.
«Шахед» чи БМ-35, керовані через супутниковий зв'язок Starlink, мають дальність польоту до 500 км і стійкі до РЕБ. Ці дрони-камікадзе летять низько, що ускладнює їхнє виявлення, і використовують їх для розвідки й ударів по цілях у глибокому тилу України. Причому по рухомих цілях, чого раніше не було, тобто по транспорту й авіації.
«Ці “Шахеди” на ручному управлінні летіли майже над землею, щоб їх не бачили РЛС», — так описував Флеш перший зафіксований ним випадок польоту цього дрона на «Старлінку».
Тож на глибину до 200 км від ЛБЗ у прифронтових громадах росіяни активно використовують керовані онлайн БМ-35 і «Гербери» — учорашні обманки, яким уже віддавна чіпляють 15–25 кг бойової частини, розповідає офіцер 93 ОМБр.
Зазвичай безпілотниками керують через MESH-модеми на бортах. Це дозволяє створити мережу MESH-вузлів від дрона до пульта оператора і в режимі онлайн з мінімальними затримками коригувати курс БпЛА, отримувати відео з нього, показники телеметрії та мінімальну розвідку-дорозвідку місцевості, пояснює він. Завдяки цьому площі за сотні кілометрів від ЛБЗ проглядаються, як на долоні.
Просто, ефективно і дешево
Новий спосіб керування зробив підступнішими і «Шахеди». Нові підходи до управління дронами почали шукати, відколи Сили оборони навчилися підбирати ефективну протидію, пояснює Владислав. Вони і так швидко вдосконалювались — антени «Комета-М», використовувані для захисту від засобів РЕБ, отримували все більш елементів. Перші антени-решітки, призначені приймати супутниковий сигнал від систем навігації, мали всього чотири елементи, потім 8, 12, 16. А що більше елементів — то густіше треба засіяти засобами РЕБ територію, щоб глушити сигнал антени і збивати з пантелику дрони.
А тепер «Шахеди» суттєво переробляють, щоб керувати ними через MESH-вузли. Це додатково коштує лише близько 10-15 тис. доларів в середньому, каже ребівець (тоді як вартість усього дрона близько 200 тис. дол.) і ефективно.
“Таке керування значно ефективніше, ніж політ за заданими координатами, затримка для виконання завдання мінімальна, — пояснює він. — Раніше після падіння “Шахеда” пілоту треба було провести розвідку, щоб викреслювати ціль як знищену або ж повторно вразити, а переоснащення дозволяє цього не робити: все і так видно”.
Противник також постійно копіює рішення Сил оборони, зауважує Валерій Яковенко, але не факт, що зможе масштабувати. Враховуючи, що вдосконалення коштує копійки, а дрон направляють на об’єкти критичної інфраструктури, що коштують десятки мільйонів доларів – чому й ні, міркує Владислав.
“Ворог від початку діє більш політично мотивовано, аніж з погляду військової доцільності, тож, звісно, витрачатиме гроші на це”, – вважає він.
Мета атакування саме потягу не зрозуміла (хоча ясно, що глобальна ціль – будь-які руйнування і унеможливлення цивільного життя), говорить Валерій Яковенко. “Не виключено – для перерізання ланцюгів сполучення, постачання через автомобільні та залізничні артерії, – міркує він. – За тероризмом – бажання занурити людей в темряву, зокрема, через брак логістики”.
Наразі росіяни намагаються виправдати удар по поїзду тим, що він нібито був “з військовими”. “Це ж не Друга світова, немає ешелонів, які під’їжджають на передній край (як в радянських фільмах), техніка котиться з платформи і йде в атаку, – каже Владислав. – Це винятково з метою залякування цивільного населення і тиску”.
Звідки у росіян “Старлінки”
Застосування ворогом супутникової мережі було питанням часу. Давно відомо, що росіяни закуповують комплекти з акаунтами, зокрема, ОАЕ та інших країн, що мають доступ до мережі, розповідає офіцер роти РЕБ. А процес переробки системи під керування від “Старлінк” вже досить добре освоєний.
“Думаю, тут вони взяли приклад з нас. Більш ніж впевнений, що ми були лідерами в цій галузі застосування “Старлінк”, особливо в мідлстрайках, а противних у нас цю технологію здер”, – говорить Владислав.
Чи можна відключити росіянам доступ до мережі? Цілком. У Starlink дуже точна територіальна прив’язка і розподіл, за бажання, системи можна відключити, скажімо, по лінії фронту: у нас є – у ворога немає.
Тільки на те потрібне бажання SpaceХ. “Сподіваюсь, Міноборони знайде можливість домовитися з Ілоном Маском, – каже Валерій Яковенко. – Попри усі політичні історії, він один з найбільших приватних інвесторів у нашу обороноздатність”.
Є думка, що досить було б залишити роботу Starlink на смузі 20-30 км кілзони, а на решті території, підконтрольній Україні, – вимкнути і тим захистити міста у тилу. Навряд вдасться, вважає офіцер-РЕБівець. Тоді б решті Сил оборони за межами кілзони довелося б звернутися до технології LTE та інших альтернатив супутникового зв’язку. І це працювало б лише на перших порах і недовго.
“LTE-технології – це давно відомі частоти, є перевірені способи, як їх пеленгувати і подавлювати, – пояснює військовий. – І для подавлення є вже близько двох десятків систем – це тільки відомих нам, бо ми їх знищували”.
Засоби протидії – перехоплювачі та радари
Найкращий спосіб боротьби з керованими онлайн безпілотниками – дрони-перехоплювачі в поєднанні з іншими засобами сил ППО та мобільних вогневих груп, вважає холодноярівець. Менш ефективний і складніший – за допомогою засобів РЕБ.
“Є певні труднощі з пеленгацією і придушенням MESH-модемів”, – каже офіцер-РЕБівець. Зенітний дрон – найкраща поки зброя і проти БПЛА на Starlink, для засобів РЕБ – це надскладна ціль, хоч техніка подавлення й існує.
Насамперед треба забезпечити якомога більш раннє виявлення ворожих БПЛА, щоб не пускати їх далеко від лінії фронту взагалі, впевнений Валерій Яковенко. Для цього потрібне ущільнення радарного покриття. Інший спосіб – посилення РЕБ на частотах, які можуть використовуватися – це спрацює проти ретрансляторів, MESH-мереж та деяких інших типів радіозв’язку.
“Можна віднести до способів протидії і посилення санкційного тиску, щоб росіяни не могли так просто діставати обладнання, що використовується проти мирного населення”, – вважає фахівець у сфері безпілотних технологій.
А поки ці пристрої для них у вільному, фактично, доступі, нам лишається протидіяти йому кінетично. Посилювати оборону новим обладнанням ППО, ущільненням МВГ, диференціацією обладнання залежно від типу цілей (вже класифікованих завдяки ущільненому радарному покриттю).
“Це багатовекторна історія і вона буде реалізована – це питання часу, – переконаний Яковенко. – Ми і так відбиваємо атаки, які не витримала б жодна країна в світі”.
Як захистити поїзди
“Укрзалізниця” 28 січня виклала свій план реагувати на виклики. Низка сполучень, зокрема, на Харківщині, тимчасово обмежується. Будуть стикувальні автобусні рейси і пересадки на електрички. На ділянках з підвищеною ворожою активністю запроваджується особливий режим руху – можливі позапланові зупинки, це вплине на вчасність і можливі затримки просять враховувати.
“Фінальну точку рейсу ми повідомляємо безпосередньо на борту, з урахуванням актуальної обстановки на Харківщині та Донеччині. На даний момент продаж квитків відбувається з/до станції Лозова”, – йдеться у коментарі до власного допису “Укрзалізниці” на Facebook.
На жаль, це все, що може зробити для безпеки пасажирів перевізник.
Та й як діяти військовим – теж не дуже зрозуміло. Маршрути і графіки руху – відкрита інформація (відтепер – обмежена, як бачимо), повністю засекретити це неможливо, – говорить офіцер 93-ї бригади. – Десь під Львовом уразити потяг буде вкрай важко, а от умовно під Сумами чи Черніговом – цілком можливо”.
Валерій Яковенко вважає, що шанси долетіти на свої максимальні 500 км вглиб нашої країни навіть у керованих дронів мінливі, залежать від щільності ППО і навіть погоди.
На думку Владислава, необхідне посилення МВГ та екіпажів дронів-перехоплювачів по кордону та на найскладніших ділянках місцевості (тих, які противник найчастіше використовує для прольоту своїх ударних БПЛА).
Стовідсоткової “стіни дронів”, щоправда, не вийде. “Росіяни запускали вже одночасно й по 600 дронів – уявіть, яка концентрація сил та засобів має бути вздовж кордону, тилової смуги зони бойових дій, – говорить офіцер. – Та я знаю точно, що командування та військово-політичне керівництво активно над цим працює і пересуватися дорогами та залізницею скоро стане набагато безпечніше”.
В Міноборони від початку усвідомлювали, що основний шлях вирішення питання – організаційний, повідомив Сергій “Флеш” у Facebook. “Пошук вирішення питання полягає в переговорах з керівництвом SpaceX і спільному пошуку рішення. Ми дуже вдячні особисто Ілону Маску за швидку реакцію і готовність допомогти”, – написав він.