Діється за кілька років після падіння Імперії. Мисливця за головами, мандалорця Діна Джаріна (Педро Паскаль) наймає полковник Ворд (Сігурні Вівер) з війська Нової Республіки, щоб знайти Ротту Хатта (озвучує Джеремі Аллен Вайт). Хатт перебуває в полоні в кримінального лорда Джану (Джонні Койн), і його слід повернути до дядька й тітки – сестри й брата Хаттів – в обмін на інформацію про високопоставленого імперського воєначальника, який намагається відновити тиранію. В пошуках Джаріну допомагає малюк Ґроґу – нащадок того ж виду, до якого належав легендарний майстер Йода, який пішов у засвіти ще у шостій частині «Воєн».
Для тих, хто недостатньо занурений у «Зоряні війни», – кілька пояснень. Мандалорці – каста воїнів з планети Мандалор. Природжені вояки, ходять в обладунках з бескара – мандалорської сталі, яку не бере навіть світловий меч усемогутніх джедаїв. Мандалорцям заборонено знімати шолом на людях – інакше вони стають ізгоями. Ротта Хатт – єдиний спадкоємець Джабби Хатта, могутнього гангстера, який протистояв джедаям. Типовий представник династії Хатт – це велетенська комбінація жаби з головастиком, масивне земноводне, від якого добра не чекай. Йода – Гранд-майстер Ордену джедаїв, духовний учитель і мудрець. Ґроґу так само володіє джедайською Силою, але йому ще рости й рости.
У центрі нового фільму – добре підібрана пара персонажів: закутий у броню, суворий Мандо і крихітний, вухатий, великоокий, вічно голодний, бешкетний і милий Ґроґу. Про пригоди цих двох на платформі Disney+ у 2019-2023 рр. вийшло три сезони серіалу «Мандалорець». Ще один важливий факт: «Мандалорець і Ґроґу» – перший повнометражний фільм з франшизи «Зоряних воєн» за сім років. Для будь-якого уважного спостерігача не є таємницею, що основний цикл про джедаїв зайшов у глухий кут. Disney, купивши права на «Війни» 14 років тому, вирішив розвивати їх через серіали – всього їх вже вийшло сім, не рахуючи анімаційні.
Режисер «Мандалорця й Ґроґу» Джон Фавро починав як актор ще в 1990-х. Працював переважно у жанровому кіно. Його супергеройський бойовик «Залізна людина», зафільмований для «Марвел», мав величезний успіх. Джон Фавро так само є й автором серіалу «Мандалорець». І це водночас і перевага, і недолік.
Вади очевидні: перевантаженість фільму бойовими сценами, які в певну мить просто перетворюються на чистісіньке fight porn, що руйнує сюжет. Фавро раз за разом кидає героїв в абсолютно клішовані ситуації: здається, ти їх вже десь бачив, і не один раз. Тобто де-не-де це справді виглядає як сильно розтягнута серія з поки незнятого четвертого серіального сезону.
З другого боку, інколи Фавро все ж вимикає набридливий атракціон вибухів і мордобоїв, щоб дати трохи простору характерам. Зокрема, на кілька хвилин вдається побачити обличчя Паскаля, і він навіть за короткий час встигає відіграти всі обставини як належить. Джарін регулярно програє двобої, і один з цих програшів призводить до чудового тихого епізоду, коли Ґроґу клопочеться довкола напівживого рицаря, лікуючи його і оберігаючи від лиходіїв. Ця низка сцен – наче фільм у фільмі, зворушливий і по-доброму кумедний. Ротта постає не таким уже й покидьком, а радше дитиною зі скаліченою долею і докорами сумління: «Ти знаєш, як важко бути самостійним, коли твій батько – Джабба Хатт?»
Що ж до візуальної складової, то діснеївський 165-мільйонний кошторис відчувається тут на кожному повороті. Яскраво, гучно, розмаїто. Цінніше, однак, те, що пригоди на різних планетах Фавро втілює, граючись із кінематографічними жанрами. Приміром, краєвид планети Шакарі, звідки Джарін рятує Ротту – це чистий неонуар, спогад про класичного «Бігучого по лезу бритви». Пригоди в тропічно-болотяних угіддях Хатт – алюзія на «Апокаліпсис сьогодні» та «Хижака». Десь промацується вестерн, десь лежить тінь Джеймса Бонда. Вгадувати ці кивки зі всесвітнього кіноархіву – непогана розвага.
То що ж маємо насамкінець? У міру захопливу казку, здатну трохи відволікти від реалій планети Земля, що так і роїться чудовиськами і лиходіями усіх мастей.
