Розвиток сухопутної версії ракети Р-360 комплексу «Нептун» (часто її називають «Довгий Нептун») дозволив Силам оборони України перенести війну безпосередньо на стоянки російської тактичної авіації. Якщо британські Storm Shadow працюють по стаціонарних заводах та бункерах, то наші модернізовані «Нептуни» взяли на себе роль головного інструменту з вибивання російських Су-34, Су-30 та баз зберігання керованих авіабомб (КАБ) на землі.
Усе тому, що дивізіон може швидко здійснити марш у стартовий район, він захищений своєю ППО від дронів, а вибити його, спіймавши після залпу та ввівши координати в той же «Іскандер», досить важко – він піде швидше. Так ми отримуємо гнучкість діставати авіацію ворога на аеродромі підскоку чи на базі, у найвразливішому положенні – під час дозаправки та перезаряджання БК.
Ось останні вдалі удари:
1. Удар по аеродрому Маринівка (29 жовтня 2026 року). Волгоградська область, н.п. Октябрський (понад 400 км від підконтрольної Україні території). Ціль: база 11-го змішаного авіаційного полку 4-ї змішаної авіадивізії (4-та армія ВПС і ППО РФ).
Перед ракетним ударом у регіоні було оголошено небезпеку нальоту БПЛА. Імовірно, зграї дронів використовувалися для розрядки та відвернення уваги ППО бази – перевантажили канальність у зенітно-ракетних комплексів. Під цією «парасолькою» низьколітаючі довгі «Нептуни» прорвалися до стоянок.
Супутникова система NASA FIRMS зафіксувала аномальний тепловий сплеск і масштабну пожежу рівно о 02:28 ночі – горіли місця паркування бортів.
ВМС ЗСУ офіційно підтвердили знищення двох винищувачів-бомбардувальників Су-34.
Також відомо про загибель щонайменше двох військовослужбовців 11-го авіаполку, ще двоє отримали поранення. Сподіваюся, хоча б чергові техніки, якщо не пілоти – тил колупати теж необхідно.
2. Розгром на аеродромі Борисоглібськ (15 жовтня 2026 року). Воронезька область (близько 300 км від кордону). Ціль: навчальний та оперативний аеродром базування Су-34М, які безпосередньо готувалися до вильотів для скидання КАБів.
Це був один із найрезультативніших разових ударів «Нептунами» по тактичній авіації за всю війну. Ракети змогли накрити літаки, які стояли споряджені боєприпасами на відкритих майданчиках.
Уражені одразу шість модернізованих бортів Су-34М. З них чотири літаки знищено повністю, а ще два отримали серйозні осколкові пошкодження.
Для розуміння масштабу: за весь 2026 рік російська промисловість змогла передати у війська лише кілька нових машин цього типу – буквально по три апарати у двох партіях. Тобто один залп «Нептунів» обнулив понад рік роботи авіазаводу в Новосибірську (НАЗ ім. Чкалова).
Дуже сподобалося, як штурман Ілля Туманов, відомий російський блогер, який не дійшов до війни за «русскій мір», не побачив на супутниковому знімку підтверджень і фрагментів розірваних машин. Кулак товарища майора всередині пупса робить дива.
Завдання наше все те ж саме – ослаблення тиску на ЛБЗ сотнями КАБів, ураження дефіцитної техніки та вибивання тактичної авіації. Якщо противник відтягнеться вглиб у стратегічний тил – добре, це мінус ресурс, паливо і години польоту, зменшення кількості бойових вильотів на добу, більша втома пілотів, аварійність.
Якщо ні – не так багато Су-34 здається на рік, а в «Нептуна» вистачить потужності й точності, щоб колупнути бетонний капонір цілком реально. Для любителів спеціальної олімпіади – «чому не Фламінго» – пишу одразу: це різні ніші. Важка ракета з великою ЕПР (ефективною площею розсіювання), яку можна безперервно опромінювати РПН (радіолокатором підсвічування цілі) навіть найраніших С-300 – це паліатив. Вона підходить для ураження цехів, хімічних заводів, вузлів зв'язку, НПЗ, домн, групових цілей на кшталт штабу ФСБ, катерів та рембаз.
Навіть якщо прилетіло неточно через КІВ (кругове імовірне відхилення) та радіоелектронну боротьбу, тонної бойової частини поруч вистачає з головою для «чистих кімнат» і камер вирощування кристалів.
Але вести її треба інакше – вивчаючи графіки вмикання РЛС, реакцію авіації ППО, РЕБ, аналізуючи минулі невдачі. А тут, на аеродромах, буде об'єктова ППО, зрозуміло, що сучасні ЗРК плюс МЗА (малокаліберна зенітна артилерія) – їх потрібно проривати на низькій висоті й дзьобати обваловані капоніри. Бойова частина модернізованого «Нептуна» (осколково-фугасна, масою близько 350 кг) працює інакше: при поверхневому підриві вона генерує шквал високошвидкісних уражаючих елементів. Це ідеальний інструмент для площинних цілей – осколки перетворюють на решето тонку дюралеву обшивку Су-34, кабіни пілотів, детонують відкрито лежачі КАБи та прошивають паливозаправники. Або проникаюча «голова» забирає капонір.
Важливий момент: удари західною далекобійною зброєю по глибоких тилах РФ часто вимагають погоджень, щоб не перетнути «червоні лінії» союзників. «Нептун» – суверенна українська зброя. ЗСУ не потрібно просити дозволу в Лондона чи Вашингтона, щоб стерти авіабазу у Волгоградській чи Воронезькій області.
Та й передані запаси Storm Shadow сильно обмежені, і їх бережуть для унікальних, добре захищених виробничих ліній ВПК (як верстати в Орлі та Єльці). Власне виробництво «Нептунів», незважаючи на складність, дозволяє не залежати від пауз у західних поставках і методично вибивати логістику ПКС РФ.
Річне виробництво фронтових бомбардувальників Су-34 оцінюється розвідкою в 14 одиниць, але через санкції та удари по суміжниках воно сильно буксує. За неповний рік українські Сили оборони фізично знищили десять машин (і пошкодили ще дві), тоді як російський ВПК зміг вичавити із себе і поставити на крило максимум шість нових бомбардувальників. Це не рахуючи аварійності та планового заводського ремонту. Баланс негативний: Росія втрачає літаки швидше, ніж здатна їх виробляти.
Для нашої піхоти на нулі це абсолютно конкретна математика виживання: це мінус десятки КАБів щодоби, які фізично не впадуть на голови хлопцям в окопах під Оріховим. Кожен спалений на стоянці бомбардувальник – це пряма допомога нашому фронту.
Згоріле залізо – це лише половина справи. Вибух бойової частини всередині цеху юстирування чи приміщенні чергової зміни означає гарантовану смерть унікальних фахівців. Техніки з калібрування головок самонаведення чи пілоти не спавняться по клацанню пальців – їх вчать роками. Смерть таких персонажів – це втрата, яку Кремль не перекриє жодними підйомними чи нафтодоларами.