Мезозойські птахи з Китаю
Повернімося до розповіді про еволюцію птахів та їхній зв’язок із динозаврами. Доказів їхньої спорідненості й так вистачало, а відкриття великої кількості скам’янілостей оперених динозаврів у Китаї у 1990-х переконало навіть найбільших скептиків. Пам’ятаю, як побачив перші фото пернатих динозаврів на щорічній зустрічі Товариства палеонтології хребетних у Нью-Йорку 1994-го. Там було двоє ошатно вдягнутих китайських професорів, що спричинили чималий ажіотаж, – тоді Китай тільки починав відкриватися політично. Професори привезли з собою приголомшливі фото скам’янілостей оперених динозаврів. На них був скелет зі слідами внутрішніх органів, як-от печінки, а також – сумнівів бути не могло – з жорсткою щетиною пір’я по краях.
Цих рідкісних гостей із Китаю – можна сказати, рідкісних птахів – оточили всі найвідоміші фахівці, що були на зустрічі. Невдовзі після того Джон Остром та Філ Каррі з колегами вперше відвідали Китай і переконалися у справжності скам’янілостей. Назву динозаврові дали 1996-го доктори Дзі та Дзі, а фотографії разом із детальним описом оприлюднили два роки потому доктор Пейдзі Чень із колегами у провідному науковому журналі Nature. То був Sinosauropteryx prima (див. с. 144). Тоді я ще не здогадувався, що колись матиму нагоду його вивчати.
Критики назвали Sinosauropteryx підробкою, майстерно складеною зі шматочків скелетів і фрагментів скам’янілого пір’я. Ті ж, хто бачив скам’янілість на власні очі, знали, що динозавр справжній. Утім, професор Чень із колегами у своїй публікації в Nature обачно називали пір’я протопір’ям, стверджуючи, що «потрібно більше досліджень, щоб довести, що покривні утворення Sinosauropteryx мають зв’язок із пір’ям». Обачність ця була зрозуміла, проте невдовзі скам’янілостей стало більше, і далі заперечувати очевидне не було сенсу. Якщо в Sinosauropteryx пір’я являло собою лише щетину, то Caudipteryx (див. с. 144), якого описали 1998-го, мав розгалужене оперення, схоже на пух сучасних птахів. Описаний же 2000-го Microraptor демонстрував повний набір пір’я для польоту – і першого, і другого порядку, вишикуване вздовж крила. Крім того, пір’я також укривало його задні крила. Це був чотирикрилий звір, схожий на гіпотетичного «тетраптерикса» – чотирикрилу літаючу тварину, існування якої раніше припускали деякі експерти з польоту.
Це був динозавр із розмахом крил менше як метр, який міг літати, хоч і не зовсім як птах. Що ж, геть не як птах. Насправді Microraptor був близьким родичем Остромового дейноніха, що належав до родини Dromaeosauridae, яка на еволюційному дереві розташовується близько до точки появи птахів. Microraptor реконструювали й змоделювали спеціалісти з аеродинаміки. Він міг літати, як повітряний змій, з обома парами крил в одній площині, або ж як біплан часів Першої світової війни, розташовуючи передні крила над задніми. Він майже напевно не змахував крильми і використовував їх, лише щоби планерувати з дерева на дерево. Площі його оперення було не досить, щоб утримувати вагу тіла під час тривалих польотів.
Отож з еволюційного погляду нові китайські скам’янілості довели, що поява птахів, що її дехто уявляв як раптову подію, була тривалим і складним процесом. Перші палеонтологи відкидали ідею походження птахів від динозаврів, бо вважали, що птахи не могли швидко еволюціонувати з величезного вайлуватого теропода на кшталт Allosaurus чи Tyrannosaurus. І вони мали рацію. Креаціоністи полюбляють дражнити Archaeopteryx як «утрачену ланку», адже вірять, що висміювання Archaeopteryx (маленького пухнастого птаха, який вилуплюється з крокодилячого яйця) дає їм підстави заявляти про хибність теорії еволюції.
Нині, завдяки китайським скам’янілостям юрського та крейдового періодів, ми знаємо про існування десятків оперених літаючих динозаврів, які експериментували з різними стилями планерування. Потім один рід, раннім представником якого є Archaeopteryx, опанував справжній політ зі змахами крил. І це стало проривом для літаючих істот – у крейдовому періоді з’явилися сотні видів птахів, і майже 11 тисяч видів існує сьогодні.