Народився 22 травня 1973 р. у м. Києві в родині службовців.
1996 р. закінчив географічний факультет Київського університету імені Тараса Шевченка. Пізніше став двічі магістром (державне управління й зовнішня політика) і навіть кандидатом наук з першої із спеціальностей. Дякувати за цей «творчий злет» маю такій обставині: 2002 р. мене було обрано депутатом Дніпровської районної у місті Києві ради від масиву Русанівка, де проживаю з народження. Відтоді депутатські та інші громадсько-політичні справи (моє «паралельне життя») вимагали значно більшого часу. Залишатися далі на державній службі, яку почав проходити ще з 1996 р., виявилось неможливим. Натомість я став «вічним студентом» спеціалізованих вищих навчальних закладів, повертаючись на службу в міру необхідності.
Вирувало політичне життя! Були вибори 2004, 2006 та 2008 рр., де я відігравав певну штабну роль, набував нового досвіду та досягав успіхів, вдруге здобувши мандат депутата Дніпровської райради. Одночасно в переліку моїх основних робочих місць значаться: Державний комітет України у справах національностей та міграції, Київська міська державна адміністрація, апарат Верховної Ради України, Національний інститут стратегічних досліджень.
Отже, доля та добрі люди, зустрічі з якими дарує моє активне суспільне життя, постійно стимулюють мене до всебічного особистісного розвитку.
Президентський призначенець має стати умілим модератором альтернативного управлінського напряму, де громадянин є партнером, а не об’єктом маніпуляцій.
Україна, звісно, не США, проте саме нам не завадить повчитися здатності виправляти власні електоральні помилки.
Теперішня конституційна криза знову нагадує про споконвічну Україну з її невиліковними інфантильними хворобами.
Ми не можемо відрізнити основне від другорядного, роздивитися справжню сутність за яскравою обгорткою та помітити під ногами «граблі», по яких вже ходили.
Чи не кожен із десяти районів величезного міста можна порівняти зі середньостатистичним обласним центром, позбавленим представницького органу.
«Постріли» владних зашкварів дедалі більш самовбивчі, хоча досі фіксується доволі високий рівень довіри громадян до персони глави держави.
На прикладі Міністерства ветеранів видно, як було знівельовано прогресивну ідею самостійного центрального органу виконавчої влади.
Майже усі конкурси на державну службу в Україні давно перетворені на довготривалу паперову тяганину з метою оформити заздалегідь прийняте рішення.
Зосередимося на підходах до місцевого депутатського корпусу та унікальній виборчій системі, випробовувати яку будуть на киянах.
Публіцистично-аналітичний погляд на ключові позиції проекту Закону про внесення змін до чинного Закону України «Про столицю України – місто-герой Київ».
Ой даремно Володимир Зеленський обрав програшну тактику клінчу в поєдинку з УДАРним чемпіоном за «пояс»
голови Київської міської державної адміністрації (далі – КМДА). Амбітному політичному…
Зеленський, агітуючи за свою партію, відкрив істину: «Кожен з нас Президент». Таким чином, дано старт омріяному загальноукраїнському дійству, відомому як «Творим, что хотим».
Заохочення громадян до активної конструктивної самодіяльності, глибоке розуміння, тонке відчуття та вміле модерування дозволять владі стати єдиним цілим з народом.
Час нарешті приєднатися до розвиненого світу, де стратегічні дослідження вже давно стали основним засобом інтелектуального управління державою.
Формат «бездіяльного Президента» цим і приваблює українців, створюючи неочікувані рейтинги.
Прийняття нової редакції, створить правові підстави для якнайшвидшої видачі посвідчень УБД воякам ОУН і УПА.
Стратегічний план діяльності відомства у справах ветеранів війни має передбачати відповідальне управління людським потенціалом ветеранів.
Словосполучення «спеціальний статус», який надається новоствореній Держслужбі у справах ветеранів, вже стимулює ажіотаж серед охочих ним скористатися.
У Держслужбі у справах ветеранів майже півтора року панує справжня анархія, що втілилася в державно-управлінську практику.
Невідкладне ухвалення рішення про створення Міністерства у справах ветеранів засвідчить волю уряду до реальної взаємодії з ветеранським середовищем.
Удосконалення нормативно-правової бази дозволить розширити категорію реальних учасників бойових дій із числа борців за незалежність України у ХХ столітті.
Відтепер пропоную так називати Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України (офіційне скорочення – МТОТ). Останнім часом звідти масово…
«Нет слов, одни междометия». Так би міг виразити свій емоційний стан Президент України Петро Порошенко, розглядаючи поданий йому на підпис щойно прийнятий Закон України «Про освіту…
Давно час відмовитися від «медального вимірювання» спорту. Основними показниками мають стати доступність майданчиків, наявність спеціалізованих спорткомплексів на житлових масивах…
Законодавці чомусь не потурбувалися чітко окреслити конкретні та прозорі методи оцінювання кандидатів на зайняття вакантних посад державної служби та подбати про незаангажованість…
