ГлавнаяБлогиБлог Віталія Скоцика

МВФ як «бабай для дорослих»: про що лукавить уряд у земельному питанні?

Українців уперто привчають до думки, що швидке впровадження ринку землі – це вимога МВФ, яка є умовою продовження співпраці з цією організацією. На цих міфах слід нарешті поставити жирну крапку.

Фото: newzz.in.ua

6 жовтня під тиском аграріїв Верховна Рада ухвалила подовження мораторію на продаж земель сільгосппризначення. Однак дискусії навколо «вимог МВФ» щодо запровадження ринку землі не стихають і досі. Причому відкриття ринку подають як обов’язкову передумову отримання наступних траншів. Цю тезу регулярно озвучує у своїх виступах Міністр фінансів Олександр Данилюк.Міжнародний валютний фонд наші чиновники звикли використовувати як певну страшилку, на яку можна звалити власні непопулярні чи сумнівні ініціативи. Так дітей лякають «бабаєм», щоб добитися від них послуху.

Насправді, як показує практика, МВФ ніколи не висуває вимог щодо конкретних економічних рішень. Натомість є одна ключова вимога — це збереження бюджетного дефіциту на рівні, не вищому, ніж 3,7% ВВП. А те, як українська сторона виконуватиме ці вимоги – то вже її власне бачення. І воно, на жаль, дуже часто є маніпулятивним. Зокрема, коли йдеться про запровадження ринку землі в умовах незавершеної земельної реформи і відсутності необхідного законодавства. Це якраз той випадок, коли риба ловиться в каламутній воді – добра нагода прибрати до рук народне багатство.

Уникнути значного бюджетного дефіциту можна цивілізованим способом – створивши умови для розвитку підприємництва, яке платить податки. Однак саме дії українського уряду, зокрема, Мінфіну та Мінагрополітики, ведуть до порушення цієї ключової вимоги МВФ. Податковий тиск, який посилює влада, веде до зменшення виробництва. Отже, зменшується кількість підприємств, які платять податки. Не розвивається галузь переробки, яка могла б генерувати додану вартість.

Додайте до цього тривалу тенденцію падіння цін на сировину на зовнішніх ринках. При рекордному експорті зерна Україна з кожним роком заробляє дедалі менше. Торік ми експортували 40 мільйонів тонн, а заробили 14,5 млрд. доларів. А позаторік вивезли менше, а отримали 16,4 мільярда, у 2013-му експортували зерна ще менше, а вторгували 17,6 млрд. доларів. У цьому маркетинговому році прибуток складе щонайбільше 12 мільярдів.

Така ситуація мала б підштовхнути владу до перегляду своєї політики. І що ми бачимо? Український уряд сам провокує зрив кредитної програми МВФ для України. Спільна позиція Мінфіну і Мінагропроду щодо остаточного скасування спеціального режиму ПДВ для аграріїв і є найбільшою загрозою для співпраці з фондом. АПК втрачає близько 20 мільярдів гривень обігових коштів на рік і не має ні можливостей, ні стимулів для розвитку. Це провокує падіння не лише в галузі, а й в економіці загалом, адже агросектор дає понад 40% ВВП. Уряд не зможе зібрати запланованих податкових зборів. Збільшиться дефіцит бюджету, який точно перевищить заплановані 3,7% від ВВП.

Вільний продаж землі жодним чином не врятує ситуацію з бюджетом. Бо саме по собі відкриття ринку земель сільськогосподарського призначення не допоможе зростанню економіки. Інвестори не йдуть в Україну через тотальну корупцію і відсутність прогнозованої податкової системи, яка б стимулювала виробництва.

Нещодавно нас проінформували про чергову «новацію» від радників з підтримки реформ в Україні Лєшєка Бальцеровича та Івана Міклоша. Нам пропонують скасувати спрощену систему оподаткування для юридичних осіб. І це в умовах, коли кількість підприємств скоротилася більш ніж на 250 тисяч за останні два роки і продовжує падати!

Гадаю, така «реформа» може бути вигідна сусіднім Польщі і Словаччині, звідки походять згадані реформатори. Чим більше кваліфікованих безробітних буде в Україні, тим дешевшими будуть трудові мігранти для сусідніх держав.

Уряд повинен прислухатися до тих, хто говорить про українські інтереси. Вихід із економічної та бюджетної криз очевидний. По-перше, потрібне верховенство права і справедливий захист будь-якої власності. По-друге, податкова реформа. Україна потрапила до топ-25 країн із найвищим рівнем податків, і вони продовжують зростати. Хоча в умовах криз цивілізовані держави навпаки – знижують податки, щоб дати виробникам стимули розвитку.

Проста і зрозуміла податкова система у нас уже була, щонайменше в одній галузі. Вона ефективно діяла до 2015 року. Спецрежим ПДВ для АПК давав можливість акумулювати кошти і вкладати їх у розвиток, а фіксований сільськогосподарський податок стимулював виробника бути більше ефективним, отримувати з меншої площі більші врожаї. Податковий «креатив» останніх років знищив цю добру систему.

Уряд і його радники мають зрозуміти: якщо відновити темпи зростання в АПК до рівня 2013 року, загальний ВВП держави буде стабільно зростати на 3-5%. Це і буде резервом довіри для кредиторів, набагато серйознішим, ніж непідготовлений «ринок землі», який, до речі, у жодній цивілізованій країні ніколи не був повністю «вільним».

Віталій Скоцик Віталій Скоцик , Економіст, Голова Аграрної партії України
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter