Аналізувати такі різні результати будуть, як водиться, спеціально навчені люди із Міністерства молоді та спорту України під керівництвом Ігоря Жданова. Вони ж покликані зробити відповідні «висновки» та внести чергові «пропозиції» на майбутнє. Нагадаю, що дане відомство має положення, затверджене урядом, згідно з яким йому доручено формування та реалізацію державної політики у сфері фізичної культури і спорту, але судячи із реляцій самого Міністра, ця діяльність розуміється ним виключно в контексті сум призових для спортсменів та роздачі їм супутніх матеріальних благ.
Дійсно, коли уповноважений центральний орган виконавчої влади абсолютно не володіє ситуацією у ввіреній йому галузі, неспроможний до реальної оцінки стану справ і стратегічного планування, на виручку приходить показуха у формі звеличення ролі окремої посадової особи, що ми і спостерігали останніми місяцями у виконанні Ігоря Жданова на території аеропорту «Бориспіль».
На підтвердження рівня управлінського професіоналізму процитую документ під назвою «Пріоритети Міністерства молоді та спорту України на 2016 рік», складений напередодні обох цьогорічних олімпіад. У частині представлення на міжнародних спортивних змаганнях зазначається, що за підсумками ХХХІ літніх Олімпійських ігор очікується входження України аж до 20-ти найсильніших спортивних держав світу, а от виступи на ХV літніх Паралімпійських іграх мають обмежитися лише скромним потраплянням у першу 10-ку.
Для тих, хто під враженням від свіжішого у пам’яті незапланованого успіху ладен забути показники фізично здорових спортсменів, маю поновити відомості про їхні невтішні здобутки: на Олімпійських іграх у Ріо-де-Жанейро Україна посіла 31-е місце у загальнокомандному медальному заліку з 11-ма медалями (2 золотих, 5 срібних і 4 бронзових).
Нам усім було просто дуже сумно тоді. Натомість Президент України Петро Порошенко, напевне, розлютився не на жарт, адже у своїй Стратегії сталого розвитку «Україна-2020» серед багатьох важливих індикаторів її реалізації необачно, приблизно як з термінами введення безвізового режиму, зазначив: «Під час участі у XXXII літніх Олімпійських іграх Україна завоює щонайменше 35 медалей». Це має статися у 2020 році, тобто за чотири роки нинішні результати будуть перевершені більш ніж втричі! Екстраполюючи на теперішній медальний рейтинг усіх учасників, Україна повинна піднятися на понад 20 рядків угору. Безперечно, забезпечити такий феєричний злет під силу виключно такому віртуозному міністру-планувальнику як Ігор Жданов.
А якщо без жартів, то вже давно час відмовитися від радянського «медального вимірювання» спорту. Основними показниками мають стати: доступність тренажерних та ігрових майданчиків за місцем проживання, наявність локальних спеціалізованих спортивних комплексів на житлових масивах та система ефективного відбору кращих із такого розвиненого масового спорту до національних збірних. Лише тоді прийдуть стабільні призові місця на міжнародних змаганнях, а їх кількість пропорційно відповідатиме духовній та фізичній силі народу.