29 квітня "Нью-Йоркер" випустив емоційну статтю з гучною назвою "Чому телевізійні сценаристи такі нещасні?". Напередодні страйку автор розповів про досвід сценаристів: наприклад, Алекс О'Кіф, сценарист серіалу "The Bear", вирушив на церемонію вручення премії WGA з негативним балансом на банківському рахунку і купленою в кредит краваткою-метеликом. Автор наголошує, що сценаристи завжди були недооцінені в Голлівуді.
1 травня WGA (Writers Guild of America West) та AMPTP (Alliance of Motion Picture and Television Producers) мали укласти чергову угоду – CBA (Collective Bargaining Agreement). Цей договір регулює умови роботи сценаристів: мінімальну оплату, права на інтелектуальну власність і виплату роялті (ліцензійний платіж, що залежить від обсягів виробництва або реалізації продукції. – Авт.). Кожен CBA укладають на певний термін – від кількох років до кількох десятиліть. Коли контракт спливає, WGA та AMPTP розпочинають нові переговори. Якщо їм не вдається дійти згоди, члени WGA можуть почати страйк.
Сценаристи висунули низку вимог, серед яких: підвищення мінімальної заробітної плати, регулювання розмірів сценарних кімнат, гарантування робочого місця на знімальному майданчику, фіксований робочий контракт щонайменше на 10 тижнів, обмеження роботи зі штучним інтелектом. Переговори з Альянсом продюсерів кіно та телебачення, який представляє вісім найбільших студій ("Amazon", "Apple", "Disney", "Warner Bros. Discovery", "NBC Universal", "Netflix", "Paramount", "Sony"), провалилися, тому 2 травня почався страйк.
Згідно з правилами, під час страйку ніхто з учасників Гільдії не може писати нові тексти, правити старі чи виступати в ролі шоуранера проєкту. Студії ж повинні повернути авторам уже написані сценарії в роздрукованому вигляді або видалити їх з електронних носіїв.
Востаннє аналогічна ситуація виникла у 2007–2008 роках — тоді страйк тривав сто днів і закінчився перемогою сценаристів. Їм збільшили мінімальні виплати та відсоток продажів зі стримінгових сервісів. За період страйку Голлівуд втратив близько двох мільярдів доларів.
Складно не помітити, як останніми днями культурні медіа рясніють новинами про зупинку відомих телепроєктів. Кілька відомих і прибуткових студій ТВ-шоу поставили на паузу, серед них: останній сезон "Мандалорця", п'ятий сезон "Дивних див", спіноф "Гри престолів" та багато інших. Страйк, звичайно ж, зачепив і кіно. Наприклад, режисер Пол Томас Андерсон, який любить переписувати сценарій просто на знімальному майданчику, змушений відкласти виробництво запланованого на це літо фільму.
Наразі складно передбачити, скільки триватиме страйк сценаристів. Його вплив пересічні споживачі відчують далеко не відразу. Виробництво остаточно зупиниться, щойно закінчаться вже написані сценарії, а це станеться в недалекому майбутньому.
Стримінги багатіють – сценаристи біднішають
Попри те, що кіно і телеіндустрія переживають стрімке зростання і загальний попит на послуги сценаристів існує, їхній дохід регресує, а дехто навіть не може дозволити собі платити за квартиру. Згідно з даними Гільдії, середня зарплата сценариста-продюсера за останні десять років знизилася на 4%, а враховуючи інфляцію – на 23%.
Алі Монро, що пройшла шлях від асистентки продюсера до редакторки сценарію «Оповідь служниці» на Hulu, розповіла, що заробляє близько десяти тисяч доларів на рік. Її колеги нерідко влаштовуються копірайтерами або повертаються жити до батьків.
Але найбільше на зарплати сценаристів вплинув новомодний стримінговий формат телешоу на 8–12 серій. Студії, здається, повністю відійшли від колись класичного формату – 22 серії на сезон. Відповідно, надійний і тривалий дохід сценариста став великою рідкістю. Крім того, стримінговий формат стирає таке поняття, як residuals – відрахування сценаристам за ліцензування написаного ними продукту. Наприклад, колись за кожен новий показ серіалу на тій чи іншій платформі сценарист отримував дохід; але в епоху стримінгу платформа сплачує residuals лише раз. Крім того, розмір цих відрахувань більше не залежить від популярності шоу, тому умовний сценарист хітового продукту на Нетфліксі отримає стільки само, скільки сценарист невідомого серіалу.
Мінікімнати, мінізарплати і мінідосвід
Мінікімнати — поширена практика в Голлівуді. Це коли студія наймає 3–4 авторів на допомогу шоуранеру на дуже короткий термін. Як правило, мінікімнати створюють, коли студія хоче швидко і дешево протестувати кілька серій, щоб оцінити шанси проєкту перед тим, як дати йому зелене світло. У мінікімнатах платять менше від мінімуму, бо на папері ти не повноцінний автор, а шоу взагалі може не вийти у виробництво. Тож автори не отримують ані гідних грошей, ані різноманітного досвіду. А досвід – надзвичайно важливий фактор у цій професії.
Найточніше цю проблему описав Джордж Мартін у своєму блозі. Він розповів про свій важкий, але захопливий шлях за перші 10 років на телебаченні, задовго до "Гри престолів". Завдяки тодішній структурі кар'єрного шляху сценариста Мартін зміг набратися різноманітного досвіду та звести стійкі кар'єрні сходи. Сьогодні, за його словами, “стримери та вкорочені сезони рознесли ці карʼєрні сходи на тріски”.
За 10 років Мартін пройшов усі етапи – від штатного сценариста до шоуранера; бував у монтажних кімнатах; спілкувався з акторами; спостерігав за процесом на майданчику. За нинішніх же умов – зі стримінгами і їхніми мінікімнатами – усе це стало неможливим. Робота сценаристів закінчується, коли починається продакшн, і вони вирушають на пошуки іншого швидкого проєкту, аби просто забезпечити себе фінансово і хоч якось затриматися в індустрії.
“Якщо редакторам сценарію 2023 року не дозволять отримати досвід роботи на продакшні, звідки, на думку студій, візьмуться шоуранери 2033 року?” — запитує Джордж Мартін.
Штучний інтелект – нова тривога творчих професій
2022 рік сміливо можна назвати періодом розквіту Generative AI — тієї галузі штучного інтелекту, що самостійно навчається для створення нових зображень, відео, аудіо, тексту чи коду. Однак запровадження штучного інтелекту в повсякдення тривожить фахівців творчих професій, зокрема сценаристів, які мають вагомі причини перейматися.
У березні 2023 року компанія "OpenAI", яка створила ChatGPT, опублікувала доповідь, що прямо рекламує письменницькі можливості штучного інтелекту. Згідно з документом, мовна модель (LLM) від OpenAI може як мінімум на 50% скоротити час, необхідний для написання тексту. Штучний інтелект уже набирає високі бали на шкільних гуманітарних іспитах, може писати історії, вірші та сценарії.
Студії, побачивши в цьому величезну фінансову вигоду, надихнулися такими прогнозами і взялися обговорювати потенційне залучення ШІ до роботи над сценаріями. Гільдія сценаристів вимагає, щоб ШІ не тільки не переписував матеріал, а й не був першоджерелом для створення історії.
Очевидно, сама концепція використання штучного інтелекту суперечить канонічній суті творчості, де на чолі стоять людські емоції та персональний досвід. Сценарії, які пропонує ШІ, створені за зразками справжніх майстрів цієї непростої роботи. Як кажуть фахівці, імітація поки що не дуже вдається.
Маестро сценарного мистецтва Аарон Соркін ("Західне крило") сказав, що переконаний у неможливості ШІ писати якісні сценарії. “Я припускаю, що вони завантажили в машину мільйон дуже успішних сценаріїв: трилерів, вестернів чи романтичних комедій. ШІ може видати щось схоже, але не він написав оригінальні сценарії, які були туди завантажені. Я думаю, вам більше сподобаються речі, які роблять люди”.
Тож наразі сценарії, запропоновані ШІ, далекі від ідеалу, а про можливість повної заміни реальних авторів мова ще не йде. Однак не слід забувати: ШІ постійно навчається, у тому числі на своїх помилках.
В Україні впровадження ШІ в кіновиробництво наразі не дуже поширене. Але його вже використовують: наприклад, щоб швидко прибрати сліди російської присутності в кінематографі. Через те, що низка акторів потрапила до чорних списків Мінкульту, на полицях продакшн-студій лежить чимало фільмів з їхньою участю. Переробляти такі фільми вкрай затратно, тому у "Film.ua", наприклад, уже почали замінювати обличчя цих акторів за допомогою технології дипфейку. Інший приклад — сервіс Megogo, який ще рік тому оголосив про видалення всього російського контенту, тепер робить україномовну озвучку за допомогою ШІ. Немає сумнівів, що сфери застосування ШІ будуть лише розширюватися, тому всі негативні ризики для нашої індустрії слід вивчати вже зараз, користуючись міжнародним досвідом. І це стосується не лише ШІ.
